Міністерство цифрової трансформації винесло на громадське обговорення законопроєкт про доступ до публічної інформації. Він має наблизити українське законодавство до стандартів ЄС і розширити перелік даних, які держава зобов'язана публікувати. Але є нюанс: водночас документ ускладнює практичне отримання інформації.
Більше відкритих даних, але менше доступу: що насправді пропонує новий законопроєкт Мінцифри
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Що може змінитися для українців
Новий законопроєкт розширює коло установ, які зобов'язані ділитися даними. Якщо раніше деякі структури уникали звітності, то тепер вони будуть вимушені це робити. Також запроваджується поняття «даних високої цінності». Мається на увазі інформація, яка критично важлива для економіки, екології та розвитку інновацій.
Ключові нововведення виглядають так:
- Заборона надавати ексклюзивні права на дані будь-яким приватним компаніям — уся публічна інформація має бути доступною для всіх громадян.
- Зобов'язання оприлюднювати дані з’являються у великих державних підприємств та навіть наукових установ, які фінансуються за бюджетні кошти.
- Інформація з бібліотек, архівів та музеїв стає відкритою для використання безкоштовно (платити можна лише за додаткові технічні послуги, наприклад, оцифрування).
- Розпорядники повинні публікувати нову інформацію протягом 20 робочих днів після її створення.
Однак у законопроєкта є й зворотний бік. Автори документа пропонують обмежити права громадян на отримання відповідей через запити. За новою логікою, чиновники не повинні створювати нову аналітику чи робити узагальнення для заявника — вони зобов'язані надати лише те, що вже існує в готовому вигляді. Це означає, що отримати складну статистику або аналітичний звіт на запит стане майже неможливо.
До того ж з’являється більше підстав для відмови у доступі. Наприклад, чиновники зможуть відхилити запит, посилаючись на захист авторських прав. Поєднання цих факторів створює ситуацію, коли загальна кількість відкритих даних у реєстрах зросте, але отримати відповідь на конкретне питання від відомства стане складним квестом.
Реформа ще перебуває на стадії обговорення, тому дискусії щодо цих обмежень, ймовірно, тільки починаються.
Коротко: що отримуємо і що втрачаємо
- більше даних у відкритому доступі без запитів — плюс
- нові категорії розпорядників, зокрема наукові установи — плюс
- заборона ексклюзивних прав на держдані — плюс
- неможливість отримати зведену аналітику — мінус
- більше підстав для відмови через авторське право — мінус
Законопроєкт поки на стадії обговорення. Але вже зараз очевидно: більше відкритості у форматі публікацій не означає більше прозорості у відповідях на конкретні запити.
Читати також: Мінцифри опублікувало інструкцію, як громадянам та бізнесу зареєструвати Starlink
Коментарі - 1