Чи можливий в Україні дефолт та чи є для нього передумови

З початком фінансових проблем у всьому світі, частіше почали говорити про дефолт і в Україні. Тим паче, що «поганий приклад» вже з'явився. Чи справді все так погано з вітчизняною економікою та чи здатна Україна обслуговувати зобов'язання?

Дефолт і його слуги

Тему можливого дефолту України запустив депутат з фракції «Слуга народу» Олександр Дубинський. 7 березня на своїй фейсбук-сторінці він написав, що представники МВФ неофіційно повідомили новому прем'єр-міністру Денису Шмигалю, що кредиту не буде. «У травні вірогідний дефолт», — підсумував парламентарій.

Пізніше це повідомлення було видалено, але тема, швидше за все, не закрита. Тим паче, що Дубинський підсвічує її не вперше і вважає такий варіант розвитку подій відмінною можливістю звільниться від непосильного боргового тягаря.

«Ліванці – молодці» — так відреагував депутат на заяву Лівана про відмову обслуговувати свої борги.

Дубинський фактично ретранслював позицію олігарха Ігоря Коломойського, який в інтерв'ю газеті Financial Times ще в травні минулого року порадив президенту відмовитися від обслуговування боргів: «Ми повинні вчинити з нашими кредиторами, як Греція. Це приклад для України», — заявив тоді він виданню.

Влада закликає не панікувати

У Нацбанку запевняють, що ситуація далека від критичної. «Ми не бачимо підстав для розвитку таких подій і не розглядаємо сьогодні взагалі варіант дефолту для України», — заявив голова Нацбанку Яків Смолій під час прес-конференції 12 березня.

Крім того, в НБУ заявляють, що зараз економіка України знаходиться в куди кращому стані, ніж під час попередніх криз.

«Зараз в економіці України немає таких дисбалансів, які були, коли економіка була перегріта. Ми увійшли в кризу 2008 року, наприклад, з інфляцією 22% і з дефіцитом поточного рахунку майже 10%. Зараз у нас дефіцит 2% і інфляція 2%. Крім того, у нас немає таких проблем у банківській системі та в енергетичному секторі, які були в 2014 році», — вважає заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Тим не менш, співпраця з МВФ залишається критично важливою для України і зараз. «Це свого роду парасолька, яка дозволить країні отримати доступ до офіційного фінансування, поліпшити настрої іноземних інвесторів, а також настрої вітчизняних інвесторів», — пояснив Дмитро Сологуб.

В уряді кажуть, що продовжують переговори з кредитором і очікують підписання нової угоди вже найближчим часом. «З восьми параметрів, які МВФ просив виконати, у нас залишається домашнім завданням два, які ми сподіваємося виконати протягом двох, максимум трьох тижнів», — заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Голова Кабміну не уточнив, про які саме невиконані «домашні завдання» йде мова. Але, очевидно, малося на увазі успішне голосування за «антиколомойский» закон і відкриття ринку землі.

В тому, що Україна здатна справитися з обслуговуванням боргу, впевнений і аналітик ІГ «Універ» Михайло Федоров. «Що стосується ринку державного боргу, тобто ОВДП, в цьому питанні ніякого дефолту не намічається. Країна змогла жити з воєнними ризиками, які накрутили дохідності за ОВДП до 20%. Світова криза за своєю значимістю для України навряд чи перевершить минулі проблеми. Дохідності за ОВДП, звичайно, зростуть, але, швидше за все, вони будуть менше, ніж у 2017-2018 роках», — вважає експерт.

Тут вам не Ліван

Ситуація, в якій перебуває Україна, суттєво відрізняється від тієї, в якій опинився Ліван напередодні оголошення дефолту, упевнений фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Адже співвідношення державного боргу до ВВП у Лівані було близько 150%, в Україні — втричі менше.

Але головне, що позитивний ефект від відмови обслуговувати борг вельми сумнівний. Наприклад, до оголошення дефолту за 1 1507 ліванських фунтів, а після дефолту на чорному ринку — вже 2400-2500. Тобто, на 2/3 більше.

«Якщо б подібним чином обвалилася національна валюта в Україні, то за долар у нас давали б 40-41 грн», — уточнює Михайло Демків. Крім того, перед оголошенням дефолту, влада заарештувала активи всіх банків. Тепер власникам депозитів їх вклади повертають невеликими частинами.

Читайте також: Україна потрапляє в ідеальний шторм. Чи зможемо ми протистояти кризі

Демків також наводить приклад Еквадору, якому особливо не допомогли відразу 8 дефолтів, оголошені в різний час. Зараз країна, яка є найбільшим експортером бананів у світі і активно торгує нафтою, збирається вести переговори з кредиторами про реструктуризацію боргу. «Корисні дефолти» не зробили Эквадор багатшим.

Перейшли на особистості

Якщо дефолт і будуть оголошувати, то виключно в «особистих цілях», вважає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

«Єдина можлива причина для дефолту зараз – це небажання співпрацювати з МВФ. Чому? Тому що МВФ ображає Коломойського. І ось люди Коломойського постійно пропонують нам спробувати дефолт на смак. Іншої причини немає. І не буде. Тому що оголошувати дефолт в тій ситуації, коли ви, прийнявши ряд цілком розумних кроків, можете його уникнути, не є ознакою здорового глузду», — написав він на своїй фейсбук-сторінці.

До прихильників дефолту Фурса несподівано приписав і члена Ради Нацбанку Віталія Шапрана, процитувавши частину його посту: «Якщо немає фізичної можливості більше терпіти, то варто випорожнитись і приймати ліки. Так і з дефолтом держав — якщо немає об'єктивної можливості обслуговувати борг (наприклад, через одночасне падіння експорту і відтоку капіталу з ринку ОВДП), то у дефолті немає нічого поганого».

«У дефолті немає нічого поганого – це від творців «коронавірус корисний для вашого здоров'я», — обурився Фурса, заявивши, що Шапран відноситься до «людей Коломойського». Пригадав йому Фурса навіть криворізьке походження.

Сам Шапран спробував пояснити, що взагалі не агітував за дефолт, а просто констатував факт: коли фізично нічим платити, то він і наступає.

Причину ж випаду в свою адресу Шапран пов'язує з тим, що він відстоює ідею виходу Нацбанку на вторинний ринок ОВДП для того, щоб підтримати падаючу вартість цінних паперів. Таку можливість він обговорював і з представниками МВФ. Фурса ж, підкреслює Шапран, проти такої ініціативи, оскільки падіння цін на ОВДП дозволило б йому купувати їх значно дешевше.

Словесна сварка закінчилась тим, що Шапран вирішив звернутися до Генеральної прокуратури, СБУ та суду. «Тут є обґрунтовані підозри відразу в кількох злочинах: перешкоджання виконанню функцій і професійних обов'язків, розповсюдження неперевіреної і недостовірної інформації та дискримінаційні оцінки», — вважає він.

Читайте також: Особливості нової фінансової кризи і чим вона небезпечніше за попередні

Тема дефолту поки що ведеться в політичній площині. Керівництво країни поки що таку перспективу не розглядає.

Олексій Писарев