Верховная Рада приняла за основу законопроект № 9083, предусматривающий дерегуляцию рынка подержанных автомобилей в Украине. Об этом сообщает глава Комитета Верховной Рады по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики Данило Гетманцев.
23 апреля 2024, 18:32
Читати українською
Рада поддержала упрощение торговли подержанными авто
► Читайте «Минфин» в Instagram: главные новости об инвестициях и финансах
Согласно пояснительной записке к документу, он разработан с целью усовершенствования торговли транспортными средствами, которые подлежат государственной регистрации в сервисных центрах МВД через субъектов хозяйствования, осуществляющих оптовую и розничную торговлю транспортными средствами и поставленные на учет в Главном сервисном центре МВД.
Как отметил Гетманцев, рынок подержанных автомобилей до войны составлял 1,7 млн автомобилей в год. В 2023 году было реализовано 780 тысяч таких транспортных средств. В этом году ожидается 1,5 млн. и только 2,5% от этого продаются в белую, от чего бюджет получает в среднем 19,8 тыс. грн.
Читайте также: В Украине растет спрос на подержанные авто
«Но для работы белого рынка есть помеха. Требование дополнительной регистрации авто на посредника с кучей ненужных справок. Отмена бессмысленной государственной регистрации б/у автомобилей торгующей организацией на себя, даже если она их покупает как товар для дальнейшей перепродажи, станет залогом для вывода из тени рынка, расширения деятельности белых автотрейдеров и ликвидации схем, из-за которых бюджет недополучает налоги», — отметил депутат.
Автор:
Источник:
Минфин
Комментарии - 10
У 2022-му — першому воєнному році - ми охопили трохи менше як тисячу об'єктів, але сума збитків сягнула майже 100 млрд гривень.
А в 2023 році за результатом перевірки більше 1000 об'єктів зафіксовано збитків вже на 211 млрд гривень.»
І це лише верхівка айсбергу. Чого варті як мінімум 30% Великого крадівництва.
В 2019 році мабудь руками і ногами голосував за ЗЕ! А тепер уже і шашликів на 1 травня не хочеш?
Перші найгучніші дзвіночки про зе-корупцію в керівництві Міноборони залунали, коли в українському виданні «Дзеркало тижня» вийшла стаття про завищенні закупівельні ціни на продукти харчування для військових Збройних сил України. Зокрема, йшлося про те, що Міністерство начебто закуповує для солдатів курячі яйця по 17 гривень за штуку.
Тоді чинний міністр Олексій Резніков спростовував ці закиди, але вже невдовзі його заступники та очільники профільного департаменту, відповідальні за цей напрям, подали у відставку. Невдовзі їх заарештували і оголосили підозру про зловживання.
У заявах на підпис була, зокрема, і заява В’ячеслава Шаповалова. Його викрили на розтраті майже 1 млрд гривень.
На початку великої війни з Росією Міноборони придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ. Протягом весни та літа 2022 року постачальник передавав товар належної якості. Однак наступні партії, які надходили восени та взимку 2022 року, не проходили балістичні випробування. З’ясувалося, що вони не відповідають українським вимогам до якості.
Крім того, наприкінці 2022 року у Мережу потрапили документи, за якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд грн на закупівлю харчів для ЗСУ у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.
Тоді у відставку подав і директор департаменту закупівель Богдан Хмельницький. 1 лютого СБУ вручила їм обом підозри. Як виявилося, розслідування НАБУ щодо цього почалося ще до публікації матеріалів у ЗМІ.
Йому призначили на час слідства з можливістю вийти на свободу під заставу в розмірі 402 мільйони 600 тисяч гривень.
У жовтні відбувся черговий суд у справі Шаповалова, але його й надалі не випустили з-під варти, але зменшили розмір застави до 50 мільйонів гривень.
Загалом це найпопулярніша схема нині, якою користуються топкорупціонери — чекати зменшення застави до рівня, який «по кишені», аби потім вийти і компенсувати «витрати» награбованим.