Чи здатні валютні казначейські зобов'язання стати ефективним фінансовим інструментом?

На фінансовий ринок України виводиться новий інструмент — казначейські зобов'язання. Їх відносна новизна полягає в тому, що ці зобов'язання будуть номіновані в іноземній валюті. Основне їх призначення, яке активно обговорюється — залучити валютні заощадження населення до поповнення державних фінансів. Є об'єктивні чинники, що змушують більш уважно придивитися до цих зобов'язань.

Насамперед, треба згадати про дійсно потужний резерв фінансування — кошти населення поза межами фінансової системи. Окремі експерти їх величину оцінюють у 50-70 млрд. Це питання вже неодноразово коментувалося, і при більш-менш наявній єдиній переважно сумній оцінці у суспільстві щодо наслідків цього явища, треба відзначити, що воно має об'єктивні причини. Це і нерозвиненість фондового ринку, і тотальна недовіра населення, через історичні преценденти, подібним способам прояву інтересу до їхніх грошей, і загалом, відносно низький рівень фінансової культури у населення, яка йому особливо й не була потрібна раніше.

З іншого боку все ж таки не слід заплющувати очі на те, що у населення фактично немає відносно цивілізованих форм розміщення своїх «валютних резервів». Так як у зв' язку із забороною валютних кредитів, ставки по банківських депозитах відчутно знизилися, що в цілому аж ніяк не сприяє зростанню власне депозитів. І в даній ситуації введення валютних казначейських зобов'язань можна розглядати як певний крок у напрямі створення можливостей для заробітку. Звичайно, не слід розраховувати, що цей інструмент миттєво стане популярним. Більше того, чи стане він у нагоді населенню, і корисним для економіки, значною мірою залежатиме від його характеристик, позитивної практики обігу, певної позитивної напрацьованої історії. Але стартові умови поки що є сприятливими…