Раз, два — просто…не завжди

Так як Заявка #56542 (данные по заявке) открыта і проблема не вирішена, втретє наполягаю, щоб банк дав мені письмову відповідь

1. Відповідно до пункту 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа
(кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти
Згідно з приписами статті 536 ЦК України за користування чужими
грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Керуючись нормами ЦК України, 1 липня 2022р. я внесла на свій рахунок (рахунок для погашення зобов’язань за кредитом) 5500,00 грн на погашення поточного платежу за кредитом готівкою, оскільки це плановий платіж.
Термін оплати якого був 28 червня 2022 року. Законом України від 15 березня 2022 № 2120- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (надалі — Закон № 2120-ІХ) розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6.1, відповідно до якого «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.
Таким чином я виконала свої зобов’язання перед кредитором (банком) за договором, згідно з чинним Законом України, і що підтверджено випискою з рахунку.
Проте банк, на свій розсуд, списав кошти не за призначенням, тим самим створив ситуацію, при якій у мене виникла заборгованість по даному кредиту і перешкодив своїми діями виконанню взятих мною на себе зобов’язань.
Банк заявляє, що працює згідно із Законодавством України. Будь ласка, вкажіть норму Закону, згідно з якою кошти клієнта, перераховані на виконання зобов’язань за кредитом, були переведені на інший рахунок? Консультацію «фахівця» з приводу IBAN я чула ще 01/07/2022.
На 01 серпня, в результаті роботи спеціалістів, консультантів, менеджерів із кредитів, я вже «мала» прострочену заборгованість приблизно 8880,00 грн. Звичайно, я того ж дня внесла на рахунок 8900,00 грн. (Для банку- дивіться виписку). Слідуючи рекомендаціям «спеціаліста-консультанта» вносити гроші не через карт-рахунок, а безпосередньо на IBAN. Але історія повторилася, банк на власний розсуд розподілив кошти, без доручення клієнта. Обов’язок мій збільшився! І це вже вдруге перешкоджає виконанню мною зобов’язань, але тут вони вже використовують кошти, переведені на погашення прострочених відсотків, які виникли в результаті дій працівників банку. І я вдруге запитую, якою нормою, якого Закону обґрунтовані дії банку у перешкоджанні мені виконати обов’язки щодо погашення кредиту?

2. За кредитною карткою, із затвердженим лімітом у сумі 74000,00грн, у мене є прострочені платежі. 28 червня 2022 року я отримала від банку повідомлення про тимчасове блокування картки.
Тим не менш, 06 липня неплатоспроможному споживачеві фінансових послуг кредитний комітет піднімає ліміт і тепер він становить 84232,00 грн.
Так як у період військового стану банкам заборонено нараховувати штрафи та пені за прострочені платежі за кредитами, банк підняв ліміти, адже 48% від суми 74 000,00 грн. відрізняються від 84232,00 грн.
Наскільки дії банку правомірні і чи це не є прихованими відсотками, чи прихованими штрафами, забороненими Законодавством?
Будь ласка, дайте посилання на нормативну базу, вкажіть норму Закону, яким чином, не дослідивши матеріальне становище, джерела доходу клієнта, кредитний комітет ухвалив рішення про збільшення кредитного ліміту.
До речі, за проблемним кредитом я теж вношу кошти в міру можливості, враховуючи форс-мажорні обставини.
Частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України
визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від
відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до статей 14, 14¹ Закону України «Про торгово-промислові
палати в Україні», Торгово-промислова палата України (надалі — ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

3. Банк відмовляється дати письмову відповідь, посилаючись що банк несе відповідальність за збереження конфіденційної інформації клієнта. Тому надати відповідь на e-mail, на жаль, не є можливим, через те, що вказана адреса в анкеті не зареєстрована. Відповідь банку: «Колеги ще раз перевірили Вашу ситуацію та готові надати консультацію у телефонному режимі».
Мені не потрібна консультація, тим більше в телефонному режимі, так я мала негативний досвід консультацій працівників банку. Мені потрібні відповіді щодо дій банку, з посиланням на норми Законів, якими вони керувалися, перешкоджаючи виконанню мною зобов’язань та збільшенню лімітного кредиту.

4. По-перше, пояснення дій банку, з посиланням на конкретні статті, пункти Законів, кодексів, інших нормативних актів не є конфіденційної інформації клієнта.
По-друге, банк гарантує та забезпечує конфіденційність телефонних розмов, користуючись мобільним зв’язком? Крім того, дзвінки надходять із різних телефонних номерів — стаціонарних з різних міст, а також з номерів мобільних різних операторів. Фраза «Вас турбує банк Кредит Дніпро» не дає мені гарантії, що я розмовляю зі співробітником банку.
По-третє, чи банк можливо використовує захищені лінії зв’язку з клієнтами? І банку достовірно відомо, що мій мобільний телефон захищений від стороннього втручання?