Куди інвестувати українцям у Німеччині: ETF, ощадні рахунки та 5 дорогих помилок початківців

Як інвестують німці

Німеччина давно має репутацію країни, де вміють заощаджувати. Але, за словами експертки Berliner Volksbank Марти Кашуби, інвестиційна поведінка молодших і старших поколінь у Німеччині помітно відрізняється.

«Старші клієнти зазвичай консервативніші. Вони частіше вибирають ощадні продукти, облігації або інвестиційні фонди, якими управляють професійні менеджери», — пояснює експертка.

Молодші інвестори, навпаки, частіше самостійно формують інвестиційні портфелі та активно використовують цифрові платформи, такі як Trade Republic або Scalable Capital, де комісії зазвичай нижчі.

За даними Deutsches Aktieninstitut, у 2025 році акціями, фондами акцій або ETF володіли 14,1 млн жителів Німеччини, що на 2 млн більше, ніж роком раніше. Тобто майже кожен п’ятий житель країни віком від 14 років прямо або опосередковано бере участь у фондовому ринку. Особливо показовим є зростання інтересу до інвестування серед молоді: кількість інвесторів віком до 40 років досягла 4,9 млн осіб, ця вікова група забезпечила понад 60% загального приросту нових інвесторів.

Змінюється і сам підхід до інвестування. Із 14,1 млн інвесторів 12,1 млн володіли фондами акцій або ETF, а 9,2 млн інвестували виключно через фонди та ETF. Це свідчить про те, що для більшості приватних інвесторів фондовий ринок сьогодні означає інвестування в широкий ринок через готові диверсифіковані рішення.

Одним із головних драйверів цього процесу стали ETF-Sparplan — автоматизовані накопичувальні плани, які дозволяють регулярно інвестувати навіть невеликі суми. За даними European ETF and ETF Savings Plan Study, кількість таких планів у Німеччині зросла з 7,1 млн у 2023 році до 9,5 млн у 2024 році, тобто майже на 34% лише за рік.

Стрімке зростання попиту підтверджується і масштабами самого ринку ETF. За даними BVI, обсяг ETF-активів, що перебувають у власності німецьких інвесторів, зріс із 309 млрд євро у червні 2023 року до 500 млрд євро у червні 2025 року. Близько 82% ETF-активів припадає на акційні фонди, близько 14% — на облігаційні ETF, тоді як решта інвестована в інші категорії активів. Це свідчить про орієнтацію приватних інвесторів на довгострокове зростання капіталу.

«Клієнтам стало значно простіше розпочати інвестувати. Багато хто може придбати один диверсифікований фонд або ETF і тримати його протягом тривалого часу. Німці побачили, що навіть після серйозних криз фінансові ринки з часом відновлюються. Тому страх перед інвестуванням поступово зменшується, хоча повністю він не зник», — пояснює експертка Berliner Volksbank Марта Кашуба.

Читайте також: Квартира в Туреччині чи Іспанії за однаковою ціною: що обрати інвестору

Куди можуть інвестувати в Німеччині українці

Головна особливість місцевого фінансового ринку полягає не лише у більшому, ніж в Україні, виборі інструментів, а й у високому рівні автоматизації інвестиційного процесу. Після початкового налаштування внески та купівля активів можуть здійснюватися автоматично за визначеним графіком.

Найпоказовіший приклад — ETF-Sparplan. Це накопичувальний інвестиційний план, за яким із банківського або брокерського рахунку регулярно списується визначена сума і спрямовується в обраний ETF. Для початківця це знижує психологічний бар'єр входу, адже не потрібно відразу мати великий капітал чи намагатися вгадати найкращий момент для купівлі.

В Україні доступ до ETF також можливий, однак зазвичай через міжнародного брокера. Це означає, що інвестору потрібно самостійно розібратися з відкриттям рахунку, переказом коштів, податковими наслідками та декларуванням доходів. Тобто сам інструмент може бути доступним, але шлях до нього для українського резидента часто складніший, ніж для людини, яка користується місцевою німецькою фінансовою інфраструктурою.

Ще одна важлива відмінність — роль банку або фінансового посередника. У Німеччині інвестиційні продукти часто інтегровані у звичну банківську екосистему: клієнт може мати поточний рахунок, ощадний рахунок, брокерський рахунок, ETF-план або пенсійне накопичення в межах однієї фінансової системи. Для багатьох українських інвесторів така модель поки що є менш звичною.

Для українця в Німеччині практичний висновок простий: варто використовувати можливості місцевого фінансового ринку, але не копіювати поведінку німецьких інвесторів механічно. Вибір інструментів має залежати від статусу проживання, податкового резидентства, інвестиційного горизонту та готовності до ризику.

«ETF дозволяють інвестору відразу отримати диверсифікований портфель, що включає різні регіони, галузі та класи активів. Для багатьох людей це найпростіший спосіб розпочати інвестувати», — зазначає Марта Кашуба.

Експертка підкреслює, що диверсифікація залишається одним із ключових принципів успішного інвестування: «Важливо розподіляти капітал між різними ринками — наприклад, європейським та американським, а також між різними секторами економіки. Саме диверсифікація дозволяє зменшувати ризики».

Читайте також: Як заробити на доменах: купівля за $10, продажі за мільйони та головні ризики

Типові помилки українців під час інвестування в Німеччині

Частина типових помилок наших співгромадян пов’язана з недостатнім досвідом інвестування, частина — з перенесенням звичних фінансових підходів у зовсім інше економічне та регуляторне середовище.

Однією з найпоширеніших помилок є очікування швидкого результату. Багато нових інвесторів приходять на фондовий ринок із логікою банківського депозиту: вклав кошти — отримав прогнозований дохід. Проте інвестиції в ETF або акції працюють інакше: вартість активів може як зростати, так і знижуватися, а результат довгострокових стратегій часто стає помітним лише через декілька років.

Не менш поширеною є недооцінка податкових аспектів інвестування. Після переїзду до Німеччини багато українців стикаються з новими правилами оподаткування інвестиційних доходів, які можуть суттєво відрізнятися від звичних підходів в Україні. Тому перед початком інвестування варто розуміти не лише потенційну дохідність активу, а й податкові наслідки володіння ним.

Ще одна типова помилка — починати інвестувати без достатнього фінансового резерву. За наявності фінансової подушки інвестор не змушений продавати активи через тимчасові труднощі або непередбачені витрати. Відсутність резерву, навпаки, часто призводить до емоційних рішень у невдалий момент.

Поширеною є й спроба постійно «вгадувати ринок». Частина інвесторів відкладає купівлю активів в очікуванні кращого моменту або, навпаки, купує їх лише тому, що вони стрімко зростали в минулому. Саме тому в Німеччині великої популярності набули ETF-Sparplan та інші моделі регулярного інвестування, які дозволяють поступово формувати капітал без необхідності постійно прогнозувати рух ринку.

Окремою проблемою для багатьох українців після переїзду стає перенесення інвестиційних підходів, сформованих в українських реаліях, на зовсім інше фінансове середовище. В Україні інвестори нерідко змушені враховувати валютні ризики, високу інфляцію та економічну нестабільність, тоді як у Німеччині інвестування частіше базується на регулярних внесках і довгостроковому накопиченні капіталу.

Більшість із цих помилок допускають інвестори в різних країнах. Проте для українців, які лише починають працювати з німецькою фінансовою системою, особливого значення набувають фінансова грамотність, розуміння місцевих правил та готовність будувати інвестиційну стратегію на роки вперед.

Експертка Berliner Volksbank Марта Кашуба каже, що українці зі статусом тимчасового захисту можуть відкривати інвестиційні та ощадні рахунки в Німеччині, хоча конкретні умови можуть відрізнятися, залежно від політики окремого банку.

«У нашому банку починати інвестувати можна вже з 25 євро на місяць. Це невелика сума, але навіть такі регулярні внески дозволяють поступово формувати капітал», — підкреслює вона.

Говорячи про типові помилки нових інвесторів, експертка виділяє дві найпоширеніші проблеми.

«Багато клієнтів очікують швидкого результату. Коли ринок тимчасово знижується, вони продають інвестиції зі збитком, не дочекавшись відновлення. Ще одна поширена помилка — недооцінка ефекту регулярних невеликих внесків. Саме регулярне інвестування навіть невеликих сум у довгостроковій перспективі може забезпечити суттєвий приріст капіталу», — зазначає Марта Кашуба.

З чого почати?

Для українців, які проживають у Німеччині, вибір інструментів зазвичай залежить від конкретної фінансової мети. Якщо кошти можуть знадобитися найближчим часом, доцільно розглянути ощадні рахунки, на кшталт Tagesgeld, які поєднують ліквідність із нарахуванням відсотків на залишок коштів.

Якщо горизонт інвестування становить 10−20 років і більше, багато інвесторів вибирають ETF-Sparplan — модель регулярного інвестування невеликих сум у диверсифіковані біржові фонди. Для тих, хто планує накопичення на пенсію, інтерес можуть становити пенсійні та накопичувальні програми.

Незалежно від країни проживання, головний урок успішного інвестування залишається незмінним: результат визначається не вибором одного «ідеального» інструменту, а фінансовою дисципліною, регулярністю внесків і здатністю дотримуватися вибраної стратегії протягом багатьох років.

Автор:

Анастасія Мостова