Минфин - Курсы валют Украины

Установить
4 сентября 2024, 11:13 Читати українською

Сколько будет стоить переименование копейки на шаг, и кто за это заплатит

Представив инициативу замены копеек на монеты под названием «шаг», в Нацбанке подчеркнули, что это можно будет сделать без дополнительных затрат. Однако, действительно ли удастся провести такую операцию, не потратившись на нее, рассуждает экономист и финансовый аналитик Виталий Шапран. «Минфин» выбрал главное.

Между «исторической справедливостью» и будущим

В Киевской Руси с XI века в обращении были киевские гривны шестиугольной формы, весом около 140−160 г (другие источники указывают, что вес был около 204 г), которые служили единицей платежа и средством накопления до монголо-татарского нашествия. Также на Руси чеканили монеты, в обращении были златники и серебряники. Кстати, их до сих пор можно найти в продаже у нумизматов — по крайней мере, серебряники времен Ярослава Мудрого.

Также существует предположение одного из происхождения названия российской валюты рубль. При Киевской Руси при недостатке мелкой монеты торговцы рубили серебряную гривну на куски, и эти кусочки гривны называли рублем. Не берусь утверждать подлинность этой истории, в научных кругах она существовала в форме басни, но она логична, да и, учитывая переписывание истории Украины КГБ и ЦК КПСС, сделать из нее басню могли именно по идеологическим соображениям. Как ни крути, такая трактовка происхождения рубля, как кусочков гривны, унизительна для российской валюты.

В XVII—XVIII вв.еках шагом называли польско-литовскую серебряную монету стоимостью три гроша — по факту это было название монеты определенного номинала.

Сами шаги появились только 19 декабря 1917, когда был принят временный Закон о выпуске государственных кредитных билетов УНР, согласно которому «кредитные билеты выпускаются в рублях, причем один рубль содержит 17,424 доли чистого золота и делится на 2 гривны или 200 шагов». Сначала марки были задуманы только как почтовые миниатюры, но впоследствии, из-за нехватки мелкой разменной монеты, по примеру российских властей, которые сделали это раньше, их стали употреблять одновременно как марки и деньги на основании закона УНР от 18 апреля 1918 года. Эмиссия от 18 апреля состояла из номиналов в 10, 20, 30, 40 и 50 шагов. Выпускались они в Киеве, в типографии Василия Кульженко, листами по 100 штук с перфорацией, чтобы облегчить отрыв отдельных купюр. Выходит, что физически в форме монеты шагов не существовало.

И вот возникает дискуссионный вопрос: какое же название мелкой монеты для Украины действительно историческое? Шаги, серебряники и златники, или рубль? Могу только согласиться, что, конечно, копейки напоминают о российской, а потом и о советской оккупации Украины.

Назвать мелкую монету в Украине рублем было бы забавно. Во-первых, лишний раз унизить россиян, будто бы их рубль недовалюта. Во-вторых, внести некоторую неразбериху в определениях на международных рынках. Но, с другой стороны, это название нашей разменной монеты будет лишний раз напоминать о восточных соседях, о которых хотелось бы забыть. Итак, вопрос здесь оставлю открытым, а потому задаю другой вопрос: а нужно ли нам вообще опираться на исторические названия, может лучше смотреть в будущее? Если Украина стремится стать членом ЕС и со временем войти в зону обращения евро, то может копейки было бы лучше переименовать в центы. Так будет более удобно для населения и подчеркнет евроатлантические устремления Украины.

Экономическая сторона вопроса

А вот экономическая сторона вопроса по переработке гривневой мелкой монеты с копеек на шаги или центы вообще очень печальна. Если не ошибаюсь, стоимость чеканки обычной разменной монеты составляла около 1 грн, то есть значительно дороже разового эмиссионного дохода государства. Выходит, что для осуществления этого переименования как минимум нужно увеличить смету Банкнотно-монетного двора (БМД).

Начнем с дизайна монет, изготовления пробных партий, переоборудования монетного двора, информационной кампании, полиграфии с признаками защиты монет, расходов на обмен и т. д.

Впрочем, это только часть издержек. Граждане могут этого не знать, но в кассах пересчета банков никто монеты вручную не пересчитывает, для этого стоят специальные счетные машинки, часто подстроенные под монеты определенного номинала. Изменение монет повлечет за собой расходы на переоборудование или перепрограммирование кассовых узлов.

Будут и дополнительные расходы банков на обмен одних монет на другие, потому что старые монеты придется собирать и сдавать в НБУ. Поскольку у нас 75% розницы (если не больше) — это госбанки, то, кроме расходов НБУ на БМД, потратиться придется еще и государственным банкам. В куче этот «праздник исторической справедливости» обойдется стране в кругленькую сумму, потому что государство недополучит дивидендов от госбанков на сумму их расходов, а госбюджет недополучит прибыль НБУ.

Читайте также: Украинская памятная монета признана лучшей в мире монетой о современном событии (фото)

Еще одна сторона вопроса — инфляция. Монета имеет долгий срок службы, зачастую до 10 лет. За 10 лет, даже если НБУ будет обеспечивать инфляцию в Украине на уровне верхнего предела диапазона таргета в 6%, то инфляция составит 80%. Уже сейчас за 10 копеек ничего нельзя купить, а через 10 лет нельзя будет купить и на 50 копеек. Тянуть этот гембель затрат на себе ради поддержки масштаба цен также может быть проблематичным. К тому же лет через 10 Украина вполне может претендовать на вхождение в зону обращения евро. Поэтому в долгосрочной перспективе проект переименования копейки выглядит очень неуклюже.

