Приват, Ощад, Райф, Моно та інші: які ФОПи тепер банки вважають ризиковими

Коли під одним текстом стоять підписи Привату, Ощаду, Райфа, ПУМБу, Укрсибу, ОТП, Монобанку та ще двох десятків установ — тобто практично всіх, у кого ви реально можете тримати рахунок, — опція «а піду я в інший банк» стає декоративною. Бо інший банк підписав рівно те саме.

Парадокс: формально вас ні про що не питали й нічого не зобов’язали. А правила змінилися.

Нові ліміти переказів для ФОП та юросіб почнуть діяти вже з серпня 2026 року, і далі будуть лише посилюватись. У цій статті розберемо, хто потрапляє під контроль, які суми встановлені й — головне — що з цим робити.

Домовленість, яка працює як закон

Щоб зрозуміти масштаб того, що відбувається, треба спочатку розібратися з природою самого документа. Меморандум — це не закон. Не постанова НБУ. Не нормативно-правовий акт. Це домовленість банків між собою — добровільна угода, підписана двома банківськими асоціаціями та більш ніж тридцятьма окремими установами.

І саме в цій «добровільності» криється парадокс. Коли ви відкриваєте рахунок, ви погоджуєтесь із внутрішніми правилами банку. А внутрішні правила тепер вибудовуються навколо цього меморандуму. Формально свобода вибору залишається.

Нагадаємо контекст. Першу редакцію меморандуму банки підписали раніше — вона стосувалася фізичних осіб. Хто не міг підтвердити джерело доходів, отримав ліміти на перекази: з лютого 2025-го — до 150 тисяч гривень на місяць, з червня — до 100 тисяч. Високоризиковим клієнтам без підтверджених доходів банки встановили планку в 50 тисяч. І от тепер, у травні 2026-го, дію документа розширили на ФОП та юридичних осіб.

Дві категорії ФОП, які банки вважатимуть ризиковими

Меморандум не стосується всіх підряд. Він чітко виділяє дві категорії клієнтів «підвищеного ризику» — і якщо ви потрапляєте хоча б в одну з них, ваш рахунок автоматично опиняється під посиленою увагою.

Перша — новостворені ФОП. На першій групі єдиного податку це означає перші шість місяців із моменту реєстрації. Для другої, третьої групи та загальної системи чіткої цифри немає — банк вирішуватиме сам, на власний розсуд. Загалом, за Постановою Правління НБУ № 65 від 19.05.2020, поняття «нового ФОП» може розтягуватись від 6 до 12 місяців залежно від внутрішніх правил конкретного банку.

Друга — так звані «сплячі» ФОП. Ті, хто колись зареєструвався, потім «стояв» без діяльності, а тепер її поновлює. Для банку рахунок, який раптово ожив після місяців тиші, — це автоматичний сигнал тривоги. Логіка проста: якщо бізнес «спав», а тепер прокинувся — банк хоче зрозуміти, чому саме зараз і звідки кошти.

Важливий момент: меморандум декларує, що обмеження не поширюються на клієнтів, які провадять діяльність у правовому полі, сплачують податки й офіційно працевлаштовують персонал. Тобто діючому, прозорому бізнесу обіцяють нормальний режим. Але «прозорість» — це не те, що ви про себе думаєте. Це те, що ви можете показати банку документально.

Конкретні ліміти переказів: цифри і швидкість їх зниження

Тепер про цифри. Дивіться не стільки на самі суми, скільки на швидкість, з якою їх ріжуть. Обмеження запроваджуються в два етапи.

З 14 серпня 2026 року (три місяці після підписання) без додаткового підтвердження доходів ви зможете переказувати: на першій групі єдиного податку — до 600 тисяч гривень на місяць, на другій-третій — до 3 мільйонів, юридичні особи — до 5 мільйонів.

З 14 листопада 2026 року (шість місяців після підписання) ті самі цифри падають: 400 тисяч, 1 мільйон і 2 мільйони відповідно.

За три місяці ліміт для першої групи зменшується на третину. Для юросіб — більш ніж удвічі. І це не фінальна точка. Документ прямо вказує на подальші етапи.

