Serginvest

10 лютого 2013, 22:16

Ні для кого не буде новиною, що допомоги чи порад у справах бізнесу від української держави і годі чекати. І майже завжди бізнес сам порався зі своїми проблемами. Будував нову інфраструктуру на прикладі фондового майданчика «Української біржі», який з 2009 року привніс новий напрям діяльності для фондового ринку -інтерет-трейдинг. Почали з’являтися фондові компанії, діяльність яких направлена не на схемні операції з векселями, чи обслуговування кишенькових венчурних фондів різних бізнес груп, а компанії, які орієнтувалися на свого основного клієнта –  фізичну особу, яка отримала змогу, за відносно невеликі гроші, встановивши певне програмне забезпечення, в реальному режимі здійснювати операції купівлі-продажу цінних паперів або деривативів. Незважаючи на скрутний фінансовий клімат в країні та на не розвинену законодавчу базу ця невелика група ентузіастів фондового ринку всеж таки продовжувала працювати аж до початку 2013 року.  Починаючи з початку нового року Українська Держава в особі Податкової інспекції, розгорнула масштабну компанію по знищенню легального бізнесу на фондовому ринку. Всім торговцям, без виключення, почали надходити повідомлення про позапланові перевірки, основною метою цих перевірок було виявлення операцій с компанію Фенікс Капітал. Враховуючи, що компанія Фенікс Капітал була одним із лідерів за обсягом торгів на фондовому майданчику Української біржі, кількість операцій з цим торговцем цінних паперів була величезною. Результати цих перевірок не забарились, за складеними актами податкових перевірок, які написані наче під копірку з однаковим змістом, всі витрати за операціями з придбання цінних паперів не зараховувались у поданих податкових деклараціях, а дохід зараховувався як неповернута фінансова допомога. За результатами цих хибних висновків торговцям що проводили легальні операціями донараховуються мільйонні доплати до бюджету.   Враховуючи чинну ситуацію та обсяги торгів такі нарахування рівноцінні закриттю діяльності всіх цих компаній. В неофіційних бесідах представники податкових органів зауважують, що самі розуміють всю абсурдність даної ситуації, але наголошують, що діють за  вказівкою з гори! Із своїх джерел ми з’ясували, що компанію Фенікс Капітал пов’язують з опозиційним депутатом верховної ради Лесею Оробець. Підсумовуючи вище викладене, залишається незрозумілим, чому за рахунок політичної помсти знищується ціла фінансова галузь??? Автор — Андрій Пеппер Джерело — Історії Інвесторів

6 лютого 2013, 10:36

Все на світі боїться часу, але час боїться пірамід. Арабське прислів'я Що спільного може бути між керівником на фінансовому ринку і єгипетським фараоном? Керуючий теж може будувати піраміди! Тільки піраміди будуть фінансові. Не ті піраміди, які МММ, а інші. Але суть від цього не змінюється. Фінансовим пірамідам на відміну від єгипетських судилося розвалюватися, а не стояти тисячоліттями на подив людям. Я читав історію про одного чоловіка, який спочатку добре заробив, а потім все спустив завдяки будівництву пірамід. У 1995 році він продавав ф'ючерс на долар, коли той падав. Він правильно визначив довгостроковий тренд і намагався використовувати це по максимуму. Як тільки на рахунку утворювалися додаткові суми за рахунок позитивної варіаційної маржі, він тут же продавав під них нові контракти. Він будував піраміду, постійно збільшуючи число відкритих позицій, а долар падав, приносячи йому все нові прибутки. Ця операція дозволила йому отримати дуже пристойний дохід. Настав 1996 рік. Цей керуючий купував ф'ючерс на ДКО. Це був рік виборів. На вибори потрібні були гроші. А гроші Держава могла взяти тільки з ринку облігацій. ДКО падало. Але чим нижче воно падало, тим більше він купував контрактів. Цього разу він помилився. Але він знав, що рано чи пізно ціни підуть вгору, і купував ще і ще. Він будував піраміду, як і тоді, але в цей раз ринок грав проти нього, і замість позитивної варіаціонки приходила негативна. Спочатку в нього були гроші, щоб не тільки покривати збитки, але і збільшувати число відкритих позицій. Але потім гроші закінчилися навіть на покриття щоденної негативної варіаційної маржі. Брокер став закривати його позиції. Через два тижні, після того як його піраміда була покрита, ринок пішов вгору. Йому не вистачило грошей всього на якихось два тижні, після того, як він будував піраміду два місяці. Він втратив все, що заробив на піраміді в 1995 році. Йому пощастило в перший раз? Так, пощастило. Йому не пощастило в другій? Так, не пощастило. А могло пощастити? Так, могло, але тоді точно б не пощастило в третій на суму, що перевищує обидва попередніх виграши. Це було на ф'ючерсному ринку. Але точно так же будуються піраміди і на інших ринках: валют, акцій, облігацій. Будівельники пірамід сподіваються на диво. Хтось будує піраміди, щоб розбагатіти за один раз. Хтось щоб не упустити розворот ринку. І не важливо, що це, авантюризм як у першому випадку або некомпетентність як у другому. Важливо, що фінансова піраміда несе в собі високий ризик, тому що її починають будувати не з основи, а з вершини. Не додавайте до збиткових позицій. Збиткові позиції треба закривати! Не перестарайтеся, коли додаєте до прибуткових. Ви ризикуєте втратити всю піраміду навіть на незначному відкаті цін. І взагалі, якщо ви народилися не в Єгипті кілька тисячоліть тому, навіщо вам будувати піраміди! Джерело — Історії Інвесторів

