Яна Довгань

7 липня 2020, 12:48

Законопроект N 3618 «Про рієлторську діяльність в Україні» це не стільки про регуляцію ринку, скільки про обмеження конституційних прав громадян, порушення правил збереження конфіденційної інформації та нав’язування державою обов’язкових платних послуг монополістом. Зареєстрований і навіть розглянутий комітетами Верховної Ради законопроект 3618 «Проект Закону про рієлтерську діяльність в Україні» — це вже сьома спроба врегулювати ріелторську діяльність в нашій державі. Але наразі, зі слів учасників ринку, до розробки цієї законодавчої ініціативи вперше не було залучено жодної профільної організації. Закон 3618 вирішили прийняти швидко, тихо і за зачиненими дверима. І це зрозуміло: в країні короновірус. Як купівля-продаж має виглядати «по новому» Отже, як має виглядати процес купівлі-продажу, наприклад, квартири в місті. Я вирішила продати квартиру, тож маю зразу внести її до Єдиної інформаційної бази, в якій подати всю інформацію щодо нерухомості починаючи від власників, закінчуючи метражем та фото фіксацією. Зробити це можна лише за допомогою ріелторів, членів Федерації ріелторів. Тож, шукаю фахівця, надаю йому всі необхідні документи, заключаю з ним договір, плачу йому кошти, він вносить дані до Єдиної бази. Далі персональні данні про мене та моє майно знаходяться в Єдиній базі, яка є власністю Федерації ріелторів, організації, яка невідомо кому належить та підпорядковується. Наступний крок: проводиться оцінка майна. Адже це обов’язкова процедура, яку ніхто не відміняв, і яка також є платною. Далі ріелтор знаходить покупця і ми йдемо до нотаріуса. По ходу справи оплачуємо всі податки і збори, звісно ж, разом із послугами нотаріуса, і проводимо угоду. Отже, в порівнянні із тією процедурою купівлі-продажу, яка є до сьогодні, нова процедура включає в себе два нових зобов’язання: звернення до ріелтора та внесення до Єдиної бази. І одне і друге — платне, і одне і друге – обов’язкове. Вартість послуг законотворці не прописали, а от вартість штрафу за те, що громадянин вирішив самостійно розпорядитись своїм майном складає кілька десятків гривень. Що робити мешканцям села, яким важко буде знайти ріелтора, законопроект не вказує. Що робити людям, які, наприклад, здають квартири в оренду на добу? Теж не зрозуміло. Ясно лише, що без внесення до Єдиної бази та послуг ріелтора їх штрафуватимуть. Що не так? Можливо, всі ці дії, як написано в пояснювальній записці до законопроекту, мають на меті виключно регуляцію ринку рієлторських послуг і поповнення бюджету. Та виникає декілька питань: 1. Кому і навіщо потрібно позбавляти громадян права самостійно розпоряджатись своїм майном? 2. Кому підпорядковується та хто регулює діяльність Федерації ріелторів? Яка форма власності ця нова установа? 3. Як контролюватиметься якість послуг ріелторів, чи будуть вони проходити якусь обов’язкову професійну підготовку? Чи як і зараз: купив посвідчення – можеш працювати? 4. Чому громадяни мають невідомо кому передавати свої персональні дані і як буде забезпечуватись їх захист? 5. Чому держава нав’язує монополіста на ринку послуг, коли АМКУ має з ними боротись? Поки що відповіді на всі ці питання немає, немає й чіткого розуміння, як цей законопроект в разі його прийняття вплине на ринок первинної житлової та комерційної нерухомості. Але, певно, про це поговоримо іншим разом.

24 березня 2020, 15:57

Витрачання грошей на он-лайн комунікації з покупцями та заклики не розривати договори. Як ринок нерухомості намагається вижити під час карантину, та чого очікувати далі. Давайте спробуємо розібрати весь ланцюжок: від землі до покупки квартири. Земля Будуємо на землі, а виділення її залежить від Генплану міста, з яким в Києві повний хаос. Після презентації нової концепції розвитку міста наприкінці 2019 та презентації проекту Генплану-2040 в січні 2020, Київ має вже три Генеральні плани розвитку міста. Як наслідок: частину рішень Київрада приймає керуючись чинним Генпланом-2020, а іншу – згідно до розробки детальних планів територій через проект Генплану-2025. Сподіваюсь, влітку, ситуація зміниться. Всі в очікуванні затвердження остаточного документу. Будівельні матеріали Зупинення підприємств виробництва будівельних матеріалів та імпорту ринок на повну відчує лише через 2-3 місяці, коли закінчяться запаси на складах. Зараз на багатьох будівельних майданчиках йде робота. Адже оренда техніки, зокрема, будівельних кранів, проплачена завчасно, а її простій обходиться дуже дорого. Власне вже зараз деякі забудовники та виробники разом із постачальники починають переглядати умови договорів, які, як відомо, підписуються на декілька місяців, або на рік вперед. Які будуть умови нових договорів і як це позначиться на вартості будівельних матеріалів передбачити важко. Навряд чи ціни суттєво знизяться. Забудовники Практично всі київські будівельні компанії розгорнули активну он-лайн діяльність: 3D тури, гіди, консультації тощо. Але кількість угод не те що впала, вона практично відсутня. Людям зараз не до нерухомості. Вони налякані і, навіть ті, хто брав квартири в розстрочку намагаються забрати гроші. Подекуди почали лунати заклики девелоперів до Уряду заборонити розривання як попередніх так і існуючих договорів. Але йти на реальні поступки своїм інвесторам більшість компаній поки що не готові. Хоча при телефонній розмові із відділами продажів декількох забудовників я з’ясувала, що поступки зараз можуть сягати 25-30% від заявленої вартості квадратного метру. Інвестори, вони ж покупці Є два основних варіанти поведінки інвесторів: паніка та ще більша паніка. Перші намагаються домовитись із забудовниками та банками про перегляд договорів та умов, а другі — з криками «все пропало!» роблять спроби забрати вже вкладені гроші. Ті ж, хто лише розглядав придбання нерухомості, відклали свої рішення на невизначений термін. Вторинний ринок Орендарі масово розривають договори та виїжджають зі столиці. Хтось переїздить з більших помешкань в менші, а хтось групується для спільної оренди. Однак орендодавці не хочуть навіть показувати приміщення, звісно ж — карантин. Так, наприклад, одна моя знайома, що здавала одну кімнату і мала собі додатковий прибуток да зарплати вчителя, втратила орендаря ще на початку карантину – хлопець повернувся до свого села. Але брати інших орендарів вона не збирається: «а раптом заразу занесуть». Активність на ринку можна побачити, проаналізувавши кількість об’яв на сайтах – вона вже впала на 15-20%, в порівнянні з лютим місяцем. Переконана, далі буде більше. Статистики по цінам за березень ще немає, але говорити про очікуваний і прогнозований зріст, звісно, не варто. Що ж до ріелторів, то ті, хто не мають суттєвих фінансових заощаджень, масово перекваліфіковуються в таксистів. (До речі, таке вже було у 2008 році). Прогнози Першим з кризи почне виходити ринок оренди житлової нерухомості. Він і стане показником того, як сильно вплинула криза. Загального ж пожвавлення попиту, думаю, слід очікувати не раніше кінця літа- початку осені. Зростання цін, як вже видно, не буде, але і різкого падіння теж. Ціни зміняться в гривні, але швидше за все, залишаться на рівні сьогоднішніх в доларах. А от очікувати те, що люди будуть вести себе як раніше: «діставати гроші з-під матраців і, не довіряючи банкам, нести забудовникам» я б не стала. Нажаль, після закінчення карантину, під матрацами якщо і залишиться щось, то зовсім мало – заощадження більшості українців будуть витрачені. Що ж до позитиву, то заробітчани-будівельники повернулись до України. Забудовники мають всі шанси перекрити дефіцит кваліфікованих працівників. Втримають вони їх чи ні, то вже інше питання. Тримаймося, бо ми того варті!

15 березня 2020, 21:46

Забудовники та банки можуть і мають запропонувати відтермінування платежів за квартири в об’єктах, що будуються, мінімум на 2-3 місяці. Карантин, пов’язаний із короновірусом, безумовно, поглибить кризу в будівельній галузі та на ринку житлової нерухомості. Що робити забудовникам, аби не втратити клієнтів та показати свою клієнтоорієнтованість? Чому кажу про кризу? Вторинний ринок нерухомості з початку 2020 року перебуває в коматозному стані. За перші два місяці лише в Києві закрилось більше 15 агентств з нерухомості. Більше сотні ріелторів вийшли на ринок праці. Хтось став працювати сам на себе, а хтось назавжди пішов з професії. Забудовники ладні витрачати гроші на благоустрій та на рекламу, скорочувати прибутки (маржу), але поки що це не дуже допомагає. Гучні заяви про 10% іпотечної ставки та реформування ДАБІ на фоні відсутності платоспроможного попиту виглядають, скажімо так, трохи невчасними. Вони, безумовно, необхідні та важливі в мирний час стабільного розвитку, але, як на мене, їх замало в період карантину та боротьби з економічною кризою. Що пропоную? Якщо ми говоримо про клієнтоорієнтований бізнес та реальні дії, то ось, що б я запропонувала зробити забудовникам та девелоперам: Покупцям, які придбали квартири в розстрочку від забудовника, надати відтермінування щомісячних платежів на 2-3 місяці. Вже зараз ретельно зважити свої можливості та попередити інвесторів про можливу затримку введення в експлуатацію об’єктів, що будуються. За можливістю, допомогти інвесторам ваших житлових комплексів домовитись із банками, в яких вони брали іпотеку, про так звані «кредитні канікули». Переконана, що правильні комунікації між забудовниками та інвесторами, побудовані на взаєморозумінні та підтримці одне одного спрацюють краще за будь-які рекламні акції. Що думаєте? P.S. Наостанок хочу звернути увагу на те, що це особистий блог, в якому я висловлюю виключно власну думку, що базується на моїх знаннях та суб’єктивному розумінні ринкових процесів української нерухомості.

3 березня 2020, 14:51

Найпростіший і найпоширеніший серед українців спосіб отримання прибутку від нерухомості: купити однокімнатну квартиру біля метро і здавати її в оренду. Я пропоную розширити горизонти і подумати над тим, як і де ще шукати квартири, які можуть приносити дохід. В США та інших країнах, інвестори мають перед собою план розвитку міст, дивляться, де планують побудувати нові бізнес центри і далі навколо них будуть нові житлові будинки та решту інфраструктури. Власне так і розвиваються міста. У нас з генпланами труба. Житло будують там, де забудовнику вдалось купити шматок землі. Але і в нашій країні розвиток ринку комерційної нерухомості безпосередньо впливає на вартість житла в тих мікрорайонах, де будують нові бізнес центри та торгівельно-розважальні об’єкти. Окрім того, і на вторинному ринку житла вартість оренди квартир збільшується на 25-35% як тільки в районі з’являться новий БЦ. Власне тому пропоную перед тим, як купувати квартиру з метою перепродажу або оренди: • Детально і уважно подивитись на заявлені до будівництва нові БЦ. • Дізнатись, якого класу і для кого планують будувати БЦ. • Купувати квартиру на вторинному або, якщо ризикуєте, на первинному ринку житла в пішохідній доступності до нових офісів. • Цікавими можуть бути і перші поверхи житлових будинків з точки зору відкриття там невеличких закладів на кшталт перукарень, кав’ярень і т.д. Давайте тепер трошки детальніше. Ось карта із зображенням того, де планують будувати нові офісні центри в Києві: А це ті, які нові БЦ, мають запрацювати протягом найближчого року: Основні об’єкти офісної нерухомості, заплановані до введення в експлуатацію у Києві у 2020 році Проект Розташування * GLA (кв. м) Девелопер/Власник БЦ Metropole Ц 44 400 ALTIS Holding БЦ «Лук’янівський» НЦ-ЗБ 22 000 Локальний девелопер БЦ Sigma НЦ-ЗБ 18 764 Midland Development / MERX БЦ Avenue 53 НЦ-ЗБ 18 300 Локальний девелопер БЦ вул. Короленківській, 4 (фаза 1) ЦДР 18 00 0 «ТРК» БЦ M8 Печерськ 13 000 Локальний девелопер БЦ на вул. Гарматній, 4 НЦ-ЗБ 12 250 «ТРК» БЦ Wave Tower НЦ-ЗБ 1 2 070 Локальний девелопер БЦ Retroville НЦ-ЗБ 10 500 Stolitsa Group / BT Invest БЦ Hillfort Business Mansion ЦДР 8 550 “ НЕСТ» БЦ «Кооператор» ЦДР 6 957 Forum Management Group БЦ на Вознесенському узвозі, 28 Поділ 5 500 Локальний девелопер Інноваційний парк UNIT . City ( фаза 3) НЦ-ЗБ 5 360 UDP БЦ AZOR НЦ-ЗБ 5 340 Локальний девелопер БЦ K/Most НЦ-ЗБ 5 000 «Людмила Фарма» Джерело: Cushman & Wakefield GLA – загальна орендна площа * ЦДР – центральний діловий район; Ц – центр поза межами ЦДР; НЦ-ЗБ – нецентральний район на західному березі Дніпра Що стосується того, якого класу і для кого будують БЦ, то це важливо розуміти, бо, як то кажуть, публіка буває різна. Для IT спеціалістів, наприклад, однокімнатна маленька «хрущовка» не підійде. Їм треба щоб і спальня окрема, і ремонт якісний, і будинок з чистим під’їздом. До речі, зараз дуже мало «офісних робітників» готові економити на житлі. Всі хочуть комфорту. Тому, маєте вкластись в якісний ремонт. Якщо ж поряд із БЦ будують житло, то це теж дуже круто і перспективо. Перевіряйте забудовника, документи і вдала інвестиція гарантована. Хімчистки, маленькі дитячі садочки, кав’ярні та фітнес-центри на перших поверхах поблизу нових БЦ теж перспективо і цікаво. Всім вдалих інвестицій та весняного настрою!

26 січня 2020, 02:09

Розподіл нового житла за класами: економ, комфорт, бізнес та еліт не є офіційним. Ця класифікація законодавчо ніяк не регулюється. Вона є виключно маркетинговим інструментом забудовників, який використовується для збільшення вартості новобудов і введення покупців в оману. Днями одна знайома звернулась до мене з питанням: «Слухай, ми тут квартиру зібрались купувати. Кажуть, що «комфорт клас», та щось я не певна…». Звісно. У нас же в Києві інших майже не будують. Тобто є або захмарно дорогий «бізнес», або «комфорт». Тому давайте з’ясуємо чітко і один раз: в Україні немає офіційної класифікації житла. Не існує її ні на первинному ні на вторинному ринку нерухомості. Всі ці «економ», «комфорт», «бізнес», «преміум», тощо вигадуються забудовниками і використовуються як маркетинговий інструмент продажу. Спроби зробити офіційну класифікацію новобудов були. В 2006 році спільнота забудовників навіть розписала біля 90 критеріїв, за якими мають визначати клас будинку. Визначали вони тоді чотири класи: соціальне житло, економ, бізнес та преміум. Основними критеріями були такі: — розташування, технічні характеристики житла; — благоустрій зон загального користування в будинку і на території; — соціальна інфраструктура на території і всередині будинку; — матеріали та обладнання житла (комплектація, технічні характеристики житлових приміщень); — технічна інфраструктура на території і всередині житла; — експлуатаційна служба, підтримання порядку на території і в будинку. Я не буду зараз писати про кожен клас нерухомості, бо знайти цю інформацію не проблема. Давайте розберемо лише один, найпоширеніший. Некомфортний «комфорт» Неофіційна, але, нажаль, практично єдина статистика на ринку новобудов показує, що найпоширенішим класом житла, який зводиться в Україні, є «комфорт». Цей різновид в класифікації житла з’явився 2011 року. І став чимось середнім між соціальним та бізнес класами. Основні вимоги до нього були такі: — Будинок має бути розташований на локації із гарною транспортною розв’язкою, бажано біля метро. — Будівля має зводитись із цегли, керамоблоку або газоблоку. Шлакоблоки та панельні блоки не можуть використовуватись для цього класу житла. — На поверсі може бути розміщено до 8 квартир. Мінімальні площі квартир — 38 кв.м для однокімнатних, 65 кв.м — для двокімнатних, 90 кв.м — для трикімнатних квартир. Висота стель — від 2,75. Передбачається наявність лоджії або балкону. — Прибудинкова територія має бути облаштована і містити дитячий майданчик. — Паркинг є обов’язковим. Кількість паркомісць має складати не менше 40% від кількості квартир. Отже, якщо забудовник використовує класифікацію житла, то він має її дотримуватись. Якщо ж ні, то сміливо можете попросити менеджерів з продажу брехати не так відверто. Нікому не треба Спитаєте: чому ж за цим ніхто не слідкує і держава не може врегулювати це питання? По-перше, як я вже і казала, класифікація не була прийнята офіційно. По-друге, вона застаріла. І, по-третє, її прийняття не вигідно самим забудовникам. А, по-четверте, вона просто не потрібна. Ринок житлової нерухомості в Україні є абсолютно не врегульованим і практично не контрольованим державою. Звісно, це не секрет і не новина. Але, якщо в більшості випадків втручання влади необхідне, то у випадку із класифікацією житла, особисто я вважаю його просто непотрібним. В усьому світі це давно не актуальне питання. Адже і в США і в Європі будують елітні, високоякісні, дорогі будинки, в яких є декілька квартир з маленькою площею, жахливим видом з вікна і абсолютно незрозумілим плануванням. І це нікого не бентежить. В багатьох країнах житло класифікують за показниками екологічності та енергоефективності, але там немає «економу», «комфорту» чи «бізнес класу». Певно тому, що класові привілеї в цивілізованому суспільстві давно відмінили. А в Україні ніхто не хоче жити в «економ» класі це, вважається якось принизливо. Відповідно, «економ» погано продається. Тому навіть якщо будинок у чорта на рогах, якість будівельних матеріалів жахлива, і квартири розміром від 25 кв.м., — не страшно! Забудовник назве його «комфорт» класом, поставить ціну, щоб не менше, ніж у всіх, і продасть. Уявіть, якщо класифікацію визнають офіційно. Доведеться визнати, що більше 80% так званого «комфорт» класу, який зараз є на ринку, ледь дотягує до «економ». Кому ж це треба? Забудовникам це точно не вигідно. Тому, давайте залишимо питання класифікації у спокої. Не будемо заважати маркетологам і продавцям робити свою роботу. А самі будемо більш уважно дивитись на якість, локацію, планування та інфраструктуру ЖК. Бо можна і «Ланос» назвати «Мерседесом», та «понти» комфорту не додадуть.

30 грудня 2019, 00:08

Доступной ипотеки, качественной и прозрачной работы ГАСКа, завершения недостроев, адекватного закона о риелторской деятельности и стабильной экономико-политической ситуации в стране — искренне желаю в канун нового 2020 года всему рынку жилья в Украине. Давайте детализируем пожелания, говорят, тогда они точно сбудутся. Итак, сложный, полный неожиданностей и неразрешенных конфликтов 2019 год для рынка жилья практически закончился. В этом году его метало со стороны в сторону: застройщики то выполняли план по продажам на 120%, то едва дотягивали до 40%. Покупатели то бежали за новостроями, а то разрывали договора в надежде спасти хоть часть вложенных средств и тут же покупали однокомнатные возле метро для быстрой сдачи в аренду. Рынок лихорадило, трясло и рвало на части. И это нам еще «повезло», что через агентства по недвижимости и риелторов, по разным оценкам, проходит всего около 40% сделок. Иначе мороки бы добавил так и не принятый Верховной Радой закон о риелторской деятельности. «Первичка» Прежде всего, застройщикам и покупателям новостроек в 2020 нужна доступная ипотека. Вы скажите, мол, живем без нее уже не первый год и ничего… Да, последние несколько лет ипотеку заменяла рассрочка от застройщиков. Но, увы, недоверие к ним в 2019 привело к тому, что даже самая выгодная так называемая «беспроцентная» рассрочка больше не привлекает покупателей. Поэтому сейчас так важно, чтобы на рынок недвижимости вышли банки. От них ждут не только доступную, хотя бы 10% ипотеку, но также гарантию завершения строительства и выполнения застройщиком своих обязательств. Именно это максимально быстро и эффективно активизирует рынок первичного жилья, который на данный момент живет в замкнутом круге проблем. Ведь что получается: из-за скачка доллара и падения доверия к застройщикам упал спрос, а снизить стоимость квадратного метра и тем самым привлечь покупателей застройщики не могут, поскольку подорожали стройматериалы и работы, — как результат – минимальное количество сделок, сокращение штата в отделах продаж и остановка строящихся проектов. Недострои стали причиной недостроев. А тут еще и ГАСК, который больше полугода без руководителя, и за это время выдал единичные разрешения на введение многоэтажных жилых объектов в эксплуатацию. «Раньше мы хоть знали, сколько и кому нужно заплатить, чтобы получить документы и сдать дом, а сейчас вообще ничего не понятно и все стоит», — жалуются застройщики. Давайте загадаем «под елочку» нового, порядочного и честного начальника Государственной архитектурно-строительной инспекции. А то первого заместителя главы ГАСКа 28 декабря Кабмин назначил – им стала Елена Костенко, но самого главы все еще нет. Электронный кабинет застройщика. Очень хочу, чтобы в 2020 году застройщики радостно и с гордостью рассказывали о том, как они ввели дома в эксплуатацию с помощью этого чуда: без «откатов», «конвертов» и тому подобных финансовых затрат, которые ложатся на плечи покупателей квадратных метров и составляют в итоге около 20% от стоимости квартиры. Вот вам и реальный шанс снизить стоимость квадратного метра без ущерба для строительных компаний. «Вторичка» На вторичном рынке жилья сейчас самое главное найти компромисс. Ведь вот какое дело, вместо того, чтобы воспользоваться ситуацией на «первичке» и переманить покупателя, собственники квартир решили тоже взять паузу на «подумать». В отличие от первичного рынка жилья, на «вторичке» счет и расчет идет в долларах. И боязнь продешевить заставила многих хозяев квартир снять объявления о продаже. Правда, на количестве объявлений это не особо повлияло, поскольку риелторы тоже люди и тоже хотят кушать. Им выгоднее потратить деньги на рекламу несуществующих объектов, чем остаться вовсе без сделок. Каждый выживает как может: кто-то подписывает соглашение с одним из самых больших порталов объявлений с тем, чтобы якобы очистить рынок от «фейков», а кто-то усердно работает над проектом закона о риелторской деятельности, в попытках заставить всех покупать и продавать недвижимость исключительно и только с помощью риелторов. Конечно «фейковые» объявления нужно убрать и закон о риелторской деятельности нужно доработать и принять, но для начала, по моему глубокому убеждению, нужно бы определиться с качеством услуг, которые предоставляют эти специалисты и их профессиональной подготовкой. Может, тогда и на рынке порядка больше будет и покупатели с продавцами станут к мнению риелторов прислушиваться? Чего еще? Хочется ярких, необычных архитектурных проектов, чтобы города развивались и хорошели, хочется утвержденных генпланов, которые будут учитывать мнение архитекторов, жителей городов и, конечно же, застройщиков. А еще очень хочется, чтобы такие фразы как «развитая инфраструктура» и «экологичность» стали не рекламными слоганами, а реальными достижениями наших застройщиков. Добавляйте к этим пожеланиям свои, но не забудьте о том, что многое зависит от нас самих. С наступающим!

13 грудня 2019, 01:05

От переизбытка предложения и низкой деловой активности стоимость долгосрочной аренды квартир в Киеве стала снижаться. Еще 2-3 недели назад найти предложения аренды однокомнатной квартиры по 7 тыс. грн было проблематично, а сейчас есть варианты от 5600 грн.+ коммуналка. Переизбыток предложения на рынке долгосрочной аренды риелторы и эксперты стали отмечать еще с начала ноября. Чаще всего сдают квартиры в «жилом состоянии», которое еще называют «бедненько, но чистенько». Что падает в цене? Первыми упали в цене квартиры от 60 кв.м. и выше с минимальным ремонтом. И тут все понятно – высокая коммуналка. А дальше стала дешеветь аренда даже самых ходовых вариантов – однокомнатных квартир возле метро. Это те квартиры, которые активно покупали с начала года и аж до ноября. Схема была довольно простая: купили, по минимуму вложились в ремонт и домашнюю технику и сдали в аренду, получая ежемесячный «доход без хлопот». Но уже в ноябре стало понятно, что таких предложений на рынке намного больше, чем спроса. На что спрос? «Я уже и стиральную машину им поставил и чайник купил, а они все недовольны», — жалуются хозяева квартир. По их мнению, арендаторы стали слишком требовательны. Все хотят качественный ремонт, добротную мебель, электрочайник, микроволновку и стиральную машину – как минимум. Риелторы утверждают, что арендаторы сейчас готовы въезжать в квартиры по 8-10 тыс. грн + коммуналка, но при условии удобной транспортной развязки, хорошего ремонта, качественных мебели и техники. Спрос на такую аренду есть, но вот только найти подобные варианты все сложнее. Жадность это плохо Нежелание собственников вкладывать средства в ремонт и обустройство квартир под аренду привело к тому, что их недвижимость простаивает без арендаторов по 2-3 месяца и дольше. Как результат – доходность такого капиталовложения падает. Еще одной причиной падения спроса является падение деловой активности и массовые сокращения в компаниях и фирмах. «Оптимизации» и «реструктуризации» приводят к тому, что в начале декабря увеличилось количество безработных. По неофициальным данным, компании начинают активно сокращать персонал. Причем касается это всех отраслей: от IT до агропромышленного комплекса. Что будет дальше? Рынок уйдет в зимнюю спячку так же, как и вся деловая Украина, до 15 января. Но об этом в следующий раз!

5 грудня 2019, 15:00

Госкомстат и профильное министерство радостно отчитываются об увеличении количества жилья, принятого в эксплуатацию, но при этом застройщики месяцами не могут получить документы от ГАСКа, а покупатели квартир в новостройках заезжают и живут без прав собственности. Как так получается? Давайте разбираться. Что считаем? За 9 месяцев текущего года введено в эксплуатацию 87 374 новые квартиры, а за весь прошлый год – 103,1 тыс. квартир. Общее количество построенного и введенного в эксплуатацию жилья в 2018 г составило 8,7 млн. кв. м, а за 9 месяцев текущего года – 7, 7 млн. кв. м. Скажите, мол, еще не вечер. Безусловно. У меня и сомнений нет, что итоги года будут не хуже, чем в 2018. Только вот составляющие успеха будут разные. По оценкам аналитиков рынка, в этом году количество жилья, введенного в эксплуатацию, будет высоким за счет частного строительства, но никак не за счет высотных новостроек. Посмотрите на рейтинги застройщиков Минфина , которые основываются на показателях ГАСКа, и сравните количество сданных объектов. Думаю, по итогам года ситуация будет не многим лучше первого полугодия. Даже лидеры строительного рынка с огромными объемами и проектами смогли ввести в эксплуатацию всего 1-2 дома. Хотя новые объекты появляются регулярно по 2-3 штуки в месяц. Покупатели квартир, даже напуганные ситуацией с Укрбудом, все равно инвестируют в новострои. По предварительным подсчетам аналитиков, более 10 тысяч семей в Киеве живут в новостроях без оформленного права собственности. В чем причина? Причина не одна, их целый клубок. Тут как в сказке: застройщики обвиняют ГАСК, в ГАСКе кивают на застройщиков и законодателей, а в результате — «всяк другого мнит уродом, несмотря, что сам — урод». Начнем с того, что в ГАСКе давно нет руководителя, есть только исполняющий обязанности. Как с ним работают застройщики – вопрос сложный. Кому-то везет, а кому-то не очень. Конкурс на вакантное место объявлен, ищут человека, но пока что-то никак. Понятно, что и застройщики виноваты: большая часть строек у нас незаконна или, скажем так, очень спорна. Про генпланы, разрешительную документацию, паевые участия и прочее даже говорить уже не хочется. Одно ясно: упрощение систем, е-кабинеты и прочие нововведения, которыми хвастается государство, наверняка необходимы в будущем, но! Во-первых, это не решит вопрос с уже построенными без документов домами, во-вторых, не поможет обманутым инвесторам. С оптимизмом у меня сегодня как-то не очень. Но, может, это просто принятие реальности и желание ее изменить?

25 листопада 2019, 14:38

За 10 месяцев текущего года цены на вторичное жилье в регионах Украины немного выросли. Осенью покупатели стали активнее, но не везде. Анализ объявлений и общение с местными риелторами показали: где в крупных городах Украины самые дешевые квартиры. Рынок недвижимости в каждом городе ведет себя по-разному и часто является отражением экономического и социального настроения жителей. Во Львове квартиры продают по цене от 18 тыс.$ с хорошим торгом. Активность на рынке выросла с начала ноября. Цены на вторично жилье растут с начала текущего года, но пока не значительно – в среднем на 2-3%. Харьковские риелторы заявляют о небольшом (до 5%) повышении цен на вторичное жилье с августа текущего года. Самый ходовой товар – однокомнатные квартиры возле метро до 25 тыс. $ При этом минимальная стоимость однокомнатной квартиры на вторичном рынке жилья Харькова стартует от 17 тыс.$. В те же 16-17 тыс.$ обойдется покупателю однокомнатная квартира в Виннице. Но там рынок менее активен. Риелторы жалуются на отсутствие платежеспособных покупателей. Пассивно ведут себя рынки вторичного жилья в Днепре и Запорожье. Там с начала текущего года цены выросли на 3-5%, но при этом количество сделок осенью минимально. И покупатели, и продавцы ведут себя крайне осторожно транзакции совершаются практически исключительно в дешевом сегменте жилья. Однокомнатную квартиру на «вторичке» в Днепре можно купить за 14 тыс.$. Интересные события происходят на вторичном рынке жилья Одессы. Там цены на квартиры падали до марта текущего года. Предложение в разы превышало спрос. Однако, за лето ситуация изменилась и осенью цены на квартиры выросли на 3-5%. По состоянию на средину ноября минимальная стоимость однокомнатной квартиры на вторичном рынке жилья Одессы составляет около 13 тыс.$ Для сравнения добавлю, что в Киеве за однокомнатную квартиру в «хрущевке», которую риелторы обычно называют «убитой», в самом отдаленном районе столицы продавцы сейчас попросят минимум 22 тыс. $ Эксперты рынка уверяют, что, по сравнению с 2018 г, региональная недвижимость по итогам текущего года покажет рост цен в среднем на 5%. Такая же положительная динамика сохранится и по количеству транзакций в крупных городах Украины. Поживем – увидим, ведь до конца года осталось совсем немного. Всем тепла и успешной рабочей недели!