З приводу автоматичного списання коштів

Я собі нікому зла не бажав, і перейшов дорогу, як і належиться в місці де пішохідний перехід не потрапив в поле зору. Я оглянув перешкоди вліво — небуло, вправо — не було. Турнікетів не було. Більше трьох полос не було. Машин не було, бо це маленька вулиця. Як мене догнали два м***а, і склепали постанову (перехід дороги поза пішохідним переходом). Я в них просив відвідати туалет — мені відмовили. Натомість почали принижувати мене: в туалет не дозволили сходити, шарпали за футболку, зробили обшук без пойнятих, погрожуючи фізичною розправою, навіть залізли в мій гаманець та порахували гроші скільки я маю. Я телефонував на гарячу лінію поліції, що я хочу в туалет — ці дозволили мені. Я попрямував в туалет — патрульний Хамардюк Роман став застосовувати силу: шарпати мене за одяг, та розвертати назад. Я не витримав принижень і матюкнувся — ці як оказалось пізніше склали ше і протокол по ст 173.(я навіть і не знав бо ніхто нічого не давав ознайомитись)
Усі дії патрульних я оскаржив, як і належиться до поліції. Також зняв відео, як патрульні іншої зміни сплять вночі. Однак реакції від поліції ніякої. Захистити свої права в суді я не маю можливості: бо в Україні нема суду, це по перше. А ще останні реформи — відмінили моє право безкоштовно оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб. Тепер за це треба платити мито 450 грн, 400 грн адвокату за написання позову, 800 грн адвокату за присутність в судовому засіданні. Тому навіть цю маленьку надію на суд, яка в мене була — останніми реформами повністю відмінили.
Вільно пересуватись це гарантоване моє право Конституцією України. А переходити дорогу, як належиться, в місці де пішохідний перехід в поле зору не попадає — моє право гарантоване правами і обовязками пішоходів п. 4.8 говорить: Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки. Я також хотів в туалет, про що багато разів заявляв патрульним і на гарячу лінію МВС, а в відповідь отримав лише насміхання і приниження від патрульних. Тому ст.17ст. 18 КУпАП повинна мене також звільнити від порушення, якщо б таке мало місце.
В силу останніх реформ, я ніяк не маю можливості захистити свої права. Про що я описав вище. Однак постанова попала до судового виконавця Марта Дзвоник. А банк заарештував мої кошти. Я спитав в банку 3700 ном., на підставі якого нормативно правового документа банк заарештував мої кошти. Однак отримав відповідь: на підставі постанови виконавця. Але постанова не є нормативно правовим документом. Це не закон, це — Заключна частина протоколу засідання зборів, правління, президії та ін.;
Мої кошти повинні охоронятись законом України про банки і банківську діяльність. А також Основним Законом України: Конституцією України, ст. 41. А постанова це не нормативно правовий документ. Однак банк, відмовляється знімати арешт з моїх коштів 31,11$. Та вказує звертатись до Мінюсту. Я звернувся в мінюст багато разів письмово через урядовий портал — відповіді не отримав. Банк вказує також звертатись до виконавця.
Я за тиждень, лише один раз дозвонився до державного виконавця за телефоном, що вказаний в реєстрі боржників куди я потрапив. Однак у відповідь отримав нечуване хамство: державний виконавець, почала називати мене психічно хворим, що я на неї пишу скарги (але я і не писав на неї скарг), обзивати мене недорозвинутим. Я їй вказав на Конституцію і моє право вільно пересуватись, як державний виконавець мені у грубій формі заявила: я не писала конституцію, засуньте собі конституцію знаєте куда, в одне місце і кинула трубку. Така поведінка державного службовця не припустима. Але має місце.
Уже скоро місяць я намагаюсь владнати питання з приватбанком і мінюстом про зняття арешту з мого рахунку. Однак отримую лише хамство у відповідь, а з боку банку — повну бездіяльність, порушення законів України і Конституційних прав громадян.
Тому і вирішив залишити тут цей негативний відгук, і саму низьку можливу оцінку.
Приватбанк, колись ви були хорошим чи не найкращим банком. Тепер про вас можу сказати абсолютно протилежне.