3 вересня 2012, 00:12

На початку серпня Державна податкова служба України в черговий раз звернулася до особливих методів наповнення бюджету, випустивши 9 серпня 2012 лист-«циркуляр» № 320/0/71-12/15-1217 «Про відображення від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами в 2012-2015 роках». І якщо, на перший погляд, такий документ мало зацікавить як більшість підприємців, так і досить великий контингент практикуючих юристів, то при більш детальному його вивченні стане ясно, що існує цілий прошарок українського бізнесу, якому такий спосіб наповнення бюджету загрожує суттєвими штрафними санкціями.     Так, даним листом Державна податкова служба України «рекомендує» податковим органам на місцях приділити особливу і підвищену увагу компаніям, які здійснюють операції з цінними паперами, а саме процедурі перенесення від'ємного значення фінансового результату на наступні звітні періоди.   На виконання таких рекомендація ДПС України, податкові органи на місцях вже звернулися або звернуться найближчим часом до торговців із запитами про надання вичерпних пояснень щодо наявних збитків від операцій з цінними паперами та копії підтверджуючих документів (в моєму розпорядженні знаходяться такі листи ДПІ у Шевченківському та Солом'янському районах Києва, ДПІ у місті Сімферополі АРК).   Такі запити пов'язані з метою виявлення фінансових компаній, які за підсумками 2011 року перенесли свій негативний фінансовий результат по операціях з цінними паперами в 100% обсязі в 2012 рік.   Згідно позиції фіскальних органів, з посиланням на п. 150.1., П. 153,8, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, фінансові компанії мають право на перенесення свого негативного фінансового результату лише в обсязі 25% від попереднього періоду.   Але, в даному випадку з боку податкової служби має місце двозначна трактування понять «негативний фінансовий результат» і «від'ємне значення об'єкта оподаткування».   Так, відповідно до положень п. 153,8 НКУ, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.   За правилами п. 150.1. ПКУ, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.   Ось тут і починається двозначна трактовка, адже окрім власне ст. 150 ПКУ, є особливості застосування положень даної статті, викладені в перехідних положеннях кодексу, згідно з якими при застосуванні пункту 150,1 у 2011 р. слід враховувати положення п. 3 підрозділу 4 розділу XX («Перехідні положення») Кодексу:   «… в 2012 – 2015 роках наступним чином:   якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень і більше на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:   звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя та наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах ».   Але поняття «негативний фінансовий результат» не дорівнює поняттю «від'ємне значення об'єкта оподаткування».   Якщо перший обчислюється платником за результатами, зокрема, проведення операцій з цінними паперами та враховується в окремих рядках декларації, то на формування другого можуть впливати різні фактори (фонд оплати праці, фінансова допомога, господарські витрати і т.д.).   І саме через таку двозначного трактування переносу «від'ємного значення» положеннями Кодексу, органи податкової служби та виявляють «порушення» у тих підприємств, які перенесли негативний фінансовий результат, а не значення об'єкта оподаткування, в повному (100%) обсязі у 2012 році, і деякі суспільства вже мають «на руках» відповідні акти перевірки про зняття 75% негативного результату з цінних паперів та очікують податкових повідомлень-рішень.   Асоціація «Український Кредитно-банківський союз» і Асоціація «Українські фондові торговці» вже звернулися з відкритими листами до Голови ДПС України з проханням відкликати даний лист, але враховуючи політику наповнення бюджету, єдиним діючим способом в даному випадку залишається судове оскарження отриманих податкових повідомлень-рішень . Джерело — Історії Інвесторів

15 серпня 2012, 13:29

Бінарні опціони – це опціони, які приносять фіксований прибуток або не приносять взагалі нічого. В даний час бінарні опціони стають все більш популярними інструментами у біржовій торгівлі. В бінарних опціонах значення має тільки напрямок зміни ціни активу, а не величина цієї зміни, як це відбувається в традиційних опціонах. Головне розходження між бінарними і звичайними опціонами полягає в масштабі потенційного прибутку і збитку. Торгівля бінарними опціонами – це операції заздалегідь відомого об'єму і часу.   Завдяки своїй простоті і високій окупності, бінарні опціони дуже популярні серед біржових гравців усього світу. Будь-яка макроекономічна інформація може бути задіяна в найкоротший термін через бінарні опціони. Зараз я розповім Вам про найважливіші поняттях в трейдингу бінарними опціонами. Бінарні опціони. Колл і Пут опціони. Моя задача пояснити Вам, що ж означають ці терміни, адже якщо Ви не будете знати головні терміни, значить Ви не зможете торгувати бінарними опціонами. Крім того, ці терміни слід розуміти правильно, адже якщо Ви не будете правильно розуміти основні терміни бінарних опціонів, то Ви не отримаєте бажаний результат від опціону. Що таке Колл опціон? Колл опціон купується трейдером тоді, коли останній вважає, що ціна на обраний ним актив в момент виконання опціону буде вище, ніж в момент самого придбання. Наведу приклад: Ви в якості базового активу вибрали срібло і вважаєте, що є всі передумови до того, що його вартість підвищитися до кінця дня, тижня, місяця. Значить, в цьому випадку Ви повинні придбати колл опціон і вказати, на який термін Ви робите прогноз (до кінця години, дня, тижня, місяця). Якщо Ви купили колл опціон з терміном виконання кінець дня, то у випадку, якщо до кінця дня ціна на актив, тобто на срібло, дійсно виросте, Ви отримаєте прибуток.Потрібно звернути увагу на те, що якщо прогнозоване Вами зростання відбудеться на годину раніше або на наступний день, Ви не отримаєте прибуток. Тому при торгівлі бінарними опціонами дуже важливо обмірковано вибирати терміни виконання опціонів, адже від цього залежить Ваш потенційний дохід. Про це Вам не варто забувати! Що таке Пут опціон? Пут опціон – купується трейдером тоді, коли він вважає, що ціна на обраний ним актив в момент виконання опціону буде нижче, ніж в момент його придбання. Простіше кажучи, якщо у Вас є якісь припущення про те, що ціна на якийсь актив знизиться в певний момент часу, наприклад, Ви дізналися, що у компанії «X» відбувається реорганізація, тоді Ви ймовірно логічно припустите, що найближчим час акції компанії «Х» впадуть в ціні. Таким чином, пут опціон, який прогнозує зниження ціни на актив (в нашому випадку це акції компанії «Х») принесуть Вам бажаний прибуток. І наостанок, пам'ятайте, що від правильного вибору типу опціону залежить Ваш фінансовий дохід. Ніколи не вибирайте, як кажуть на навмання, адже це просто зведе процес фінансового прогнозування до простої ставкою на удачу, яку роблять в казино. Керуйтеся подіями, новинами фінансового ринку, аналітичними прогнозами, які і вказують на рух цін на активи. Джерело — Історії Інвесторів

26 липня 2012, 11:49

Інвестування – це вкладення капіталу в акції на тривалий термін, який обчислюється роками.  Трейдинг  — це короткочасна гра на підвищення або пониження курсу (котирування) акцій. Час трейдингу обчислюється місяцями, тижнями, днями або навіть годинами. Вибір акцій для інвестування і трейдингу абсолютно різний. У першому випадку потрібно звертати основну увагу на надійність і прибутки компаній, враховуючи чи виплачуються дивіденди, а в другому випадку головним критерієм має слугувати інтерес до даних акцій інших  трейдерів . Біржові професіонали в основному займаються трейдингом. Прибуток в 2 -5% на акціях однієї компанії вже вважається достатнім і може служити сигналом до продажу даних акцій і купівлі інших. Річний прибуток близько 50 – 100% для трейдера-професіонала вважається нормою, хоча багато хто домагається і кращих результатів. В окремі роки, коли доля сприяє, їм вдається зробити в десятки разів більше. Тим не менш, на Уолл-стріт стабільність доходів протягом тривалого часу цінується набагато більше, ніж одноразові удачі, якими б фантастичними вони не були. Критерієм класу професіонала є стабільність. Отримання великих прибутків вимагає величезної аналітичної роботи. Щодня після закриття біржі трейдер проводить багато годин за комп'ютером, вивчаючи події дня, що минув і реакцію ринку на ці події. Він переглядає сотні графіків цін акцій різних компаній, вивчає поведінку окремих груп акцій, динаміку ринку в цілому, глобальні економічні показники, ціни на нафту, золото,  державні облігації  і т.п. Щовечора трейдер-професіонал складає детальний план роботи на наступний день: намічає акції для покупки і продажу, визначає можливі прибутки і максимально допустимі втрати. Як правило, готується кілька варіантів залежно від поведінки ринку і реакції інших трейдерів. У 8:30 за нью-йоркським часом біржі США відновлюють свою роботу, і трейдер, сидячи біля комп'ютера, починає стежити за розвитком подій – наскільки вони відповідають сценарієм, розробленим ним ввечері.Синхронно відслідковуються десятки акцій, ціни яких часто змінюються кожну секунду, і потрібно тримати в пам'яті всі ці зміни, постійно оцінюючи при цьому загальну картину динаміки ринку в даний день. Але існують і більш спокійні види трейдингу, які цілком доступні любителям. Ситуацію на ринку можна оцінювати, скажімо, раз на тиждень, намічаючи для покупки – у разі очікуваного зростання ринку – акції декількох компаній. Встановивши найкращу покупну ціну, можна спокійно чекати, коли акції досягнуть цієї позначки, і купити акції за запланованою ціною. Після цього потрібно почекати кілька днів або тижнів, поки ціна акцій досягне бажаної межі, і продати акції. У разі непередбаченого падіння ціни потрібно постаратися швидше позбутися від куплених акцій, щоб не допускати великих втрат. При цьому не треба щохвилини відстежувати поведінку ринку: наявність комп'ютерних систем купівлі і продажу акцій дозволяє проводити такий трейдинг майже автоматично. Це дуже схематичний опис трейдингу, і перше питання, яке ймовірно виникне у читача, – це можливість виграшу в подібній грі. Чи є взагалі шанс у любителя, який не може присвятити весь свій час аналізу ринку, має невеликий початковий капітал і обмежений доступ до джерел інформації, змагатися з професіоналами? Виявляється, є! Автоматизований ринок, що дозволяє купувати і продавати акції через комп'ютер або кнопковий телефон без безпосереднього спілкування з брокером, система замовлень покупки та продажу акцій за певними цінами, комп'ютерні мережі, по яких можна отримувати величезний обсяг інформації, наявність брокерських фірм з дуже маленькими комісійними – все це зменшує різницю між професіоналами та аматорами. У любителя є і деякі суттєві переваги. Невеликий капітал більш мобільний, дрібні покупки і продажи акцій не вносять жодних збурень в ціну. Величезні кількості акцій, якими оперують професіонали, можуть бути продані без збурення ціни тільки в період великого попиту на ці акції. Це означає, що професіонали змушені продавати акції в періоди їх бурхливого зростання, що не дає їм можливості зловити максимум ціни. Над любителем не висить тягар відповідальності за успіх його діяльності, йому не треба щодня звітувати перед начальством, що дозволяє іноді йти на обдуманий ризик або, навпаки, перечекати важкі часи. Трейдер-професіонал, особливо працюючий у фінансових організаціях, зобов'язаний кожен день щось робити. Неможливо уявити собі професіонала, який цілий день сидить з чашкою кави перед екраном комп'ютера і не робить жодних кроків. Найчастіше ринок знаходиться в нестійкій рівновазі, і навіть професіоналам високого класу незрозуміло, куди він рушить далі. У таких випадках краще перечекати кілька днів або тижнів, що можливо тільки для аматорів. Але незалежно від того, є біржовий гравець професіоналом або любителем, успіх на біржі визначається розумінням економічних законів, знанням психології ринку і залізною дисципліною. Це три кити, на яких грунтується успіх біржового гравця. Закони біржі та правила гри не так складні. Видатні професіонали не були знаменитими економістами або математиками. Будь-яка людина, що має невеликий вільний капітал, може досягти успіхів. Головне – не робити грубих помилок, а зроблені помилки виправляти якнайшвидше. Якщо ви вирішили вкласти частину вашого капіталу в акції, то перш за все потрібно визначити, якою великою буде ця частина. Припустимо, ви досить молоді, маєте стабільну роботу і впевнені, що в разі втрати цієї роботи ви за кілька місяців зумієте знайти роботу не гірше. В такому випадку ви можете відкласти суму, достатню для життя (без втрати якості життя, включаючи гроші на відпочинок і можливі покупки) протягом, скажімо, одного року, а решту вкласти в ринок акцій. Існує ряд правил, які допомагають визначити оптимальну частку капіталу для інвестування в акції. Одне з них таке: частка (у відсотках) капіталу у вигляді акцій повинна дорівнювати 100 – x, де x – ваш вік. Так, якщо вам 40 років, то ви можете інвестувати в ринок акцій 60% вашого капіталу. Інвестиційний капітал повинен бути поділений на дві частини. Одна частина повинна бути інвестована, тобто на ці гроші повинні бути куплені акції стабільних компаній з хорошими дивідендами, які слід зберігати місяцями і роками, не звертаючи увагу на флуктуації ринку. Друга частина ваших грошей, вкладених в ринок, може бути використана для трейдингу. Співвідношення між частинами ви повинні визначити самі. Трейдинг на біржі пов'язаний з великим ризиком, і спочатку ви можете втратити значну суму. Крім того, часті покупки і продажу вимагають постійного аналізу ринку. Як ви будете ставитися до можливих втрат? Чи достатньо у вас часу і терпіння для методичного стеження за ринком та пошуку компаній для трейдинга? Чи не занадто ви азартні, щоб взагалі затівати цю гру? На ці дуже серйозні питання кожен повинен відповісти самостійно. У випадку, якщо ваша кар'єра досягла піку і ви починаєте думати про пенсію, то частка капіталу, призначеного для самостійної гри на біржі, повинна бути менше. Скажімо, втрата 50% цієї частки не повинна змінити стиль вашого життя. Частка інвестованого капіталу, вкладеного в надійні компанії, теж повинна бути в цьому випадку більше. Гроші, призначені для трейдингу, за такої ситуації треба розглядати як гроші для розваги – повна їх втрата у випадку серії невдач не повинна помітно засмутити вас. І ще кілька зауважень. Не можна починати біржову гру чужими грошима або грошима, взятими в борг. Американські брокерські фірми охоче дають в борг під невеликий відсоток суму, рівну вартості куплених акцій і готівкових грошей на вашому рахунку в їхній фірмі. Причому відсотки нараховуються тільки з тієї суми, яка була реально витрачена на покупки. Це дозволяє подвоїти вашу купівельну спроможність і, відповідно, подвоїти ваші прибутки в разі успіху. Але це подвоює і ваші втрати в разі помилки. Тому до придбання достатнього досвіду біржової гри від позик слід утриматися. Не рекомендується грати на біржі, щоб заробити гроші на конкретні цілі: покупка квартири, машини, оплата освіти дітей, лікування і т.п. Ви можете не досягти своєї мети або досягти її не так швидко, як планували, і це призведе до психологічної травми і зайвим емоціям, які є головним ворогом біржового гравця. Багато трейдерів навіть не рекомендують постійно підраховувати прибутки і збитки, особливо при грі на денних коливаннях курсу. Що і коли купити-продати, як підстрахувати вкладений капітал, – ось про що думають професіонали в робочий час. Аналіз зробленого проводиться в спокійний час. Якщо результати вашої гри не відповідають вашим очікуванням і якщо невдачі повторюються місяць за місяцем, то треба не побиватися з цього приводу, а переглянути стратегію гри або загальне ставлення до біржі. Джерело — Історії Інвесторів

11 червня 2012, 23:55

7 червня 2012, 00:41

Способів багато, але ми зупинимося тільки на арбітражі та спреді. Витяг прибутку шляхом арбітражу – це пошук можливості зіграти на різниці цін в часі і просторі (щоб потім купити дешевше і продати подорожче). З різних видів арбітражу виділимо наступні.   Тимчасовий арбітраж (time arbitrage) являє собою відкриття позиції в один момент часу і закриття її через якийсь період після руху цін, що вже відбувся. Доступний як банкам, так і індивідуальним дилерам. Просторовий арбітраж (place arbitrage) – це торгівля з урахуванням невеликої відмінності за цінами в різних фінансових центрах у даний конкретний момент. В цьому випадку трейдер відкриває і закриває позицію майже одночасно, вловивши (цього шукають багато хто) прибуткову різницю в цінах. Конкуренція в цій сфері велика, діяти треба швидко, і умільців, здатних це робити, називають «снайперами». Просторовий арбітраж доступний тільки банкам. Системний арбітраж (systems arbitrage) будується на тому, що банки використовують спеціальне програмне забезпечення (системи) для автоматизованої котирування величезного числа фінансових інструментів. Іноді трапляється, що системи різних банків котирують один і той же інструмент по-різному, створюючи можливості для арбітражу. Крос-арбітраж (cross arbitrage), іноді іменований трикутним (triangular), полягає в тому, що прибуток робиться на операціях з валютою через кілька якихось інших валют (наприклад, долар – фунт – єна – долар). Доступний як банкам, так і індивідуальним трейдерам. Тепер зупинимося докладніше на спреді (spred). Як ми знаємо, він являє собою різницю між ціною продажу і покупки при котируванні якогось торгуемого інструменту. Використання спреду – це класичний спосіб заробити для будь-якого фінансового інституту, що має право купувати і продавати валюту фізичним та юридичним особам (згадаємо про роботу обмінного пункту: продав долари клієнтам дорожче, а купив їх же дешевше). Фактично спред при інших рівних умовах є показник того, якою мірою котирування є «оптовим» або «роздрібним». У міжбанківських угодах значення має обсяг. Скажімо, на $ 10 млн  буде запропонований максимальний спред, а на $ 100 млн – мінімальний. Який конкретно? Це залежить від стану ринку. При спокійному ринку це може бути всього лише кілька базисних пунктів (basic points). (Один такий пункт становить стосовно цікавлячих нас валют 0,01% цифрового значення котирування.) В умовах панічного ажіотажу спред може досягати декількох десятків і навіть сотень пунктів. А іноді може статися, що протягом якогось часу взагалі неможливо отримати котирування, що загрожує важкими фінансовими наслідками для трейдера при відкритій позиції. На відміну від ще зовсім недавнього минулого в даний час банки-оператори, через які здійснюють ділінгові операції індивідуальні трейдери, комісійну оплату в прямому вигляді за це не стягують. Використовуються кілька способів, якими банки роблять свій прибуток на трейдерах. Перший. «Роздрібне» збільшення спреду проти «оптового» рівня. Припустимо, трейдер запитує котирування у банку-оператора на певний обсяг валюти, і фінансовий центр дає цьому банку спред 5 пунктів; тоді останній видає трейдеру спред, скажімо, в 10 пунктів і вже до проведення дилерської операції «виграє» своє. Зараз прийнято встановлювати спред до 10 пунктів на лот в $ 100 000 і 3 – 8 пунктів на лоти більше $ 500 000 (якщо поточна ринкова ситуація не внесе своїм неспокоєм відповідні корективи). Другий спосіб. Зрушення спреду в ту чи іншу сторону в залежності від того, зростає ринок або падає. Якщо ринок зростає, то очікується, що трейдер буде купувати, і виходячи з цього банк дещо завищує ціну, за якою він продає валюту (погіршуючи для себе ціну покупки у трейдера, який не збирається, як вважає банк, продавати). При падаючому ринку це працює навпаки. При цьому розмір спреду залишається приблизно постійним. Цей спосіб не спрацьовує, коли трейдер грає, як кажуть, проти ринку, а оператор банку цього не зумів передбачити. Але особливо добре даний спосіб «випередження» працює на банк, коли у трейдера відкрита позиція і йому нікуди діватися, окрім як закрити її. І банк про це прекрасно знає. Ось тут він в найповнішій мірі і візьме те, що, можливо, недобрав при відкритті трейдером своєї позиції. Третій і найбільш інтелігентний спосіб, яким банк заробляє на клієнті, зводиться до наступного: якщо гравець поспішив закрити позицію, яку ще можна було б вигідно потримати відкритою, то банк це охоче робить, залишаючи вийшовшого з ринку трейдера при його якомусь зафіксованому прибутку; але при цьому сам банк зберігає цю позицію відкритою вже для себе, по праву забираючи собі весь втрачений невдалим трейдером прибуток. Джерело — Історії Інвесторів  

28 травня 2012, 20:14

По-перше, існують щоденні коливання, їх перевагою намагається скористатися звичайний трейдер. Ці коливання можна порівняти з брижами на поверхні води затоки. Вони не можуть бути передбачені жодним чином і не мають ніякого відношення до дійсної вартості передбачуваної власності або до умов в цілому. Будь-яка людина, що прагне отримати прибуток з цих рухів, на мою думку, просто азартний гравець. По-друге, існують широкі падіння і пожвавлення від п'яти до десяти пунктів, що тривають понад декілька тижнів і викликані тим, що ринок стає перепроданим або перекупленим. Ці більш широкі рухи можна порівняти з хвилями, викликаними вітрами, що дують над водами затоки. Ніхто не може сказати, куди подуют вітри, але, знаючи, як вони дмуть, порівняно легко передбачити, чи будуть води бурхливими або спокійними. Якби професійні трейдери залишили ринок у спокої, приплив повільно і постійно піднімався б або відступав без хвиль, що змінюються відповідно до фундаментальних умов. Але через своє нетерпіння і жадібність біржові спекулянти безперервно або підштовхують природний рух занадто далеко, або уповільнюють його. Якщо вважається, що тенденція ринку буде знижувальною, всі ці спекулянти стають на ведмежу сторону і продають акції коротко до тих пір, поки ринок не виявиться «перепроданим» і буде нижче, ніж виправдовують умови. Як тільки до біржових спекулянтів доходить, що вони накоїли, вони змінюють свої позиції і починають купувати, продовжуючи до тих пір, поки ринок не виявиться «перекупленим», або вище, ніж дозволяють умови. Таким чином, ринок дуже рідко знаходиться на своєму логічному місці, якщо виходити з фундаментальних умов, але майже завжди вище або нижче цієї точки, грунтуючись на цих технічних умовах. А те, що ці спекулянти збираються робити, передбачити неможливо нікому, навіть їм самим. Але, виходячи з скрупульозного і систематичного вивчення тікерів, часто можна зрозуміти, що ці спекулянти намагаються зробити. Таким чином, часто можна розумно здогадатися, чи буде наступним падіння або пожвавлення, але в кращому випадку це буде тільки припущення. Звичайно, я нікому не раджу вивчати технічні умови ринку, щоб торгувати в такі моменти, та тим, хто зобов'язаний торгувати, я рішуче рекомендую підкріплювати свої наміри вивченням цих рухів і технічних умов, що викликають їх. По-третє, існують довгі коливання, що тривають понад один рік і більше, викликані відповідними змінами у фундаментальних умовах. Ці довгі коливання можна порівняти з рухами припливу. Брижі неможливо передбачити; про рухи хвиль можна тільки здогадуватися, але рухи припливу і відпливу можна передбачити з абсолютною точністю. Точно також ті, хто вивчає фундаментальні умови, можуть сказати, чи знаходиться ринок на верхній або нижній точці припливу, або що зараз: відлив або прилив. Вивчайте Фінансові Цикли Вся фінансова і промислова історія поділена на окремі цикли, і кожен цикл складається з чотирьох окремих періодів від двох до чотирьох років. Існує період ділового процвітання, під час якого інсайдери розпродають і акції падають у ціні; період спаду в економіці, під час якого акції тащаться на вкрай низькому рівні; період депресії в економіці, коли інсайдери скуповують і акції ростуть в ціні, і період економічного зростання, в самому кінці якого акції досягають ненормально високих цін. Крім того, систематичним і ретельним вивченням як економічних, так і інвестиційних умов, і їх відносин один з одним, можна точно визначити де в даний час, з цих чотирьох періодів ми знаходимося, і розрахувати досить близько час, коли можна очікувати змін. Раз можна настільки передбачити ці довгі коливання, які називають третім рухом, то ті, у кого є гроші і впевненість у своїх переконаннях, мають можливість зробити великі статки. Більш того, на відміну від майже всіх інших форм спекуляції, такі люди, дійсно використовують переваги цих рухів, надають певну послугу своїй країні, допомагаючи стабілізувати економічні умови. Власне кажучи, кожен додатковий інвестор, який прагне отримати прибуток за рахунок цих довгих коливань, сприяє тому, щоб майбутні періоди депресії ставали менш суворими, а майбутні періоди процвітання – менш безвідповідальними. У світлі вищесказаного повинні бути очевидними два твердження. Перше: не існує надійного способу робити гроші у внутрішньоденних спекуляціях, в яких не відмовляє собі звичайний трейдер. Дев'яносто вісім відсотків таких трейдерів зазнають невдачі, втрачаючи не тільки свої гроші, але і здоров'я, репутацію, і, що найгірше, свою сміливість, і самоповага. Гра є абсолютно «нечесною» по відношенню до них, так як сили, що керують усіма атрибутами та інструментами, не підкоряються ніяким законам і правилам. У Монте-Карло людина грає просто навмання і, виключаючи два з половиною відсотка на користь банку, разом з банком має рівні шанси на виграш, що не відповідає ситуації, коли він грає проти Уоллстріта. Не тільки комісії проти спекулянта – якщо він і буде вигравати половину раз, то все одно позбудеться комісійних, – але майже все «підлаштовано» так, щоб перемогти його. Не слідуйте за натовпом Більшість бюлетенів про стан ринку спонукає публіку купувати, коли їм слід продавати, і продавати, коли їм слід купувати. Банки знижують свої процентні ставки і полегшують людям покупку, коли акції слід насправді продавати, і навпаки, вони відкликають позики і ненавмисно роблять все, що можливо, щоб перешкодити публіці купувати, коли акції коштують дешево. Корпорації підвищують свої дивіденди і публікують блискучі звіти, роблячи свої акції привабливими, коли вони вже занадто дорогі, і знижують дивіденди і показують маленьку прибуток, коли акції насправді привабливі і є безпечною інвестицією, і так відбувається по всьому ланцюжку. Банки, корпорації, керівники і навіть багато брокерів, всі свідомо чи ні, об'єднані, щоб направити публіку в неправильну сторону. Тому тільки приблизно двом відсоткам трейдерів, що вступають на Уолл-стріт, вдається як небудь виграти в цій грі, незважаючи навіть на те, що більший відсоток тих, хто грає в Монте-Карло, зривають банк. Звичайно, якби хтось знав, що уолл-стрітівська організація буде незмінно давати неправильні поради, він міг би, якщо мав би незвичайний самоконтроль і незалежність, виграти гру, завжди поступаючи з точністю до навпаки тому, що зазвичай радять деякі інформаційні листки, банки, офіційні особи корпорацій і брокери. Але це також неможливо, так як ця організація іноді радить правильно з тією ж метою подальшого збивання з пантелику інвесторів і публіки в цілому. Таким чином, перше, що я хочу довести до читачів, це те, що лише близько двох відсотків спекулянтів і трейдерів досягли успіху, пішовши з Уолл-стріт на спокій з хоч якимось прибутком, і велика частина цього малого відсотка досягає успіху в основному за рахунок удачі. Друге твердження, яке я хочу підкреслити: хоча звичайний спекулянт має дуже маленький шанс отримати прибуток і майже неможливо зробити гроші на акціях способами, що зазвичай практикуються, все ж існує один метод, за допомогою якого цього можна добитися. Я маю на увазі метод використання довгих коливань, які тривають протягом періодів від одного до чотирьох років, що можливо систематичним вивченням фундаментальних умов. А що буде робити фондовий ринок сьогодні або завтра, або навіть на наступному тижні, або, можливо, в наступному місяці, ніхто не знає, і тільки ті, хто повністю знайомий з технічними умовами ринку, зможуть зробити розумне припущення. Не рахуючи близько півдюжини членів організації на Уолл-стріт, всі інші, що грають в гру коротких коливань, просто інструменти. Ці шестеро людей добре всім відомі і досягають своєї сили за рахунок їх близьких відносин з пресою, корпораціями та брокерами. Більш того, хоча місця цих людей можуть бути відібрані у них іншими людьми, все ж число їх ніколи не буде набагато більше, бо, поки триває цикл, вони починають намагатися побити один одного, що і стримує їх число. Тому не можна тверезо розраховувати стати одним з них. Будьте Великою Людиною Однак є інше і набагато більше коло людей, що представляють Уолл-стріт в очах громадськості і постійно роблять і акумулюють величезні статки. Проте ці люди не трейдери і спекулянти, як згадані перші шість чоловік, хоча громадськість і не бачить різниці. Операції цих великих людей грунтуються цілком на фундаментальних умовах і довгих коливаннях. Коли акції коштують дешево і вони вважають, що фундаментальні умови щотижня стають все стійкіше, вони починають і продовжують акумулювати стільки часу, скільки фундаментальні умови продовжують поліпшуватися. Цей період зазвичай триває близько вісімнадцяти місяців, хоча вони можуть зробити вісімдесят відсотків своїх покупок протягом перших місяців періоду, коли преса, банки та офіційні особи корпорацій, всі здаються налаштованими песимістично, і публіка продає. В кінці цього періоду і починаючи з першої ознаки реального процвітання, ці люди починають продавати, хоча багато з них продовжують говорити оптимістично, щоб публіка продовжувала купувати. Іншими словами, починається процес розподілу, що триває один рік і більше, під час якого всі лідери кажуть оптимістично, банки позичають гроші під низький відсоток, а корпорації піднімають свої дивіденди. Незважаючи на це, фундаментальні умови більше не поліпшуються, і ці люди, які вивчають більшою мірою фундаментальні, ніж поверхневі умови, швидко продають всі свої акції; власне кажучи, навіть гроші, отримані від продажу цих акцій, позичають на Уолл-стріті, щоб дати можливість публіці легше купувати акції. Потім, коли публіка поглинула всі можливі акції і поверхневі умови настільки блискучі, що звичайний спекулянт не очікує будь-яких неприємностей, хоча фундаментальні умови є, звичайно, незадовільними, проходить слух: «пора». Після цього акції починають падати, і майже кожен стає налаштований песимістично, банки починають відкликати позики, корпорації знижують дивіденди і робиться все, щоб підштовхнути продаж акцій і викликати низькі котирування. Цей метод придушення ринку триває один рік, або більше, до тих пір, поки фундаментальні умови не починають поліпшуватися, коли знову почався вищезгаданий процес накопичення, хоча економіка, як це показують поверхневі умови, все ще дуже пригнічена. Коротше кажучи, ці люди, постійно вивчають фундаментальні умови, виходять на ринок раз на кілька років купити або продати, в залежності від того, що ці фундаментальні умови показують. Після придбання акцій вони тримають їх рік або близько того, продаючи тоді, коли публіка починає купувати, позичаючи публіці гроші на рік або більше, щоб відповідно полегшити вищесказані покупки. Продавши всі свої наявні акції, а також створивши великі короткі позиції на ринку – в той час, коли банки, комерсанти й інвестори надмірно кредитували і фундаментальні умови стають хворими, – вони раптово змінюють свій підхід, починають говорити песимістично і робити все можливе, щоб знизити акції, як описано вище, готуючись до наступного періоду накопичення. А що відбувається на ринку з дня на день або з місяця в місяць, цих людей не хвилює. Вони не відслідковують ринок, як це роблять дев'яносто дев'ять відсотків спекулянтів, а вважають за краще просто грати на довгих коливаннях. Більш того, хоча я сильно налаштований проти багатьох методів, використовуваних деякими з цих людей, я все ж вважаю, кінцевий результат їх занять приносить країні користь, сприяючи створенню стабільних умов, а також опиняючись прибутковим для них. Звичайно, це означає обмеження всіх покупок, ймовірно, одним місяцем за два роки або більше і володіння зазначеними акціями якийсь час; зведення всіх продажів, ймовірно, до одного місяця, і потім якийсь час покупка тільки векселів. Однак, роблячи так, можна врешті-решт без великого ризику накопичити величезні статки, особливо якщо обмежувати інвестиції високоякісними стандартними цінними паперами. Майже всі існуючі величезні статки створені вивченням фундаментальних умов, незалежною роботою методами, описаними вище. Більш того, лише вивчаючи фундаментальні умови, можна приєднатися до цих великих підприємців, чого не можна зробити, займаючись внутрішньоденною або внутрімісячною торгівлею, і зробити гроші, як це роблять вони. Джерело — Історії Інвесторів