Комментарии - 31

+
+15
Anko
Anko
4 сентября 2024, 11:40
#
… Всегда удивлялся, как работает человек в НБУ — так проводит линию «партии» (работодателя), неся сомнительные идеи в массы, а как уволился, так адекватные мысли появились … Чудеса.
+
+120
Виталий Шапран
Виталий Шапран
4 сентября 2024, 22:09
#
Це називається корпоративна етика. Коли ти перестаєш бути членом управлінської команди — ти вільний від зобовязань, але дуже обізнаний. Тому сприймайте мене як частину справжньої української демократії.
+
0
Riojas
Riojas
4 сентября 2024, 11:56
#
Штамповать их придётся в любом случае, потому что сейчас разменных монет 10 и 50 копеек/шагов/центов/грошей просто нет в нужном количестве
+
+30
Виталий Шапран
Виталий Шапран
4 сентября 2024, 22:11
#
Це не правда, від 10 коп. просто відмовились великі роздрібні мережі, на них немає попиту. з 05 грн ситуація краща, попит є. Монети не друкують, а карбують і це не дешеве задоволення. Вартість карбування однієї монети як правило значно вища за номінал! А вартість нової монети ще вища, через супутні витрати.
+
+30
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
4 сентября 2024, 12:21
#
Не бачу нічого складного і затратного. Монета 10 коп скоріше за все скоро буде виведена з обігу (можна виводити вже і зараз), лишається тільки 50 коп. Після перейменування на монеті 50 коп змінити тільки слово «копійок» на «шагів», треба буде виготовити тільки нові штемпелі - ось і всі затрати. А монети де буде написано «копійок» залишити в обігу до їх зношення, більша частина з них зникне сама собою років через 10, а потім ті незначні залишки, що залишаться вивести з обігу. Стосовно «цент» це дуже передчасно, ми ще не в ЄС, будемо там реалістично років через 5−10, а потім будемо користувитися національною валютою скоріше за все ще від 10 до 30 років, тобто поява євро в Україні як нашої власної валюти, це переспектива приблизно між 2040 і 2060 роками, тобто аж через покоління. Тому я за «шаги»
+
+30
Riojas
Riojas
4 сентября 2024, 14:47
#
А по какой причине 10 не нужны, позвольте спросить? Округление идёт до 10 копеек. То, что их физически нет в нужном количестве и их никто не даёт — не оправдание.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
4 сентября 2024, 16:55
#
По тій самій, що 1 коп кілька років тому стала непотрібна — втрата купівельної спроможності. Якщо 1996 за 1 коп. у столовій можна було купити шматочок хліба або чай, саме по 1 коп. коштували ці «блага». То що Ви могли купити на 1 коп. 2016? Мабуть нічого, так само як і зараз за 10 коп. — нічого, логічний сенс зараз мають з копійок тільки 50 коп, якийсь найдешевний товар за них все ж можна купити. Прибирання найдрібніших номіналів які страчаються сенс — це норма у багатьох розвинутих країнах, як наприклад Великобританія і Австралія
+
0
Riojas
Riojas
4 сентября 2024, 19:47
#
А что можно купить за один цент США или евро цент? Это разменная монета. Ок, убрали 1−5, округлили до 10, но ведь и это невозможно соблюдать, так как монет просто нет.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
5 сентября 2024, 7:36
#
Нічого не купити, ще 15 років тому жив США, ті монети по 1 центу валялися скрізь як сміття, там ціни на все 7.99, 12.99 і т д і скрізь давали решту той цент. Яка логіка виготовляти їх мільядрами штук, щоб потім люди їх викидали? Затратно, Америка собі це може дозволити, але сенс відсутній. В Австралії ж навпаки, країна за рівнем життя вище за США, але там давно позбулися монет 1 і 2 цента, все округюється до 5 центів, що є більш розумним і монети по 5 центів ніхто не викидає, там це дійсно розмінна монета, якою користуються. У нашому випадку ½ гривні логічно вже, що має бути найменшим номіналом, хоча могли і досі як США чеканити 1 коп, витрачати на це купу грошей, скрізь давати ними решту, а люди б їх викидали
+
+30
Виталий Шапран
Виталий Шапран
4 сентября 2024, 22:17
#
А я бачу, дизайн, затвердження проекту, вартість карбування, сам процес виводу старих і заведення нових. Якщо копійки і шаги будуть виглядати однаково і відрізнятись тільки назвою, то як ви уявляєте процес сортування для обміну? Машиною це не можливо, 1000 додаткових касирів в касах перерахунку та в касових вузлах. Це все витрати. А ще ж заміна звітності, бланків, зміна в ПЗ обліку і т.д. Довідково ребрендінг великого банку зараз коштує біля 1 млрд грн, а тут зміни в масштабах країни. Інша річ, що НБУ може свої прями витрати мінімізувати (якщо захоче) або замаскувати. Але витрати по країні будуть дуже великі, навіть не десятки млн грн.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
