Як банки нараховують відсотки на закритий борг і «карають» за шахрайський кредит

У перший осінній місяць в рейтингу не обійшлося без перестановок, хоча й не кардинальних. Свої позиції змінили такі фінустанови:

• Юнекс і O.Bank помінялися місцями, тепер вони займають 5-ту і 4-ту позиції відповідно.
• Їхньому прикладу послідували банки Восток та Універсал, посівши 15-ту і 14-ту позиції відповідно.
• Кредобанк втратив відразу дві позиції і змістився на 19-те місце.
• Укрексімбанк піднявся на 18-ту позицію.
• Покращив своє становище Креді Агріколь Банк, перескочивши з 18-го на 17-те місце.

Склад першої п’ятірки у вересні такий: Абанк, monobank, Альянс, O.Bank та Юнекс. Загалом за звання народного улюбленця змагаються 29 банків.

Зіпсовані продукти на сніданок і поламані меблі: скільки чекати на повернення грошей за жахливий сервіс готелю

Клієнт Абанку під ніком snu53138402 звернувся до «Мінфіну» зі скаргою на затягування процедури чарджбеку — оскарження карткової операції через банк і міжнародну платіжну систему. Йдеться про платіж на 70 005,26 грн, здійснений 13 серпня 2026 року за послуги чотиризіркового готелю в Женеві.

«Причиною звернення стало грубе порушення чотиризірковим готелем у Женеві санітарних норм та правил безпеки (надання прострочених продуктів на сніданок, що призвело до гострого отруєння, та аварійний стан меблів, через який було отримано фізичну травму)», — пише автор відгуку.

Він також заявляє, що адміністрація готелю письмово визнала провину й погодилася повернути повну вартість послуги.

Для оскарження платежу клієнт подав до банку листування з готелем, фотографії продуктів і пошкоджених меблів, та підтвердження бронювання. Проте, як стверджує клієнт, процес затягнувся, попри те, що він надав документи до встановленого банком строку — 10 вересня. У відгуку він вимагав передати справу на остаточний розгляд платіжної системи й попереджав, що, в разі подальшого зволікання, звернеться до Національного банку України.

Коментар банку

В Абанку на запит «Мінфіну» пояснили, що для оскарження операції за категорією «Отримана послуга не відповідає опису» необхідно сформувати доказову базу, відповідно до правил міжнародної платіжної системи. За словами представників банку, під час опрацювання заявки клієнта виникла потреба в додаткових матеріалах — зокрема, підтвердженні умов бронювання, опис послуги на Booking.com і повна історії листування з готелем із зазначенням дат та часу.

У банку повідомили, що після отримання необхідних документів 11 вересня 2026 року подали оскарження до платіжної системи. Спочатку банк отримав відмову в поверненні коштів від іншої сторони спору, однак не завершив процедуру: Абанк ініціював наступний етап — Pre-arbitration, тобто повторне оскарження. На момент надання коментаря банк очікував на його результат.

Строк розгляду на цьому етапі, за інформацією Абанку, спливав 2 листопада 2026 року.

«Подальші терміни будуть залежати від того, чи знадобиться ініціювати арбітражний етап вирішення спору, чи ні», — підкреслили у фінустанові.

У банку також нагадали: за їхніми умовами, опрацювання запитів на повернення коштів за збійними операціями може тривати до 55 днів, а за продовження циклу оскарження — до 180 днів, відповідно до правил міжнародних платіжних систем.

Щоб не затягувати розгляд, Абанк радить відразу подавати повний пакет документів.

«Зокрема, підтвердження бронювання з умовами надання послуги, датами проживання та умовами скасування, описом послуги на платформі бронювання, а також повне листування з платформою та представниками готелю з датами й відповідями. За наявності, варто додати фото та інші документальні підтвердження обставин звернення», — звертають увагу у пресслужбі банку.

За словами банкірів, повнота наданих матеріалів дає змогу своєчасно сформувати доказову базу та передати справу на розгляд платіжної системи.

Погляд юриста

Як пояснює адвокат юридичної компанії «Приходько та партнери» Ілля Колесник, письмова згода готелю повернути кошти — вагомий доказ, але сама собою вона не гарантує позитивного рішення за чарджбеком.

«Чарджбек — це процедура платіжної системи, де вирішальне значення має відповідність спору визначеній категорії (наприклад, „кредит не проведено“ або „послуга не відповідає опису“)», — підкреслює експерт.

Якщо готель справді погодив повернення, важливо мати листування, у якому чітко зазначені сума, спосіб і дата обіцяного повернення. Також мають значення підтвердження бронювання й оплати та докази спроб урегулювати ситуацію безпосередньо з готелем.

Водночас варто розрізняти повернення вартості послуги та відшкодування шкоди здоров’ю. Процедура чарджбеку не призначена для компенсації витрат на лікування чи моральної шкоди внаслідок отруєння або травми. Такі вимоги, за словами юриста, потрібно розглядати окремо — зокрема, у межах претензії до готелю або вимоги до страхової компанії, якщо вона покриває відповідні ризики.

Чарджбек проходить декілька етапів, встановлених правилами платіжних систем: подача спору банком-емітентом (зазвичай до 120 днів від дати операції або очікуваного надання послуги, у деяких категоріях довше), відповідь еквайра (орієнтовно 30−45 днів), потім передарбітражна стадія і арбітраж платіжної системи. Конкретні строки залежать від категорії спору, правил платіжної системи та обставин справи.

За словами Іллі Колесника, банк не зобов’язаний автоматично передавати кожну справу до арбітражу.

«Банк діє, як учасник системи, та оцінює, чи є підстава за правилами, адже арбітраж платний і програла сторона несе витрати. Якщо докази не відповідають категорії або пропущено строк, банк може відмовити, але має письмово пояснити причину», — зауважує експерт.

В описаній ситуації Абанк повідомив, що продовжив оскарження після першої відмови. Тому ключове питання — яким буде результат Pre-arbitration, і чи матиме банк підстави переходити до арбітражу.

У разі незгоди клієнта з діями фінустанови, юрист радить почати з письмового звернення до банку. У ньому варто попросити повідомити:

• на якому етапі перебуває оскарження;

• які документи банк отримав і чи залишилися додаткові вимоги;

• коли очікується наступне рішення;

• чи планує банк ініціювати арбітраж, у разі повторної відмови, та на яких підставах.

Якщо банк не відповідає або надає формальне пояснення, клієнт може звернутися зі скаргою до Національного банку України. Водночас НБУ не вирішує спір замість платіжної системи та не гарантує повернення грошей: регулятор може запросити пояснення в банку та реагувати на порушення вимог законодавства.

Зняв зарплату і залишився винен: як банк заганяє рахунки в мінус через вимоги виконавчої служби

Клієнт Ощадбанку під ніком Сергій Кукла поскаржився на списання коштів із зарплатного рахунку після надходження до банку вимоги виконавця. «Зняв зарплату, потім зайшла в банк вимога виконавчої, і банк її задовольнив тими коштами, які я зняв!» — пише користувач.

За його словами, в результаті на рахунку утворився від'ємний баланс і почали нараховуватися відсотки. Автор відгуку наголошує, що є військовослужбовцем, і обурюється діями банку.

Що кажуть у банку

В пресслужбі Ощадбанку «Мінфіну» пояснили, що здійснюють арешт і стягнення коштів із рахунків клієнтів на підставі рішень державних або приватних виконавців, та відповідно до законодавства. Як йдеться в коментарі банку, Закон «Про виконавче провадження» не забороняє стягнення коштів із зарплатних рахунків, а порядок і розмір утримань визначаються законом.

У фінустанові також пояснили, що від'ємний баланс може виникнути через збіг у часі надходження документа про арешт коштів і технічного опрацювання платежів.

«У такому разі, на рахунку може утворитися несанкціонований овердрафт (несанкціонована заборгованість). Відповідно до умов банківського обслуговування, у випадку накладення арешту на рахунок/грошові кошти, розміщені на рахунку, плата за користування коштами за несанкціонованим овердрафтом із дати накладання арешту до дати зняття арешту нараховується в розмірі 0,001% річних», — зазначили у фінустанові.

Якщо клієнт не погоджується із підставами стягнення, банк радить звернутися до виконавчої служби, щоб уточнити обставини або домогтися коригування постанови про арешт. Щодо причин виникнення від'ємного балансу та можливості врегулювання заборгованості й нарахувань клієнту рекомендують звернутися до відділення банку, де відкритий рахунок, із документами для індивідуального розгляду.

Коментар юриста

Як пояснює адвокат Ілля Колесник, банк зобов’язаний виконувати постанови виконавця, однак це не означає, що будь-яке стягнення із зарплатного рахунку автоматично є правомірним.

«Закон про виконавче провадження обмежує розмір утримань із заробітної плати та інших доходів, а на частину виплат стягнення не звертається або обмежується», — зауважує експерт.

Для оцінки законності дій мають значення вид стягнення, джерело коштів і зміст постанови виконавця. Окреме питання — виникнення від'ємного балансу та нарахування відсотків. За словами Іллі Колесника, якщо банк списав кошти понад фактичний залишок, а договором не передбачено кредитного ліміту чи овердрафту, правомірність формування заборгованості потребує окремої перевірки.

«Якщо ж у договорі є кредитний ліміт чи овердрафт, банк може сформувати борг у межах цього ліміту, але має інформувати клієнта і діяти за умовами договору», — зауважує адвокат юридичної компанії «Приходько та партнери».

Правомірність залежить від умов договору, наявності ліміту, чи було списання «в межах залишку», і чи правильно нараховано відсотки.

Споживачеві фінансових послуг, який потрапив у таку ситуацію, юрист радить зібрати документи, які допоможуть відновити послідовність подій і перевірити законність списання. Насамперед потрібні:

• постанова виконавця або інший документ, на підставі якого проводилося стягнення, із зазначенням номера виконавчого провадження, суми та виду стягнення;
• банківська виписка з датами надходження і списання;
• договір банківського обслуговування й тарифи, що діяли на момент операцій;
• довідка про військову службу;
• розрахунок грошового забезпечення.

«Далі: письмова претензія до банку про перерахунок нарахувань; скарга на дії виконавця до суду (строк подання короткий, зазвичай 10 днів із моменту, коли особа дізналася про порушення); у разі потреби — звернення до НБУ», — зауважує юрист.

За словами експерта, якщо суд визнає стягнення неправомірним, клієнт може вимагати повернення коштів і скасування нарахувань.

Ілюзія чистої кредитної історії: чому monobank не повертає ліміти жертвам шахраїв і чи можна змусити банк передумати

Клієнт monobank Станіслав Ткач розповів, як став жертвою шахрайства і як це вплинуло на подальші стосунки з банком.

За словами користувача, сторонні особи незаконно оформили кредит на його ім'я в іншій фінансовій установі. Через це його кредитна історія погіршилася, а monobank обмежив використання кредитних коштів і скасував ліміт «Оплати частинами».

Згодом, стверджує Станіслав Ткач, факт шахрайства було офіційно визнано, а інформацію про спірний кредит вилучили з кредитної історії в Українському бюро кредитних історій (УБКІ). Після цього він звернувся до monobank із проханням переглянути обмеження, однак, за його словами, отримував шаблонні відповіді про те, що рішення ухвалює автоматизована система, а відновити ліміти наразі неможливо.

«Виходить абсурдна ситуація: коли кредитна історія погіршується через шахраїв, банк реагує за хвилину. А коли клієнт захистив свої права, надав чисту історію в УБКІ та довів невинуватість — банк просто закриває очі й не хоче допомогти, хоча я є добропорядним клієнтом», — наголошує автор відгуку.

Клієнт просить провести індивідуальний перегляд його справи та відновити кредитні ліміти. При цьому зауважує, що готовий надати всі підтверджувальні документи та актуальний витяг із УБКІ.

Що кажуть експерти

У monobank не погодилися з описом ситуації клієнтом, однак відмовилися надавати докладніші пояснення. «Не все так насправді, як описано. Але тут, на жаль, ніякої інформації надати не зможемо, все суто конфіденційно», — відповіли в банку на запит «Мінфіну».

Адвокат юридичної компанії «Приходько та партнери» пояснив, що банк не зобов’язаний встановлювати або відновлювати кредитний ліміт лише на підставі того, що кредитна історія клієнта стала чистою.

«Надання кредиту і встановлення ліміту — це право банку, яке він здійснює на власний ризик і за власною політикою. Але він зобов'язаний діяти за договором і законом: оцінювати кредитоспроможність на актуальних даних і розглядати звернення клієнта», — підкреслює юрист.

Якщо обмеження запровадили через інформацію, яку згодом визнали недостовірною та вилучили з кредитної історії, клієнт може вимагати повторного розгляду справи, із огляду на оновлені дані. Але «чиста» кредитна історія — лише один із чинників оцінки кредитоспроможності. Банк може враховувати й інші обставини, тому виправлення помилкового запису не гарантує повернення попереднього ліміту.

Автоматизоване ухвалення рішень саме собою також не є порушенням. Однак, за словами Іллі Колесника, клієнт може вимагати розгляду свого звернення по суті, а також інформації про персональні дані, які використовуються під час оцінювання, і виправлення недостовірних відомостей.

«Загальна відповідь „система вирішила“ без пояснень є слабкою позицією банку, особливо в разі звернення до регулятора», — наголошує експерт.

У даній ситуації юрист радить користувачеві зібрати документи, які підтверджують, що кредит оформили шахраї, а інформацію про нього виправили. Зокрема, це можуть бути:

• підтвердження шахрайства — зокрема, рішення правоохоронних органів, витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• лист або довідка бюро кредитних історій про виключення запису;
• свіжий кредитний звіт;
• довідка про відсутність простроченої заборгованості.

«Звертатися: письмово до банку (претензія), до НБУ, а щодо персональних даних — до Уповноваженого з прав людини», — каже експерт.

Водночас, як зауважує юрист, реалістичний результат такого звернення — повторний розгляд справи та пояснення позиції банку, а не гарантоване відновлення кредитного ліміту. Сам факт виправлення кредитної історії не означає, що суд зобов’яже банк надати клієнту кредитний ліміт.

Як повернути гроші, якщо банкомат Приватбанку завис, а підтримка закрила заявку ще до інкасації

Клієнтка Приватбанку під ніком Олена Житкова розповіла, що 22 вересня 2026 року вирішила покласти на картку 10 тис. грн готівкою через банкомат. «Поклала гроші у ячейку купюрами по 1000 грн. Кришка закрилась і ніяких дій. В мене шок», — пише користувачка.

Вона відразу зателефонувала до служби підтримки й майже 15 хвилин залишалася біля банкомата, роздумуючи, чи не викликати поліцію. Але оскільки оператор запевнила її, що все гаразд, жінка пішла. Однак приблизно за тиждень Олена Житкова отримала відповідь, що операційної помилки не виявлено, а гроші їй не повернуть.

Під час повторного звернення клієнтці, за її словами, пояснили, що інкасація банкомата ще не проводилася. Вона просить розібратися в ситуації та з’ясувати, куди поділися гроші.

Поради юриста

Адвокат Ілля Колесник пояснює: у такій ситуації важливо зафіксувати обставини операції та домогтися повторної перевірки банкомата. Серед доказів, які варто зібрати: номер банкомата та адреса, дата й точний час операції, чек (якщо був), виписка з рахунку, зафіксований дзвінок до служби підтримки та номер звернення, свідки, фото банкомата.

«Також варто письмово зафіксувати, що купюри були прийняті (екран, звук, повідомлення)», — додає експерт.
Водночас він звертає увагу, що ключовий доказ перебуває в банку: електронний журнал банкомата, дані про кількість прийнятих купюр і відеозапис. Тому клієнтці варто якнайшвидше письмово вимагати повторної перевірки та збереження відео, адже записи можуть зберігатися обмежений час.

Щоб домогтися повернення коштів, якщо банк відмовляє у поверненні коштів, юрист радить споживачам такий алгоритм дій:

1. Подати письмову претензію з усіма доказами до банку.

2. Звернутися до Національного банку України, якщо банк відмовляється належно розглянути претензію або не пояснює, на підставі яких даних ухвалив рішення.

3. Подати заяву до поліції, якщо є підстави підозрювати шахрайство або розкрадання.

4. Розглянути звернення до суду, якщо банк не надає журнал і відео, або результат перевірки суперечить доказам клієнта.

«Борг 0 грн» у застосунку нічого не гарантує: чому Райффайзен Банк нарахував 12 000 грн відсотків на закриту кредитку

Клієнт Райффайзен Банку Іван Пітик поскаржився на нарахування 12 272,30 грн відсотків за кредитною карткою після того, як він вчасно погасив заборгованість у межах пільгового періоду.

Клієнт стверджує, що 24 та 25 серпня 2026 року переказав через Paysend відповідно 29 866,09 грн і 22 187,89 грн.

«У додатку MyRaif транзакції отримали офіційний статус «Виконано», баланс повністю відновився, а борг став «0 грн», — пише користувач.

Однак, за його словами, 26 серпня банк провів додаткову операцію «Перерахунок за PAYS*HAVRYLETS» на суму 386,74 грн. Він вважає, що через цю операцію система скасувала пільговий період і нарахувала відсотки за весь розрахунковий місяць.

Клієнт також стверджує, що 28 серпня банк компенсував від'ємний баланс внутрішньою операцією на 696,42 грн, після чого ліміт було відновлено. Та на цьому історія не закінчилась.

«…12 тисяч відсотків система так і залишила висіти», — обурюється Іван Пітик.

За словами клієнта, служба підтримки відмовила у скасуванні нарахувань, а першу письмову претензію не розглянули через, нібито, неможливість ідентифікувати заявника.

Щоб зʼясувати подробиці цього випадку, «Мінфін» звернувся до Райффайзен Банку із запитом, але на момент публікації статті відповіді від фінустанови не було отримано.

Що каже юрист

Як пояснює адвокат юридичної компанії «Приходько та партнери» Ілля Колесник, правомірність нарахування відсотків залежить насамперед від умов договору про пільговий період і фактичного руху коштів за кредитною карткою.

Важливо розрізняти дату ініціювання переказу через Paysend і дату, коли кошти фактично зарахували на рахунок для погашення заборгованості. Значення мають також розрахунковий період, дата проведення коригувальної операції та те, чи впливала вона на суму боргу, яку клієнт мав погасити для збереження пільгового періоду.

«Якщо коригувальна операція належить до того самого розрахункового періоду, банк може вважати, що заборгованість не погашена повністю, і нарахувати відсотки, відповідно до договору», — зауважує експерт.

Водночас сам факт проведення внутрішньої операції ще не доводить, що нарахування є правильними: потрібно перевірити її зміст і розрахунок.

Відображення нульової заборгованості в застосунку, за словами адвоката, також не є остаточним підтвердженням того, що банк не має підстав для подальшого перерахунку. Проте клієнт має право вимагати пояснення, чому після відображення нульового боргу провели коригування та як воно вплинуло на пільговий період. У цьому допоможуть: договір і паспорт кредиту, виписка з датами операцій і датами проведення, розрахунок відсотків, платіжні квитанції Paysend із підтвердженням зарахування, скриншоти застосунку.

Щоб оскаржити нараховані відсотки, Ілля Колесник радить звернутися до банку і «подати письмову претензію так, щоб її було не можна «не ідентифікувати»: через застосунок, на пошту банку з копією документа, що посвідчує особу, або з електронним підписом. Вимоги: пояснити операцію, надати розрахунок відсотків, скасувати або перерахувати нарахування.

Якщо банк відмовиться переглядати нарахування або не надасть обґрунтованої відповіді, клієнт може звернутися зі скаргою до НБУ. Інший варіант — судовий захист, якщо документи підтверджуватимуть безпідставність нарахованої суми.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки