Червоне світло для розширення пільг «спрощенців» і зменшення пенсійного віку

Головні умови для отримання першого траншу – відкриття ринку землі та заборона повернення націоналізованих банків колишнім власникам – Україна виконала.

Читайте також: «Антиколомойський» закон: чому вкладникові доведеться освоювати банківський облік

А от далі Києву знову доведеться взятися за домашнє завдання. Другий транш очікується із вересня, третій – наступного року.

Щоб їх одержати, потрібно буде виконати ще низку умов, які прописані в новому Меморандумі про економічну та фінансову політику.

Читайте також: У Нацбанку розповіли, як саме транш МВФ допоможе в подоланні кризи

Нові умови не менш жорсткі, ніж попередні. І навіть представники влади поки не готові визнати, що готові взяти під козирок.

«Є програма stand by — це кредит, на який вже немає ніяких умов… А далі є нова програма співпраці з МВФ, де є проект меморандуму, в якому багато речей викладені так, що не будуть сприйняті ні українським суспільством, ні парламентом. Тому тут доведеться вести жорсткі переговори, і не факт, що вони приведуть до якогось», — прокоментував кілька днів тому ситуацію голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Але часи, коли Україна могла отримувати гроші лише за обіцянку реформ, давно у минулому. Тепер Фонд працює з нами за жорсткою схемою: спочатку реформи – потім гроші.

Тож, якщо влада розраховує на нові транші, доведеться виконувати структурні маяки. Які вони, розбирався «Мінфін».

«Мінус» антикризові програми підтримки

Поки Україна боротиметься з COVID-19, МВФ готовий заплющувати очі на бюджетні розбалансування. Тобто, українська влада може виходити за межі жорсткого бюджетного дефіциту і нарощувати соціальні програми, якщо зможе.

МВФ дозволяє цього року збільшити дефіцит бюджету до 8%: касовий розрив може сягнути 300 млрд грн. Для порівняння, за січень-травень держбюджет вже зведено з дефіцитом у розмірі 47,8 млрд грн.

Але «свято» триватиме не довго: щойно Київ повідомить про подолання хвороби, змушений буде знову повернутися до виконання жорстких правил: до кінця програми Україна має досягти профіциту первинного бюджету (зведений бюджет «мінус» витрати на обслуговування боргів) на рівні 1 – 1,5% ВВП, а також не перевищувати планку у 60% співвідношення боргу до ВВП.

За інформацією Мінфіну, на 30 квітня державний і гарантований державою борг України становить понад 2,19 трлн грн або $81,43 млрд. Cпіввідношення загального держборгу до рівня ВВП становить близько 55%.

Але треба враховувати, що найближчим часом ми будемо нарощувати борг, а економіка падатиме: до кінця року скотиться в «мінус» до 7% (за прогнозом МВФ). Тож Україна впритул наблизиться до граничної позначки.

Відтак, про розширення соціальних програм і кризової підтримки у найближчій перспективі не може навіть йтися.

Читайте також: Чому банки «саботують» програму доступних кредитів «5-7-9»

Окремо прописується, що бюджетна програма «Фонд для боротьби з COVID-19 та його наслідками» діятиме не довше 31 грудня 2020 р. Хоча весь цивілізований світ планує зберегти програми підтримки національної економіки щонайменше на наступний рік.

Жодних нових поблажок для малого бізнесу

Одночасно український уряд має попрацювати над збільшенням бюджетних доходів. Шлях виконання цього завдання стандартний – реформування податкової і митної сфер.

«У нас є великі резерви в частині митниці і виведення прибутків в офшори. Це дві статті, по яких наша держава втрачає найбільше. Якщо їх впорядкувати, то виграє і бюджет, і бізнес», – переконаний старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.

Втім, ці реформи стабільно перекочовують з програми в програму. Але подолати корупцію у фіскальній сфері не спромоглася жодна влада. Чи справиться із цим завданням нинішня? – Навряд чи.

Але відповідний пункт у Меморандумі з МВФ автоматично означатиме, що про кардинальні ліберальні зміни у податковій системі теж можна забути на час співпраці з МВФ. Принаймні, про впровадження податку на виведений капітал – точно. Оскільки ця система суттєво скоротить бюджетні надходження. У перший рік точно.

У Меморандумі окремо зазначається, що протягом дії нової програми не будуть запроваджуватися нові податкові пільги чи інші привілеї.

Збільшення лімітів для ФОПів, скоріш за все, було останньою поблажкою для малого бізнесу.

Тепер можна забути про розширення критеріїв застосування «спрощенки». Втім, як і про ідею створення окремої групи ФОП для представників ІТ-галузі.

«Ми утримаємося від критеріїв застосування спрощеної системи оподаткування та уведення нових категорій платників податків, які підпадають під таку систему», – йдеться в Меморандумі.

Натомість створюватимуться стимули для МСБ переходити на загальну систему оподаткування. Проте які саме – не зазначається.

Тотальне декларування доходів і контроль

До кінця вересня під контролем МВФ має бути розроблено систему декларування доходів.

«МВФ підштовхує нас до того, що все-таки потрібно легалізувати ті величезні обсяги активів, які накопичилися в тіньовому секторі. Як це буде відбуватися, яким чином оподатковуватися і в яких розмірах – поки все невизначено, але ми рухаємося до нульового декларування активів», – впевнений засновник інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Палким прихильником цієї ідеї завжди був голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він пропонував провести амністію капіталів, а після цього – запровадити загальне декларування.

Крім того, знову актуалізується питання створення єдиного органу фінансових розслідувань, який займатиметься усім спектром економічних, фінансових та податкових злочинів.

«Умови створення цієї структури не зазначаються. Щоб від неї справді була користь, її потрібно створювати з чистого аркушу, а не як збірну солянку з корумпованих офіцерів, які там працюють на сьогодні», – наголошує Володимир Дубровський.

Пенсіонерів залишать без разових виплат

Усі обіцянки влади щодо зменшення пенсійного віку також можна забути. У Меморандумі сказано, що пенсійна реформа, почата у 2017 році, буде продовжена. При цьому уряд бере на себе зобов’язання утримуватися від:

• будь-яких рішень, які ведуть до зниження пенсійного віку. Ще зовсім недавно пропрезидентська партія пропонувала дозволити жінкам, які мають 30 років і більше стажу, виходити на пенсію в 55 років;
• разових виплат пенсіонерам. Іншими словами, про обіцяних 500 грн доплати до пенсії тим, кому за 70 років, у 2021 році можна забути. 80-літнім цього року пощастило більше, свої 500 грн вони отримали;
• призначення нових спеціальних пенсій чи привілеїв.

Окремо обговорюється питання накопичувальних пенсійних систем. МВФ начебто і не проти цієї ідеї, але наголошує на необхідності створення належних умов для її втілення.

За підрахунками прем’єра Дениса Шмигаля за умов запровадження пенсійної накопичувальної системи людина начебто зможе відкласти на старість 1 млн грн.

«Прем’єр пропонує 2% взяти із ПДФО і 2% з ЄСВ, тобто 4%. Візьмемо для розрахунків середню заробітну плату – 10000 грн. 4% з цієї суми — це 400 грн, в рік – 4800 грн. А тепер помножимо цю суму на 35 років. Виходить 168 тис. грн. Відчуваєте різницю – де 1 млн, а де 168 тис.? А якщо ще врахувати, що 70% бізнеса платить зарплату не середню, а мінімальну, то цю суму треба поділити надвоє. Так звідки взявся мільйон?», – дивується ексміністр соцполітики Андрій Рева.

До того ж, він побоюється, що в українських реаліях недержавні пенсійні фонди, які накопичуватимуть заощадження населення, можуть перетворитися на фінансові піраміди і залишити пенсіонерів ні з чим.

Читайте також: Українці «подарували» організаторам фінансових пірамід понад $1 млрд

Боржники — з речами на вихід

Україна обіцяє застосовувати ринкову схему ціноутворення на енергоносії без будь-якої верхньої межі. З 1 липня 2020 року, після втрати чинності постанови Кабміну №867 про спецзобов'язання Нафтогазу з продажу газу для потреб населення, ціни визначатимуться ринковими умовами.

«Говорити про те, чи це призведе до збільшення чи зменшення ціни на газ – важко. Якщо врахувати нинішню кризу, то, переконаний, що до кінця року ціна буде низькою. В наступному році тарифи можуть бути суттєво переглянуті», – вважає директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Щодо тарифів на опалення, то, починаючи з опалювального сезону 2020-2021, вони будуть переглядатися не рідше одного разу на рік напередодні старту опалювального сезону.

При цьому у них будуть закладені газові та супутні витрати, включаючи капітальні інвестиції на модернізацію тепломереж. За словами Іллі Несходовського, цей пункт відображає не інтереси пересічних українців, а чергові «хотєлки» олігархів, у власності яких знаходяться обленерго.

«Це якраз те, до чого вони прагнули — щоб їхнє монопольне становище оплачувалося по-максимуму. Таким чином вони збираються на нас заробляти. І чергового підвищення тарифів не уникнути», – спрогнозував експерт.

При цьому платіжна дисципліна контролюватиметься доволі жорстко. Меморандум передбачає можливість збільшення пені за прострочення оплати та «спрощення режиму правового примусу». Тобто, боржникам можна готуватися до виселення з квартир за комунальні борги.

Ірина Рибніцька