Якщо встановлений ліміт не відповідає потребам вашого бізнесу — ви маєте право звернутися до банку із запитом на його підвищення. Але для цього потрібно документальне підтвердження доходів: податкові декларації, довідки ОК5 та ОК7, зарплатні відомості або інші документи. За наявності такого підтвердження банк встановить ліміт на рівні підтвердженої суми.

Портрет «підозрілого» рахунку очима банку — і очима кав’ярні

У тексті меморандуму є цілком конкретний опис того, як саме ваш рахунок виглядає в очах банку, коли той вмикає режим підозри. Ці ознаки стосуються операцій по рахунку ФОП, і система аналізуватиме їх як окремо, так і в сукупності.

Що привертає увагу: по рахунку йде різке збільшення операцій від різних контрагентів; залишок дорівнює нулю і на початок, і на кінець дня — гроші зайшли й одразу вийшли, нічого не осіло; кількість вхідних платежів від фізичних осіб за день раптово зросла вдвічі або більше; перекази дробляться круглими сумами на одного контрагента впродовж місяця.

А тепер прочитайте це ще раз — але очима звичайної кав’ярні, кур'єрської служби чи майстра, який щодня приймає оплату карткою від десятків клієнтів. Та й загалом очима будь-якого ФОП, що працює через еквайринг і маркетплейси.

«Багато дрібних надходжень від різних людей», «нульовий залишок наприкінці дня», «гроші зайшли — гроші вийшли» — це портрет шахрая? Чи абсолютно нормального малого бізнесу, який живе на обороті, а не накопичує залишки на рахунку?

У цьому й проблема конструкції: фільтр на старті не відрізняє «дроблення» від чесного підприємництва. Він ловить усіх за однаковими формальними ознаками. А далі вже ви маєте доводити, що ви — не той, за кого вас прийняла система.

Презумпція ризику

Це, мабуть, найважливіше, що варто забрати з цієї статті. Меморандум стоїть на принципі презумпції ризику: поки ви не довели банку, що ви прозорий — ви за замовчуванням ризиковий.

Не банк збирає докази проти вас. Ви збираєте докази на свій захист. І дуже бажано — заздалегідь.

Це не правова логіка, де обвинувач мусить доводити провину. Це банківська логіка, де установа має право визначати рівень ризику клієнта на основі власних процедур. Подобається це чи ні — таке правило гри. І його не оскаржиш у суді так само легко, як незаконне рішення податкової.

На практиці це означає: якщо ваш рахунок потрапив під фільтр, вам потрібен готовий пакет документів, який пояснить характер діяльності. Податкові декларації, довідки з державних реєстрів, підтвердження доходів. Головне — не чекати, поки банк запитає, а мати все під рукою.

Наступний етап: 2026−2027 і що далі

Гадати, куди це все рухатиметься далі, не треба — бо підписанти це самі написали. У документі є окремий розділ «Наступний етап 2026−2027». І те, що там прописано, окреслює цілком однозначну картину.

Серед запланованого — інтеграція з порталом «Дія» для автоматичної звірки підтверджених доходів клієнтів. Максимальне використання можливостей обміну даними між банками та централізованими реєстрами державних органів. А ще — створення централізованого реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, зокрема із позначкою «фінансовий мул».

Тобто те, що сьогодні банк перевіряє вручну за вашим запитом, завтра підтягуватиметься автоматично, з державних баз. Нинішня редакція — далеко не фінал.

Що тепер робити

Свідомо не завершуємо цю статтю закликом «терміново щось робіть». Паніка тут — поганий радник. Але й робити вигляд, що нічого не змінилося, було б помилкою.

Ми входимо в період, коли і держава, і банки читатимуть бізнес не за намірами, а за слідами на рахунку. І в цій новій реальності легше не тому, хто «прозоріший», а тому, хто свою прозорість може показати — швидко, документально й без пауз.

Що варто зробити вже зараз: тримайте актуальні податкові декларації та довідки ОК5/ОК7 в електронному вигляді — це основний інструмент підтвердження доходів. Якщо ваш бізнес працює через еквайринг або маркетплейси з великою кількістю дрібних операцій — підготуйте пояснення бізнес-моделі, яке зніме питання щодо характеру операцій.

Проактивно зверніться до банку для встановлення адекватного ліміту до того, як система вас позначить. І якщо ви «сплячий» ФОП, що планує поновити діяльність, — зробіть це з документальною підготовкою, а не просто почніть проводити операції.