Регулювання ринку криптоактивів здатне значно розширити спектр фінансових послуг не тільки для профільних компаній, а й банківського сектору. Чому — розповів ЕП заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков. «Мінфін» виділив головне.
Як легалізація біткоїну вплине на українські банки
Банківські сервіси для зберігання криптоактивів
У 2021 році найстаріший банк США Bank of New York Mellon та найбільший у Німеччині Deutsche Bank в інтересах власних клієнтів надаватимуть кастодіальні послуги — зберігатимуть криптографічні ключі від криптогаманців клієнтів і проводитимуть необхідні операції з криптоактивами.
Кастодіальні послуги — це послуги із зберігання і розпорядження майном клієнта на підставі його письмового розпорядження. Тобто послуги, при яких банк є відповідальним зберігачем. Кастодіальні сервіси дозволяють оптимізувати брокерські послуги, миттєвий доступ до криптобірж та позабіржову торгівлю.
Ці послуги важливі для клієнтів, які мають великі вкладення в криптоактиви або розпоряджаються ними. У контексті довгострокових криптоінвестицій ризик втрати доступу до гаманця превалює. Закономірно постає питання додаткового захисту цифрового еквівалента власних активів.
Для таких клієнтів рівень довіри до банків вищий, ніж до альтернативних сервісів на ринку. Крім того, коли банки надають кастодіальні послуги для представників криптоіндустрії, це свідчить про те, що вони готові розширювати ринок банківських послуг: від надійних сейфів до віртуальних сховищ.
Читайте також: Чому падає «биток» і що буде далі
Криптокомпанії сприятимуть росту банківських залишків
Клієнти з криптоіндустрії сприяють зростанню обсягу банківських залишків на рахунках класичних фінансових установ.
Наприклад, каліфорнійський Silvergate Bank у 1988 році створювався як класичний комерційний банк. Зараз він обслуговує провідні американські криптобіржі Coinbase та Kraken, європейську Bitstamp. У результаті депозити криптокомпаній у Silvergate Bank у 2020 році перевищили $2 млрд.
Ще один американський банк — нью-йоркський Signature Bank, який також працює з компаніями криптоіндустрії, у січні 2021 року наростив обсяг депозитів на $10 млрд, а це 16% загальної суми депозитів.
Фінансовий успіх обом банкам забезпечило створення окремих платіжних платформ, необхідних для арбітражу на глобальному ринку криптоактивів.
Silvergate для обслуговування криптокомпаній створив Silvergate Exchange Network, Signature — Signet. Конкурентні платіжні платформи на базі технології блокчейн стали основним драйвером росту депозитів.
Показово, що під час активної фази пандемії Signature Bank підтримав блокчейн-компанії, видаючи кредити за програмою Paycheck Protection Program.
Читайте також: Інвестиції «Мінфіну» в криптовалюту: тримати або продати
Резервування банками коштів під емісію стейблкоїнів
Банківська активність, пов'язана з використанням стейблкоїнів у грошових переказах, вимірюється мільярдами доларів.
Стейблкоїни — це віртуальні активи, прив'язані до певної національної валюти у співвідношенні 1:1. Цей тип фінансового віртуального активу вирізняється з-поміж решти, оскільки дозволяє мінімізувати волатильність ціни, тобто стрімкі коливання курсу, які загалом характерні для глобального ринку криптоактивів.
Стейблкоїни створюють нові можливості застосування віртуальних активів і є окремим сегментом криптоіндустрії. Тільки протягом 2020 року загальна капіталізація стейблкоїнів зросла більш ніж у п'ять разів — з $5 млрд до майже $30 млрд. У 2021 році їх капіталізація досягла $37,5 млрд.
Компанії-емітенти стейблкоїнів — доволі вигідні клієнти для комерційних банків, оскільки дозволяють останнім збільшувати власні банківські резерви та застосувати нові бізнес-моделі: прибуток формується шляхом отримання відсотків за позиками та комісій за зберігання і проведення взаєморозрахунків.
Резервування банками коштів під емісію стейблкоїнів — це логічний етап інтеграції віртуальних активів з класичними фінансовими інституціями.
Спостерігаємо певний зсув у парадигмі мислення: від упередженого сприйняття криптоактивів як цілковитої загрози для банків до сміливих спроб застосування окремих віртуальних активів у банківській діяльності.
Читайте також: Вклалися в крипту і заробили 1200 гривень за день
Законодавча робота
Легалізація ринку віртуальних активів в Україні вирішить низку потреб профільних компаній із сфери обслуговування і стимулюватиме розвиток принципово нової економічної моделі взаємодії з банківським сектором.
Ухвалення законопроєкту № 3637 «Про віртуальні активи» дозволить українським та іноземним компаніям відкривати банківські рахунки, отримувати кредити, залучати інвестиції. Для банків проєкт усуне юридичні обмеження щодо розвитку банківських кастодіальних сервісів для криптобізнесу.
У законопроєкті стейблкоїни визначаються як забезпечені віртуальні активи — фінансові інструменти. Тому Мінцифри спільно з Національним банком та Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку розроблятиме нормативну базу для врегулювання обігу стейблкоїнів в Україні.
Тренд гнучкого регулювання на ринку віртуальних активів сприятиме появі додаткових сервісів на перетині нової індустрії та банківського сектору.
Банки, які першими почнуть обслуговувати клієнтів криптоіндустрії, зможуть наростити обсяги депозитів. Це дозволить банкам «увімкнути» кредитування та отримати комерційно вигідне джерело фондування активних операцій. Решта банків ризикують залишитися позаду стрімкого технологічного розвитку.
Сподіваюся, найближчим часом народні депутати проголосують за законопроєкт «Про віртуальні активи» у другому читанні, і український банківський сектор отримає нових клієнтів з перспективної індустрії.
Коментарі - 36
Если зам.министра путается в таких мелочах то лучше не допускать его к процессам «легализации» — наломает дров.
Для этого и нужен закон, который поставит всех в одинаковые права и будет более прозрачен, это как минимум.
Дядьку, ты же сам в следующем предложении эту параллель демонстрируешь.
=== У нас на сегодняшний момент нет закона, который бы регулировал владение, применение, хранение… огнестрельного оружие для населения.
Именно. Тоесть сугубо с юридической точки зрения не существует запрета покупать хоть гаубицу, хоть пушку. А уж купить и носить револьвер может даже школьник.
Вот и с биткоином и прочими криптовалютами точно так же: любой кто хочет может его покупать, продавать, майнить, холдить. Нет никаких законов которые как-либо ограничивают находящегося на территории Украины человека в ведении любой криптовалютной деятельности. Один-в-один как с оружием. И даже приказа МВД нет.
===Для этого и нужен закон, который поставит всех в одинаковые права
Так и без закона у всех одинаковые права, и в плане оружия, и в плане криптовалюты. Закон об оружии нужен не для этого, а для того чтобы заместить незаконную практику регулирования рынка оружия приказом МВД. Для биткоина сам по себе закон вообще не нужен, если мы не собиремся признавать его как валюту. Единственный требующийся закон касательно криптовалют — изменения в налоговый кодекс которые приравняют операции с криптой к инвестиционным, с облажением 5% инсвестиционной прибыли. Ибо сейчас по закону надо с любой продажи платить 18% — а это делает бесмысленным операции с криптой.
Ребята, вы когда научитесь читать? Чтобы хранение было незаконным нужен закон который запрещает определенные виды хранения или наоборот разрешает хранить только определенным образом.
Закон такой есть? Нет, закона такого нет! О чём я и говорю. Есть инструкция МВД, но она не законна так как нет закона который наделяет МВД правом регулировать рынок оружия.
С биткоином ситуация один в один — нет закона который запрещает биткоин покупать, продавать, майнить, хранить. Так что собрался легализировать заминистель непрофана?
===Когда биткоин войдет в правовое поле
Он и так в правовом поле. Депутаты спокойно указывают у себя в декларациях криптовалюты и никого из них за это не посадили.
Включайте мозги, задолбало общаться с людьми без мозгов.
Так купить кусочек Марса сидя в Харькове я тоже не могу — потому что мне его никто тут не продаст.
Но разве мы обсуждаем возможность покупки? Мы вроде о законности или незаконности. А для подтверждения законности или незаконности чего-либо совершенно нет необходимости делать попытку что-либо купить. Вот например купить наркотики сидя в Харькове я могу — но разве это законно? Уверен что при желании уже сегодня могу стать собственником или травы или таблеток или другого вида этого «развлечения». А вот купить до вечера Боинг-737 не смогу, даже если бы у меня были деньги на это.
Ещё раз повторяю просьбу: ребята, давайте пользоваться мозгами по прямому назначению — думать.
Пропоную вам теж «пользоваться мозгами по прямому назначению — думать.». Той потік ахінеї що ви написали не вбереже вас від покарання за незаконне володіння вогнепальної зброї (виключення не рахуємо). І так, саме «незаконне».
І можете придиратись до слів скільки вам хочеться, по факту для цивільних це незаконно
Есть УКУ, который говорит о незаконном ношении, хранении, приобретение, изготовление…
Приказ МВД не распространяется на обычного гражданина, так как не является законом. Получая паспорт я поставил подпись под соблюдением законов (они же конституция и кодексы), но не под приказами и указаниями СБУ, МВД, Полиции …
Правда ВСУ по этому поводу стал на сторону МВД, раз нет закона должны соблюдать указы ментов.
Как-то так.
«ст. 321 — «спеціальний дозвіл"(є закон),
ст. 290 — «дозвіл відповідних органів» (є закон),
ст. 268 — «належний дозвіл» (є закон і міжнародна угода),
ст. 267−1 -«законом дозвіл» (є закон),
ст. 265 — «без передбаченого законом дозволу» (є закон, навіть три),
ст. 263 — «без передбаченого законом дозволу» (закону немає).»
Хотел бы Вам напомнить, что такой закон был, но в 2007 году его отменили. Видать мешал «правильным» гражданам использовать наградное оружие.
«Натомість, висновок Верховного суду щодо наявності заборони у статті 263 може пояснюватися одним із підходів до розуміння завдань Кримінального кодексу, який визначає, що злочином є вчиненням „зла“, а „зло“ заборонено, що само собою зрозуміло (apriori). Перелік злочинів (способів вчинення зла) встановлює Кримінальний кодекс.
Проте і такий підхід розділяє „зло“ на дві умовні категорії:
1) „malum in se“ (зло, бо таким є);
2) „malum prohibitum“ (зло, бо заборонене).
Поводження зі зброєю не може вважатися malum in se (зло, бо таким є). Адже, зброя дуже широко використовується як засіб охорони прав і свобод, суверенітету та територіальної цілісності країни. Також, варто згадати про стрілецькі види спорту та полювання.
Якщо виключити твердження, що зброя є „злом, бо таким є“, то залишається висновок, що зброя — „зло, бо заборонене“. Отже, в поводженні зі зброєю для громадян повинен бути спеціальний закон, який встановлює заборони і обмеження, які б гарантували захист від сваволі та непорушну дію принципу правової визначеності. Тобто і в такому випадку необхідним є спеціальний закон про поводження зі зброєю.»
По твоей логике в отсутствие закона который прописывает эти операции — твой утренний омлет незаконен и нелегален.
А жена сварившая тебе в очередной раз борщ — вообще рецидивист со стажем, повар в законе.
Вы за разумное, так я же не против этого. Просто разумное и укр. реальность разные вещи. Я именно про это и толкую. Есть закон или его нет, как Вы пишите — это не важно в данном случае. Я бы сказал, что есть правила игры и если хочешь купить оружие — будь добр пройди процедуру и пользуйся так, чтобы никто из силовых органов к тебе вопросов не имел. Вот о чем я.
А Вас послушать, так можно вооружаться до зубов и говорить всем, что закона нет. Хочу я посмотреть на реализацию сего в нашей реальности.
«можно вооружаться до зубов» в реальности для обычного смертного — нет, а вот для всех, кто имеет влияние — да. Именно для этого и нужен закон, о чем говорит Конституция и УК.
Позволю себе Вас перефразировать.
Обычному смертному не получиться доказать в суде свою правоту по поводу «закона нет». А вот если у тебя есть ресурс и ты можешь нанять деловых адвокатов, то тогда можешь брать БТР с полным боекомплектом. Верно понял?
их тысячи 3 или 4 наберется. И там фонда гарантированиея нет. Никто не спасет.
Зачем же Вы тогда пользуетесь системой «гнилій і продажній банківській і монетарній»?
И вы им заплатили. Добровольно и с песней. Как и положено
Вы неправильно перефразировали.
Я считаю, что должен быть закон, который поставит точки в этом вопросе.
Я считаю, что даже куча адвокатов пример тут https://reyestr.court.gov.ua/Review/74475834 не помогут.
Я считаю, что у ВСУ не было выхода, т.к. обратное решение поставило бы под сомнение более 350 тыс. судебных решений, а соответственно «кристально чистых» людей неоднократно судимых имели возможность выйти на свободу.
Я считаю, что несправедливо одним иметь наградное оружие, которое не подпадает под действие 263, а других будут судить за несчастный патрон в доме. Хороший пример с Пашинским.
Я хочу прозрачные условия приобретения лицензий, право на использование оружия и т. п.
…
Я хочу закон.
у нас нет закона запрещающего убивать людей. а вот статья в кодексе за убийство есть. ужас
вот более приближенная к делу и более резонанстнаяhttps://zakononline.com.ua/court-decisions/show/78628039