Про е-гроші та інше.

Навіяло цією новиною — «Е-гривня: НБУ готує пілотний проєкт із запровадження цифрової валюти» https://minfin.com.ua/ua/2025/01/29/144364889/

І як завжди перше питання виникло «для чого».

Попри пояснення Олексія Шабан, заступника голови НБУ, https://epravda.com.ua/experts/e-grivnya-yaki-zapitannya-naychastishe-otrimuye-nacionalniy-bank-802561/ навіщо це потрібно, перше, що спало на думку — «данина моді» на криптовалюти.

Друге, що це фактично «плодіння зайвих сутностей» та дублювання вже наявної системи безготівкового обігу, яке окрім зайвих витрат та задоволення чийогось честолюбства користі національній економіці не принесе.

Для того, щоб робити якісь нововведення, треба попередньо виявити та сформулювати ПРОБЛЕМУ наявного механізму грошового обігу, а з пояснень НБУ цього не видно.

Ну то давайте поміркуємо яка найголовніша проблема грошового обігу взагалі.

На мій погляд, проблема ця виникла з появою БОРГОВИХ зобов'язань, що й можна вважати народженням безготівкового обігу.

Проблема грошового обігу взагалі криється у НЕ еквівалентності обмінів, коли при взаємодії готівкового та безготівкового обігу АКТИВИ перетворюються у ПАСИВИ та навпаки.

Адже при натуральному обміні чи готівковому обігу АКТИВИ мінялися на АКТИВИ (А=А) за згодою сторін та вважалися РІВНОЦІННИМИ,і тому у свій час у грошей з'явилася функція еквіваленції обміну.

З появою БОРГОВИХ зобов'язань окрім таких обмінів (А=А) виникли обміни АКТИВІВ на ці зобов'язання, які по суті є ПАСИВАМИ — (А — П) та навпаки (П — А), але ці обміни в принципі не можуть бути рівноцінними.

Так, ці обміни намагалися й намагаються урівнювати завдяки так званому «борговому відсотку», також механізму «застав», які у свою чергу лежать у основі діяльності банків та державних або міжнародних банківських систем.

Але ці механізми, окрім математичних обґрунтувань потребують також обґрунтувань правових, тобто від якості правової системи залежить функціонування грошового обігу держави, бо всі ці операції обміну також включають ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ.

А з появою все нових і нових фінансових інструментів залежність функціонування грошового обігу від якості правової системи тільки посилюється.

НБУ, як відомо,є частиною національної правової системи і його пряма функція РЕГУЛЮВАННЯ грошового обігу.

Отже, сучасний грошовий обіг у готівковій та безготівковій формах це обіг АКТИВІВ та ПАСИВІВ, а проблема криється у НЕ еквівалентності обмінів, коли при взаємодії готівкового та безготівкового обігу АКТИВИ перетворюються у ПАСИВИ та навпаки.

Я б ще назвав це «проблема цінних паперів».

Тепер повернімося до цифрових технологій та валют, як на мене, то їх поява пов'язана якраз з намаганням вирішення описаної проблеми та убезпечення АКТИВІВ у ході трансформацій на ПАСИВИ, адже такі трансформації останнім часом дуже часто призводять до повного зникнення АКТИВІВ(доткоми, криза 2008, зокрема в Україні з останніх це криза забудовників).

Але чи вирішує поява криптовалют, цих квазі-грошей описану проблему?

Ні, навпаки надмірна зацікавленість до них робить їх черговою фінансовою пірамідою.

Чогось мені це нагадало казку «Буратіно», коли лиса Аліса та кіт Базиліо пропонувало Буратіно посадити в землю монети і чекати врожаю.

Що стосується використання самої технології «блокчейн» — так,її використання покращує функціонування правової системи, створення усіляких реєстрів тощо.

Але знову — чи вирішує використання цієї технології описану проблему повною мірою?

І знову ні, тільки частково, бо ця технологія підсилює функцію КОНТРОЛЮ грошового обігу.

Тоді виникає питання що може вирішити цю проблему?

У Національних банків одна функція — РЕГУЛЮВАННЯ грошового обігу, а одним з інструментів регулювання є ПРАВИЛА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, які якраз і покликані відтворювати всі трансформації АКТИВІВ на ПАСИВИ та навпаки.

А отже зміна ПРАВИЛ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ дозволить змінювати і тенденції в національній економіці.

Але про це може якось іншим разом.