За два місяці спалено 150 АЗС, як працює паливний ринок

За останні два місяці в Україні згоріло понад 150 АЗК. Майже щотижня атак зазнають нафтобази та інші об'єкти паливної інфраструктури.

На перший погляд, це нагадує ситуацію в росії. Але результат — кардинально різний. У росії після ударів виникають черги на заправках, дефіцит пального в окремих регіонах і перебої з постачанням. В Україні ж таких проблем немає.

Причина — диверсифікований паливний ринок. У нас десятки постачальників, різні маршрути імпорту, конкуренція та розгалужена логістика. Якщо випадає одна ланка, її підстраховують інші.

Але така модель має свою ціну. Стійкість коштує грошей. Тому коли хтось каже: «Нафта подешевшала, чому не падають ціни на АЗС?», варто пам’ятати просту річ: заправки купують бензин, дизель та газ, а не нафту.

Ціни на нафтопродукти живуть власним життям. Вони залежать від балансу попиту і пропозиції у світі, завантаженості НПЗ, логістики, запасів, сезонних факторів та воєнних ризиків. Крім того, Україна купує пальне за валюту. На початку загострення на Близькому Сході долар коштував близько 43,20 грн, сьогодні — майже 45 грн. І цей фактор також безпосередньо впливає на кінцеву ціну ресурсу.

І ще один важливий момент. Український ринок уже зараз готується до складної зими. Формуються запаси, бронюються логістичні потужності, укладаються контракти. Все це є частиною безпеки країни.

Тому, коли політики роблять гучні заяви щодо цін на пальне, варто розділяти політичні процеси та безпекові. Паливний ринок сьогодні — це не лише про економіку. Це частина критичної інфраструктури держави.

І головне — ціни в Україні вже падають і будуть далі падати. На піку дизель коштував близько 92 грн за літр. Сьогодні середня ціна перебуває в районі 76−77 грн за літр. Тому коли хтось стверджує, що ціни не знижуються, просто згадайте, де вони були зовсім недавно і де знаходяться зараз.

Держава має достатньо інструментів контролю та бачить, за якими цінами оператори сьогодні розмитнюють ресурс, законтрактований раніше.

Так, окремі гравці можуть купити дешевший ресурс на спотовому ринку. Але коли починається криза, вони часто просто зупиняють поставки і чекають кращих часів.

Натомість системні оператори, які сплачують податки та інвестують у розвиток інфраструктури, продовжують везти пальне за будь-яких умов. Так було навесні 2022 року. Так відбувається і зараз. Іноді з мінімальною маржею, іноді зі збитками, але саме завдяки цьому країна не бачить дефіциту, черг і паніки.

Головний висновок простий. Централізоване, ручне або надмірно заполітизоване ціноутворення майже завжди закінчується дефіцитом. Особливо під час війни та інших надзвичайних обставин.

Читайте також: Бензин із етанолом на АЗС із 1 липня: що зміниться для водіїв і як позначиться на ціні

Сьогодні точно не час для експериментів над ринком. Український паливний ринок за останні роки навчився забезпечувати країну ресурсом за будь-яких умов — під обстрілами, під час руйнування логістики, в умовах глобальних криз та високої невизначеності.

Автор:

Executive director WOG Holding BV Пивоварський Андрій