Де візьмуть гроші на виплату «8 тисяч Зеленського»

Брак грошей в бюджеті — головна проблема будь-якого уряду наприкінці кожного року і ключова тема для фінансового ринку цього тижня. Минулої середи колишній радник Офісу Президента Ігор Уманський повідомив, що дефіцит держбюджету за підсумками 2020 р. досягне 100 млрд грн. Експерти видали ще більш похмурий прогноз — 130 млрд грн.

А вже цього понеділка прозвучала гучна заява про те, що видаткова частина держбюджету хронічно не виконується, і єдиний казначейський рахунок (ЄКР) Кабміну знаходиться на картотеці. Тобто, там накопичилася черга з платежів, які чиновники проводять із затримкою.

Якщо раніше влада економила тільки на необов'язкових речах, на кшталт ремонтів будівель, або запусках нових інвестпроектів, то зараз стало відомо про недофінансування вже і захищених статей бюджету — соціальних виплат.

Таке трапляється не вперше. Наприкінці 2019 року тодішнього прем'єра Олексія Гончарука також критикували за те, що той став завертати «необов'язкові» платежі. Але тоді країна не жила в умовах пандемії covid-19, нестачі кисню і медпрепаратів в лікарнях у всій країні. А владі не доводилося постійно вводити нові обмеження для бізнесу (карантин вихідного дня, повний локдаун), які б'ють по його доходам, і, відповідно, — по надходженнях до держбюджету.

До того ж у 2019 році урядовий рахунок у Держказначействі опинився на картотеці у другій половині грудня, як то кажуть, «під ялинку». А у 2020-му бюджетний дефіцит загострився ще в листопаді.

На цьому тлі 24 листопада президент Володимир Зеленський пообіцяв списати податкові борги приватним особам (до 3060 грн), а малому бізнесу на час дії карантинних обмежень — скасувати всі податки (ЄСВ в тому числі) і виплатити компенсації в розмірі 8 тис. грн. Попередньо було заявлено, що за 8 тис. грн отримають близько 1 млн фізосіб-підприємців (ФОП) та їх працівників. Це означає, що уряду додатково буде потрібно не менше 8 млрд грн. На додаток до тієї картотеки, яка вже є на єдиному казначейському рахунку. Причому в умовах скорочення надходжень до скарбниці.

Щоб зрозуміти глибину проблеми, досить порівняти офіційну статистику, за залишками коштів на ЄКР у Держказначействі восени за два останні роки:

• на 1 листопада 2020/2019 року — 15,15/53,09 млрд грн;
• на 1 жовтня 2020/2019 року — 21,3/61,62 млрд грн;
• на 1 вересня 2020/2019 року — 45,7/61,82 млрд грн.

Після того, як до середини листопада на урядовому рахунку залишилося лише 9 млрд грн, і навколо цього піднявся ажіотаж, чиновники заговорили про те, що на валютному рахунку у них є еквівалент 14 млрд грн. Однак, це виявилося слабкою втіхою з урахуванням зобов'язань за державним боргом в доларі і євро.

При цьому всі розуміють, що в умовах падіння промвиробництва і ВВП у розпал пандемії коронавірусу, не варто розраховувати на великі податкові надходження наприкінці року. Тож на 1 грудня на ЄКР уряду точно не буде 55 млрд грн, як у 2019-му. Де ж тоді візьмуть гроші на додаткові виплати?

Де візьмуть гроші для ФОПів

Радник Президента Олег Устенко заявив, що компенсації малому бізнесу виплатять з коронавірусного спецфонду, де, за його словами, ще є гроші.

Читайте також: Стало відомо, які категорії ФОП отримають по 8 тисяч

Станом на 20 листопада, з Фонду боротьби з covid-19 загальним обсягом 66 млрд грн було витрачено 41 млрд грн (62%). Залишилося 25 млрд грн, тобто, в теорії, на виплати бізнесу має вистачити. Але справа в тому, що видаткова частина спецфонду вже повністю розписана. Відтермінувати/перенести можна буде хіба що витрати на дорожнє будівництво.

Мінфін відзвітував про наступну структуру фактичних витрат спецфонду:

• охорона здоров'я (підвищення зарплат медикам, забезпечення киснем, закупівля ШВЛ і обладнання, ремонт/будівництво приймальних відділень тощо): 42,2% — витрачено 7,8 млрд грн з передбачених 18,5 млрд грн.
• соцзахист (виплати з безробіття, на дітей фізособам-підприємцям тощо): 80,3% — 9,4 млрд грн з 11,7 млрд грн;
• стимулювання економіки (дорожнє будівництво, ремонт/реконструкція тощо): 64% — 20,8 млрд грн з 32,4 млрд грн;
• підтримка сфери культури і туризму: 5,8% — 58 млн грн з 1 млрд грн;
• забезпечення правопорядку: 92% — 2,5 млрд грн з 2,7 млрд грн.

Очікується, що видатки з Фонду боротьби з covid-19 буду заповнювати за рахунок нових зовнішніх кредитів. Цього тижня уряд вже сформував групу для перемовин і відправив запит на отримання другого кредиту Світового банку, який ще на початку пандемії (у березні 2020 року) заявив про готовність прокредитувати у всьому світі державні програми по covid-19 на загальну суму $12 млрд.

Україна отримала перший транш СБ в рамках цієї програми ще наприкінці червня — $350 млн. А зараз розраховує на другий в розмірі $300 млн. Це близько 8,5 млрд грн у нацвалюті, тобто якраз повинно вистачити на виплати компенсацій ФОПам. Але точно не вистачить на компенсацію бюджетних втрат, якщо на період локдауна будуть введені обіцяні податкові канікули для малого бізнесу.

«Відомо про переговори з нашими міжнародними донорами, і, мабуть, на них робиться ставка. Про фінальну угоді поки що не повідомлялося. Тому не виключений і емісійний варіант фінансування додаткових витрат. Може бути через приховану емісію — через ОВДП», — припустив керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин.

Що це за схема? — Нацбанк за чинним законодавством не має права безпосередньо фінансувати дефіцит бюджету. Тому він видає кредити рефінансування банкам (у тому числі державним), а ті — купують ОВДП.

Чому в бюджеті закінчилися гроші

Як тільки вибухнув скандал з недофінансуванням бюджетних статтей, Державна податкова служба поспішила відзвітувати за своїми відрахуваннями в казну. При річному розписі у 458,3 млрд грн вже перераховано 462,9 млрд грн. Тобто, річний план перевиконано на 1%.

Трохи раніше з'явився звіт Держмитслужби: у жовтні план надходжень виконали на 98,4% (36,35 млрд грн з необхідних 36,93 млрд грн).

Але потрібно враховувати, що з початком карантину податківцям і митникам серйозно скоротили плани за зборами. Скорочення плану стало однією з причин сьогоднішніх проблем з фінансуванням витратних статей. Всього їх чотири:

1. Зменшення плану податків і зборів до бюджету, і скорочення відрахувань до державної скарбниці — на 120 млрд грн.
2. Невиконання плану за внутрішніми запозиченнями — на 62 млрд грн (на 22,1%): за 10 місяців влада позичила лише 246,9 млрд грн при плані 309 млрд грн. Попит на ОВДП скорочувався в міру зниження дохідності нових випусків.
3. Невиконання плану щодо зовнішніх запозичень — на 71 млрд грн (28,3%): з належних 250,6 млрд грн залучили лише 179,6 млрд грн. Не отримали кредитний транш МВФ на $1,2 млрд та €600 млн макрофінансової допомоги Євросоюзу.
4. Перенесення частини платежів з бюджету-2019 до бюджету-2020 року, що стало практично системою в наших державних фінансах, і може продовжиться у 2021 році.

Читайте також: Прибуток великих і середніх підприємств за 9 місяців зменшився у 3,7 рази — Держстат

«Проблема полягає не стільки в закритті 2020 бюджетного року, скільки в системному розбалансуванні бюджетної політики. У проект держбюджету-2021, крім великого дефіциту, закладаються досить оптимістичні очікування за доходами. До того ж, частина непрофінансованих виплат 2020 року може підвищити навантаження на бюджет 2021-го. Як це, наприклад, сталося рік тому з істотним перенесенням відшкодування ПДВ на перший квартал 2020 року», — пояснив «Мінфіну» проблему керівник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.

На його думку, нездатність збалансувати витрати і доходи — один з головних макроекономічних ризиків для України.

При цьому Кабмін не тільки постійно розплачувався за поточними боргами, а й достроково викуповував свої єврооблігації і ВВП-варранти. Наприклад, ВВП-варранти, які випускали 6 років тому при реструктуризації нашого держборгу: влітку їх викупили на $328,8 млн.

Читайте також: Навіщо Марченко збільшив держборг на 320 мільйонів доларів

Звідки візьмуться гроші у бюджеті-2020

Щоб покрити дефіцит бюджету, у чиновників є кілька можливостей. «Мінфін» разом з експертами зібрав декілька варіантів, завдяки яким можна збільшити надходження в казну наприкінці року.

1. Девальвація гривні, щоб наблизити реальний курс гривні (міжбанк) до курсових рівнів, на яких розраховувався бюджет 2020 року — 29,5 грн/$. Це допоможе експортерам збільшити свої заробітки, і, відповідно, — відрахування в казну.

«Курсовий орієнтир на рівні 29,0-29,2 грн/$ у грудні — цілком реалістичний варіант. Але у 2020 році цей фактор вже не дозволить істотно наростити надходження в бюджет. Ось з тимчасовим лагом в 3 місяці відрахування до бюджету помітніше б зросли. До того ж, на зміцнення курсу гривня/долар дуже сильно може вплинути введення локдауна, яке, ймовірно, призведе до істотного падіння попиту на валюту», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію директор департаменту ризик-менеджменту ПуАТ «КБ «Акордбанк» Микола Войтків.

2. Збільшення відрахувань з боку державних підприємств — частини поточних доходів або авансових платежів з майбутніх дивідендів (які повинні виплачуватися у 2021 році). Кабмін може раніше терміну стягнути дивіденди з боку великих корпорацій і банків: НАК «Нафтогаз», Приватбанку та ін.

3. Залучення в грудні одного траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу на €600 млн. Якщо в отримання Україною кредиту МВФ до кінця 2020 року мало хто вірить, то надія на європейську позику ще є. Україна підписала нову програму макрофінансової допомоги на €1,2 млрд у липні цього року — під 2% з погашенням протягом 15 років. У числі вимог було реформування податкової та митниці, ліквідація податкової міліції, незалежність Нацбанку, судова реформа і централізовані закупівлі ліків (через ДП «Медичні закупівлі України»).

У Старому Світі вже встигли дати зрозуміти, що будуть наполягати на виконанні ключових умов. Це стало зрозумілим після скандальної заяви верховного представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля на адресу президента Зеленського про те, що «ЄС не є благодійною організацією або банкоматом».

Читайте також: Світовий банк виділить Україні $100 мільйонів для боротьби з covid-19

«Так, отримання траншу від МВФ у 2020 році є малоймовірним. Але ось гроші ЄС ми отримати цілком можемо. Швидше за все, для цього буде достатньо приїзду місії МВФ, як сигналу про успішне продовження співпраці. Кредитору потрібен сигнал, що розпочаті реформи тривають», — сказав «Мінфіну» голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов.

4. Розміщення Україною єврооблігацій до відходу світового ринку на різдвяні канікули. Чутки про те, що наша країна може продати свої бонди на €3 млрд гуляють фінансовим ринком з серпня. Після того, як вони зазнали краху, пішли плітки про те, що попередня розвідка нашого Мінфіну під road show дала негативний результат, через нього вихід паперів вирішили перенести. Так це чи ні — невідомо. Однак після того, як стало зрозуміло, що наша країна не встигне до кінця року отримати кредитний транш від МВФ, поновилися розмови про розміщення бондів.

«Сьогодні в України справді є вікно можливостей, адже дохідності єврооблігацій значно нижчі 7% річних. Що повинно дозволити здійснити випуск у доларах зі ставкою не вище цього рівня. Тому, при збереженні позитивної ситуації на ринку, в першій половині грудня ймовірність розміщення нових єврооблігацій буде дуже високою», — пояснив «Мінфіну» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Читайте також: Чому інвестори доплачують за борг Китаю і до чого тут Україна

Після великих емісійних вливань ФРС і Європейського Центробанку на світовому фінансовому ринку виник профіцит ліквідності. Грошей аж занадто. Причому, дешевих грошей, на яких спекулянти не проти заробити. Тому успішне розміщення Україною єврооблігацій навіть в розпал пандемії коронавірусу вважають цілком досяжним завданням.

«Апетит до ризику на глобальному ринку зростає, понад м'яка монетарна політика найбільших центробанків призводить до зростання надлишкової ліквідності в світі. І потенційний попит на українські папери дуже високий», — переконаний Ігор Тихонов.

