Відділення Радабанка: Запоріжжя, вул. Яценко, 1

Дякую що допомогли моїй мамі відкрити картку та встановити додаток. Пенсіонерам це важко.

Обратился в отделение г. Запорожья по поводу выкупа монет. Кассир сказала, что монет нет. А после меня выдала другому человеку десяток монет, и что удивило не через окошко кассы, а вышла в коридор и передала монеты. После того как я поднял вопрос, монета нашлась и для меня, но следующему покупателю дали отказ. Хотя у кассира было еще много монет. Обращение на горячую линию ничего не дало, ответ получил что это в порядке вещей. В банке процветает коррупция в открытую

Вже й не знаю що й робити.
До Мінфіну вже зверталася раніше.
Я співробітник 11 відділення (мабуть).
Їм замало того, що вони мене підставили, та залишили без грошей, утримуючи закріплене за мною робоче місце за рахунок заяв на відпустку за власний кошт. Так минулої п’ятниці 29.04.2022 видалили з робочої групи.
Всі мої спроби дозвонитися до керівництва (Прус, Кубах, Пастовенська) зазнали поразки, зазначені особи скидали виклик.
Пояснень не дають, на зв’язок не виходять, нічого не пояснюють чи є я в загалі співробітником банка, чи мене вже якимось чином звільнили (між тим я единая годувальниці не повнолітньої дитини) та якщо звільнили то дуже цікавить куди поділася моя трудова книжка.

Одна надія на Мінфін. Допоможіть розібратися що в загалі коється.

Прийти працювати в радабанк було помилкою.
За ради посади економіста отримала третю вищу освіту, та 2,5 роки досвіду. Проте попереднє місце роботи було далеко від дому. Запропонували перейти з попереднього банку де працювала до радабанку. Начальник відділення 11 казала, що у зарплатні не втрачу і вона так саме буде 10400, та ще й буде премія, на моє попередження що з програмою в якій вони працюють не знайома, мене запевнили що будуть навчати та допомогати, що колектив гарний, та дружній.
Також попередила заздалегідь ще на співбесіді, що в мене є дитина, що лише я її забезпечьюю, а згодом надала всі підтверджуючі документи.
Мене взяли на посаду, проте я дарма погодилась.
Вже на першому тижні роботи зрозуміла, що колектив зовсім не дружній. У відділенні постійно галас, як пані Кубах, та і пані Пастовенська розмовляють завжди на підвищених тонах, ображати співробітників, та намагатися морально знищити в них є нормою. Про навчання не було й мови. Перші декілька днів мені показували де що знайти в програмі, проте згодом чула лише докори, хоча при виникненні таких самих помилок у колег їм нічого не казали.
Другим неприємним фактом стало те, що офіційна зарплатня складає не 10, а 7 тис. грн.
Та останньою краплею стало те, що з моменту як почалася війна, відділення 11 перестало працювати і всім на всіх байдуже. Тих з працівників, хто виїхав з країни «попрохали» написати заяву на звільнення.
А тим, хто залишився «запропонували» писати заяви на відпустку за власний кошт. Я в країні, банк навіть не намагався допомогти, мені жодного разу не запропонували вийти на роботу, що б хотя б заробити на життя собі та донці (між тим на мою зарплатню живе ще Мати якій відмовлено у пенсії, та Батько у якого мінімальна пенсія).
У побуті це називається «кидалово» та «підстава», або можно Зрада. Запропонувати кращі умови роботи знаючи, що на справді умови гірші, та ще й кинути у скрутних умовах військового положення співробітника з дитиною.
В мене є з чим порівнювати. Моїх ексколег з Ощаду, банк їх не кинув.