18 декабря Приватбанк инициировал новое судебное разбирательство в Окружном суде Тель-Авива в Израиле против бывших владельцев банка и других ответчиков. Сумма иска составляет $600 млн. Об этом говорится в сообщении банка.
19 декабря 2019, 11:53
Читати українською
Приватбанк подал новый иск против Коломойского на $600 миллионов
О чем сообщили в Приватбанке
Также, по итогам дальнейшего анализа, Приватбанк увеличил сумму исковых требований в Канцлерском суде штата Делавэр в США, подав в суд дополненное исковое заявление.
Читайте также: Что будет с Приватом в случае победы Коломойского. Действия НБУ
Банк продолжает подготовку к слушанию по существу своего искового заявления против бывших владельцев и других лиц на сумму свыше $3 млрд (включая проценты) в Высоком Суде Англии и Уэльса.
Читайте также: Приватбанк VS Коломойский: Минфин передал банк Кабмину
«Мы продолжим действовать в наилучших интересах наших клиентов и других стейкхолдеров. Мы благодарим всех, кто оказывает поддержку в нашей борьбе за справедливость для Приватбанка и народа Украины», — отметили в заявлении глава банка и председатель наблюдательного совета.
Предыстория
- 19 декабря 2016 года Приватбанк перешел в полную собственность государства. Министерство финансов стало новым владельцем.
-
Коломойский и подконтрольная ему кипрская компания Triantal Investments требуют признать недействительным договор купли-продажи банка между Министерством финансов и бывшими акционерами Привата в процессе национализации.
-
На момент национализации Коломойскому принадлежало 41,7% от общего количества выпущенных акций, а Triantal Investments — 16,6%.
Читайте также: Кто получит Приватбанк
-
В апреле, между первым и вторым туром выборов президента Украины, Окружной админсуд Киева отменил национализацию, признав договор «недействительным». НБУ, Минфин и Приватбанк подали апелляции на это решение. Параллельно Печерский райсуд Киева разорвал договор личного поручительства Коломойского по кредитам рефинансирования " Привата.
-
Коломойский заявлял, что не хочет возвращать Приватбанк, но претендует на денежную компенсацию в $2 млрд. Позже он потребовал назад акции банка.
Читайте также: Коломойский заверил, что Приват ему вернут в ближайшее время
-
На форуме YES Коломойский рассказал, что у него есть ряд требований относительно Приватбанка: отозвать обвинение и наказать «ответственных за национализацию», вернуть ему $2 млрд, которые он считает своими, или мировое соглашение, что включает в себя «правовую оценку» национализации.
Смотрите: Валютные качели и судьба Приватбанка (видео)
Источник:
Минфин
Комментарии - 14
«Ну они-то решить могут что угодно. Вопрос, будут ли выполнять?»
Решение Лондонского суда о всемирном аресте активов Коломойского
пока не выполняют только две страны — Россия и Украина.
В Канцелярском суде штата Делавэр Коломойскому светит уголовное преследование за уклонение от уплаты налогов, отягощённое созданием преступной группировки для этих целей, и если суд потребует экстрадиции Бени в США, то даже Зеленский не сможет помешать этому…
Если же Беня вернётся в Израиль, то иск Привата в Окружном суде Тель-Авива ему и там не даст спокойно отсидеться…
А в Швейцарии, где на берегу женевского озера стоит любимая вилла Коломойского тоже в судах идут разборки и пока всё складывается на пользу государственному Приватбанку.
под надуманным предлогом…
И хочется и колется и мама не велит…
Згідно з позовом, колишні власники банку провели великі транскордонні операції, які вони розробляли, планували і здійснювали протягом багатьох років, здійснивши низку порушень, серед яких серйозні кримінальні злочини, включно з шахрайством, розкраданням і відмиванням грошей.
«Виходячи з позовної заяви Приватбанку, Коломойський і Боголюбов завдали безпрецедентної шкоди в результаті прихованих переказів протягом багатьох років значних сум на банківський рахунок в ізраїльському Дисконт Банку на користь фіктивної компанії, яка перебувала під їх контролем і діяла в їхніх інтересах, під назвою »Святий Іоанн« (оригінальна назва St. John Ltd, зареєстрована на о. Джерсі)», - йдеться у повідомленні.
Щодо зв’язку між шахрайськими діями, описаними в позові, з Дисконт банком, як заявляє Приватбанк в позові, суму в розмірі 1,2 млрд доларів було переведено до Ізраїлю за допомогою тривалої серії окремих переказів, які здійснювалися систематично в 2007-2011 роках на банківський рахунок компанії St John".
Кошти були переведені на банківський рахунок фіктивної компанії St John у філії Дисконт банку в Хайфі, за документами, які виявилися помилковими.
Лист від 17 грудня 2019 року підписав заступник голови СБУ Володимир Горбенко.
«Встановлено, що представники банківських установ ініціюють позови в іноземних юрисдикціях та міжнародних арбітражах щодо стягнення збитків та притягнення до відповідальності осіб, дії яких спричинили доведення банку до неплатоспроможності, – мовиться у листі СБУ до «Приватбанку». – Вважаємо за необхідне забезпечити обов’язкову координацію позовної роботи банківських установ у міжнародних юрисдикціях зі Службою безпеки України і Генеральною прокуратурою України та попереднє погодження позовів, що подаються до судів поза межами території України, із вказаними органами. До такого попереднього погодження прошу утриматися від подання нових позовів».
«З урахуванням зазначених норм чинного законодавства, подання позовів до міжнародних арбітражів може в певних випадках негативно вплинути на здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях про вчинення злочинів у банківській сфері», – мовиться в листі, в якому Служба безпеки України посилається на 90-у статтю Кримінального процесуального кодексу.
За оцінками юристки громадської організації «Центр протидії корупції» Олени Щербан, СБУ не має жодних повноважень, аби просити і вимагати, щоб погоджувати з нею будь-які міжнародні позови.
«Стаття КПК, на яку посилаються у листі СБУ, говорить лише про те, як оцінювати рішення міжнародних судів, і не стосується будь-якого порядку подачі позовів та інших дій, – каже юристка. – Цей лист можна навіть оцінити як грубе втручання в діяльність суб’єкта господарювання та тиск. І взагалі, така практика і вимоги з боку служби порушують чинне законодавство та Конституцію».