Але в цьому випадку також важливі хороші відносини з МВФ. Мінфіну потрібно заздалегідь заручитися підтримкою фонду і отримати його офіційну заяву на предмет готовності кредитувати Україну у 2021 році. Це потрібно, щоб не довелося переплачувати за бондами зайві 2-4% річних.

«На співпраці з МВФ зав'язані всі подальші успішні залучення коштів на зовнішніх ринках. Це як ворота на міжнародні ринки капіталів, де сьогодні зосереджені величезні обсяги вільних коштів з мінімальними відсотковими ставками. Можна спробувати як-небудь розмістити єврооблігації без підтримки з боку МВФ, але ціна залучення перевищить 10% річних», — вважає Микола Войтків.

5. Збільшення щотижневого обсягу розміщень облігацій внутрішньої держпозики. До кінця 2020 року у Міністерства фінансів залишилося лише 5 аукціонів з розміщення ОВДП. На них цілком реально зібрати 50-60 млрд грн (в середньому по 10-12 млрд грн на тиждень), і перекрити хоча б половину із заявленого бюджетного дефіциту в 100 млрд грн.

Це було доведено великим розміщенням уряду цього тижня: достатньо було Нацбанку провести велике рефінансування банків (16,1 млрд грн на 5 років), а Мінфіну підвищити ставки за паперами, як влада продала облігацій на дуже солідну суму — на 16,8 млрд. При тому, що до цього весь місяць збирали скромні суми: 2,5 млрд грн (17 листопада), 7,9 млрд грн (10 листопада), 1,96 млрд грн (3 листопада).

За короткостроковими паперами дохідність підвищили на 0,2-0,3% річних, а за довгостроковими — взагалі 1,7%. Якщо уряд продовжить розміщення за підвищеними ставками, то напевно зможе зібрати потрібні йому суми. Банкіри хором запевняють, що гривневої ліквідності на фінансовому ринку — аж занадто. Адже кредитування залишається в загоні, а люди продовжують накопичувати гроші на своїх рахунках.

Читайте також: Протягом жовтня сума вкладів у банках — учасниках ФГВФО зросла на 7,67 мільярда

«Під ставки в діапазоні 9-10,5% річних великі обсяги коштів залучити неможливо. Існуючі тренди на фінансовому ринку і ризики, що зросли, говорять про необхідність підвищення відсотків, як мінімум, на 1,5-2% річних», — запевнив Войтків.

Навіть якщо банкам не вистачатиме наявного ресурсу, їх завжди зможе підстрахувати Нацбанк своїм рефінансуванням. За вже налагодженою схемою: оформляють рефінансування НБУ під 6% річних, і вкладають його в ОВДП Мінфіну під 10-11% річних.

Це емісія, і в такому випадку відразу виникнуть супутні ризики: девальвація гривні, прискорення інфляції. Але це збільшить доходи бізнесу, і, відповідно, також буде грати на наповнення скарбниці.

Зрозуміло, і девальвація, і інфляційне зростання не повинні виходити на прогнозні показники Кабміну з Нацбанком (29,5 грн / $ і 5%), щоб не спровокувати негативний ефект в економіці.

Чи будуть «різати» бюджет

Прем'єр Денис Шмигаль вже повідомив, що уряд, не дивлячись ні на що, зможе виконати бюджет 2020 року. Аналіз «Мінфіну» це побічно підтвердив. Правда, з умовою, що Кабмін успішно пройде всі або майже всі 5 кроків для покриття дефіциту.

Експерти не настільки оптимістичні в своїх оцінках. Закладають ризик того, що щось піде не так із залученням коштів. Тому пророкують секвестр бюджету в грудні. Не публічний з розглядом у Верховній Раді і внесенням змін до закону про держбюджет-2020 року, а прихований.

«На мою думку, офіційного секвестру бюджету не буде, але окремі статті бюджету можуть бути недофінансовані за підсумками року, з огляду на інші причини. Це може, в першу чергу, стосуватися капітальних витрат, де фінансування може бути перенесено на 2021 рік з розрахунком на краще виконання бюджету і великі залучення фінансування», — спрогнозував Тарас Котович.

Експерти допускають різні обсяги такого прихованого недофінансування — від 15-20 млрд грн до 40-50 млрд грн.

Олена Лисенко для «Мінфіну»