5 сентября 2024, 7:55
#
Віталію, ви ж добре розумієте, що виготовлення нових штемпелів це дуже незначні кошти, для кожної пам’ятної монети нові треба, щороку їх роблять кілька десятків штук, + 1 різновид погоди ніякої не відіграє. Як видно з вчорашнього інтерв'ю Пишного, все приблизно так і пранується як я описав, відкарбують 20 млн. штук шагів замість копійок 2025 (якщо все піде по плану), ходити вони будуть паралельно. Ні машин, ні додаткових касирів не треба, вилучення як і раніше виключно по мірі зношення. Звітність, бланки і т д. теж не бачу проблеми, просто в Ворді працівник банку змінює копійка на шаг і друкується новий документ. Звісно якісь дрібні витрати скрізь будуть, але що держава, що банки суттєво не витратяться. Ну і Ви розмірковуєте тільки з фінансової точки зору, а ще є історичне і культурне значення, ці 2 аспектина на мій погляд цілком перекривають ті незначні фінансові витрати на штемпелі, бланки і т д. Просто Ви з Пишним очевидно різні люди, він візіонер, а Ви прагматик. Зараз історичний час, думаю добре, що саме така людина як він зараз є головою НБУ, а для такої як Ви настане час коли все буде стабільно
+
0
Виталий Шапран
Виталий Шапран
5 сентября 2024, 15:50
#
Не можу з Вами погодитись ні про витратність проекту, ні тим більше про історичну частину обгрунтування, ну яка історична справедлівість, в часи КР разом з гривнею ходили срібники та златники, чого ж не взяти ту назву, якщо вже взяли гривню. Покажіть мені монету «шаг» часів УНР? Вона ж існувала в формі поштових марок, це банальна підміна понять, а на фоні дефіциту фінансів у державному секторі ще і велика дурість, а не візіонерство. До речі в УНР грошова одиниця називалась «карбованць», тож назву гривня ми запозичили з часів КР, а шаг у формі марки з часів УНР… такий собі історичний салат за кошти платників податків.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
6 сентября 2024, 8:40
#
Це не «історичний салат», а творення історії!!! Якщо назва основної грошової одиниці походить від часів Русі, а розмінної одиниці буде походити від часів УНР, у сучасній Україні вони поєднаюся в одне сучасне ціле, це логічно, як 1 + 1 = 2. Так само як на 1 гривні зображено Володимира Великого, а на 50 грн Михайла Грушевського, та сама аналогія, Русь + УНР = Україна. Але ж у Вас не виникає претензій стосовно Великого і Грушевського? Стосовно того, що шаги існували у вигляді марок, а не монет, різні часи, різні реалії і технології, гривня теж існувала 1000 років тому у вигляді зливків срібла, але це ніяк не заважає їй 2024 року бути у паперовому вигляді або у вигляді цифер в інтернет-банкінгу
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
6 сентября 2024, 23:58
#
Ви, як і НБУ не розумієте простої речі. Історична справедливість тоді позитивно впливає на населення, коли вона підкріплена фактами, а не виникла в голові на посаді у 1−2 посадовців за якими немає контролю і вони творять що хочуть. Покажіть мені монету розмінну часів УНР, саме монету. Такої монети не було. Тому те що зараз робить НБУ — це історичний злочин, а не творіння історії, за який його обовязково покарають. З гривнею за часів КР ходили інші монети. І якщо ми вже взяли назву цієї валюти, то було б історично правельно взяти і назву монет часів КР, а не видумувати вводити монети на часть поштових марок початку ХХ ст. І портрети і форма обігу гривні в злитках чи паперових тут абсолютно ні до чого.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
7 сентября 2024, 10:08
#
1. «Покажіть мені монету розмінну часів УНР, саме монету» і «форма обігу гривні в злитках чи паперових тут абсолютно ні до чого» — це називається подвійний стандарт
2. «те що зараз робить НБУ — це історичний злочин» — у чому саме полягає зночинність, заміна назви розмінної грошової одиниці, яка прийшла нам від країни-аресора на іншу назву? Дивне визначення злочина у поточних реаліях.
