Про довготривалий та справедливий мир для України на економічному підґрунті

Зустріч між росіянами та США збентежила багатьох моїх колег. В суспільстві оцінки різняться: від «все пропало для Європи» до «путні програє». Між тим, нічого надзвичайного не відбулось. Розпочались торги за мир. З негативного можу лише сказати, що нахабний путін знову висунув умови, які не відповідають його фінансовим, економічним, політичним, соціальним і військовим досягненням в рф. Втім, на то вони і торги, щоб стартувати з неадекватних цін та умов. Тож давайте розбиратись, з чим приїхали росіяни на Аляску і яким можуть бути тривалий мир, тактика та стратегія переговорів.

8 економічних негараздів рф

Росіяни приїхали на Аляску з економічною кризою, зростанням соціального невдоволення в регіонах, гострими проблемами в системі державних фінансів та загостренням економічних відносин з сусідами та «віссю зла». Перелік негараздів наступний:

1. Фейкове зростання. В рф прогресує економічна криза. Хоча Росстат показує зростання ВВП, проте відбувається це через сплеск зайнятості в ВПК на фоні деградації цивільних галузей. Наприклад, вони знають, що в червні буде провал промислового виробництва. Тому саме в цьому місяці здають атомний підводний човен, який будували попередні 5 років, і так коригують статистику. Офіційно це назвали «фрагментарне зростання». На практиці ж це означає, що з кожних 100 російських міст відчувають зростання лише 2-3, а всі інші вже живуть в рецесії.

2. Проблемний економічний горизонт. Ідея надрукувати грошей і вкинути їх у ВПК для рф була непоганою. Така ідея відповідає кейнсіанським рецептам. Але ці рецепти не працюють у військовій економіці. В кейнсіанстві зростання державних витрат стимулює економіку до зростання через реанімацію приватного сектору. Втім, у випадку з рф, коли все збільшення витрат потім улітає в Україну в формі ракет, дронів, снарядів, мін і т.д., та ще й під акомпанемент санкцій, кейнсіанські методи ведуть економіку рф прямісінько до катастрофи.

3. Бюджетні проблеми федерального центру. Зростання офіційного дефіциту за 7 місяців 25 року до 4,9 трлн рублів (при початковому річному плані в 1,7 трлн, а потім – 3,8 трлн) стало несподіванкою навіть для мене. Однією з причин є повний провал в зборі податків. Номінально збір податків в рф зростає, але він сильно відстає від плану. Показово, що нафтогазові доходи бюджету в липні знизилися на 27% у річному порівнянні, за сім місяців року – на 18,5%. Провал по податкам прикривають відвертою брехнею від ФНС, очільник якої зустрічався з путіним, втім офіційний дефіцит вже не сховати.

4. Місцеві дефолти. Через те, що регіональні та місцеві бюджети орієнтовані на податок з фізичних осіб та податок на прибуток, регіони страждають зараз найбільше. І знов Кремль малює райдужну картинку. Приблизно 36 регіонам однією рукою списують заборгованість по бюджетним кредитам, а іншою рукою заганяють ці депресивні регіони на кредитування в державні банки під 23,5% річних в рублях. По суті, це прихований дефолт місцевих бюджетів. Рівень «дупи», в якій опинися уряд рф, можна зрозуміти, дізнавшись, що у Москви не знайшлось навіть 7 млрд рублів щоб закрити поточний дефіцит такого «гарячого» регіону рф як Дагестан.

5. Галузеві катастрофи. Вугільники, металурги, лісова промисловість та сільське господарство вже знаходяться в кризовому стані. Більшість цих галузей вийшли з ладу та не можуть виконувати план по податках чисто фізично. Санкції утягнули на дно навіть деяких російських видобувників золота та алмазів. На ринку зріє масштабна кредитна криза, перші ознаки якої з’явились на обрії: 10% населення рф стали проблемними позичальниками (включно з позичальниками фінкомпаній), масово почали помирати керманичі великих корпоративних позичальників. Так, 10 серпня помер засновник найбільшого забудовника рф «Самолет», 12 серпня – засновник хімічної компанії «Уралкалій» і т.д.

6. Технічні наслідки санкцій та ударів БПЛА. Параліч в роботі дрібних авіаційних компаній та значне зростання цін на авіаційне сполучення – все це є наслідками санкційного тиску. Уряд рф підтримав тільки великі авіакомпанії, щоб галузевої кризи було непомітно. Ну а удари українських БПЛА по НПЗ вже призвели до того, що в Криму та Забайкаллі почали видавати бензин по талонам, а уряд рф на вересень продовжив заборону експорту бензину навіть його виробникам. Непоганий дует санкцій з БПЛА залишає рф з дефіцитом пального, і це в розпал збору врожаю.

7. Порушені економічні відносини з «віссю зла». Після відвертої публічної зради Ірану позиція росіян та їх авторитет у «клубі зла» сильно похитнулись. Іран перетворився на основного конкурента рф на ринку нафти. Обидві країни – підсанкційні і обидві потребують термінових продажів великих обсягів нафти: Іран – для відновлення, рф – для фінансування війни. КНР з лютого 25 року подає чіткі сигнали про невдоволення падінням закупок китайських товарів з боку рф. Від сигналів КНР перейшов до дій. За підрахунками МЕА, Китай у липні порівняно з червнем знизив закупки російського нафтоекспорту на 300 тисяч б/д – до 1,8 млн б/д (це на 600 тисяч б/д менше ніж рік тому). Навіть Індія знизила імпорт нафти з росії на 400 тисяч б/д – до 1,4 млн б/д (на 500 тисяч б/д менше ніж у липні 2024 року). Статистика Міжнародної енергетичної агенції (МЕА) ясно демонструє першопричини падіння нафтогазових доходів рф.

8. Приховані проблеми з резервами. Для мене справжні тортури – слухати в сотий раз про ліквідну частину Фонду національного добробуту рф (ФНБ). По-перше, маючи в руках 10-15 держбанків, корпорацію розвитку ВЕБ та десяток держкорпорацій на депозитах в російських банках можна намалювати будь-яку суму. По-друге, юані з ФНБ не так легко витягти. Пам’ятаєте про невдоволення КНР негативним сальдо торгівлі з рф? Тому це для рф депозити в юанях можуть бути резервами, а для КНР – це застава. В повній мірі кошти ФНБ та ЦБР в юанях не є ліквідними. Все, що є в ФНБ, – це близько 200 тон золота, і то, за наявною інформацією, частина цього золота знерухомлена за межами рф. Тому розповіді про великі резерви є черговим міфом Кремля.

«Мирні мотиви» путіна або що після війни?

Пам’ятайте, що зустріч на Алясці почалась з виклика путіним переговорника від Трампа – Уіткоффа. Це була ініціатива саме путіна, а не Трампа, провести цю зустріч. Єдина мета цього кроку – зупинити санкції Трампа проти рф, оскільки це б остаточно поставило на коліна економіку країни-агресора. Саме тому в делегацію і включили кремлівського економіста-розвідника Дмітрієва та міністра фінансів Сілуанова. Але в день зустрічі американці двічі перетасовували склад своєї делегації. Звідти «вилетів» віце-президент Джей ді Венс і не повинно було бути Уіткоффа. Проте були включені директор ЦРУ Реткліфф та залишився міністр фінансів США Бессент, який напередодні розразився антиросійською риторикою по відношенню до Індії. Зміна складу делегації від США показала, що американці щось-таки почали підозрювати стосовно справжніх мотивів путіна на зустрічі.

Зараз росіяни реалізують просту тактику: тягнуть час та намагаються між собою розсварити європейців, а також посварити Україну з ЄС та США. Виходить в них все це погано, але вони не здаються.

А тепер поставте себе на місце путіна. От, наприклад, завтра завершується війна, навіть по ліні фронту. Куди подінуться всі 8 ознак апокаліпсису в економіці рф? Набуті процеси інертні, вони не можуть бути зупинені негайно. Щоб пом’якшити ситуацію потрібні ліки в формі відміни санкцій, розблокування резервів, допомоги МВФ і т.д. А просто заморожування лінії фронту нічого з цього не дасть. Україна, ЄС та і США більшу частину санкцій не відмінять. Більше того, навіть якщо третина солдатів рф піде додому – це вже для рф буде проблема, оскільки їх там очікує безробіття або робота з низьким доходом. А куди рф буде дівати продукцію ВПК? Вже зараз міністр Мінпромторгу Аліханов заявляє, що рф може експортувати після війни БПЛА на 12 млрд доларів на рік. Але чи будуть покупці на цю продукцію? Тож замороження лінії фронту для рф означає неминучий початок економічної кризи і, по суті, вихід з війни в значно гірших умовах, ніж вхід в лютому 2022 року.

Так навіщо ж рф заморожувати війну? От тому ми і чуємо від путіна про печенегів, бачимо «історичні мапи», чуємо неадекватні вимоги про обмін українськими територіями і т.д. Людина веде себе так, оскільки не є зацікавленою у простому замороженні війни. Щоб рухатись нам з вами далі потрібно зрозуміти, що єдине питання, яке цікавить путіна та його еліту – це як можна довше протриматись при владі в рф. Продовження війни – це для путінської еліти утилізація на війни в Україні потенційних російських повстанців + економічна криза. А замороження війни для путінської еліти – це прискорення зміни влади в рф + економічна криза.

Рецепт сталого миру в Європі

Україні та партнерам потрібно терміново змінювати стратегію мирних перемовин з путіним. Йому потрібно запропонувати «все або нічого».

(А) Нічого.

Почнемо з «нічого», тут все простіше. Стан економіки рф поганий. Жоден з 8 пунктів не буде покращений. Навпаки, можна підсилити санкції та ще й вдарити по заходам Мінфіну рф з наповнення бюджету рф. Тобто можна зробити ще гірше. Варіант «нічого» передбачає продовження війни та доведення рф до припинення існування в її сучасному вигляді. Сценарій важкий, кривавий, але Світ без рф буде прекрасним і навіть сподобається самим росіянам. Наприклад, якщо мешканці Чукотки стануть американцями, а Курил – японцями, думаю, що вони будуть щасливі.

(В) Все (велике перезавантаження).

Варіант «Все» передбачає відходження обох сторін на позиції початку 2014 року. Росіянам можна запропонувати повернути всі території України в кордонах 1991 року, а в обмін на це: повне і миттєве зняття санкцій, розблокування недержавних резервів, повний обмін полоненими і т.д. Варіант «Все» передбачає, що для путінського режиму ризик зникнення, а для рф ймовірність розпаду стають нульовими. Економіка рф повертається до процвітання, а США отримає можливості для укладення big чи навіть very big deals з росіянами. Навіть повертається можливість транспортування газу до Європи. Для економіки нашого регіону це буде означати, що війни з 2014 року як би і не було.

Але в варіанті «Все» є кілька важливих нюансів. По-перше, повернення територій України в кордонах 1991 року має відбутись миттєво, без років обіцянок і підготовки. По-друге, пропозиція «Все» має бути обмеженою по часу, щоб росіяни не вважали, що можуть ще повоювати, все одно їм потім подарують мир. По-третє, мають бути сформовані фонди з метою відшкодування збитків від російського вторгнення. По-четверте (головне), рф має виконати кілька кроків, які дадуть Україні гарантії безпеки економічного характеру.

Економічні гарантії безпеки для України

Коли мені кажуть про гарантії безпеки від ЄС та США або від КНР, я пригадую знамениту фразу другого президента України Л.Д Кучми «Так це ж вже було». Чергові папірці Україні не потрібні. Механізм військових гарантій я залишу безпековим аналітикам. А от з економічними гарантіями безпеки можна і розібратись.

1. Трубна гарантія. Якщо діло дійде до варіанту «Все», то рф повинна буде транспортувати нафту та газ до Європи виключно територією України. Транспортні магістралі в Білорусії можна залишити як резервні, все інше має припинити існування, як, наприклад, Північний потік. Українська труба має стати спільною власністю з Європою та США, бути модернізованою, та мають бути збільшені потужності і покращена екологічна безпека магістралей. Для рф немає принципової різниці, як транспортувати газ та нафту до Європи. Той же Турецький потік можна залишити Казахстану та Азербайджану. Але якщо рф ще колись вирішить напасти на Україну, то експорт буде припинений миттєво просто перекриттям крану.

2. Фінансові гарантії. 10% власних резервів росіянам потрібно буде тримати в Україні, з них не менше половини – золотом. Назвем це відверто – заставою. У разі порушення миру з боку рф росіяни автоматично втратять контроль над резервами і вони перейдуть у власність України. Ще 10% своїх нових резервів вони мають тримати в нейтральній країні, наприклад, в Швейцарії, яка має конфіскувати резерви на користь України у разі настання війни.

3. Розрахункові гарантії. Всі розрахунки за нафту та газ мають відбуватись через банки, зареєстровані в Україні. Наприклад, розрахунки в доларах США можуть відбуватись через Citibank, а розрахунки в євро – через Deutsche bank, обидва банки є в Україні. Фінансово це буде мало чим відрізнятись від того, що було до війни, просто центр обробки платежів зміститься в рамках тих самих міжнародних груп до України, в банки з українською ліцензією.

Цей список можуть доповнити ще 2-3 десятка інструментів реальної безпеки, які по суті не будуть обтяжувати економіку рф, але підвищать вмотивованість рф виконувати мирову угоду при варіанті «Все».

Плюси стратегії «Все або Нічого»

Якщо зробити путіну таку цікаву пропозицію – обмін захоплених територій України на майбутнє рф, то вже ніхто не зможе сказати президентам Трампу чи Зеленському, що вони роздувають війну. Навпаки, рф пропонується якісна альтернатива повернення до економічного добробуту.

Розповіді росіян про історичні території рф, про «ми воювали» і т.д. тут не є доречним аргументом, оскільки санкції зніматимуть за повернення захоплених територій. Та і сам по собі обмін санкцій та інших обмежень на вкрадені території є паритетним і відносно справедливим.

Якщо росіяни не погоджуються з варіантом «все», то вони ще не готові до реального миру, а просто затягують час, сподіваючись більше захопити України. Саме тому стратегія «Все або Нічого» дуже добре лягає в поточну переговорну картину по Україні та може прискорити настання реального миру, зупинити безглузді вбивства та витрачання ресурсів, без відволікання на дипломатичне сутенерство та розповіді про печенігів.

Віталій Шапран