Спочатку зроблю нормативну викладку:
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про Національний банк України», НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про Національний банк України», однією із функцій НБУ є встановлення для банків правил проведення банківських операцій, захисту інформації, коштів і майна, регулювання діяльності платіжних систем та систем розрахунків України…
Відповідно до положень ст. 66 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ, в т. ч. у формі встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.
Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, ЗУ «Про Національний банк України», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів НБУ (ч. 6 ст. 4 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»).
За змістом ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про Національний Банк України» НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Не Конституцією України, не ЗУ «Про Національний банк України», не ЗУ «Про банки та банківську діяльність», а ні іншими законами України, КМУ не надано право здійснювати регулювання та контроль банківською системою України.
Отже, єдиним органом державного регулювання та контролю за банківською системи України є НБУ, якому надані всі повноваження встановлювати правила та визначати порядок здійснення банківської діяльності банками та іншими фінансовими установами України.

Питання: Чи є КМУ регулятором в банківській системі? Чи підлягають нормативно-правові акти КМУ виконанню банками та на підставі