Міфи про інфраструктуру для електромобілів

Розглянемо популярні міфи стосовно інфраструктури для електромобілів на прикладі України

Міф перший — інфраструктури треба багато

В Україні близько 10 млн автомобілів. З них легкових — близько 9 млн. З яких активно використовується не більше 8 млн. Припустимо, що всі вони в один момент стали електричними. Скільки ж зарядних станцій нам знадобиться? Існує поширена думка, що ними доведеться заставити майже кожен кут через великий час зарядки. Що ж, порахуємо.

Нехай маємо типовий електромобіль, з батареєю на 50 квт-г та пробігом у 300 км на одному заряді, який підтримує зарядку 80% за 30 хв. В середньому такий автомобіль необхідно заряджати раз на тиждень (15 тис пробігу на рік).

З наших 8 млн автомобілів половина буде заряджатись вдома-в гаражі-на стоянці і на заправку заїджати три рази на рік. Бо так по перше значно вигідніше, по друге — зручніше, по третє — всі власники приватних будинків і гаражів саме так і будуть робити. Лишається 4 млн автомобілів, що треба заряджати на заправках раз на тиждень.

Одна fast-charge зарядка потужністю 100 квт за добу дозволить зарядити не менше 25 машин, по 30 хв на кожну. За тиждень, відповідно — 175 машин. Отже, щоб зарядити всі наші 4 млн потрібно 23 тисячі зарядок, або 2,3 тисячі заправок з 10 зарядками на кожній. Для справки, в Україні 7,5 тис АЗС, в три рази більше.

Міф другий — треба дуже багато електроенергії

Як ми вже порахували, для зарядки всіх електромобілів в Україні потрібно 2,3 тисячі заправок по 1 МВт кожна (нагадаю, на кожній 10 зарядних пристроїв по 100 кВт). Тобто, необхідна додаткова потужність в 2,5 ГВт. Чекайте, скажете ви — а як же ще 4 млн автомобілів, що заряджаються вдома? А тут найцікавіше — заправки то працюють в основному вдень, а «домашні зарядки» працюють вночі. Тобто, цих 2.5 ГВт вистачить на всі 8 млн машин. Чи багато це 2.5 ГВт? Типова потужність однієї електростанції, вартість будівництва якої близько $2 млрд. Всього одна електростанція, щоб забезпечити повну електифікацію легкового транспорту України.

Міф третій — інфраструктура це дорого

Зарядна станція на 100 кВт коштує близько $50 тис. Як ми памʼятаємо, нам потрібно 23 тисячи таких станцій. Вартість яких буде близько $1 млрд. Нехай ще стільки ж необхідно на монтаж, лінії передач та інше. Отже — маємо $2 млрд. З одного боку — багато, бо миттєво електромобілі не зʼявляються, а інвестиції треба окупати. І тут на допомогу приходять сонячні панелі. Зарядна станція на 1 МВт — ідеальне місце для розміщення сонячних панелей аналогічної потужності (бо вже є необхідне підключення до мережі і досить часто — вільне місце поряд). Наявність сонячних панелей дозволить заряджати електромобілі енергією сонця, а за відсутності клієнтів працювати як електростанція, що гарантує окупність незалежно від наявності клієнтів (з клієнтами — швидше). Вартість такої заправки буде близько $2 млн та окупність близько 5 років. Непогано.

Міф четвертий — електромобілі економічно недоцільні

Лише одного бензину Україна імпортує 1.3 млн тон на рік, вартість якого складає мінімум $1.3 млрд. І це не враховуючи дизель та автогаз. І на додачу — ще й імпорт нафти для власного виробництва (довоєнне). Тож загальні витрати не менше $2 млрд на рік, які замінюються електроенергією власного виробництва.

Тому маємо загальні витрати на інфраструктуру — $4 млрд (електростанція на заправки). Але взамін отримаємо $2 млрд на рік економії на паливі, 2 ГВт електростанцію і ще 1 ГВт СЕС, як балансир інвестицій. По електроенергії навіть надлишок формується. І повна окупність за 4 умовні роки на рівні держави (електроенергія все ж не безкоштовна).

І тут варто згадати, що миттєво всі легкові автомобілі не перетворяться на електричні — тому ці $4 млрд та необхідність у додаткових 2,5 ГВт потужності фактично розтягнуться мінімум на 10 років. Та це ніяк не змінить розклади по загальній прибутковості. І головне — поєднання заправок з СЕС та зеленим тарифом дозволить вирішити в принципі проблему будівництва інфраструктури. Бо вона починає бути вигідною навіть без електромобілів.

Висновок

Як бачимо — інфраструктура для електромобілів — це не так складно і дорого. Фактично — навіть вигідно. Було б бажання.