30 июля 2012
Последний раз был на сайте:
17 октября 2024 в 04:45
-
ballistic
3 года
-
zaNOza :)
24 года
-
Екатерина Виндерских
Киев
-
Tsibulino
Тхорівка
-
PetrovVodkin
Киев
-
Арсений Неменко
47 лет, Астрахань
-
IndaGame Games
34 года, Киев
-
Lemon75
49 лет, Киев
-
OSY
Киев
-
Fantomas75
49 лет, Киев
- 12 января 2013, 21:33
Експертні знання на службі економіці?
Спостерігаючи за баталіями прихильників девальвації та стабільного курсу, виникла думка, що емоційні суперечки, які не припиняються вже тривалий час, частково можна пояснити категоріями неекономічними. Інколи виникає враження, що ті, хто вважає, що девальвація матиме позитивні наслідки, насамперед, виступають проти збереження існуючої ситуації, згадуючи епізод із відомого фільму — «Не сидите сиднем, делайте хоть что-нибудь!!!» :). Прихильники ж стабільного курсу не вірять в девальваційний ефект як такий, що зможе суттєво щось поміняти. По суті обидві сторони страждають від відсутності якісних кількісно обрахованих та доступних до широкого загалу сценаріїв розвитку економіки (наприклад, при різних курсах гривні (5,8, 9, …16, 20) та всіх наслідках, що виникнуть при цьому. У цьому контексті постало питання щодо того, а чи можливе загалом таке обговорення, і хто може готувати такі прогнози.
У світовій практиці забезпечення суспільства аналітикою здійснюється аналітично-дослідницькими центрами, які отримали назву «фабрики думки». «Фабрики думки» (Think Tanks) — це експертно-аналітичні структури, своєрідною «продукцією» яких є прикладна експертиза, дослідження, різноманітна аналітика. Їх відрізняють стратегічне цілепокладання, тобто орієнтація на «роботу» саме зі стратегічними рішеннями, як правило, політичного, економічного, суспільного характеру. Історично фабрики думки існують вже близько сотні років, їх народження пов’язується, зокрема, із особистістю Ендрю Карнегі, який, продавши у 1901 р. власну сталеливарну компанію та виручивши 250 млн. дол., всю свою енергію та капітали вклав у благодійницькі проекти, розповсюдження ідей етики та миру. Заснований ним у 1910 році Фонд «Внесок Карнегі у міжнародний мир» (Carnegie Endowment for International Peace) функціонує дотепер. Становлення фабрик думки, зокрема у США, охопило такі етапи: виникнення (1910-1920), панування військової тематики досліджень (1930 – 1940), футурологічні та екологічні дослідження (1950-1960), дослідження на користь ліберально-консервативних реформ (1970-1980), дослідження на користь захисту суспільних інтересів (1980-1990).
У сучасному світі нараховується близько 5,5 тис. організацій, які позиціонують себе як «фабрики думки». З них приблизно 2 тис. знаходяться у США. На сьогодні саме у цій країні фабрики думки є найбільш розвинутими та відіграють найпомітнішу роль у публічній політиці. Згідно першого всесвітнього рейтингу фабрик думки (Think Tanks Index), складеного Університетом Пенсильванії у 2009 р., у десятку кращих дослідницьких центрів увійшли такі всесвітньо відомі організації як Інститут Брукінгса (Brookings Institution), Фонд Карнегі за Міжнародний Мир (Carnegie Endowment for International Peace), Корпорація RAND (RAND Corporation), Фонд «Насліддя» (Heritage Foundation), Інститут Катона (Cato Institute), Інститут Гувера (Hoover Institution) (всі – США).
Фабрики думки, з одного боку, забезпечують аналітикою політиків, еліту, лобістів, а з іншого – являють собою окрему групу інтересів і фактично відстоюють необхідність фінансування досліджень в певних сферах з високим рівнем невизначеності. Упродовж ХХ ст., фабрики думки перетворилися від організацій конкретних вузькогрупових інтересів до структур, що працюють в інтересах суспільства в цілому.
Автори склали рейтинг на основі 20 критеріїв, найважливішими з яких, зокрема, були експертна база та якісний склад співробітників, ступінь взаємозалежності між дослідженнями, що проводяться, та конкретним впливом на суспільство або політичну еліту, академічна репутація, доступ до персоналій, що ухвалюють рішення на високих рівнях. Слід відмітити, що у 25 кращих аналітичних центрів Східної Європи увійшли дві компанії з України: Міжнародний Центр Перспективних досліджень (№ 3) та Центр Разумкова (№ 25)
Зрозуміло, що всі організації, що увійшли до загального списку, створені і існують у різних умовах. Деякі з них мають вузьку спеціалізацію, наприклад, здійснюють свою діяльність лише у сфері екології чи безпеки, інші охоплюють доволі широкий спектр питань – від політики й економіки – до соціальної сфери та охорони здоров’я. Такі структури мають бюджет від 500 тис. до 50 млн. дол., кількість штатних працівників – від 10 до 50 осіб, кількість аналітичних звітів – від 10 до 80.
Успішність бізнес-моделі фабрик думки пояснюється тим, що для здійснення ефективної державної політики необхідна наявність великої кількості проаналізованих експертами альтернатив стратегічних рішень. Вибір їх має здійснюватися з урахуванням консолідованого суспільного ставлення до поточної ситуації та перспектив її зміни. Відповідно основна цінність функціонування фабрик думки полягає у тому, що вони створюють нову категорію – експертне знання, яке базується на «готовності бачити світ у процесі змін».
Шукаючи матеріал про фабрики думки, важко було позбавитися відчуття, яке можна висловити виразом «нам так не жити». І, розуміючи, що «за плечима» відомих фабрик думки вже близько сотні років існування, напрацьований аналітичний інструментарій, традиції фінансування, у сучасному світі швидкість змін не дозволяє довго «розкручуватися». А з іншого боку - може повинні існувати запити з боку суспільства на якісне експертне знання? А експертне знання, в свою чергу, буде працювати на розвиток економіки…
|
36
|
- 17:45 В 2023 году коллекторы в Украине заработали 737 миллионов
- 17:31 Курс валют на вечер 4 ноября: евро закрепилось на 45 грн на межбанке
- 16:44 В октябре ущерб от хакерских атак составил $88,5 млн
- 16:26 За октябрь в «Дии» начислено 125 млн грн «национального кешбека»
- 15:52 Крупнейшие финорганизации Уолл-Стрит предоставили $11 млрд займов компаниям на ИИ-чипы от Nvidia
- 15:15 АРМА готовит продажу активов почти на 820 млн грн
- 14:54 Биткоин-трейдеры готовятся к ценовым качелям из-за приближающихся выборов в США
- 13:52 Eni продала свои активы на Аляске за $1 миллиард
- 13:15 NovaPay будет открывать счета юридическим лицам
- 12:07 USAID выделяет $1,8 миллиона для поддержки трудоустройства украинцев
Комментарии - 68
Рейтинг Пенсильванського університету у загальний список включив 45 компаній (аналітичних центрів) з України, сучасна Вікіпедія вже згадує 115 — відповідно, мають бути якісь результати їх існування...:).
Хотя по сути я с Вами соглашусь.
надо поискать…
www.epravda.com.ua/publications/2012/10/22/340493/
«Геец руководит Институтом экономики и прогнозирования Национальной Академии наук Украины»
Понятно, что для некоторых бизнесов курс валюты — это основной фактор. Например для импортеров чего-то, что производится и у нас. Но таких немного.
Возьмем металлургический комбинат. У него есть расходы в валюте — закупка оборудования, иногда кокса и газа. Есть доход в валюте — выручка от продажи металла. Теоретически — выручка его больше чем расходы (он же не работает в убыток). И следовательно девальвация национальной валюты увеличит его гривневую выручку.
Но это только первый взгляд. Комбинат работает через швейцарского трейдера и на Украину поступает далеко не вся выручка. Часть оседает за границей в валюте. Следовательно примерно половина дохода хозяина комбината не увеличится и не уменьшиться — как оседало на оффшоре 100 миллионов долларов в год — так и будет. У комбината есть валютный кредит перед ЕБРР — значит часть выручки, поступающей в Украину прийдется по более высокому курсу конвертировать в валюту и отдавать. Рабочие потребуют повышения зарплат — кушать нечего (девальвация же — все подорожало). Вырастут все расходы — отопление, освещение, перевозки и т.п. Естественно подорожают импортируемый кокс и газ. Прийдется откладывать программу модернизации — импортное оборудование подорожало вслед за девальвацией.
Вот и получается, что даже для экспортера выгода девальвации неочевидна.
Это безусловно очень примитивный набросок. Я просто хотел показать насколько сложно оценить влияние курса валюты на предприятие…
Я хотел сказать, что даже благотворное воздействие девальвации на экспортера — крайне спорно. Особенно если понимать, что хозяин предприятия прибыль считает в долларах, и ему раздувшаяся вследствие девальвации гривневая прибыль — вообще не нужна.
Но это экспортер. Оценить влияние девальвации на население — еще проще — просто упадут доходы. расходы на отопление, бензин и т.п. вырастут, следовательно средств для покупки отечественных товаров станет меньше.
А касательно убытков меткомбинатов — достоверная. Мировые цены на металл сильно упали за последние 1-1,5 года. Да и Китай теснит наших металлургов с азиатского рынка.
аэросвит тоже не ларек по ремонту обуви…
руду добывать и экспортировать-выгодно.
плавить металл(из-за энергозатрат на устаревшем оборудовании, например)-не выгодно.
весь секрет.
сколько стран в мире придерживаются режима фиксированного курса и сколько-таргетируют инфляцию?
Есть вещи, которые не решаются голосованием и оглядкой на большинства-меньшинства.
Во многих случаях — определить придерживается ли страна «фиксированного курса», или развлекается «таргетированием инфляции» — не получится. Например Украина. У нас за последние 10 лет был фиксированный курс, или таргетирование? Колебания рыночного курса доллара в 2012 году с 8 до 8.25 — это никак не фиксированный курс. я уж молчу о скачках с 5 до 8. Но и таргетирования не вижу. И так — во многих странах. Например Швейцарии — www.fxteam.ru/forex/gutabank-review/31809.html
Отсюда — «наверное».
Китай искусственно занизил курс юане и благодаря этому отстроил экономику.
Если вы не в курсе, Китай пытается не допустить УКРЕПЛЕНИЯ юаня, а не упирается девальвации, как некоторые.
Китай просто держит юань на одном уровне — и все. собственно как и мы.
нет разницы между накоплением резервов и генерированием долгов?
Слова «курс» тогда — никто и не слышал.
Вы готовы работать за такие деньги?
сколько сейчас зарабатывает китайский товарищ? с какой скоростью растет ВВП?
А вы готовы все время жить в долг и деградировать?
вааще мне изрядно надоел это диалог не о чем. если считаете, что страна двигается правильным курсом, все замечательно-ни чего не могу поделать.
Цель была в этом? наслаждайтесь.
Вся страна вас поблагодарит.
цель была в этом? наслаждайтесь.
Кстати, кто может назвать экономические постулаты — некие постоянные, от которых все отталкивается? Или — хотя бы базовые экономические законы, которые не вызывают разногласий?
Или не вытекает?
Верно ли то или другое с экономической точки зрения?
Количество рыбы в том числе зависит и от количества труда.
Верно, а Вы сомневаетесь?
Закон не исполняется или его нет?
Перераспределение благ не работает должным образом.
как и закон сохранения
К базовым экономическим — закон спроса и предложения
И что же базового в этом законе?
Википедия: «Закон спроса и предложения — объективный экономический закон, устанавливающий зависимость объёмов спроса и предложения товаров на рынке от их цен. При прочих равных условиях, чем цена на товар ниже, тем больше на него платёжеспособный спрос (готовность покупать) и тем меньше предложение (готовность продавать)».
Он описывает частный (и даже идеальный) случай, потому что «прочих равных условий» никогда не бывает. Как можно таким законом руководствоваться в реальной жизни?
Базовый закон — это скала, а тут — аморфное образование. Предложите что-то еще.
А вообще вспомнилась цитата из к/ф «Шерше ля фам» — «Если к вам не прижимаются в метро, это не значит, что метро… не существует»...:)
Эти деньги занимались как на внешнем, так и на внутреннем рынке под достаточно высокие ставки.
Теперь из бюджета надо только процентов ежегодно платить около 10 млрд грн-неужели им нет более достойного применения?
А сколько на 11,33 млрд долл можно было создать производств по импортозамещению или ориентированных на экспорт? Прямо или через налоговые льготы?
Все спустили-а эффект в чем?
Вон вам живой пример — за счет валютных резервов, выделенных Нафтогазу купили вышку для добычи «импортозамещающего товара» — Погуглите в интернете «Вышка Бойко». еще хотите таких…
неужели нет возможности и желания у среднего бизнеса взять по льготной ставке кредит и создать производство?
повторюсь, пусть будут налоговые льготы, раз умеете пользоваться Гуглем-спросите у него о причинах, по которым Geely, например, отказалась от постройки завода в Украине.
Ответ-то очевидный — система специально для этого и создана. ПЛАТИТЬ. Стимулируется ВЗЯТИЕ в долг все больше и больше. Вон, в бюджете 2013 планируется отдать 116 млрд, а взять — 135 млрд.
«импортозамещению» — не для того, чай, 22 года под американскую дудку плясали… ПЛАТИТЬ — в этом смысл всей экономической «политики»…
а в 2013 году сколько надо?