22 травня 2012, 11:57

По-перше, існують щоденні коливання, їх перевагою намагається скористатися звичайний трейдер. Ці коливання можна порівняти з брижами на поверхні води затоки. Вони не можуть бути передбачені жодним чином і не мають ніякого відношення до дійсної вартості передбачуваної власності або до умов в цілому. Будь-яка людина, що прагне отримати прибуток з цих рухів, на мою думку, просто азартний гравець. По-друге, існують широкі падіння і пожвавлення від п'яти до десяти пунктів, що тривають понад декілька тижнів і викликані тим, що ринок стає перепроданим або перекупленим. Ці більш широкі рухи можна порівняти з хвилями, викликаними вітрами, що дують над водами затоки. Ніхто не може сказати, куди подуют вітри, але, знаючи, як вони дмуть, порівняно легко передбачити, чи будуть води бурхливими або спокійними. Якби професійні трейдери залишили ринок у спокої, приплив повільно і постійно піднімався б або відступав без хвиль, що змінюються відповідно до фундаментальних умов. Але через своє нетерпіння і жадібність біржові спекулянти безперервно або підштовхують природний рух занадто далеко, або уповільнюють його. Якщо вважається, що тенденція ринку буде знижувальною, всі ці спекулянти стають на ведмежу сторону і продають акції коротко до тих пір, поки ринок не виявиться «перепроданим» і буде нижче, ніж виправдовують умови. Як тільки до біржових спекулянтів доходить, що вони накоїли, вони змінюють свої позиції і починають купувати, продовжуючи до тих пір, поки ринок не виявиться «перекупленим», або вище, ніж дозволяють умови. Таким чином, ринок дуже рідко знаходиться на своєму логічному місці, якщо виходити з фундаментальних умов, але майже завжди вище або нижче цієї точки, грунтуючись на цих технічних умовах. А те, що ці спекулянти збираються робити, передбачити неможливо нікому, навіть їм самим. Але, виходячи з скрупульозного і систематичного вивчення тікерів, часто можна зрозуміти, що ці спекулянти намагаються зробити. Таким чином, часто можна розумно здогадатися, чи буде наступним падіння або пожвавлення, але в кращому випадку це буде тільки припущення. Звичайно, я нікому не раджу вивчати технічні умови ринку, щоб торгувати в такі моменти, та тим, хто зобов'язаний торгувати, я рішуче рекомендую підкріплювати свої наміри вивченням цих рухів і технічних умов, що викликають їх. По-третє, існують довгі коливання, що тривають понад один рік і більше, викликані відповідними змінами у фундаментальних умовах. Ці довгі коливання можна порівняти з рухами припливу. Брижі неможливо передбачити; про рухи хвиль можна тільки здогадуватися, але рухи припливу і відпливу можна передбачити з абсолютною точністю. Точно також ті, хто вивчає фундаментальні умови, можуть сказати, чи знаходиться ринок на верхній або нижній точці припливу, або що зараз: відлив або прилив. Вивчайте Фінансові Цикли Вся фінансова і промислова історія поділена на окремі цикли, і кожен цикл складається з чотирьох окремих періодів від двох до чотирьох років. Існує період ділового процвітання, під час якого інсайдери розпродають і акції падають у ціні; період спаду в економіці, під час якого акції тащаться на вкрай низькому рівні; період депресії в економіці, коли інсайдери скуповують і акції ростуть в ціні, і період економічного зростання, в самому кінці якого акції досягають ненормально високих цін. Крім того, систематичним і ретельним вивченням як економічних, так і інвестиційних умов, і їх відносин один з одним, можна точно визначити де в даний час, з цих чотирьох періодів ми знаходимося, і розрахувати досить близько час, коли можна очікувати змін. Раз можна настільки передбачити ці довгі коливання, які називають третім рухом, то ті, у кого є гроші і впевненість у своїх переконаннях, мають можливість зробити великі статки. Більш того, на відміну від майже всіх інших форм спекуляції, такі люди, дійсно використовують переваги цих рухів, надають певну послугу своїй країні, допомагаючи стабілізувати економічні умови. Власне кажучи, кожен додатковий інвестор, який прагне отримати прибуток за рахунок цих довгих коливань, сприяє тому, щоб майбутні періоди депресії ставали менш суворими, а майбутні періоди процвітання – менш безвідповідальними. У світлі вищесказаного повинні бути очевидними два твердження. Перше: не існує надійного способу робити гроші у внутрішньоденних спекуляціях, в яких не відмовляє собі звичайний трейдер. Дев'яносто вісім відсотків таких трейдерів зазнають невдачі, втрачаючи не тільки свої гроші, але і здоров'я, репутацію, і, що найгірше, свою сміливість, і самоповага. Гра є абсолютно «нечесною» по відношенню до них, так як сили, що керують усіма атрибутами та інструментами, не підкоряються ніяким законам і правилам. У Монте-Карло людина грає просто навмання і, виключаючи два з половиною відсотка на користь банку, разом з банком має рівні шанси на виграш, що не відповідає ситуації, коли він грає проти Уоллстріта. Не тільки комісії проти спекулянта – якщо він і буде вигравати половину раз, то все одно позбудеться комісійних, – але майже все «підлаштовано» так, щоб перемогти його. Не слідуйте за натовпом Більшість бюлетенів про стан ринку спонукає публіку купувати, коли їм слід продавати, і продавати, коли їм слід купувати. Банки знижують свої процентні ставки і полегшують людям покупку, коли акції слід насправді продавати, і навпаки, вони відкликають позики і ненавмисно роблять все, що можливо, щоб перешкодити публіці купувати, коли акції коштують дешево. Корпорації підвищують свої дивіденди і публікують блискучі звіти, роблячи свої акції привабливими, коли вони вже занадто дорогі, і знижують дивіденди і показують маленьку прибуток, коли акції насправді привабливі і є безпечною інвестицією, і так відбувається по всьому ланцюжку. Банки, корпорації, керівники і навіть багато брокерів, всі свідомо чи ні, об'єднані, щоб направити публіку в неправильну сторону. Тому тільки приблизно двом відсоткам трейдерів, що вступають на Уолл-стріт, вдається як небудь виграти в цій грі, незважаючи навіть на те, що більший відсоток тих, хто грає в Монте-Карло, зривають банк. Звичайно, якби хтось знав, що уолл-стрітівська організація буде незмінно давати неправильні поради, він міг би, якщо мав би незвичайний самоконтроль і незалежність, виграти гру, завжди поступаючи з точністю до навпаки тому, що зазвичай радять деякі інформаційні листки, банки, офіційні особи корпорацій і брокери. Але це також неможливо, так як ця організація іноді радить правильно з тією ж метою подальшого збивання з пантелику інвесторів і публіки в цілому. Таким чином, перше, що я хочу довести до читачів, це те, що лише близько двох відсотків спекулянтів і трейдерів досягли успіху, пішовши з Уолл-стріт на спокій з хоч якимось прибутком, і велика частина цього малого відсотка досягає успіху в основному за рахунок удачі. Друге твердження, яке я хочу підкреслити: хоча звичайний спекулянт має дуже маленький шанс отримати прибуток і майже неможливо зробити гроші на акціях способами, що зазвичай практикуються, все ж існує один метод, за допомогою якого цього можна добитися. Я маю на увазі метод використання довгих коливань, які тривають протягом періодів від одного до чотирьох років, що можливо систематичним вивченням фундаментальних умов. А що буде робити фондовий ринок сьогодні або завтра, або навіть на наступному тижні, або, можливо, в наступному місяці, ніхто не знає, і тільки ті, хто повністю знайомий з технічними умовами ринку, зможуть зробити розумне припущення. Не рахуючи близько півдюжини членів організації на Уолл-стріт, всі інші, що грають в гру коротких коливань, просто інструменти. Ці шестеро людей добре всім відомі і досягають своєї сили за рахунок їх близьких відносин з пресою, корпораціями та брокерами. Більш того, хоча місця цих людей можуть бути відібрані у них іншими людьми, все ж число їх ніколи не буде набагато більше, бо, поки триває цикл, вони починають намагатися побити один одного, що і стримує їх число. Тому не можна тверезо розраховувати стати одним з них. Будьте Великою Людиною Однак є інше і набагато більше коло людей, що представляють Уолл-стріт в очах громадськості і постійно роблять і акумулюють величезні статки. Проте ці люди не трейдери і спекулянти, як згадані перші шість чоловік, хоча громадськість і не бачить різниці. Операції цих великих людей грунтуються цілком на фундаментальних умовах і довгих коливаннях. Коли акції коштують дешево і вони вважають, що фундаментальні умови щотижня стають все стійкіше, вони починають і продовжують акумулювати стільки часу, скільки фундаментальні умови продовжують поліпшуватися. Цей період зазвичай триває близько вісімнадцяти місяців, хоча вони можуть зробити вісімдесят відсотків своїх покупок протягом перших місяців періоду, коли преса, банки та офіційні особи корпорацій, всі здаються налаштованими песимістично, і публіка продає. В кінці цього періоду і починаючи з першої ознаки реального процвітання, ці люди починають продавати, хоча багато з них продовжують говорити оптимістично, щоб публіка продовжувала купувати. Іншими словами, починається процес розподілу, що триває один рік і більше, під час якого всі лідери кажуть оптимістично, банки позичають гроші під низький відсоток, а корпорації піднімають свої дивіденди. Незважаючи на це, фундаментальні умови більше не поліпшуються, і ці люди, які вивчають більшою мірою фундаментальні, ніж поверхневі умови, швидко продають всі свої акції; власне кажучи, навіть гроші, отримані від продажу цих акцій, позичають на Уолл-стріті, щоб дати можливість публіці легше купувати акції. Потім, коли публіка поглинула всі можливі акції і поверхневі умови настільки блискучі, що звичайний спекулянт не очікує будь-яких неприємностей, хоча фундаментальні умови є, звичайно, незадовільними, проходить слух: «пора». Після цього акції починають падати, і майже кожен стає налаштований песимістично, банки починають відкликати позики, корпорації знижують дивіденди і робиться все, щоб підштовхнути продаж акцій і викликати низькі котирування. Цей метод придушення ринку триває один рік, або більше, до тих пір, поки фундаментальні умови не починають поліпшуватися, коли знову почався вищезгаданий процес накопичення, хоча економіка, як це показують поверхневі умови, все ще дуже пригнічена. Коротше кажучи, ці люди, постійно вивчають фундаментальні умови, виходять на ринок раз на кілька років купити або продати, в залежності від того, що ці фундаментальні умови показують. Після придбання акцій вони тримають їх рік або близько того, продаючи тоді, коли публіка починає купувати, позичаючи публіці гроші на рік або більше, щоб відповідно полегшити вищесказані покупки. Продавши всі свої наявні акції, а також створивши великі короткі позиції на ринку – в той час, коли банки, комерсанти й інвестори надмірно кредитували і фундаментальні умови стають хворими, – вони раптово змінюють свій підхід, починають говорити песимістично і робити все можливе, щоб знизити акції, як описано вище, готуючись до наступного періоду накопичення. А що відбувається на ринку з дня на день або з місяця в місяць, цих людей не хвилює. Вони не відслідковують ринок, як це роблять дев'яносто дев'ять відсотків спекулянтів, а вважають за краще просто грати на довгих коливаннях. Більш того, хоча я сильно налаштований проти багатьох методів, використовуваних деякими з цих людей, я все ж вважаю, кінцевий результат їх занять приносить країні користь, сприяючи створенню стабільних умов, а також опиняючись прибутковим для них. Звичайно, це означає обмеження всіх покупок, ймовірно, одним місяцем за два роки або більше і володіння зазначеними акціями якийсь час; зведення всіх продажів, ймовірно, до одного місяця, і потім якийсь час покупка тільки векселів. Однак, роблячи так, можна врешті-решт без великого ризику накопичити величезні статки, особливо якщо обмежувати інвестиції високоякісними стандартними цінними паперами. Майже всі існуючі величезні статки створені вивченням фундаментальних умов, незалежною роботою методами, описаними вище. Більш того, лише вивчаючи фундаментальні умови, можна приєднатися до цих великих підприємців, чого не можна зробити, займаючись внутрішньоденною або внутрімісячною торгівлею, і зробити гроші, як це роблять вони. Інформація з —  "Історії Інвесторів"