Минфин - Курсы валют Украины

Установить
18 апреля 2024, 7:30 Читати українською

НБУ может снизить «учетку»: какие ставки по депозитам и кредитам увидим в конце весны

Заседание монетарного комитета Нацбанка состоится уже на следующей неделе. Большинство банкиров ожидает от этого заседания решения по снижению учетной ставки. Как они могут изменить депозитные предложения для вкладчиков — выяснил «Минфин».

В последнее время официальная инфляция в Украине продолжает удивлять экспертов и рядовых граждан. Ценники на услуги и товары в магазинах, в основном, растут, а, по данным Госстата и Нацбанка, по состоянию на начало апреля официальная инфляция в воюющей Украине составила всего 3,2%, что ниже даже показателя мирных и богатых США, где в марте этого года индекс потребительских цен в США вырос до 3,5%.

Можно долго перечислять основные нюансы, которые привели к такому результату. Это и частичный мораторий на поднятие отдельных цен по коммунальным услугам, и низкая база сравнения, и невозможность активного вывоза агропродукции на экспорт, что сбило внутренние цены на сахар, подсолнечное масло, гречку и часть другого продовольствия, и многие другие факторы, которые ситуативно придавили показатели официальной инфляции.

Такое положение дел вынуждает Нацбанк реагировать на происходящее в своей денежно-кредитной политике, а именно — должно приводить к активному снижению учетной ставки по мере проседания инфляции. Напомню, что учетная ставка НБУ — это, по факту, «цена денег» в Украине, и к ней, так или иначе, «привязываются» как ставки по кредитам, так и по депозитам бизнеса и населения. Но сейчас возник определенный парадокс, который существенно корректирует поведение регулятора в этом вопросе.

Что стоило бы сделать НБУ

С одной стороны, такие низкие показатели инфляции должны «радовать» НБУ, так как она даже ниже таргета в 5%, на который ориентируется Нацбанк. Но с другой — есть масса негативных факторов, которые НБУ не может реально изменить в настоящее время, но которые «подвешивают» регулятора в его прогнозах по дальнейшему развитию событий в части роста цен в Украине и влияют на его решения.

Эти негативные факторы включают, как минимум, следующее:

  • размер международной финпомощи, который получит Украина в этом году на фоне растущих «дыр» бюджета в условиях войны, что будет «бить» по курсу, и опосредованно существенно влиять на уровень цен на импорт в Украине;
  • вопрос реструктуризации внешних долгов, что существенно влияет на обязательства государства в 2024—2025 годах и, в итоге, на размер ЗВР;
  • растущие затраты на войну, при условии потерь значительной части промышленности и в последнее время энергогенерации, что отразится, в любом случае, в дальнейшем на цене электроэнергии и будет заложено во все ценники на услуги и товары;
  • отток 6,5 млн населения, что ведет к необходимости повышения зарплат компаниями оставшимся в условиях нехватки рабочих рук, и будет заложено в себестоимость продукции;
  • рост социальной нагрузки с необходимостью повышения затрат бюджета на индексацию пенсий, компенсацию гражданам потерь имущества от обстрелов рф и т. д.

Все это создает взрывоопасную смесь, в случае возможного значительного роста цен на все, если по финансированию бюджета «что-то пойдет не по плану».

Кроме того, это может создать проблемы в финансовой и банковской системе, если Нацбанк «налажает» в своей денежно-кредитной политике в части как валютного рынка, так и по связыванию части «лишней ликвидности», скопившейся в банковской системе.

В итоге, пока при инфляции 3,2% Нацбанку на предстоящем Правлении по денежно-кредитной политике, которое состоится 25 апреля, формально надо существенно снижать учетную ставку с уже явно диссонирующих инфляционным показателям 14,5% годовых.

И существенно менять денежно-кредитную политику как в отношении платы по депозитным сертификатам (сейчас она на уровне 14,5% годовых по депсертификатам «овернайт» и 17,5% годовых по депсертификатам на 3 месяца), так и по кредитам рефинансирования (сейчас ставка по ним 19,5% годовых).

Монетарные операции НБУ с банками: процентные ставки

Читайте также: Инфляция ниже прогнозов: почему это происходит, и продолжит ли она снижаться дальше

Перед какой дилеммой оказывается регулятор

Но именно привлекательная ставка по депсертификатам пока связывает огромные массы гривны, скопившейся в банковской системе, и не «выплескивает» ее как на валютный рынок, так и опосредованно — на потребительский рынок.

Ведь население часть своей гривны продолжает держать на вкладах и даже увеличивает их объемы, а банки, привлекая эти ресурсы граждан, направляют их на покупку депсертификатов:

Объем операций НБУ по регулированию ликвидности банков

Понижая учетную ставку и «привязанные» к ней ставки по депозитным сертификатам, Нацбанк вынуждает банки снижать свои ставки по привлечению вкладов населения и ФОПов, которых в банковской системе уже около 1,2 трлн грн в гривневом эквиваленте. Ведь значительную часть срочных вкладов граждан банки затем направляют в депсертификаты.

Поэтому чиновники НБУ перед заседанием Правления регулятора стоят перед сложной дилеммой. Не реагировать на значительный разрыв между официальной инфляцией и учетной ставкой и связанными с ней инструментами они не могут. Этот разрыв нужно сокращать.

Но и существенно «срезать» эти ставки они не могут, так как не могут игнорировать те самые негативные факторы. Они не дают Нацбанку уверенности в том, что идиллия с показателями инфляции и относительно стабильным курсом (с поправкой на военные реалии) сможет продолжаться долго.

В идеале, для государства сейчас — простимулировать банки и население перенаправить имеющиеся у них ликвидные ресурсы на покупку ОВГЗ. Таким образом, частично решилось бы несколько задач:

  • финансирование «дыр» бюджета без угрозы запуска «печатного станка»,
  • сокращение навеса излишней ликвидности и давления на гривну на валютном рынке,
  • снижение зависимости Украины от внешнего финансирования.

Именно для этого сейчас Минфин держит ставки по ОВГЗ (да еще и с учетом отсутствия налогообложения по доходам от гособлигаций) чуть выше уровня ставок по депозитам населения в банках:

Если эти средние ставки еще скорректировать на 18% налога на доход и на 1,5% военного сбора, то средняя «чистая» доходность для вкладчика будет составлять в гривне от 10,24% до 11,19% годовых.

А вот практически чистая доходность на первичном рынке по ОВГЗ:

Правда, на вторичном рынке (а именно на нем граждане могут купить ОВГЗ), доходность будет на 1−2% ниже, чем на первичке. Но даже в таком случае, это будет «чистыми» до 13,5%-17% годовых в гривне, в зависимости от срока до погашения облигаций, что выше «чистой» доходности гривневых депозитов.

Постепенно Минфину удалось увеличить сумму ОВГЗ, купленных населением, до свыше 60,6 млрд гривен, но потенциал тут огромен, если учесть, что средства населения и ФОПов на счетах в банках превышают 1,2 трлн гривен в эквиваленте.

ОВГЗ, которые находятся в обращении по номинально-амортизационной стоимости

Читайте также: Банки вывели из внутреннего оборота $4 млрд на счета иностранных партнеров: как должна измениться политика регулятора

Что в итоге придется предпринять

В вышеописанных условиях неопределенности, военных, инфляционных и курсовых рисков, руководство Нацбанка вряд ли рискнет проводить жесткое снижение учетной ставки. Слишком уж велика сейчас цена ошибки в этом вопросе.

Скорее всего, НБУ снизит учетную ставку максимум на 0,5−1% годовых, с соответствующим снижением ставок по депсертфикатам и кредитам рефинанса. То есть нас ждет уровень учетной ставки в пределах 13,5%-14% годовых, ставки по депсертификатам «овернайт» 13,5%-14% годовых, депсертификатам на 3 месяца в пределах 16,5%-17% годовых, и ставки по кредитам рефинансирования в пределах 18,5%-19% годовых.

