25 июля 2011
Последний раз был на сайте:
17 октября 2024 в 04:24
-
oriolik
Днепр
-
ballistic
3 года
-
vasia2
63 года
-
oleholeh
Киев
-
Olgash
Київ
-
Сергей Александров
45 лет, www.FOREXITE.com - БЕЗОПАСНЫЙ ФОРЕКС
-
Maks M
35 лет, Киев
-
duke34
Киев
-
Надия Близнюк
Ивано-Франковск
-
Tsibulino
Тхорівка
- 27 декабря 2012, 9:29
Чому я не купую українських книжок
Періодично у ЗМІ піднімають питання, чому немає попиту на художні друковані твори українських авторів. Почувши вчора черговий раз по радіо «волання» з цього приводу, я пригадав свій власний досвід ознайомлення з сучасною українською літературою.
Приблизно років із десять назад моя мама десь почула про «відомого українського письменника» Юрія Андруховича та дала мені наказ придбати його тодішній бестселер. Пригадую навіть, що я справді забрав у книгарні мало не останній примірник. Навіть виникло якесь піднесення, що книгу написав мій сучасник, він живе в цей час, на відміну від плеяди тих, кого ми вивчали в школі. То про що ж я прочитав? Про пиятику у Львові, те саме в Києві з вилазками з тією ж метою до Ірпеня, густо пересипану лайкою, часто далеко нелітературною. Це різко контрастувало з «Кайдашевою сім'єю» та «Коханням у стилі бароко або любов з неохоти» (що тоді давали в театрах), де лаються протягом майже усієї вистави. Але як лаються! Пересипаючи прокльони епітетами й афоризмами справді барокового пишномовства. При цьому останню виставу мені випало побачити не лише у Києві та Чернігові українською, але й у Мінську білоруською мовою (звісно, всі склади артистів різні). Порівняння далеко не на користь Андруховича. Якби це не було подарунком, а покупкою для себе, було би просто шкода грошей. Пішов і купив, уже собі, «Hard Times» Діккенса… не пошкодував.
Другим літературним подарунком був уже нещодавній роман Ліни Костенко. Нелітературна назва вселяла деякий острах, проте відоме прізвище давало надію, що це – такий собі вільний порух пензля видатного майстра. На що ж скидається сюжет книги з погляду звичайного читача? Сидить собі людина біля телевізора й детально записує зміст передач на кшталт репортажів Стогнія чи Критичної точки (я їх називаю «страшилки» – десь когось убили, хтось підірвався сам, щось обвалилося тощо). Між ними вставляє кілька абзаців із власного життя: пішов погуляв у парку, сходив на роботу, поговорив із сусідами… Знову було би шкода грошей. Купив собі «Great Expectations» того ж таки Діккенса.
Втретє вже сам почув про трилогію (чи, може, тетралогію) Люко Дашвар «Биті є» з радіопередачі «Клуб сімейного дозвілля» (зверніть увагу на назву передачі, оскільки зміст книги явно не для сімейного читання). Гра слів у назві мені сподобалася, придбав одну з частин (з огляду на попередній досвід) та, не відкриваючи, завіз до батьків. Збираючись їхати до них наступного разу, подзвонив та спитав, чи везти решту. Мама сказала щось нерозбірливе, ніби читала й не дочитала, а чи сподобалось татові вона не знає, чи щось таке. Приїхавши до них наступного разу та маючи більше часу, я продовжив знайомитися з українською літературою. Що ж я там прочитав? Якийсь суцільний секс, із детальним викладом анатомічних деталей типу опису статевого акту на підлозі в калюжі сперми свого попередника. Власне, на цій сцені я читати закінчив і зробив вигляд, ніби забув про цю книжку й захопився «Tess of the d'Urbervilles» Гарді.
Читаючи Діккенса, Бронте чи Оруелла, я виписую різні гарні фрази (як-от епіграф до однієї з попередніх статей), але сюжет сучасного українського роману часто навіть не можу пригадати. Тому, слухаючи черговий раз по радіо (не маю телевізора, слухаю лише «Еру», а коли там починають «промив мозку» попИ – перемикаю на «Радіо Рокс») просторікування «відомого українського письменника» з невідомим прізвищем про те, що українці не купують українське, я уже буду знати чому.
|
41
|
- 19:11 США ввели санкции против «Газпромбанка» и еще более 50 российских банков
- 18:10 Великобритания ввела санкции против Фирташа и его супруги
- 17:40 Курс валют на вечер 21 ноября: доллар подешевел на межбанке на 6 копеек, а евро — на 9 копеек
- 16:37 НБУ изменил порядок открытия и закрытия счетов
- 16:10 ЦБ Турции снова сохранил ставку на уровне 50%
- 15:56 Курс биткоина впервые превысил $98 тыс. и обновил исторический максимум
- 13:52 Что будет с гривной? Депозиты и ОВГЗ: стоит ли сейчас делать на них ставку (видео)
- 12:20 россия потратила более $18 млрд на воздушные атаки по Украине
- 11:55 MicroStrategy вошла в топ-100 крупнейших публичных компаний в США
- 11:34 Команда Трампа рассматривает любительницу криптовалют на должность нового главы SEC — CoinDesk
Комментарии - 37
есть и еще. В оправдание наших писателей могу сказать, (хотя чего это я за них оправдываюсь? :) ), что сейчас в моде вообще всякая литературная фигня и эксперементаторство. И названные Вами «Hard Times» Діккенса и «Tess of the d'Urbervilles» Гарді. — это английская классика, времен Тургенева… Я не уверен, что современная английская литература лучше чем Костенко или Андрухович. Больше и богаче (за счет количества) — это да…
знаєте скільки було російських та англійських письменників за останні 300 років, але вартих уваги можна перелічити по пальцях
Очередная гордость «нации» — отсутствие нормальных писателей. И опять Россия им виновата. Сравнивайте свою литературу с польской, немецкой, других содомитов. Или просто понятия не имеете с чем сравнивать? Ха-ха. Зачем Россию-то трогать, еврострадальцы…
но тем не менее — российская литература и правда хороша. Наши слишком увлекаются эксперементами.
я стараюсь быть правдивым даже с троллями :)
К чему привела евроинтеграция в Румынии:
crimsonalter.livejournal.com/1054.html
Вот против чего я выступаю. Так как именно к этому приводит политика «украинской независимости».
А що, продаж Укртелекому покрив вартість мідних кабелів?
Чи, може Міталл не платить в Україні податків більше, ніж всі інші металкомбінати разом взяті?
Чи може, Запорізький алюмінієвий комбінат не був знищений російськими «бізнесменами»?
Стосовно ж тексту у пропонованому Вами блозі, то ФСБшні вушка там стирчать за кілометр. Самий шедевр:«румынские специалисты смотрят с завистью на Россию, в которой Владимир Путин прекратил грабеж...»
Нагадую, згідно Global Wealth Report «По всему миру миллиардеры контролируют менее 2% совокупного объема мирового богатства, тогда как в России на людей с миллиардным состоянием приходится 30% движимых активов»
А життя румунів у 90-их років і сьогодні дуже відрізняється
Можу порадити загальновизнану книгу Сергія Жадана «Ворошиловград».
Якщо знову «ні», то кидайте цю справу — купувати українські книжки ).
абсолютно згідний з Вами.
Читаю українською та російською зі шкільних років — починав зі Стельмаха та Нестайка, продовжую Андруховичем та Винничуком, невідомими емігрантами та забутими письменниками.
Не кожна річ з творінь українських сучасників варта уваги з точки зору особистих уподобань.
АЛЕ: я читаю саме українською, бо отримую насолоду від творів культури в якій я виріс.
Особливо це відчуваю, коли працюю за кордоном, на східній Україні — там ковтаєш найважчі речі того ж Андруховича.
31 грудня купив переклад Андруховчем Бруно Шульца. Елітна проза, такою не захоплююсь, але гарантую собі насолоду на кілька днів в печному часі. Бо читатиму мовою культури яку люблю.
nashformat.ua/books/hudojnya-literatura/Krynychar.
store.obreey.com/download/9/97/97338/sample.pdf