Шкода колись хороший банк

6.09.21, відділення в Чернівцях по вул Героїв Майдану 36, приблизно 17:20 — 17:30. Відділення відкрилося місяць — два тому, торгівельний центр міста, поруч великий базар, маса офісів, магазинів, багато приїжджих. У відділенні 2, лише двоє (!) спеціалістів. Серйозно? Дуже молодий, але не дуже охайний хлопець на ім'я Олег вальяжно
розвалився в кріслі, голосно розмовляє по телефону, не соромлячись черги, що стоїть поруч. Розмовляє з кимось добре знайомим (звертається на «ти» і за ім'ям), питає за спільних знайомих, передає привіти, потім детально пояснює як «вздрючити» (можливо) свій ж банк, радить якогось «адвоката за 300 євро», який «розрулить» якісь проблеми на 300 тис гривень, якісь штрафні санкції. Перед Олегом на стільчику сумує клієнт на якого Олегу «по цимбалах». Поряд ще декілька студентів з паспортами чемно чекають, всі змушені слухати фінансові і життєві мудрості з вуст Олега, тому що в маленькому приміщенні немає іншого вибору. Врешті розмова закінчується. Олег дивиться на чергу, зітхає і тоном вокзальної буфетниці запитує: А навіщо ви всі стоїте, банк за 15 хвилин зачиняються? Я не встигну всіх прийняти! Не витримую і питаю стосовно приватної розмови у робочий час. На що отримую ще більш вальяжну відповідь «через губу», що це ніяка не приватна розмова, це розмова з клієнтом банку. Банк ще й на кол-центрі економить? Я розумію, що тут з мого боку більше емоцій, але таке відчуття приниження і зневаги я не мав вже дуже давно. Агов, Приват! Ви ж колись були одним з кращих банків! Де ви «понабирали за оголошенням» оцих невихованих дітей з «колгоспними» манерами і таким ж самим зовнішнім виглядом? Чи це є частина підготовки банку до розрекламованого майбутнього продажу банку, щоб продати комусь за копійки? Дякую за зіпсований настрій і не вирішені питання!