Возможно, Нацбанк наберется смелости и еще чуть больше подыграет Минфину относительно доходности по инструментам по привлечению средств населения в банковскую систему для перетока этих ресурсов в бюджет.

В этом случае, он может снизить ставку по депсертификатам «овернайт» до 12,5%-13% годовых, а по депсертификатам на 3 месяца — до 15,5−16% годовых. Как результат, банки жестче снизят ставки по своим привлечениям средств у граждан (так как им меньше станет платить Нацбанк по депсертификатам), а Минфин сможет под свои более привлекательные ставки по ОВГЗ получать больше средств у граждан, «откачивая» их с банковского депозитного сектора в покупку украинцами более выгодных для них облигаций.

Кроме этого, Нацбанк может поднять для банков норматив резервирования на корсчете в НБУ и параллельно с этим разрешить банкам покупать дополнительно эмитированные Минфином новые порции бенчмарк-ОВГЗ в счет выполнения данного повышенного норматива. Это простимулирует покупку дополнительного объема бумаг у Министерства финансов не только населением, но и самими банками.

То, что Нацбанк оставит учетную ставку и все привязанные к ней ставки на действующих сейчас уровнях, маловероятно: слишком уж велик действующий разрыв между учетной ставкой и официальным уровнем инфляции, что не вписывается ни в какие каноны макроэкономической науки по управлению финансами государства и банковской системой даже в условиях войны.

Читайте также: Как банки списывают с военных проценты по кредитам и «ломают» диджитал

Как это отразится на украинцах

Депозиты

Снижение учетной ставки приведет к проседанию доходности по новым вкладам граждан и по депозитам компаний в гривне в пределах на 0,5−1,5% годовых, в зависимости от сроков размещения вновь оформляемых депозитов.

В этой ситуации, доходность по депозитам в гривне на 3 месяца будет в пределах от 9 % до 14% годовых. Эти вклады самые интересные по срокам для банков в настоящий момент, поэтому и ставка по ним бывает чуть выше, чем по другим срокам.

По вкладам на 6 месяцев ставки могут составить от 9,5% до 13,2% годовых, на 9 месяцев — от 10,5% до 13,5% годовых, и на 1 год и более — от 11% до 14 % годовых.

По депозитным продуктам сроком до 3 месяцев будет наблюдаться достаточно широкий разброс ставок, в зависимости от процентной политики конкретного банка и его потребностей в привлечении гривневых ресурсов на те или иные сроки.

По моим расчетам, этот разброс ставок в различных финучреждениях на сроки вкладов до 1−3 месяцев может составлять от 3% до 10% годовых. Часть банков, чтобы не терять вкладчиков из-за снижения ставок, будет проводить дополнительные бонусные программы с розыгрышами призов по разным депозитным продуктам.

По «старым», но еще действующим вкладам никто из банков ставку снижать не станет, так как это риск для банкиров «нарваться» на судебные иски или навсегда потерять клиентов. А это для банков, особенно небольших, чревато потерей всего банковского бизнеса из-за отсутствия клиентуры и утраты позитивной репутации в глазах вкладчиков.

Но процесс пересмотра условий по новым депозитным продуктам произойдет достаточно быстро (за 1−1,5 недели максимум), так как работать себе в убыток никто из банков при привлечении ресурсов не станет, а по новым размещениям депсертификатов ставки Нацбанк снизит сразу же с момента понижения учетной ставки.

Кредиты

Что касается ставок по кредитам, то после снижения Нацбанком учетной ставки на большое понижение кредитных ставок я бы не рассчитывал. Военные риски сохраняются и банкиры не будут слишком щедрыми на снижение ставок.

По ставкам госпрограмм формата «5−7−9» или «єОселя» изменений не произойдет, так как они вообще не привязаны к учетной ставке НБУ, а зависят от компенсаций разницы банкам рыночной ставки и ставки по таким договорам, то есть от выделения средств государством.

