Два роки великої війни: як змінилася економіка, доходи українців та державний борг

Як змінилася економіка

Перший рік повномасштабної війни призвів до стрімкого падіння економіки: за рік національний продукт скоротився майже на третину. Найбільше падіння відбулося у другому кварталі 2022 року, коли у тимчасовій окупації опинилася частина Київської області та півночі України. Тоді ВВП скоротився на 36,9%. За підсумками ж року, Світовий банк пророкував скорочення економіки до 45%. З подібними розрахунками виступали й низка українських експертів, припускаючи падіння до 50%.

Тоді найпесимістичніші прогнози не підтвердилися. Вже з третього кварталу економіка почала демонструвати ознаки відновлення. Насамперед, завдяки пристосуванню до змін та відновленню споживання. Як наслідок, за підсумками року, ВВП скоротилось на 29%.

Вже за підсумками минулого року, економіка України почала відновлюватися та зросла на 5%.

«Основним драйвером зростання економіки у 2023 році було пристосування бізнесу та населення до умов війни. У першій половині року активно відновлювалося приватне споживання на фоні стабілізації на валютному ринку та очікувань успішного контрнаступу. У другій половині року економіку підтримав гарний врожай, відсутність дефіциту електроенергії та відновлення експорту морськими портами», — пояснює причини зростання директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.

На думку голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, економічне зростання цього року, хоча й уповільнюється, але триватиме й надалі, якщо не з’являться нові значні безпекові ризики.

«Цьогоріч внутрішній попит і надалі залишатиметься ключовим драйвером відновлення економіки завдяки зростанню доходів населення. Також є хороші шанси на відновлення безперебійного експорту сировинних товарів морськими шляхами. Якщо не виникне нових перешкод для суден, то експорт може також стати вагомим чинником зростання економіки. Тож, за нашими оцінками, українська економіка може цього року зрости на 5%», — зазначає він.

Водночас, за словами виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, основним «джерелом» зростання минулого року став все ж ефект низької порівняльної бази.

«Статистично, після такого стрімкого падіння будь-яка діяльність дає хороший показник зростання. На поточний рік вже не матимемо ефекту низької порівняльної бази. Тому очікується сповільнення темпів зростання до 3−4% ВВП», — розповів він «Мінфіну».

Попри те, що ВВП країни демонструє поступове відновлення, існує проблема, про яку говорять небагато, — зміна структури економіки. Все більший обсяг у загальній картині займають державні витрати.

Якщо у 2021 році частка державного управління в економіці нашої держави займала лише 7%, то минулого року досягла орієнтовно 26%. Натомість, приблизно вдвічі знизилася частка добувної промисловості — з 8% до 4%, сільського господарства — впала з 12% до 8%, навіть IT та телеком скоротилися з 5% до 3%.

Таким чином, значна частка ВВП забезпечена державними видатками, а ті, зі свого боку, — допомогою та кредитами партнерів. «Наше „економічне диво“ тримається на масштабній фінансовій підтримці ззовні. Якщо прибрати $42 млрд, які ми отримали минулого року, то дивуватись та вражатись не буде чому», — говорить Дмитро Боярчук.

Як змінився державний борг

Дефіцит державного бюджету на поточний рік досягає 1,5 трлн грн. За нинішнім офіційним курсом, це близько $39 млрд. На думку Віталія Ваврищука з ICU, наразі ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі та цілком можна очікувати, що держава отримає, принаймні, $28−30 млрд.

Державний борг вже становить 85% ВВП, хоча, за підсумками 2021 року, був досить скромним — менше 49%. До такої стрімкої зміни призвело одночасне падіння економіки та зростання запозичень.

Загальна сума держборгу на початок цього року сягнула $145,3 млрд, а це близько 5,6 трлн грн. За прогнозами ж МВФ, держборг України продовжить зростати, і у 2025 році сягне 100% ВВП.

Водночас, як відзначає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій, ситуація не виглядає катастрофічною, адже погашення боргів розтягується на довгий період.

«Більш-менш правдоподібний графік погашення усіх державних боргів, які ми накопичили на кінець 2023 року, на найближче майбутнє мало чим відрізняється від того, який ми мали на кінець 2021 року, тобто до великої війни. Щось не можу пригадати, щоб тоді всі журилися, що в нас якийсь непомірний борг чи важкі боргові виплати», — нагадує він.

Експерт пояснює, що найближчі 5 років графік погашення державного боргу (щодо ВВП минулого року) практично не відрізнятиметься від довоєнного, а помітна різниця з'явиться лише через 6 років.

«Цього року нам знову доведеться залучати дуже багато боргу, — але і цей борг, сподіваємося, переважно, буде довгим і не вимагатиме повернення вже завтра», — уточнює Паращій.

Також нинішній держборг України не виглядає надзвичайним, порівнюючи з низкою розвинених країн. Зокрема, у Франції він досягає 110% ВВП, США — 124%, Італії — 144%, а Японії — надзвичайні 255%. Звісно, цим країнам простіше перекредитуватися на довгий термін і під низькі ставки, але їхній досвід говорить про те, що саме по собі нарощення зобов'язань — далеко не вирок.

Доходи бюджету

Через велику увагу в медіа до зовнішньої допомоги Україні може скластись враження, що в нас обвалилися власні бюджетні надходження. Однак, насправді, це не так. Якщо ухвалений до повномасштабного вторгнення бюджет на 2022 рік передбачав дохід в 1,32 трлн грн, то у 2023 році цей показник зріс вже до 1,42 трлн грн. В цьогорічному ж кошторисі очікується дохід майже 1,77 трлн грн, тобто приблизно на 450 млрд, або на 34% більше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Оптимістичні прогнози ґрунтуються на суттєвому зростанні доходів від податку на доходи фізичних осіб, що відбудеться завдяки підвищенню мінімальної та середньої зарплат. Також передбачається, що зростуть надходження від податку на прибуток підприємств та акцизів — допоможуть подорожчання цигарок та, ймовірно, пального.

Окремо варто відзначити законодавчі зміни, якими доходи від ПДФО військовослужбовців переводяться із місцевих бюджетів до державного, — завдяки цьому планується залучити майже 94 млрд грн.

Величезний же бюджетний дефіцит та потреба в допомозі союзників обґрунтовуються військовими витратами. Дохідна частина бюджету становить приблизно стільки ж, скільки доводиться витрачати на армію.

Зростання цін взяли під контроль

Перший рік повномасштабного вторгнення відзначився стрімкою інфляцією. За підсумками року, вона зросла на 26,6%. Така ситуація склалася через низку чинників: ускладнення логістики всередині країни та труднощі ввезення імпорту, зупинка значної частини виробництв, падіння гривні, а також подорожчання енергоносіїв та продовольства на глобальних ринках.

Важливим фактором розгону цін стала також емісія гривні. У першій половині 2022 року НБУ профінансував держбюджет через купівлю військових облігацій на 225 млрд грн. На другу половину року було прийнято рішення про друк додатково 30 млрд грн щомісяця.

На цьому фоні хоч якось стримував ціни лише слабкий внутрішній попит та труднощі з вивезенням продукції за кордон.

За прогнозами НБУ та МВФ, у 2023 році інфляція мала бути ненабагато нижчою і становити 21−22%. Однак, дійсність виявилась кращою, і ціни зросли лише на 5,1%.

«Основним фактором зниження інфляції у 2023 році був гарний врожай овочів, зернових, а також круп, насамперед, гречки. Збільшення пропозиції мало прямий вплив на ціни на ці товари, а також опосередкований вплив на інші продукти харчування, такі як м’ясо, через нижчі ціни на корми», — пояснює Олена Білан.

Також, за її словами, допоміг стабільний курс гривні та мораторій на підвищення комунальних тарифів. Крім цього, минулого року НБУ відмовився від емісії гривні, хоча спершу очікував, що вона становитиме 15 млрд грн на місяць.

Допомогла взяти під контроль ціни і глобальна ситуація. «Основна причина уповільнення інфляції — це жорстка монетарна політика світових центральних банків (підвищення вартості грошей та згортання монетарних стимулів) і зменшення програм бюджетної підтримки після ковіду. Світові ресурсні ціни почали знижуватись, а ми рухаємось в руслі цих тенденцій», — зазначає Дмитро Боярчук.

Цього року інфляція все ж дещо прискориться, порівнюючи з попереднім. Уряд очікує зростання споживчих цін на 9,7%, приблизно такий самий прогноз і у МВФ.

Читайте також: Інфляція прискориться, безробіття скоротиться: чи виправдаються прогнози НБУ

«Інфляція залишатиметься нижче 7%, принаймні, до літа, а потім дещо прискориться. Прискорення інфляції у другому півріччі може бути обумовлене певним зменшенням врожаїв щодо високих минулорічних рівнів та помірною девальвацією гривні, що зробить імпортні товари дорожчими в гривневому еквіваленті», — пояснює Віталій Ваврищук.

Скільки заробляють українці

Висока інфляція у 2022 році призвела до різкого зниження реальних доходів. За оцінками Держстату, вони в перший рік повномасштабної війни знизилися на 14%. Оцінки експертів були ще песимістичнішими. За словами економіста Центру економічної стратегії Ганни Сахно, того року вони обвалились на 21%. При цьому реальне безробіття сягнуло 30% населення працездатного віку. Середні доходи впали б ще сильніше, якби не виплати військовим.

Минулого ж року реальні доходи почали зростати. За оцінками сайту Work.ua, у 2023-му середня заробітна плата збільшилася на 23%. Таку ж оцінку зростання зарплат наводить і Держстат (щоправда, за результатами третього кварталу). Скромнішими є оцінки Ukraine Economic Outlook, експерти якого вважають, що зарплати за рік додали приблизно 17%.

Зважаючи на інфляцію в 5%, реальне зростання доходів працівників в Україні минулого року могло скласти орієнтовно від 12% до 18%, і наближається до того рівня, що був до повномасштабної війни, але, найімовірніше, залишається все ж нижче.

Читайте також: Українці почали менше витрачати за кордоном: як це вплинуло на платіжний баланс

Експерти Ukraine Economic Outlook пов'язують зростання зарплат, насамперед, із браком працівників через мобілізацію та виїзд мільйонів біженців за кордон. Очікується, що цього року зарплати також зростатимуть і ближче до кінця року їх середній розмір сягне приблизно 24 тис. грн.

Джерело: НБУ, Work.ua, розрахунки Ukraine Economic Outlook

Через значну кількість вимушених мігрантів за два роки суттєво знизилося населення України. Якщо до полномасштабного вторгнення воно становило 41 млн осіб, то зараз в країні проживає близько 32−33 млн осіб.

Оборонна промисловість

Через російське вторгнення Україні довелось суттєво наростити оборонний бюджет. Цього року витрати на Збройні сили, МВС та інші органи нацбезпеки досягають 1,6 трлн грн. Це близько половини державного бюджету, або ж 21,6% ВВП. Для порівняння: у 2021 році витрати на оборону становили близько 3,2% ВВП.

Цього року в Україні має суттєво зрости виробництво зброї та боєприпасів. На ці цілі закладено 56 млрд грн. Додатково 48 млрд будуть спрямовані на виробництво дронів та антидронових систем. Тобто разом на зброю держава планує витратити 104 млрд грн.

Для порівняння: у 2023 році на закупівлю зброї у держбюджеті передбачалось трохи менше 42 млрд грн. Але навіть тоді, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, виробництво українських артилерійських снарядів за рік зросло у 2,5 рази, а міноментих — у 42. Ще суттєвіший стрибок Україна здійснила у виробництві дронів. Якщо у 2021 році їх робили лише 7 підприємств, то зараз близько 100−150.

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, зараз у бюджеті закладено кошти на закупівлю впродовж року 1 млн дронів, і йде робота, щоб збільшити цю кількість. За його словами, лише в грудні до армії було поставлено в 50 разів більше дронів, ніж за весь 2022 рік.

«Виробничі потужності українського ВПК у 2023 році зросли втричі. На поточний рік встановлено нову мету — зростання в шість разів», — наголошує Шмигаль.

Читайте також: 520 млрд грн «відкупних» за бронь: чи зможе держава зібрати цей максимум

Попри значний розвиток сектору, Україна все ще залишається надзвичайно залежною від постачання зброї союзниками. Однак, розвиток сектору створює фундамент не лише для військового, але й економічного розвитку в майбутньому. За неофіційними даними, ВПК минулого року додав 1,5% до загального економічного росту. Цьогоріч його значення має всі шанси зрости ще суттєвіше.

Автор:

Журналіст Олексій Писарєв

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка