Вимоги влади провокують паливну кризу на фоні атак росіян

Обстріли АЗС

Оціночно постраждало до 200 об'єктів. Сумні рекорди: ОККО — 4 нафтобази та 8 АЗК вчора в Запоріжжі шахедом спали ще одну), WOG — 22 об'єкти, «Укрнафта» — 12. Загалом у всіх мереж є втрати.

Що робити? На нараді у прем'єра мережі АЗС запевнили, що продовжать роботу, адже потроху адаптувались до нових реалій. Але графік роботи буде вочевидь змінений (скорочений), а сервісна складова у небезпечних зонах тимчасово зникне. Не час зараз пити каву/чай на АЗС. Новий час потребує також дисципліни й планування від споживачів. Чим менше разів і чим менше часу ви будете перебувати на АЗС, тим краще.

Водночас ідею пересувних АЗС відклали, щоб не наразитися на те, що зараз відбувається в раші, де через допуск до реалізації пального низької якості вже багато хто нікуди не їде. Також нікуди не зникла потреба держави у податках з пального, які у цій вакханалії буде знайти ще складніше.

Лишається тепер питання з доставкою, ворог відкрив полювання на бензовози.

Мінімальні запаси нафтопродуктів

На тлі масованих атак по АЗС наміри уряду терміново запускати в дію закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів (МЗНН) виглядають відверто незрозуміло. Тим більше, що за втрати інфраструктури та пального держава ніякої компенсації не передбачає, тобто везіть та зберігайте на свій страх ризик. Таке собі «ви смажте, а риба буде».

На запитання бізнесу: «Як зберігати в таких умовах?», — урядовці радять зберігати за кордоном. І дійсно, до 50% МЗНН можна розміщувати за кордоном. От тільки цей розрахунок або сподівання є абсолютно хибними.

Вільних резервуарів там немає (це великі гроші, хто таке буде будувати без гарантії завантаження? Те, що є — без логістики, без колій, які ще треба побудувати (нам же більше нема куди інвестувати, чи не так?). В тій же Польщі українській компанії щоб зберігати пальне треба спробувати отримати ліцензію на імпорт та оптову торгівлю (нас там чекають, ми це знаємо), а власник того терміналу має поставити термінал на облік в українського регулятора і потім звітувати перед ним.

А тепер головне: на початку «іранської» кризи Польща, Румунія, Молдова тощо одразу закрили експорт. Хтось думає, що якщо почнеться щоб серйозне, нам наше пальне дозволять вивезти?

Ринок гідно пройшов кризу навесні 2022 року (якщо б ще раніше скасували держрегулювання, було б набагато швидше), а навесні цього року ще одну. І тоді, і зараз без нормативу по запасах, а за рахунок диверсифікації і гнучкої логістики.

Що треба робити, так це стимулювати створення підземного зберігання. Наче щось вже робить держава, заворушився приватний бізнес. Але знов таки: де гарантія, що ті сховища встоять? Бо по заправках балістику запускати дорого, а от по сховищу з десятками тисячами тонн нафтопродуктів вже можна й подумати.

Є відчуття, що уряд замислився, консультації триватимуть.

Спиртовмісний бензин Е10

Непомітно на колонках з’явився спиртовмісний бензин Е10. Ані зростання цін, ані скарг на якість не чути.

Загалом же ця програма за своєю актуальністю і духом дуже схожа на вже згаданий МЗНН. Обидва проєкти готувались по 15 років і були запроваджені у самий непідходящий час.

Ключовий сенс «біоетанольної» програми — стимулювання економіки та зниження енергозалежності. В результаті через безпекову ситуацію 95% бензину з «біо» завозиться за імпортом, тобто енергонезалежність нікуди не зникла, а простимулювали ми хіба що європейських спиртовиків. Кажуть, що гіпотетично український біоетанол, який ми експортуємо в Європу, частково повертається додому у європейському бензині. Мені одному смішно від цієї схеми?

За що це нам все? Сподіваюсь, такої штанги не буде хоча б із запасами. В противному випадку спочатку самі привеземо собі збитки, а потім і дефіцит. Чи маємо в'їхати ще й і у цей паркан?

Автор:

директор Консалтингової групи А-95, експерт з енергетики Куюн Сергій

Консалтингова група А-95