У Раді відклали голосування за криптозакон: НБУ попередив про ризики для гривні та криптобірж

►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Чому виникли розбіжності

4 листопада Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити законопроєкт № 10225-д у другому читанні та в цілому.

Однак Нацбанк не підтримав редакцію документа. Регулятор заявив, що в ній не врахували частину домовленостей із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), досягнутих під час роботи над законопроєктом, пише народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

Одне з головних зауважень НБУ стосується спрощеного допуску іноземних токенів.

НБУ побоюється появи паралельної системи розрахунків

Законопроєкт передбачає можливість допуску токенів ART (прив'язаних до активів) та OTHER (інших віртуальних активів) із так званих довірених країн на підставі розкриття інформації, без окремої авторизації.

Водночас серед таких країн є не лише держави ЄС, де діє регламент MiCA, а й юрисдикції з іншими правилами регулювання.

Читайте також: Криптозакон України привернув увагу G7: що відбувається навколо документа

Нацбанк вбачає ризик у тому, що під виглядом ART на український ринок можуть потрапляти активи, які фактично виконуватимуть функції валютних стейблкоїнів.

Наприклад, токен, забезпечений на 99,9% доларами та на 0,1% іншим активом, формально може класифікуватися як ART, хоча за економічними властивостями він близький до токенів електронних грошей (EMT).

Проблема полягає в розмежуванні повноважень: ART регулюватиме НКЦПФР, тоді як EMT належать до сфери відповідальності НБУ.

На думку Нацбанку, така модель може сприяти посиленню доларизації та створенню паралельної системи розрахунків.

Регулятор наполягав, щоб іноземні ART проходили авторизацію або реєстрацію, а НКЦПФР мала гарантований доступ до інформації про резерви цих токенів за кордоном для захисту власників.

Також НБУ вимагав зобов'язати Комісію зупиняти або відкликати авторизацію за наявності визначених законом ризиків, підтверджених висновком Нацбанку.

Натомість у запропонованій редакції передбачено лише врахування позиції НБУ, без обов'язкового припинення допуску ризикового токена.

Альтернативна пропозиція Нацбанку — виключити ART зі спрощеного механізму допуску, залишивши його лише для OTHER-токенів — також не отримала підтримки НКЦПФР.

Скільки криптобірж зможуть працювати в Україні

Ще одна суперечність стосується кількості криптобірж, які отримають право легально працювати в Україні.

Спочатку НБУ виступав проти кількісних обмежень. У вересні регулятори погодили компроміс — не більше трьох бірж до завершення воєнного стану.

Пізніше, 29 жовтня, обговорювали можливість збереження обмежень до вступу України в ЄС, але зрештою погодили інший варіант: максимум три криптобіржі протягом п'яти років.

У фінальній редакції п'ятирічний період залишився, проте визначати кількість бірж пропонується самій НКЦПФР.

На думку НБУ, це дозволить допустити на ринок лише одного-двох операторів, що створює ризик монополізації. Адже інші учасники крипторинку можуть залежати від бірж, які забезпечуватимуть основну ліквідність.

Крім того, Нацбанк попереджає про можливі корупційні ризики, оскільки Комісія визначатиме одночасно кількість операторів і порядок їхнього відбору.

Коли Рада повернеться до криптозакону

Після розгляду в комітеті законопроєкт обсягом близько 270 сторінок передали юристам Верховної Ради для додаткової перевірки.

За словами Ярослава Железняка, доопрацювання може тривати приблизно тиждень. Після цього документ планують повернути до парламентського розгляду.

Не виключено також перегляду окремих положень рішення фінансового комітету.

Водночас НКЦПФР підтримує ухвалення законопроєкту та наголошує, що розбіжності між регуляторами не повинні блокувати створення правової бази для крипторинку.

Отже, голосування за нові правила регулювання й оподаткування криптовалют цього пленарного тижня не очікується. Остаточний зміст закону залежатиме від подальших домовленостей і рішення Верховної Ради.

Нагадаємо

Робота над законодавством для крипторинку триває вже кілька років. Законопроєкт № 10225-д має визначити правила оподаткування криптовалют, запровадити обов'язкову авторизацію бірж і розмежувати повноваження двох регуляторів.

Основну відповідальність за ринок планують покласти на НКЦПФР, а НБУ має контролювати окремі питання, пов'язані з електронними грошима та валютним наглядом.

Ще в березні 2026 року НКЦПФР представляла своє бачення майбутнього регулювання. Комісія пропонувала посилити контроль за криптотранзакціями, зобов'язати криптосервіси звітувати перед податковою та не допускати на український ринок компанії, пов'язані з росією.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології