Україна провела щонайменше три випробування систем екзоатмосферного перехоплення, призначених для знищення балістичних ракет за межами земної атмосфери. Серед випробуваних технологій були запуски ракет-перехоплювачів із висотних літаків. Про це голова підкомітету Верховної Ради з питань державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федір Веніславський розповів в інтерв'ю британській газеті The Guardian.
Україна випробувала системи перехоплення ракет у космосі: чи зможуть вони знищувати «Орєшнік»
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За словами Веніславського розробки можуть стати основою нового ешелону протиракетної оборони, зокрема для протидії російському «Орєшніку». Україна вже продемонструвала запуски екзоатмосферних систем і зараз опрацьовує можливість їхнього серійного виробництва.
Водночас Україна поки не розкриває характеристик цих систем і не повідомляє про результати ураження реальних цілей, а одним із головних обмежень залишається фінансування, оскільки потреби фронту потребують значних ресурсів.
Чому Україні потрібен перехоплювач для ближнього космосу
Необхідність створення таких засобів пов'язана насамперед із російською балістичною ракетою «Орєшнік». Під час польоту вона виходить у ближній космічний простір, після чого розділяється на кілька бойових блоків, які можуть рухатися до цілей окремо.
Швидкість і траєкторія російської ракети «Орєшнік» суттєво обмежують час, який українська ППО та ПРО мають для реагування. За даними ГУР, під час удару по Дніпру 21 листопада 2024 року ракета подолала відстань від району Астраханської області до цілі приблизно за 15 хвилин. На заключній ділянці польоту її швидкість перевищувала 11 Махів — близько 13 600 км/год, або 3,7 км/с.
Це створює додаткові труднощі для традиційних систем протиповітряної оборони. Перехоплення ракети до розділення бойових блоків дає змогу протидіяти одній цілі, тоді як після розділення системі оборони доводиться відстежувати та намагатися знищити декілька об'єктів.
Саме тому Україна працює над технологіями, здатними уражати балістичні ракети за межами атмосфери. Йдеться про окремий ешелон протиракетної оборони, який має доповнити наявні комплекси ППО та ПРО.
Чим українська розробка відрізняється від закордонних систем
Сам принцип екзоатмосферного перехоплення не є новим. Подібні технології вже використовують або розробляють США, Ізраїль та європейські країни. Однак більшість відомих комплексів запускають перехоплювачі із землі або кораблів.
Наприклад, ізраїльська система Arrow 3 призначена для знищення балістичних ракет за межами атмосфери. Американська GMD використовує ракети-перехоплювачі GBI для захисту території США від міжконтинентальних балістичних ракет. Ще один приклад — американська SM-3, яку запускають із кораблів із системою Aegis або наземних установок.
Окремий напрям — європейський проєкт Bliksem EXO, оголошений у 2026 році. Він передбачає створення системи кінетичного перехоплення балістичних ракет середньої та проміжної дальності, зокрема таких, як «Орєшнік». До розробки залучені Airbus, Destinus, MBDA Deutschland, Safran і Thales. Проте це поки програма створення нового комплексу, а не готова система на бойовому чергуванні.
Особливість українських випробувань, про яку розповів Веніславський, — використання висотних літаків для запуску перехоплювачів. Такий підхід потенційно дає змогу гнучкіше обирати місце старту та піднімати ракету на висоту ще до початку її самостійного польоту.
Читайте також: Нова селенавтика: як Ілон Маск та Китай будують місячну економіку, руйнуючи земні догми
Від випробувань до серійного виробництва
За словами Веніславського, Україна вже продемонструвала запуски таких систем і розглядає можливість переходу до серійного виробництва. Однак поки немає публічної інформації про терміни розгортання комплексів, їхню вартість, дальність перехоплення та готовність до бойового застосування.
Важливо також розрізняти випробування ракетних систем і підтверджений перехопленням результат. The Guardian не повідомляє, що українські комплекси вже знищували реальні балістичні цілі. Тому говорити про появу в України готового засобу гарантованого перехоплення «Орєшніка» поки передчасно.
Паралельно Україна розвиває власну супутникову інфраструктуру. У жовтні компанія HIMERA спільно з данською GomSpace запустила тестовий супутник OBRIA NANO — перший апарат майбутньої української мережі зв'язку. За попередніми планами, угруповання може налічувати близько 245 супутників.
Таким чином, українська космічна програма має одразу два оборонні напрями: створення власної інфраструктури супутникового зв'язку та розробку засобів протидії ракетним загрозам, які проходять через ближній космос.
Як ми писали: Маск готує багатомільярдну угоду з Nvidia: навіщо SpaceX $40 млрд
Коментарі