По коммерческим кредитам банки ограничатся снижением кредитных ставок на столько же, на сколько будет снижена учетная ставка. Но не более.

Читайте также: Украинцы продолжают нести деньги на депозиты: продержатся ли ставки в мае

Что делать, чтобы не потерять свои деньги

Чтобы не потерять в доходности, вкладчикам банков я советую до проведения Правления Нацбанка по учетной ставке 25 апреля оформить несколько депозитов с правом пополнения на разные сроки, от 3 месяцев до 6−9 месяцев, на те суммы, которые вы потом сможете при случае и при вашем желании пополнять.

Это обеспечит вам в дальнейшем возможность вложения ваших гривневых ресурсов по действующим сейчас ставкам привлечения вкладов, которые выше, нежели доходность, которую вам будут предлагать банки после снижения учетной ставки Нацбанком.

Если же у вас не будет в дальнейшем дополнительных средств для пополнения депозитов или «что-то пойдет у вас с финансами не так», то вы просто не будете пользоваться этой опцией пополнения вклада.

При грамотно выстроенном календаре и правильно подобранной сетке депозитных продуктов на разные сроки вы, таким образом, создадите себе высокоэффективный платежный календарь для ваших сбережений в гривне по наиболее привлекательным условиям доходности и срокам погашения депозитов.

Как вариант, возможна комбинация таких депозитов с правом пополнения в вашем инвестиционном портфеле с покупкой гривневых ОВГЗ на сроки, аналогичные или большие размещениям вкладов с пополнением в дальнейшем действующих депозитов за счет погашаемых по сроку ОВГЗ.

Но в условиях войны я бы все же советовал подобные инструменты со сроком размещения на 3−6 месяцев, максимум — до 9 месяцев-1 года. А там уже постоянно мониторить ситуацию, чтобы решить, пополнять действующие на этот момент вклады, или отдать предпочтение другим инвестиционным продуктам.

Что касается кредитов, то если в ваших кредитных договорах есть пункт о пересмотре банком платы за кредит при изменении учетной ставки НБУ, я советую (после возможного решения Нацбанка о снижении ставки) сразу же писать письмо в банк о снижении платы за кредит, согласно данного пункта договора. И именно с даты изменения Нацбанком учетной ставки. Так вы максимально сэкономите свои средства на обслуживании подобного кредита.

Автор:
Алексей Козырев
Аналитик Алексей Козырев
Пишет на темы: Валюта, ценные бумаги, инвестиционные проекты, кредитование, международные валютный и фондовый рынки, финансовые стартапы

Комментарии - 29

+
0
TAN72
TAN72
18 апреля 2024, 8:33
#
Уже раскатали губу на транш от США,так с нашими правителями он быстро закончится
+
+30
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 апреля 2024, 9:04
#
Про «відтік 6,5 млн населення» можна вже забути, вони поїхали ще на початку 2022, вже 2 роки ми живемо у реаліях 30−31 млн населення і цей фактор ніяк вже не впливає у 2024 у порівнянні з 2023.

Стосовно ставки думаю знизять на 0,5% до 14%, бо багато хто цього хоче, але на більше мабуть ні, бо інфляція судячи з динаміки за місяцями вже влітку зросте до 5%, а так як НБУ хоче щоб і далі гривня була привабливою під час війни, то нижче 14% за таких умов окускати поки стрьомно, бо люди замість депозитів і ОВДП можуть побігти в обмінники
+
0
SamBB
SamBB
19 апреля 2024, 8:52
#
Виїхали не тільки на початку, а й зараз стабільно виїжджають, з новим законом про мобілізацію це буде продовжуватись і надалі. При чому виїжджають не тільки малозабезпечені верстви на соціал в Європу, а й фінансово-активне населення. Держстат ж малює він цю стату по вказівці зверху, а не з теперішніх реальностей.
+
0
Алексей Козырев
Алексей Козырев
18 апреля 2024, 9:58
#
Для Олександр Міщенко. Про «відтік 6,5 млн населення» можна вже забути, вони поїхали ще на початку 2022, вже 2 роки ми живемо у реаліях 30−31 млн населення і цей фактор ніяк вже не впливає у 2024 у порівнянні з 2023.

Цей фактор впливатиме і в 2023, і в 2024 році, і далі. Бо втрачаємо ВВП, ринок внутрішнього споживання, податки і так далі.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 апреля 2024, 10:18
#
Не «втрачаємо», а «втратили» 2022 — у минулому, це велика різниця
У 2023 фактор втрати населення звісно впливав дуже сильно і це варто було звісно брати до уваги. А з 2024 і далі впливатиме він так само як Голодомор 1932−1933 років, або 2СВ, не більше і не менше, треба виходити з реалій 2024 року, а не думати про минуле 2-річної чи 90-річної давнини, що людей померлих 1932 немає в Україні сьогодення, що виїхавших 2022, різниці для економіки України абсолютно ніякої, а гадати як би було краще, якби було більше населення, це не фактор впливу на економіку сьогодення і майутнього, а думки про майбутнє, якого ніколи не буде існувати
+
0
Алексей Козырев
Алексей Козырев
18 апреля 2024, 12:02
#
Для Олександр Міщенко. Ви дещо помиляєтесь. Частина з тих, хто виїхав за кордон в 2022 році та якось більш-меньш влаштувався там на роботу поки і в 2023 та в 2024 році і частково перераховують сюди валюту на підтримання тих родичів, хто залишився тут і частково (якщо роблять все по чесному) платять з отриманих там доходів податки не тільки там в бюджет, але й тут (не всі, хтось ці вимоги нашого законодавства ігноріть і т.д.). Але чим дальше — тим більше вони будуть асимілюватися там, перетягувати родичів туди, змінювати громадянство. Тому десь до 2025−2026 року вплив втрати населення Україної буде відчутним на всіх показниках економіки нашої країни, Потім цей вплив буде дуже швидко зменшуватися.
+
+15
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 апреля 2024, 14:25
#
Олексію, Ви розумна людина, люблю дивитися ваші інтерв'ю. Але у даній ситуації повністю не згідний. Ті біля 7 млн що ми втратили 2022, зараз вже майже не впливають на економіку України. Біля 1 млн: загинули, в окупаці та РФ, думаю згідні, що вони практично ніяк не впливають. Біля 6 млн у країнах «західної» цивілізації, з цих 6 десь 5,3: жінки, діти, старі. Ті категорії населення які більше сидять на допомогах тих країн, де живуть, хтось звісно щось присилає додому, але і багато випадків, коли навпаки з України шлють їм гроші на проживання, тут складно прогнозувати у яку строну потік грошей більший, але у масштабах економіки не дуже значні потоки і явно зпівставні. Стосовно приблизно 0,7 млн чоловіків, які втекли на волю, більшість звісно працює, але у частини і родини вже там, додому шлють гроші максимум кілька сотень тисяч працюючих з тих, хто покинули Україну 2022 і пізніше. У порівнянні з траншами: ЄС, МВФ, Японії, Британі, Канади… перекази наших втікачів десь на рівні «похибки» або «копійок» для економіки
+
0
krv77
krv77
18 апреля 2024, 10:15
#
Депо не интересны сейчас, а вот ОВГЗ пока норм. Их же тоже можна брать на разные сроки, и коротыши он есть до 1 мая, вдруг кому 10 дней подождать)
А так — долларовые ОВГЗ норм.
+
+82
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 апреля 2024, 10:30
#
То для Вас. ОВДП це для таких людей, які сидять на цьому сайті, а це менше 1% населення. Зупиніть 10 перехожих на вулиці і запитайте, що таке ОВДП, 8 з 10 вгазалі не розшифрує абривіатуру, 1 з 10 буде здогадуватися що це таке, і у кращому вивадку 1 буде знати що це і нюанси. На 2024 для 95%+ населення саме депозити основний спосіб інвестування грошей у гривні, фінансова грамотність населення не дуже розвинулася за останні 20 років, що 2004 люди знали депозит, що 2024 теж знають більшою мірою тільки його
+
0
Hennady
Hennady
24 апреля 2024, 9:38
#
Та навіть якщо і знають…
Чомусь всі порівнюють % депозитів мінус податки зі ОВДП чисті. А там же ще і комісії різні.
Хоча б у якійсь статті розглянули порівняння прибутковості таких вкладень на суму, наприклад, 50, 100, 200 і 500 тис. грн.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
24 апреля 2024, 17:53
#
Ніяка стаття не треба, облігації однозначно на багато вигідніші, цього комента достатньо. Купуйте через Сенс-банк, там можна купувати від 1 облігації, комісій ніяких, спред між покупкою і продажем облігацій буквально кілька гривень (від 24 коп за найкоротші до місяця і до 21 грн за найдовші на 3,3 роки). Візьмемо найдовшу для приклада, тобто при покупці Ви «переплачуєте банку» половину спреда за облігацію 21/2= 10,5 грн приблизно, за 3,3 роки вона вам принесе понад 600 грн прибутку, отже банк заробить 1 з копійками % з того прибутку, що вона принесе, Вам лишиться 98 з копійками% прибутку. При номінальній дохідності 18,5% і реінвестованому першому купоні у році 92,5 грн, реальний річний прибуток буде 193,5 грн, банку виходить з річного прибутку пішло десь 3,3 грн приблизно, Вам буде 190 грн чистими = 19%, ніякий депозит Вам подібного і близько на 2024 рік не дасть. За коротшими відсотки трохи менші звісно, але і 16 чи 18% це краще за депозит зараз
+
0
Hennady
Hennady
25 апреля 2024, 9:36
#
Зовсім не спеціаліст у облігаціях…
Але.
«Вам буде 190 грн чистими = 19%, ніякий депозит Вам подібного і близько на 2024 рік не дасть». На 2024 не дасть, але ж облігація на 3+ роки, а там далі може бути і 25%. А з врахуванням інфляції і 19 не таких вже і 19 може бути. Тому не аргумент…

Зараз треба бути «на стрьомє». Тому далі 2−6 місяців, особисто я не розглядаю.
Чи не могли б Ви написати приклад із 3+ місячною облігацією.
І по закінченню терміну, при погашенні, гроші автоматично зараховуються на карту чи облігацію треба якось вручну погашати/продавати?
Якщо не важко…
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
26 апреля 2024, 16:39
#
Погашення 05.06.24 — 13,75% річних,
Погашення 26.06.24 — 13,75%
Погашення 02.10.24 — 14,75%

Це те, що є у Сенсі на сьогодні з погашенням менш ніж за півроку, але я не бачу сенсу їх брати зараз

Стосовно інфляції — це інша тема, хоч її звісно треба враховувати

Стосовно «далі» 25% протягом 2024 не проглядається, ставки будуть знижуватися, облігації йдуть як і депозити слідом за обліковою ставкою, яку НБУ послідовно зменшує з літа 2023 і очевидно і далі буде. Коли облікова падає більш логічно брати довші облігації, коли росте — коротші, у даному випадку маємо перший варіант. Вчора НБУ знизив облікову на 1%, облігації сьогодні вже породожчали, тепер найдовша до липня 2027 при покупці сьогодні буде Вам приносити вже 18,5% річних, а не 19%, як можна було купити ще вчора

Все автоматично і купони і погашення на карту. Стосовно «на стрьомє» можна продати там же у додатку Сенса довгі облігації хоч за день після покупки, втратите знову ж таки половину спреда — біля 10 грн з облігації. Але з іншою сторони, можна і заробити при достроковому продажі, якщо облікова знизиться на кілька пунктів протягом кількох місяців, то можно буде продати дорожче облігацію, наприклад за 1100−1200 грн, такий варінт теж можливий, не хочу довго писати, якщо зацікавлять облігації, самі протягом якогось часу розберетися у особливостях, як можна заробити більше, ну або втратити менше)
+
0
Hennady
Hennady
29 апреля 2024, 8:43
#
Дякую
Тобто, ми згодні, що на 3−6 місяців нема сенсу входити в облігації.
А от довгі строки, в принципі, є. І додатковою перевагою облігацій над депозитом бачу можливість терміново продати облігації, в той час як у депозиту треба дочікуватися закінчення терміну.
+
0
krv77
krv77
29 апреля 2024, 9:58
#
Ну чому? Ось написали
облігації погашення 02.10.24 — 14,75%
А депо 15.5% (без налогiв 12.4%)
+
0
Hennady
Hennady
1 мая 2024, 16:11
#
Як на мене…
Облігація з погашенням у жовтні 2024 справді під 14,75%. Але ціна її 1014,37 грн., тобто Ви переплачуєте при купівлі 1,4%, отже 14,75% перетворюються вже в 13,35% річних, але і облігація буде Вам приносити не рік, а 6 місяців, отже, реально дохід буде ще менше ніж 13,35% (десь ~12%).
Депозит же зараз багато де під 16,5% (реальних 13,3%), а, наприклад у Радабанку 17,5%.
Отже, нема сенсу, крім як можливість терміново продати облігації, а депозит нерозривний і треба дочекатися закінчення.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
1 мая 2024, 19:27
#
14,75% це реальна прибутковість, те що Ви купуєте її за 1014,37 не значить, що Ви переплачуєте банку 14 грн 37 коп. Купон платиться кожні 182 дні, до виплати купону лишилося менше 182, але Мін. фін. всеодно заплатить Вам за 182 дні у жовтні, більша частина з тих 14 грн 37 коп — це «плата компенсації» тому, хто тримав облігацю до Вас у цьому циклі 182 днів — банку чи іншій людині. ОВДП — це не депозит, тут все трохи складніше, навіть ці 14,75% - це якщо Ви будете тримати до погашення, при достроковому продажі дохідніть в обидва боки може відрізнятия на відсотки, може бути 12%, а може і 18%, залежить від руху облікової ставки НБУ, тому і більш логічно купувати довгі облігації, якщо ставка НБУ падає. Наприклад у мене є 3-річні облігації котрі восени брав з заявленою дохідністю біля 19,5%, з того часу облікова НБУ сильно просіла, якщо продам зараз достроково, то вийде дохідність біля 21% річних, за ці півроку, що тримав облігації. Якщо не продам, а продовжу тримати, а НБУ ще знизить ставку, то при достроковому продажі наприклад восени дохідніть може бути цілком біля 23−24% річних, за рахунок того, що покупець отримає купони у майбутньому вищі, за купони поточних викусків при нижчий обліковій
+
0
Hennady
Hennady
3 мая 2024, 13:16
#
Так…
але при плануванні потрібно (і так вчить наука) закладувати найгірший варіант, а не сподіватися на диво, що цілком може бути…
може бути, а може і не бути, а 12% у порівнянні із депозитними 13,3% цілком реальні.
Такоє…
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
3 мая 2024, 17:54
#
Можна і піти у мінус, якщо купити сьогодні, а продати завтра. Дурню можна зробити будь-де. Але більш раціонально не сподіватися на диво і не на найгірший варіант, а за теорією імовірності розглядати усі варіанти, а потім від найбільш імовірного відштовхуватися. Те що НБУ до осені ще знизить облікову, імовірність цього понад 50%, тому, від цього варіанту і треба відштовхувативя як базового. Вам вже скільки коментів написав, про те, що облігації дійсно цікава штука для інвестування і під будь-яким кутом вигідніша за депозит, «розклав все по поличкам», а Вам всеодно щось не підходить, нащо тоді взагалі було писати про зацікавленість… А стосовно ваших улюблених депозитів, там у мене досвіду вже майже 20 років + 7 чи 8 «зустрічей» з фондом гарантування, тому досвіду для порівняння вистачає
+
0
Dmytro Dundych
Dmytro Dundych
18 апреля 2024, 11:18
#
Дякую, Олексію. Дуже цікава аналітика.
Цікавить Ваша думка щодо граничних значень цьго балансу який утворився — Ставка, Інфляція, Дохідність депозитів, ОВДП, ріст курсу долара?
Очевидно що ми знаходимося десь в межах цього балансу — маю на увазі те що мінфін стимулює людей робити вибір на користь національних інструментів, замість того щоб купувати долар в очікуванні що він за рік виросте більше ніж виростуть ціни 9% (прогноз 2024 інфляція), в той час як Депозит (13%) чи ОВДП (15%) має обганяти ріст долара.
+
+30
Алексей Козырев
Алексей Козырев
18 апреля 2024, 11:56
#
Для Dmytro Dundych. Все насправді залежить від 3 основних факторів -1) війна та обсяги втрати виробничого та енергогенеруючого потенціалу (вплине на все від ВВП до дохідної та витратної частини бюджету) 2) обсяг і реальний графік надходження міжнародної допомоги (планування дій Нацбанком та Мінфіном, розмір ЗВР) 3) результати перемовин по реструктурізації зовнішніх боргів (вплине на розмір ЗВР та ситуацію з державними фінансами взагалі). + ще спращює розмір негативного сальдо торгівлі.
Мій прогноз при розвитку подій не гірше ніж зараз на фронтах та з обстрілами, та отриманні всієї американської обіцяної допомоги «живима» грошима в межах 8−9 млрд доларів та виконанням своїх фінзобов язань іншими західними партнерами: облікова на кінець року 12,5−13,0% річних, реальна інфляція 10−11% рік до року, депозити в гривні до 13% річних (з врахуванням податків — до 10,465 % річних для інвестора, ОВДП на термін до року до 14% річних (не має оподаткування, чиста дохідність). Зростання офіційного курсу долара до запланованих бюджетом 40,7 -41 гривні на кінець року.
+
+30
Genna Smatko
Genna Smatko
18 апреля 2024, 12:43
#
Всі нормальні люди наразі тримають гроші під ковдрою щоб зелена плесінь не конфіскувала.
+
0
Cheff spakuxa, Kiev
Cheff spakuxa, Kiev
18 апреля 2024, 12:48
#
Вот ему,+15 поставил… И почитал… А шо… Оказывается они все банки мира договорились, как дети в школу… И ходят как хотят…понял нет… Шляпы вы усатые… жизнь держись…
+
+30
innapcholko
innapcholko
18 апреля 2024, 12:59
#
Молигизация скоро наберет новые обороты — какие там финансы?

Власти не видят бусификацию и трамвае-тролебусяцию!
+
0
uiux
uiux
18 апреля 2024, 13:12
#
Если амеры протянут закон про помощь, то эти товарищи сразу и опустят ставку, а сейчас сс.котно, т.к. при такой девальвации вложения в гривну равносильно самогубству
+
+15
TAN72
TAN72
18 апреля 2024, 13:21
#
Дай бог чтобы в стране на данный момент было 20000000 с пенсионерами и прочего населения.
+
+30
Андрей Татра
Андрей Татра
18 апреля 2024, 13:36
#
С понижением учётной ставки до 14.5 уже гривна пошла на валютный рынок с учётом реалий правильное решение. Если деятель пышный обратно снизит учётку это процес ускориться. Итог при памяти граждани выходят с гривны. Если у кого есть желание входите в сельхоз. землю через спец.компании.
+
0
candidat
candidat
19 апреля 2024, 12:00
#
Как-то с опаской поглядываю на ОВГЗ. Да, ставки повыше, чем на депозиты, но платит по ним государство, а у нас война, треть страны разрушено.

Интересует мнение, нет ли такой перспективы, что в какой-то момент государство не скажет, мол, ребята, с деньгами напряг, надо много денег на войну/восстановление разрушенного, поэтому нет возможности погасить облигации сейчас, вводим мораторий на погашение, вернём через столько-то лет/по мере возможности?
+
0
Hennady
Hennady
25 апреля 2024, 9:30
#
Цілком може бути (є досвід СРСР)
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться