Государственный бюджет за 2019 год сведен с дефицитом 78,05 млрд грн при предельном дефиците в 91,13 млрд грн. Об этом говорится в уточненных данных Государственной казначейской службы.
28 января 2020, 16:43
Читати українською
Госказначейство уточнило, какой дефицит госбюджета-2019
Дефицит государственного бюджета за прошлый год на 78 млрд грн был покрыт за счет гособлигаций.
Что известно о дефиците
-
Дефицит госбюджета был почти полностью профинансирован за счет заимствований на 405 млрд грн (104% от плана), поскольку поступления от приватизации составили лишь 0,5 млрд грн, или 3,1% от начального бюджетного плана.
-
По результатам года доходы общего фонда бюджета выросли на 5,5% до 879,8 млрд грн. Доходы составили 96,9% от росписи.
-
Расходы общего фонда государственного бюджета составили 950,7 млрд грн, что на 3,2% меньше за плановые.
Ранее сообщалось
Общий дефицит государственного бюджета в 2019 году был меньше планового и составил 81,2 миллиарда гривен — около 2% ВВП.
Читайте также: Впервые за 8 лет: Налоговая выполнила бюджет-2019 на 100,8% — Верланов
- В начале декабря 2019 года сообщалось об «провал» планов с большой приватизации на этот год, из-за чего правительство было вынуждено взять в долг 16,4 миллиарда.
- В 2019 году Национальный банк перечислил в госбюджет 64,9 млрд грн – на всю сумму части прибыли к распределению.
Читайте также: Госбюджет-2019 сведен с дефицитом 72,4 миллиарда — Минфин
- Бюджет на 2020 год базируется курсе 27 гривен/$. Доходы бюджета должны составить 1,09 триллиона гривен, а расходы — 1,19 триллиона гривен.
Источник:
Минфин
Страницу просматривает
1 незарегистрированный посетитель.
Комментарии - 26
А як тоді називається різниця між ПЛАНОВИМИ витратами і РЕАЛЬНИМИ доходами? Поясню. На кінець року доходи бюджету недорахувались 3,1% до планового (того, який з плановим дефіцитом), утворилася діра в бюджеті (та, якої Ви не визнаєте), в результаті чого Мінфін прийняв рішення про зупинку фінансування незахищених статей. Логічно, що видатки загального фонду бюджету через це теж впали, як озвучено тут - на 3,2%. По Вашому це - не діра?
Добре. Припустимо, доходи бюджету по факту протягом року виконуються лише на 80% (це я так утрирую) і Уряд постійно «ріже» витратну частину, залишаючи лише захищені статті (тобто Закон про бюджет не виконується В ПРИНЦИПІ, країна на грані повного економічного колапсу). Який реальний дефіцит бюджету буде? Доходи виконані всього на 80%, витрати теж на 80%, дороги не ремонтувались, проекти не фінансувались, армія в дупі, а дефіцит - В НОРМІ?
Може я чогось не розумію? Чи не здається Вам, що діра - це якраз і є НЕМОЖЛИВІСТЬ виконання ПЛАНОВИХ видатків через низьке виконання дохідної частини?
> видатки загального фонду бюджету через це теж впали, як озвучено тут - на 3,2%.
> По Вашому це - не діра?
Інфляція планувалася 7.4%, а вийшла 4.1%. Менша на 3% інфляція означає менший на 3% бюджет. Це не діра. Справа в тому, що інфляція впливає на доходи «автоматично», а на видатки не автоматично, їх потрібно вручну коригувати.
Але Ви так і не відповіли, як називається різниця між ПЛАНОВИМИ витратами і РЕАЛЬНИМИ (по факту) доходами, і як це називається, коли ця різниця суттєво більша за плановий дефіцит і доводиться в кінці року зупиняти практично усі виплати з бюджету? Не «діра»? А як тоді? Може дупа?
Взагалі Ваші книжки все дуже гарно пояснюють. Тож хотів би уточнити ще дещо (вибачте, що не по темі, не хочеться лізти в іншу статтю і втручатись у Вашу дискусію зі SkrudjMacduck). Ви порахували, що валютний борг в доларах зменшився з 55млрд до 53 млрд (до речі це титанічна праця - аналіз тих таблиць). Тим не менше, як книжки класифікують ті 5 лярдів доларів, які нерезиденти вклали в гривневі ОВДП? Це внутрішній борг, чи зовнішній? І Ви їх врахували в цих 53 лярдах боргу, номінованого у валюті? Якщо ні, то чому? Ви вірите, що умовний Сорос вкладається в ОВДП, бо розраховує емігрувати в Україну і тратити на пенсії цю гривню на булочки з кефіром?
А якщо це все ж валютний борг (який потім буде виведений з України), то чи не слід його приплюсувати до боргу у 53 лярди?
> Тим не менше, як книжки класифікують ті 5 лярдів доларів, які нерезиденти вклали в гривневі ОВДП?
Це гривневий борг. Він входить в ті 721 мільярдів гривень. Коли уряд позичає гривні, то виплачувати буде гривні. Де взяли нерезиденти гривні для купівлі ОВДП це їх справа. А якщо хтось продасть сало для того щоб купити ОВДП, чи значить це що уряд повинен повернути сало?
Цей борг рахується як внутрішній, хоча я не впевнений що це правильно. Та і не думаю що це важливо. Важливіше те, в якій валюті він номінований.
Фінансові компанії вкладають гроші в ОВДП не тому що хочуть імігрувати в Україну. А тому що це спосіб зберігати. Заощаджень в світі багато і стає все більше. Гроші — це верхівка айсбергу. Грошей не вистачає щоб зберегти всі заощадження, що їх люди несуть в фінансові компанії. Потрібно зберігати у вигляді вимог до когось. Ну і відсотки заробити теж потрібно.
Повернути, звісно ж, треба. Але це не знизить сумарні заощадження. Гроші, коли їх хтось витрачає, знову повертаються до банку, просто потрапляють на інший рахунок. І в результаті їх знову треба буде кудись вкладати. Якщо кредитний рейтинг не погіршиться, то у інвесторів не буде іншо
Можна легко пояснити недостачу грошей в кінці року неправильним прогнозуванням курсу і інфляції. Можна не називати це дірою (якщо не подобається це слово). Однак ніхто не може заперечити факт, що це негативне явище. Якщо його постійно практикувати, то це вже буде не діра, а повна дупа. І факт того, що підрядник виконав роботи (отримавши аванс, наприклад 30%), а його просто киданули, не виплативши решту - це справді дупа, чим би це не було зумовлено і як би це гарно не пояснювалось на папері.
Так само по боргах. Безумовно, ОВДП в гривні - це в принципі внутрішній і гривневий борг за визначенням. Однак по факту для ДЕРЖАВИ (не для Мінфіну) ОВДП, куплені нерезидентом - це ВАЛЮТНИЙ борг, який доведеться віддавати у валюті (саме це я мав на увазі, коли писав про кефір). А це означає, що при видимому (формальному)зменшенні валютного боргу з 55 до 53 млрд, як Ви порахували, по факту ми маємо його збільшення до 53+5=58 млрд. Власне, цим прикладом я намагався показати, що в теорії воно все може виглядати дуже гарно, з багатьма знаками «+», однак в реальному житті це може мати негативний відтінок і негативні наслідки.
Тоді про які переможні реляції щодо виконання дефіциту бюджету 2019 ми говоримо?
«Автор нездорово обожает зеленых. А может ему по должности так положено. Но цифры есть цифры, а он их умеет считать.
https://www.facebook.com/daniil.monin.7/posts/3459700820762813»
Валюта, яка зайшла ЗЗОВНІ під ОВДП, так само у вигляді валюти вийде з України трохи пізніше (у всякому випадку, з величезною імовірністю вийде). Більше того, якщо номінально зовнішні позики (кредити МВФ, євробонди тощо) - це пряме повернення грошей, то валюта під ОВДП як заходить в Україну через МБ, створюючи негатив у вигдяді надмірного зміцнення гривні, так і виходитиме через МБ, обвалюючи гривню. Тобто це не просто позика (назвемо це не позикою, а заведенням грошей, щоб знову не дискутувати з книжками про термінологію), а це дуже проблемна позика. До того ж під значно вищий відсоток, ніж прямі валютні позики.
Ви якось апелювали у своїх доводах до неймовірної ситуації: «якщо уявити, що всі кредити будуть повернуті, то не буде грошей». Тож давайте розглянемо таку ж неймовірну ситуацію: припустимо, що усі наші борги перейшли у гривневі ОВДП на руках нерезидентів (під «дуже низькі 10%»). І далі світова криза - наприклад, зумовлена важкоздоланим коронавірусом у 1-2 економіці світу. Для України це буде просто ВЕЛИЧЕЗНА ДУПА. Це гранична ситуація, відповідно, те, що ми маємо сьогодні - це на шляху до такої граничної ситуації.
Ще раз, Ви маніпулюєте термінологією, намагаючись показати, що раз «не діра», то все ОК, раз валютний борг зменшився на 2 лярди, то все ОК. А життя трохи складніше за просту термінологію
Дивіться на валовий зовнішній борг. За перші три квартали 2019го року плюс 5.243 мільярдів. Але за весь 2019 рік держава зменшила зовнішній борг на 2 мільярда плюс 4 мільярда зайшли під ОВДП. Тобто, держава завела в країну 4-2 = 2 мільярда іноземних грошей, а всі разом боргові інструменти країни тільки за три квартала більше ніж 5.
https://index.minfin.com.ua/economy/foreigndebt/
Ситуація протилежна ситуації 2014-2016, коли валовий зовнішній борг зменшився з 142 до 113.5 мільярдів. І держава тут не сильно що може вдіяти, хіба що обмежити рук капіталу. Але це тупість. Нам потрібен цей капітал, хай навіть спекулятивний.
Світова криза і що? В 2021-2022 роках треба буде погасити 29 мільярдів з того що було продано нерезидентам. Більше ніж два роки світова криза не триває. 29 мільярдів гривень це типу копійки. Мільярд доларів по тому курсу який буде в кризу.
https://www.facebook.com/daniil.monin.7/posts/3459700820762813