3. «за який його обовязково покарають» кого саме будуть карати, Національний банк? Хто буде карати, чим карати і взагалі який механізм покарання?
4. «було б історично правельно взяти і назву монет часів КР» якщо Ви вважаєте це правильним, чому не підняли це питання, коли працювали в НБУ? Ви там були далеко не на останній посаді все ж… Але якщо Ви турбуєтеся про фінансову сторуну перейменнування, то перейменування на назву часів Русі матиме такі ж фінансові витрати, як і на «шаг»
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
8 сентября 2024, 14:59
#
1. Це називається історична правда. Про яку взагалі історичну справедливість говорить НБУ, якщо по факту реформа заснована на брехні. Українська держава не карбувала таких монет як шаг. А от срібники та златники були і ходили на рівні з гривнею. Тому і виходить, що назву шаг висмоктали з пальця, типу так називало населення дрібну монету віками, ось вам довідка від науковців. А долари в нас називають зелений, а були ще пятихатки, червончики так що тепер. Оце і є підміна стандартів, коли з слега в окремих регіонах України намагаються зробити офіциоз і сказати, що це історична справедливість.
2. Злочин полягає не в заміні назви, а в тому що відбувається підміна понять, за історичну справедливість видають назву монет яких ніколи в українській державі не карбували. Це типова радянщина, так писали в СРСР підручники з історії, і те саме зараз робить НБУ. Якщо б хотіли змінити назву на срібники, я б таке підтримав, про що і написав вище. А цю радянщину категорично не підтримую.
3. В нас з останніх 5 голів три проживають за кордоном, покарають якщо не втече. Система правоохоронних органів в нас працює особливо ефективно коли нинішні чиновники стають попередниками.
4. Коли я працював в НБУ я піднімав багато питань, і ОВДП, і монполітики, і готівкового обігу в т. ч., я не збираюсь розповідати Вам або будь кому які питання я піднімав, а ви цього знати не можете. Я вважаю, що запропонований сценарій реформи по заміні назви є нікчемним. Але я не заперечую можливість зміни назви.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
9 сентября 2024, 12:00
#
Моя думка лишається протилежною, і мабуть дуже близькою до думок Пишного у цьому питанні, але дякую за час. І раз виникла можливість поспілкуватися з Вами, цікаві ваші думки стосовно іншого, на мій погляд дуже важливого питання, можливо одного з топ-питань для України. Як запустити повноцінний фондовий ринок в Україні? Щоб акції: Енергоатому, Нової Пошти, Рошен, Київського метрополітену і т. д. Можна було купити у Приват24 чи Моно кожному охочому. Щоб пенсійні фонди інвестували у реальну економіку, а не борги, як зараз роблять майже на 100%, щоб українці не тримали вдома десятки мільярдів доларів у паперовому вигляді і їх не зжирала рік за роком інфляція. Україна постійно намагається залучити зовнішнє фінансування будь-де, на будь-що, але разом з тим не дає можливіть інвестувати ті гроші (мінімум десятки мільярдів доларів), які вже є всередині країни, наприклад на мій погляд було б більш логічно будувати нові енергоблоки на ХАЕС за рахунок інвестицій українців, ніж шукати під це кредити з-за кордрону, четверту гілку метро у Києві теж можна було б легко побудувати за рахунок заощаджень українців. Просто треба одна дрібниця — створити нормально функціонуючий фондовий ринок, і щоб людям увійшло у звичку купувати акції українських компаній, а не вкладатися у: депозити, овдп і під подушки. Як це зробити?
+
0
Виталий Шапран
Виталий Шапран
9 сентября 2024, 20:27
#
Я вам хочу подякувати за велику кількість питань і дискусій, не приведи Боже думати як пишний. З цих питань я зробив цілий блок на Мінфіні, там же ще є і корупційна складова — https://minfin.com.ua/blogs/vshapran/248708/
+
0
Виталий Шапран
Виталий Шапран
9 сентября 2024, 20:29
#
Щодо фондового ринку, Ваші зауваження підтримую, канал ринку капіталів поки що залишається засраним, при чому капітально. Але то окрема тема. Можливо до неї звернусь на початку жовтня.
+
+75
Володимир Нєтряпко (гіга-ватнік)
Володимир Нєтряпко (гіга-ватнік)
4 сентября 2024, 14:23
#
Скільки «шагів» до дефолту?!
+
+15
AnatoliiUkraine
AnatoliiUkraine
4 сентября 2024, 16:19
#
Я за Правдиву історії України та нашої Української мови і Української грошової одиниці, це має дуже цінність і велику вагу нашими предками коштовного розумного надбання нашої Української культури і нашого Українського буття і нашої Української мови, це є повага і шана до наших шляхетних предків в минулому і повага в теперішньому часі самі до себе і в майбутньому для наших дітей щасливої долі і гарного розвітку економіки нашої пре гарної неньки України. Я тільки за Шаги👍 радянське нікчемне геть з України. Хто за радянське та комуністичне і російське той зрадник і нікчемний геть з України. Зрадників не любить Україна.
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
4 сентября 2024, 22:23
#
А правдива історія така. що монет з назвою шаг в Україні не було. Дайте мені скан зображення. В 1919 році при УНР ввели карбованці а оскільки на карбування монет не вистачало то люди вокористовували для дрібноти поштові марки. Тоді уряд підтримав цю ініціативу і та шаги були марками і стали дрібнотою, але фізично не монетою. Ще раніше так в народі називали монету3 гроши, яка карбувалась в Польщі і ходила на території України. Але то була монета Речі Посополітої. Історично разом з гривнею в Київської русі ходили срібники та златники. Погугліть, останній аукціон серед нумізматів був у квітні 2024 року, срібник часів князя Володимира пішов з аукціону за 90000 сучасних грн. ТОж логічне питання чого ми прийняли назву валюти часів Київської русі. а назви монет ліпимо з початку ХХ ст., яких по факту не було в обігу? на це своє питання я відповіді не отримав. Бо відповіді просто немає.
+
+15
Пельмень Макарон
Пельмень Макарон
4 сентября 2024, 16:36
#
Шаг, полушка, чєтвєртушка, осьмушка, пудовічьок…
+
+45
Exba
Exba
4 сентября 2024, 17:46
#
Чекушка!
+
+30
Kanarej
Kanarej
5 сентября 2024, 2:48
#
Отсутствие практического смысла в подобных переименований передано точно. Только вот утверждение «К тому же лет через 10 Украина вполне может претендовать на вхождение в зону обращения евро» — выглядит достаточно смешно. Мы еще и в ЕС не вступили, и само вступление под большим вопросом, когда оно будет, и будет ли вообще. Очень вероятно, что мы как Турция застрянем на этапе переговоров, и будем переговариваться десятилетиями. При этом наши элиты будут делать вид, что хотят вступить в ЕС, а ЕС будет делать вид, что хочет нас принять. А еврозона… Болгария и Румыния присоединились к ЕС в 2007-м. И они все еще не ввели евро. Болгария вроде как планирует перейти со следующего года, а румыны в 26-м… Какое евро через 10 лет — мне лично не понятно :)
+
0
82845392
82845392
5 сентября 2024, 3:40
#
Во-во, а Литва — аж в 15-м. А некоторые страны — как та же нищеватая Болгария, относительно благополучная Чехия и богатая Швеция как-то не спешат. Но «нет препятствий патриотам!», — директивно могут и ввести — если еврокомиссия и центральный банк не против будут. Осталась самая малость — в ЕС вступить перед этим :))
+
0
h220628
h220628
5 сентября 2024, 11:51
#
Якісь дивні аргументи — є копійки, немає копійок, 10, 50. Округлення. Чуваки, ви не в курсі, що будь-яка валюта має мати дрібну одиницю? В неї є назва. Чеки з Сільпо по картці чомусь аж бігом з некруглими копійками. Чи ви далі свого гаманця/кишені та фізичних грошей не дивитеся?
+
+8
Moonlighter
Moonlighter
5 сентября 2024, 11:57
#
А через еще 10 лет переименуем в «крок». Потом вернемся к карбоновцям и так дальше будем кататься на карусели.
+
+15
Три літри
Три літри
6 сентября 2024, 6:36
#
У XVII—XVIII століттях шагом називали польсько-литовську срібну монету вартістю три гроші — фактично це була назва монети певного номіналу.

Ох уже ці фінансові аналітики яки передруковують копіпасту чужої помилки.

Якщо тут мова про шеляг, який позичив назву в німецького шилінга, то він дорівнював 1/3 гроша, а не трьом грошам. Можна ж було перевірити, ні?

dawna moneta polska równa jednej trzeciej części grosza, bita za panowania Stefana Batorego, Zygmunta III Wazy, Władysława IV i Jana Kazimierza (boratynka)[2];
+
0
Hennady
Hennady
6 сентября 2024, 9:39
#
Таку «реформу», на мою думку, можна проводити вже після війни разом із деномінацією гривні (наприклад 1/10)
+
+14
Mxevg
Mxevg
8 сентября 2024, 10:08
#
Навіщо той шаг, який нічого не вартує? Замість 10 копійок — 0.1 гривня, замість 50 копійок — пів гривні.
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться