Як Джанні Інфантіно перетворив ФІФА на машину для заробляння мільярдів

Гроші поза правилами

2 грудня 2010 року в штаб-квартирі ФІФА у швейцарському Цюріху зібралися представники національних футбольних федерацій, щоб визначити господарів двох наступних чемпіонатів світу. Серед країн, які прагнули провести мундіаль, були Англія, США, Австралія, Японія, спільні заявки підготували Іспанія з Португалією та Бельгія з Нідерландами.

Однак вибір виявився максимально неочевидним із усіх можливих. У 2018 році змагання було вирішено провести в росії, а в 2022 р. — в Катарі. Всі чудово розуміли, що авторитарні режими в обох країнах використовуватимуть турнір для відбілювання репутації. На поверхні були і потенційні проблеми для вболівальників.

Росіяни побудували сучасні стадіони для змагання, але не підготували інфраструктуру. Якщо в Москві чи Санкт-Петербурзі готелів вистачало, то Саранськ і Волгоград несподівано виявились неготові до масштабних заходів. Коли вболівальники намагалися заселитися у заброньовані номери — вони виявлялися вже перепродані. Рятувало ситуацію хіба те, що з країн західної Європи приїхало рекордно мало вболівальників. Частині з них росія була просто нецікава, дехто відмовився від поїздки через російську агресію в Україні. Як наслідок середня відвідуваність матчів виявилась нижчою, ніж на попередніх чемпіонатах в Німеччині, Бразилії і навіть ПАР.

Чемпіонат в Катарі виявив іншу проблему —- неймовірна спека влітку, через що змагання перенесли на зиму. Також через фактично рабські умови праці на будівництві стадіонів загинули тисячі робітників. А вболівальники зіштовхнулися з дорожнечею країни та багатьма обмеженнями на зразок вживання алкоголю.

Чому ФІФА обрала саме ці країни для проведення чемпіонату всі здогадувалися з самого початку. Але остаточно всі крапки над «і» розставило розслідування ФБР та Міністерства юстиції США у 2015 році. Слідчі назвали конкретні імена функціонерів та суми в кілька мільйонів доларів, які ті отримували за підтримку росії і Катару. Більше 10 осіб отримали кримінальні вироки.

Хаос — це сходи

У 2015 році на фоні корупційного скандалу тодішній президент ФІФА Зеп Блаттер рішуче відмовлявся йти у відставку. Незважаючи на поважний вік та гучні звинувачення у хабарництві, він не тільки висунув свою кандидатуру для чергового переобрання, але й виграв вибори.

Однак його радість тривала недовго. Така нахабність викликала обурення правоохоронців і ключових спонсорів ФІФА. Блаттер розумів, що кільце кримінальної справи навколо нього стискається, і за кілька днів подав у відставку.

Новим беззаперечним фаворитом на посаду президента ФІФА став тодішній очільник Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) Мішель Платіні. Легендарний футболіст, що у 80-х роках здобув три «Золоті м’ячі», спирався на підтримку Європи — головного фінансового донора світового футболу, та мав високий авторитет в інших федераціях.

Однак незадовго до виборів корупційний скандал підкосив і його. Стало відомо, що він отримав від Блаттера кілька мільйонів швейцарських франків. І хоча обоє стверджували, що це була плата за якісь старі консультативні послуги — пояснення звучали сумнівно.

Як наслідок Платіні не допустили до виборів. І ось тут у футбольних кулуарах прозвучало ім'я Джанні Інфантіно — людини, про яку не чув майже ніхто із футбольних вболівальників.

Він походив із родини італійських трудових мігрантів в Швейцарії. Батько працював на залізниці. Інфантіно ніколи не був професійним футболістом, лише трохи пограв за аматорські команди. Натомість батьки мріяли, щоб він здобув хорошу освіту і забезпечили її.

Інфантіно вивчився на юриста, спеціалізуючись на комерційному, міжнародному та спортивному праві. З молодості він цікавився спортивним менеджментом — разом з друзямивзяв під управління місцеву аматорську команду. Головним козирем на виборах керівництва клубу стало те, що мама Джанні погодилася безкоштовно прати форму для всієї команди.

Професійну кар'єру Інфантіно розпочав на посаді генерального секретаря Міжнародного центру спортивних досліджень в Університеті Невшателя. А в 2000 році перейшов на роботу в структури УЄФА, де відповідав за правові та комерційні питання.

З 2009 року він пішов на підвищення, ставши генеральним секретарем УЄФА. На цій посаді він відповідав за операційну діяльність, допомагав впроваджувати фінансовий фейр-плей. Іншими словами, реалізовував ідеї Платіні.

Коли з гонки за крісло голови ФІФА вибув Платіні, Інфантіно замінив його фактично як «технічний кандидат». Він заявляв, що якщо легендарний футболіст отримає змогу балотуватися — то зніме свою кандидатуру. Але Платіні до виборів так і не допустили.

Головним фаворитом на виборах вважався голова Азійської конфедерації футболу шейх Салман бін Ібрагім аль-Халіфа. Окрім рідного регіону, він спирався на підтримку африканських федерацій.

За Інфантіно були європейці, а також представники Південної Америки. Цього виявилося достатньо для того, щоб вони вдвох вийшли до другого туру. А далі почалася «магія» Інфантіно. Звинувачень у корупційних діях йому ніхто не висував, але він обіцяв представникам різних країн, що забезпечить підвищення доходів для їх федерацій. А те, що він вміє примножувати гроші, Джованні вже довів роботою в Європі. Йому повірили. І забігаючи наперед констатуємо, що він не підвів.

Скільки тепер заробляє ФІФА

Чемпіонат світу, який зараз відбувається в США, Канаді та Мексиці, — це бенефіс фінансового підходу Інфантіно. Передбачається, що за чотирирічний цикл чемпіонату доходи ФІФА сягнуть $13 млрд. Для порівняння попередній цикл чемпіонату в Катарі приніс $7,5 млрд.

Для початку розберемося, що таке цей цикл і як саме рахуються доходи. Основне джерело доходів ФІФА — це чемпіонат світу з футболу серед чоловіків, який відбувається раз на чотири роки. Тому заробіток рахується з початку наступного року після попереднього чемпіонату і до кінця року наступного.

Під час чотирирічного циклу відбуваються й інші турніри. Клубний чемпіонат світу, жіночий чемпіонат, молодіжні турніри, змагання з футзалу і пляжного футболу. Доходи від них також враховуються в загальну скарбницю. Також є різні заробітки з ліцензування, наприклад, використання бренду ФІФА в комп’ютерних іграх. Але майже 70% доходів забезпечує саме Чемпіонат світу.

Очікувані $13 млрд — це саме дохід, а не чистий прибуток. Витрати за цей період становлять близько $3,75 млрд. Сюди закладаються призові фонди для учасників, операційні витрати (безпека, транспорт, логістика) тощо.

Відповідно залишається чистий прибуток в $9,25 млрд. Якби ФІФА була приватною компанією ці гроші пішли б на дивіденди акціонарам. Однак це некомерційна організація, а тому заробіток йде «на розвиток футболу», або, іншими словами, через різні програми розподіляється між національними федераціями.

Це і є ті гроші, які Інфантіно обіцяв віддати федераціям у разі його обрання. Гроші, варто відзначити, цілком легальні, жодних валіз з готівкою. І саме завдяки цим фінансовим результатам президент ФІФА і надалі має підтримку футбольних посадовців з усього світу.

Секрет фінансового успіху

В першу чергу доходи зросли завдяки кращому місцю проведення турніру. Замість росії чи Катару змагання відбуваються в туристично привабливіших США, Канаді і Мексиці. До того ж тут значно більші стадіони, тому відвідуваність матчів групового етапу близька до рекордної — у середньому 63−65 тис.

Також ринок Північної Америки більш привабливий для спонсорів. Отримані від них доходи підскочили з $1,8 млрд у 2022 році до прогнозованих $2,8 млрд.

Другий фактор, який підвищив прибутки, — збільшення кількості учасників чемпіонату, якщо раніше їх було 32, то тепер вже 48. При цьому збільшення відбулося нерівномірно за регіонами.

Приміром, від Європи тепер 16 учасників — на 3 більше, ніж було.

Африки — 9,5 команд — на 4,5 більше (пяснимо, що ці 0,5 команди означають, що один представник регіону отримує шанс поборотись за вихід на Чемпіонат з командами інших регіонів, зараз таким чином розігруються 2 путівки)

Азії — 8,5 команд — на 4 більше

Північної Америки — 6,5 команд — на 2 більше

Південної Америки — 6,5 команд — на 2 більше

Океанії — 1,5 — на 1 більше (раніше переможець регіонального розіграшу отримував лише право взяти участь в плейоф).

Критики цього підходу говорять, що тепер на чемпіонат потрапляє більше слабких команд, конкуренція на груповому етапі знижується і такий футбол ніхто не дивитиметься.

Але цифри говорять про зворотне — разом зі збільшенням матчів зростає і вартість телевізійних прав. За цей чемпіонат вони принесуть ФІФА $4,3 млрд проти $3,4 млрд у Катарі.

Для Інфантіно ж це розширення означає, що більше регіональних асоціацій будуть вдячні йому за можливість потрапити на чемпіонат. Відповідно, цементуючи його підтримку.

Шляхом Блаттера?

Незважаючи на кращий комерційний підхід, деякі рішення Інфантіно все ж викликають сумніви. Право провести Чемпіонат світу в 2034 році отримала Саудівська Аравія. Це означає, що, напевне, виникнуть всі ті ж проблеми з організацією, які були в Катарі.

Інфантіно звинувачують в тому, що він посприяв цьому рішенню. Справа в тому, що через правила ротації змагання мала бути країна з Азії або Океанії. Висунути свою кандидатуру планувала Австралія, але на підготовку документів їй було відведено вкрай мало часу. Як наслідок, вона просто не подала заявку, і Саудівська Аравія була єдиним кандидатом.

Звинувачення про валізи з грошима цього разу не лунають. Але Саудівська Аравія пішла іншим шляхом — погодилась профінансувати різноманітні програми розвитку футболу по всьому світу.

Ще один темний бік президента ФІФА — ініціатива щодо повернення росії до офіційних футбольних змагань. Чи є в цьому корупційна складова, або прагнення розширити ринок та знайти нових спонсорів, важко сказати.

Читайте також: Ліонель Мессі: ледь не залишив футбол, бо не мав $12 тис., та відмовився від зарплати в $1 млрд

Представникам української влади, які боротимуться проти такого рішення, варто усвідомлювати, що Інфантіно — сильний гравець, який майже непорушно сидить у своєму кріслі. Наступні вибори президента ФІФА відбудуться наступного року, і майже немає сумнівів, що він їх легко виграє. Можливо, інших кандидатів навіть не буде. Надто вже подобаються регіональним федераціям його фінансові здобутки та щедрість в перерозподілі коштів.

Автор:

Заступник головного редактора Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка