Чому криза є, а сплеску інфляції та обвалу гривні — немає

Початок кризи 2020 року ззовні нагадував все те, що ми вже бачили. Підприємства та громадяни кинулися за валютою, а гривня почала девальвувати. Щоб задовольнити ажіотажний попит, Нацбанк продавав валюту з резервів. Дефіцит валюти, який НБУ задовольнив своїми інтервенціями, у співвідношенні до золотовалютних резервів був співставний із початком криз у 2008 та 2014−2015 роках.

Валютні операції фізичних осіб, млн дол. США

Але схожість із минулими кризами закінчилася швидко. Ажіотажний попит на валюту вичерпався. Гривня перейшла до укріплення. А інфляція навпаки уповільнилася. За підсумками квітня, вона становила 2,1% у річному вимірі.

Три ознаки міцності економіки України

Психологічний чинник не може спровокувати тривалий обвал обмінного курсу, якщо він не є спусковим гачком до вибуху накопичених раніше проблем. Різниця з попередніми кризами полягає в тому, що Україна вела здорове економічне життя до кризи, а не накопчувала дисбаланси в економіці.

Читайте також: Ціни зросли через психологічні чинники. Це не матиме значного впливу на інфляцію — НБУ

Є декілька ознак, які свідчать, що Україна увійшла в цю кризу значно міцнішою, ніж будь коли.

По-перше, це помірний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Минулого року він становив менше 3% до ВВП (без урахування грошей від судової перемоги над Газпромом). Перед минулими кризами цей показник був вищим у 2,5−3 рази. Така різниця — результат відходу НБУ від практики підтримання фіксованого обмінного курсу на штучному рівні і застосування плаваючого, який урівноважує валютні потоки і відображає реальний стан справ у економіці.

По-друге, помірний дефіцит державного бюджету — близько 2% до ВВП. Реформи у банківському та енергетичному секторах знизили навантаження на державні фінанси. Сьогодні банки здатні протистояти кризі самостійно, а Нафтогаз не потребує дотацій для закупівлі газу по грабіжницьким цінам. Під час попередніх криз для порятунку цих секторів «друкували» мільярди гривень, які розкручували девальвацію та інфляцію.

По-третє, низька інфляція, якої НБУ вдалося досягти завдяки послідовній і незалежній монетарній політиці впродовж останніх років. Споживчі ціни зростають низькими темпами, і це підтримує купівельну спроможність українців, тобто й усю економіку.

Читайте також: Чому в Україні продовжують зростати зарплати

Негативний сценарій кризи – приклад Туреччини

Ілюстрацією, якою могла бути ця криза, якби економіка України не перебувала в пристойній атлетичній формі, можна побачити на прикладі Туреччини. Остання якраз увійшла в кризу з характерними дисбалансами: високою інфляцією (майже 12%), значним дефіцитом бюджету (понад 5%), відсутністю незалежної монетарної політики центробанку.

І от маємо різницю: девальвація у Туреччини після початкового ривку і не думає зупинятися, а ціни там швидко зростають. Як результат, Туреччина робить те, що Україна вже застосовувала у минулому — вводить валютні обмеження, які матимуть довгострокові негативні наслідки для економічного зростання.

Чи достатньо робить НБУ для подолання кризи?

Раніше реакцією НБУ на кризу було б затиснення монетарних гайок — підвищення облікової ставки, обмеження пропозиції гривні та введення валютних обмежень для вгамування девальвації.

НБУ не мав би можливості підтримати економіку дешевшими грошима, адже це лише б погіршило ситуацію з валютним курсом та інфляцією. Монетарна підтримка економіки в таких умовах була б порівняна до гасіння пожежі бензином.

Зараз ситуація інша. НБУ напевно вперше в історії може підтримати економіку під час кризи, не провокуючи сплеску інфляції. І він, як і центральні банки інших країн, це робить. Облікова ставка знижена до рекордно низького рівня — 8%, є потенціал й для подальшого зниження. Також НБУ надає банкам довгострокові кредити рефінансування, щоб ті фінансували довгострокові інвестиційні та кредитні проєкти.

Чи може НБУ робити більше? Наприклад, накачувати економіку грошима в необмежених обсягах за нульовою процентною ставкою, як центральні банки США та ЄС. Є багато застережень проти цього. Політики не раз включали «друкарський» верстат в Україні, але жодного разу це не допомагало приборкати кризу. Навпаки — лише розбурхувало девальвацію та інфляцію.

Дивіться також: Чи варто НБУ включати друкарський верстат заради порятунку економіки — відео

Довіра до НБУ зростає, але все ще крихка. Якщо громадяни та бізнес відчують, що центральний банк почав грати в політику, вони шукатимуть захисту в доларах та євро. А це дуже швидко розжене інфляцію і зведе нанівець усі заходи з підтримки економіки. Найбільше страждають вразливі категорії громадян, малі доходи яких знеціняться найболючіше.

Читайте також: Чому гривня не помічає карантину

НБУ має думати не тільки про сьогодні, але й про те, що буде завтра. Стимулювання економіки та її відновлення, ймовірно, буде супроводжуватися прискоренням інфляції. Але важливо, щоб зростання цін було близьким до нашої середньострокової цілі в 5%. Тоді Україна має шанс вийти з кризи з вищою довірою до гривні, ніж вона входила в неї. А це дасть змогу зростати швидше у наступні роки.