Злетить бронь чи зростуть зарплати? Як нові правила щодо відстрочок позначаться на ринку праці

Зокрема, працівники тепер можуть забронюватися лише за одним — основним — місцем роботи. Компаніям доведеться наново підтверджувати статус критичності (його мають переглянути до 1 вересня цього року).

Також підвищити зарплати тим, кого вони хочуть забронювати, до трьох мінімалок (раніше — 2,5 мінімальні зарплати), а це 25 941 гривень. Послаблення зробили лише для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, де зарплатну планку залишили на минулому рівні — 21 618 гривень.

Якщо підприємство перевищило квоту за кількістю заброньованих, доведеться подавати електронну заяву до «Дії» про анулювання «зайвих» бронювань.

Роботодавці нововведеннями незадоволені. Як пояснив «Мінфіну» голова концерну «Ярослав» (до нього входять підприємства харчопрому та легпрому) Олександр Барсук, бізнесу доведеться збільшити не лише зарплати, а й податкові відрахування з них. «А якщо якесь підприємство не потягне підвищене навантаження, то у нього просто почнуть „злітати“ бронювання», — каже він.

Віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко сказав «Мінфіну», що для підприємств галузі «це дуже суттєві зміни». «Наразі підприємства харчопрому зі статусом „критичних“ готують звернення до уряду щодо цього», — зазначив Дученко.

Тобто, з одного боку, робочих місць із бронюванням може поменшати, порівнюючи із нинішньою ситуацією. З іншого — нова зарплатна планка, як одна з теоретичних умов отримання відстрочки, може стимулювати додаткове підвищення заробітних плат на всьому ринку праці — і для військовозобов'язаних працівників, і для тих, хто не має такого статусу.

«Мінфін» розбирався, що означають нові правила бронювання для бізнесу та пересічних українців.

Як відбуватиметься бронювання по-новому

Наприкінці травня Кабмін ухвалив Постанову № 692, якою вніс зміни до правил бронювання співробітників. Документ був опублікований вже 1 червня, а наступного дня, з 2 червня, набрав чинності.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання «Юридична компанія WINNER», адвокат Ігор Ясько виділив для «Мінфіну» ключові новації:

Підвищено зарплатний поріг: щоб підприємство визнали критично важливим та дозволили бронювати працівників, нарахована зарплата для кожного має становити не менше трьох мінімальних (зараз — 25 941 гривень на місяць). Ця норма набирає чинності з 1 вересня 2026 року.

Для підприємств, які фактично працюють на прифронтових чи окупованих територіях, збережено нижчий поріг — 2,5 зарплатні мінімалки (або 21 618 гривень). Окремо зафіксовано, що для державних та комунальних підприємств нова підвищена планка щодо зарплат не застосовується.

Ліміти на бронювання. Залежно від статусу та сфери діяльності, ліміти можуть змінюватись від 50% до 100% від чисельності військовозобов'язаних, тут нічого не змінилося. Але якщо підприємство їх перевищило, керівник зобов'язаний протягом 10 робочих днів подати через «Дію» заяву про анулювання «зайвих» бронювань.

«Це вже не право, а обов’язок. Перевищення лімітів із бронювання може призвести до втрати статусу критично важливого підприємства, що автоматично вдарить по всіх бронюваннях», — пояснив Ігор Ясько. Тобто влада має намір посилити контроль за тим, як бізнес виконує умови щодо лімітів на відстрочення.

Статус критичності. Чинний статус критично важливих підприємств не скасовується автоматично, але до 1 вересня 2026 року органи влади мають переглянути раніше ухвалені рішення та оновити критерії, щоб обмежити «штучне» бронювання, — пояснив Ігор Ясько. На перехідний період, тобто до 1 вересня цього року, бронювання військовозобов'язаних за старими рішеннями залишаються чинними. Далі задля збереження бронювання доведеться підтверджувати критичність за новими правилами.

Облік заброньованих. Тих, хто має декілька місць роботи (сумісники) або вже отримав відстрочку на інших підставах, враховують у квоту з бронювання лише один раз — за основним місцем роботи. Тобто працівник не може працювати на підприємстві, яке не має права бронювати співробітників (але, наприклад, яке пропонує вищі зарплати), а для отримання відстрочки влаштуватися в іншу компанію, як сумісник.

Як видно, частина нововведень набирають чинності лише з 1 вересня 2026 року.

Що ж змінюється із 2 червня?

«Уряд прямо заявляє, що мета змін — не скасувати бронювання для бізнесу, а виключити зловживання та утримати баланс між обороною та економікою. Вже видані відстрочки загалом залишаються чинними до закінчення встановленого терміну або до 1 вересня 2026 року (для підприємств із діючою критичністю), якщо статус не буде наново підтверджений», — каже Ігор Ясько.

Він також зазначив, що для працівників та підприємств ОПК та частини критично важливих секторів раніше запроваджувалися окремі пільги (скажімо, бронювання на 45 днів для усунення порушень військового обліку). Їх продовжать застосовувати паралельно із новими правилами.

Ігор Ясько радить роботодавцям звернути увагу на такі моменти:

1. Перевірити, чи виконується новий зарплатний критерій (3 мінімалки) для ключових працівників, яких ви плануєте бронювати або продовжити їм відстрочення.
2. Провести аудит лімітів бронювання: зіставити кількість заброньованих із дозволеним відсотком, та оперативно підготувати заяви про анулювання «зайвих» відстрочок, щоб уникнути ризику втратити статус критичного підприємства.
3. Виявити працівників-сумісників та тих, хто має інші підстави для відстрочення, а також «закріпити» їх за основним місцем роботи для квоти з бронювання.
4. До 1 вересня 2026 року підготувати пакет документів для підтвердження критичності за оновленими критеріями, інакше, після цієї дати і статус, і прив'язані до нього бронювання можуть бути втрачені.

Чи підвищать українцям зарплати під бронювання

Для багатьох роботодавців, які за рахунок бронювання співробітників рятуються від жорсткого кадрового дефіциту, нові правила щодо відстрочок виявилися неприємним сюрпризом.

«Зміни умов бронювання зачеплять далеко не весь бізнес. На багатьох підприємствах рівень зарплат уже й так відповідає новій „планці“, чи навіть перевищує її. Але в деяких компаніях, особливо невеликих, або які працюють у галузях із порівняно невисокими середніми зарплатами, нові вимоги щодо відстрочок можуть призвести до того, що бронь „злетить“ щонайменше у 5−15% персоналу, а за гіршого сценарію — без відстрочок може залишитися третина від загальної кількості заброньованих», — зазначив у коментарі «Мінфіну» голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

У Союзі українських підприємців також вважають, що бронювання із запуском нових умов можуть втратити 5−15% працівників компаній-членів цієї організації.

Юрій Дученко запевняє, що, наприклад, для підприємств хлібопекарської галузі нововведення щодо бронювання дуже суттєві. «Підприємства вже готують листа до уряду на цю тему», — анонсував він. Раніше Дученко розповідав «Мінфіну», що минулого року в галузі зарплати було підвищено на 20−30%, залежно від професій працівників. Але на 2026 рік бюджету на підвищення зарплат у підприємств немає. «Ситуація з кадрами залишається складною, кожен керівник приймає рішення щодо зарплат в індивідуальному порядку», — зазначав Дученко. Пекарі також кажуть, що їм дедалі складніше наздогнати зростання зарплат на ринку праці, оскільки зростає собівартість виробництва, а різко підвищувати цінники на такий соціальний продукт, як хліб, вони не наважуються.

У схожій ситуації сьогодні й багато інших підприємств харчової промисловості. На багатьох із них, особливо в регіонах, середні зарплати не дотягують до потрібних Кабміном трьох мінімалок (зазвичай, коливаються в межах 21−23 тисяч гривень на місяць).

За словами Забловського, низькі середні офіційні зарплати (які дають право на бронювання працівників) зберігаються також у сільському господарстві, на багатьох підприємствах легкої промисловості.

Головне питання — чи почнуть роботодавці підвищувати офіційні оклади?

Олександр Барсук каже, що бізнесу доведеться сплачувати більше податків. «А якщо якесь підприємство не потягне збільшеного податкового навантаження, то потрібно готуватися до втрати бронювань», — попередив він.

Але деякі керівники, з якими поспілкувався «Мінфін», заявляють, що ресурсу для підвищення зарплат у них немає. І навіть загроза втрати бронювань не змусить їх платити людям більше.

«Ми витратили великі кошти на вирішення питання з енергоресурсами — ставили альтернативні джерела. Плюс дорожчає сировина, витратні матеріали. Збільшувати ще й офіційні зарплати нам зараз просто немає з чого. Тим паче, що це не просто „докинути“ працівникам по декілька тисяч. З огляду на податкові платежі, йдеться про збільшення витрат по кожному співробітнику на суму до 10 тисяч на місяць або навіть більше», — пояснив «Мінфіну» керівник одного з харчових підприємств.

У Європейській бізнес-асоціації кажуть, що збільшення зарплатної планки із бронювання в середині року може стати серйозним викликом для окремих галузей та регіонів. Зокрема, для агросектору, де широко застосовується сезонна форма оплати праці.

Про це заявили і у Всеукраїнській аграрній раді. Консультант ВАР із питань обліку та оподаткування Леся Панкратова зауважила, що під час весняно-польових робіт зарплати можуть перевищувати встановлену планку, тоді як узимку оклади суттєво знижуються.

Але ця специфіка не враховується під час оформлення бронювань. При цьому у галузі посилюється кадрова криза. Наприклад, є випадки, коли за одного комбайнера конкурує декілька десятків компаній. А якщо через складнощі з бронюванням кадрова ситуація погіршиться, це може позначитися не лише на роботі окремих компаній, а й на продовольчій безпеці країни загалом, вважають у Всеукраїнській аграрній раді.

Ризики щодо сумісників

Депутатка Ніна Южаніна звертає увагу також на наступний нюанс.

«Запровадження правила, за яким враховуватимуть заброньованих лише за основним місцем роботи, виглядає технічно. Логіка уряду зрозуміла: усунути ситуації, коли один працівник «рахується» відразу в декількох компаніях. Очевидно, держава хоче бачити реальну кількість заброньованих.

Але економіка працює складніше. У багатьох сферах сумісництво — це нормальна модель роботи — в IT, медицині, освіті, консалтингу, креативних індустріях. Якщо ключовий фахівець буде заброньований лише за основним місцем роботи, інші компанії фактично втрачають гарантію його доступності", — написала Южаніна у своєму Телеграм. Южаніна також додала, що «бізнес стає вразливішим до кадрових ризиків».

На цьому тлі бізнес може задуматися про скорочення офіційного штату та збільшення неофіційної зайнятості (яка бронювання працівникові не дає, але робить його частково «невидимим» для ТЦК, оскільки в офіційному штаті підприємства він не фігурує).

Втім, не виключено, що зараз бізнес частково згущує барви, розраховуючи, що вдасться домогтися послаблень від уряду.

Якщо багато підприємств справді зіткнуться з ризиком втратити можливість бронювати співробітників, і на ринку праці посилитися кадровий голод, особливої альтернативи бізнесу — підвищувати зарплати чи ні — просто не залишиться.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки