Від Малайзії до Танзанії: як багатомільйонні корупційні скандали пояснюють новий закон України

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Закон має привести українське законодавство у відповідність до положень Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб. Ідеться про випадки, коли компанії або їхні представники пропонують чи передають хабар чиновникам інших держав, щоб отримати вигідний контракт, державне замовлення, ліцензію або іншу комерційну перевагу.

Документ передбачає зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, а також закону «Про запобігання корупції». Зокрема, уточнюється поняття іноземної посадової особи, а кримінальна відповідальність поширюватиметься на підкуп іноземних чиновників і членів міжнародних парламентських асамблей.

Також закон врегульовує застосування заходів кримінально-правового характеру до правонаступників юридичних осіб. Це важливо, щоб реорганізація або зміна структури компанії не ставала способом уникнути відповідальності. Окремо передбачено можливість апеляційного оскарження рішень слідчого судді щодо обмежень діяльності юридичної особи під час досудового розслідування.

Ще одна вимога стосується уповноважених представників компаній. Особи, які мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси, повинні вживати заходів для запобігання корупції.

Чому це важливо: хабарі за кордоном можуть коштувати банкам мільярди

Підкуп іноземних посадовців — не лише проблема країн із високим рівнем корупції. У гучних міжнародних справах фігурували великі американські та європейські фінансові установи, які намагалися отримати прибуткові контракти через незаконні виплати чиновникам в Азії та Африці.

Один із наймасштабніших прикладів — скандал навколо американського інвестиційного банку Goldman Sachs та державного інвестиційного фонду Малайзії 1MDB.

У 2009−2014 роках співробітники Goldman Sachs брали участь у схемі підкупу високопосадовців Малайзії та Абу-Дабі. За даними Міністерства юстиції США, через посередників було обіцяно та виплачено понад $1,6 млрд хабарів. Натомість банк отримав вигідні контракти на організацію трьох випусків облігацій для фонду 1MDB загальною вартістю близько $6,5 млрд.

Goldman Sachs заробив на цих операціях приблизно $600 млн комісійних та інших доходів. У 2020 році банк визнав причетність до схеми, а його малайзійська дочірня структура визнала провину. У межах узгодженого врегулювання з американськими, британськими, сінгапурськими та іншими органами банк погодився сплатити понад $2,9 млрд.

Колишнього керівного директора Goldman Sachs Роджера Нга у 2023 році засудили у США до десяти років ув'язнення за участь у змові з метою підкупу іноземних посадовців і відмивання коштів. Інший колишній топменеджер банку Тім Лейснер раніше визнав свою провину.

Інша показова справа стосувалася британського Standard Bank та його колишньої пов'язаної структури Stanbic Bank Tanzania. У 2013 році танзанійський підрозділ перерахував $6 млн місцевій консалтинговій компанії. За версією британського Управління з боротьби з шахрайством (SFO), гроші призначалися для підкупу представників уряду Танзанії, щоб банки отримали мандат на залучення для держави $600 млн.

У листопаді 2015 року британський суд затвердив угоду про відкладене кримінальне переслідування Standard Bank. Банк погодився сплатити $16,8 млн штрафу, повернути $8,4 млн отриманого прибутку та компенсувати уряду Танзанії близько $7 млн. Крім того, він мав переглянути й посилити внутрішні антикорупційні процедури.

Ця справа стала першою угодою такого типу, укладеною британським SFO. Вона продемонструвала, що фінансова установа може відповідати не лише за безпосередню передачу хабаря власними працівниками, а й за нездатність запобігти корупції у пов'язаній структурі.

Читайте також: Goldman Sachs назвав 4 акції європейського люксу, які варто купувати

Що це означає для українських компаній

Обидві історії показують, що міжнародні антикорупційні правила стосуються не тільки чиновників, які отримують хабарі. Під відповідальність можуть потрапляти компанії, їхні керівники, працівники та посередники, через яких здійснюються незаконні виплати.

Для українського бізнесу це особливо актуально під час виходу на зовнішні ринки, участі в державних тендерах за кордоном, отримання ліцензій та укладання контрактів з іноземними партнерами. Компаніям доведеться приділяти більше уваги перевірці посередників, контролю платежів і внутрішнім антикорупційним процедурам.

Є й ширший економічний аспект. Коли контракт отримує компанія, яка запропонувала найбільший хабар, а не найкращі умови, програють конкуренти, держава та платники податків. Корупційні виплати можуть збільшувати вартість державних проєктів, погіршувати якість послуг і підривати довіру інвесторів.

Ухвалення законопроєкту № 15056 — частина виконання Україною міжнародних зобов'язань і наближення до стандартів ОЕСР. Це також важливий сигнал для іноземних партнерів: українське законодавство має забезпечувати відповідальність за корупційні дії не лише всередині країни, а й у міжнародних комерційних операціях.

Як ми писали: Українці дедалі активніше повідомляють про можливу корупцію: кожне третє звернення в НАЗК — з конкретними доказами

Автор:

редактор новин Ярослав Дмитренко

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції