НКЦПФР оприлюднила законопроект, який прописує засади впровадження накопичувального рівня пенсійної системи в Україні.
Голова НКЦПФР: Інвестиція в пралку вигідніша, ніж в НПФ
Якщо парламент схвалить документ, вже з 2023 року кожен працюючий українець у віці до 40 років буде зобов'язаний щомісяця відраховувати до спеціального накопичувального фонду 2% доходу, щоб забезпечити собі гідну старість. Згодом розмір відрахувань досягне 10%.
Про те, хто буде розпоряджатися пенсійними накопиченнями українців і як будуть захищені ці кошти, «Мінфіну» розповів голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
Раніше ви заявляли, що до запуску другого рівня пенсійної системи необхідно прийняти закони про спліт, про похідні фінансові інструменти, про захист інвесторів. Ці закони не прийняті, чому ж законопроект про накопичувальний рівень з'явився зараз?
— Другий рівень з'явиться не завтра. Закон, якщо парламент його прийме, набере чинності через кілька років, а перші гроші від людей надійдуть до фонду в 2023 році. Тому у нас є час і на прийняття спліта (законопроекту, який передає контроль над небанківським ринком від Нацкомфінпослуг Нацбанку та НКЦПФР — «Мінфін»), і на те, щоб привести повноваження регулятора до міжнародних стандартів. І навіть якщо зміниться політична ситуація, пенсійна реформа повинна бути прийнята. Це питання економічне. Немає іншого способу покрити майбутні витрати, не заробляючи грошей.
Політики часто люблять говорити, що вони прийдуть до влади і всіх ощасливлять, але не говорять за рахунок чого. Ми ж пропонуємо створити механізм, який дасть людям можливість забезпечити собі гідну пенсію.
Як буде реалізований другий рівень пенсійної системи?
Громадяни, які не досягли 40 років, будуть регулярно відраховувати до спеціального Накопичувального фонду частину заробітку. Спочатку це буде 2% від заробітної плати. У разі значного підвищення середнього рівня зарплати, відрахування зростуть до 10%. Таким чином, за 20-25 років людина зможе накопичити суму, яка дасть їй можливість отримувати гідну пенсію.
Відрахування до Накопичувального фонду і наступні пенсійні виплати не будуть оподатковуватися.
Управляти пенсійними коштами будуть професійні компанії з управління активами. Передбачається, що громадяни зможуть самі обирати недержавний пенсійний фонд або компанії з управління активами, в яких він буде формувати свої пенсійні накопичення. Але ми прописали правила роботи з пенсійними грошима таким чином, щоб учасники ринку, у яких немає достатніх коштів і прозорих правил роботи, не могли бути авторизовані в якості учасників системи.
Передбачається, що сума відрахувань українців до Фонду з часом зросте з 2 до 10%. Це підвищить навантаження на доходи людей. Чи розглядався варіант часткового перерозподілу ЄСВ, що сплачується в ПФ, на користь Накопичувального фонду?
Якщо у вас сьогодні зарплата 100 грн, а завтра буде 120 грн — ви готові будете відкласти з цих грошей 2,4 грн. на майбутнє? Середня зарплата за 2 роки зросла більш ніж на 30%. Українці повинні розуміти, що важливо відкласти частину цих грошей на старість, а не стимулювати споживання.
Крім того, інших джерел фінансування ПФ у нас немає. І ми — не те відомство, яке має займатися пошуком таких джерел. У нас є інвестиційний механізм, і ми маємо намір його використовувати. Він дає можливість людям накопичувати в хороші часи. Солідарна система знаходиться в складній ситуації, кількість працюючих громадян знижується, а кількість пенсіонерів зростає. І обтяжувати солідарний рівень нашими накопичувальними експериментами не варто. Ми будемо використовувати майбутні доходи, а не поточні.
Куди будуть інвестовані кошти майбутніх пенсіонерів?
— У ті ж інструменти, куди інвестують НПФ: ОВДП, акції, облігації українських та іноземних емітентів, метали. Закон фактично не обмежує інвестиції в різні активи, але їх емітенти повинні мати найвищий інвестрейтинг.
Більшою мірою мова буде йти про державні облігації різної терміновості, в тому числі, номіновані у валюті, а також акціями та облігаціями системних компаній. Їх питома вага становитиме понад 90%. А ось інвестицій в нерухомість, наприклад, не буде. Квадратні метри — це первинно-громадський інструмент накопичень в сучасному суспільстві.
У законопроекті передбачені різні типи портфелів — динамічний, збалансований і консервативний, щоб людина могла обирати ступінь ризику для своїх накопичень. Як буде відрізнятися вимога до активів в кожному з них?
Різниці в активах або рейтингах емітентів не буде, але, наприклад, в динамічному портфелі може бути більше інвестицій в компанії ІТ. Відповідно до законопроекту, за 10 років до пенсії всі накопичення будуть переводитися в консервативні портфелі.
Пенсійний фонд буде вести облік внесків до Накопичувального фонду. Чи є гарантія, що в якийсь момент коштами Накопичувального фонду не буде покрито дефіцит солідарної системи, як це сталося в Росії, в Чилі?
Це питання не є предметом цього закону. Так, такі випадки були в Росії, Угорщині, Чилі. Це відбувалося через неспроможність пенсійної системи, економічних потрясінь. І тоді держава лізла в кишеню до громадян.
Ми намагалися зробити такий сценарій неможливим. У законопроекті передбачено розмежування функцій і відповідальності кожного учасника. Ми мінімізували можливість адміністративного впливу за рахунок призначення незалежних директорів Накопичувального фонду. Тому законних методів для використання цих коштів в покриття дефіциту не буде.
Але ПФ буде відігравати важливу роль у другому рівні системи. Він буде вести облік внесків, які роботодавець і працівники будуть відраховувати в накопичувальний фонд. Це спростить адміністрування і суттєво здешевить його. Таку систему можна налагодити і незалежно від Пенсійного фонду, але це обійдеться в 10 разів дорожче.
Про який обсяг коштів йде мова? Чи стануть накопичення другого рівня істотним інвестресурсом для економіки?
— Не знаю, але це великі гроші. Ми не ставимося до них як до ресурсу або стимулу для розвитку економіки. Завдання — забезпечити старість українців. Вторинний і непрямий інвестиційний ефект буде, але він з'явиться не раніше, ніж через 5-7 років після запуску другого рівня. Але до того моменту в Україні, сподіваюся, буде інший рівень якості фінансової системи, і вона не буде розвиватися тільки за рахунок пенсійних накопичень українців.
Скільки нинішніх учасників ринку можуть бути допущені до обслуговування пенсійних коштів? Адже в проекті прописані досить жорсткі умови: не менше 5 млн. євро капіталу, 20 млн євро в управлінні, відсутність «зв'язків» НПФ з КУА, комплаєнс ...
На початку їх буде небагато, але ми допустимо всіх, хто буде відповідати вимогам. Поріг входження високий, але посильний. Ті, хто захоче брати участь в системі, повинні прийти з грошима і чіткими правилами роботи, а не голі і босі, за принципом — «а зароблю я по ходу». Хто з нинішніх учасників зможе виконати вимоги — я не готовий обговорювати.
Українці хочуть мати доступ до європейських фінансових рівнів захисту. Виходить, ринок повинен відповідати цим вимогам. Ми не говоримо про сотні мільйонів євро в капіталі. Але відповідальність повинна бути, і капітал повинен бути достатнім.
Як фондовий ринок сприйняв ці жорсткі умови? Учасники готові відкривати структуру власності і докапіталізовуватися?
Що таке ринок? Для нас — це споживач, а не підконтрольні учасники і фінансові оператори. Баланс інтересів повинен бути на стороні інвестора, а не оператора. На сьогоднішній день кількість активних інвесторів на нашому ринку наближається до нуля. У нас немає іншого виходу, крім як слідувати міжнародним стандартам і впроваджувати європейську практику. Ми не можемо культивувати вітчизняний фондовий ринок і створювати йому комфортні умови роботи на шкоду інтересам населення.
Чи готові ви на першому етапі становлення накопичувального рівня допустити до управління пенсійними активами міжнародних операторів?
Думаєте, вони хочуть керувати нашими грошима? Вони сюди не прийдуть, ми їм незрозумілі. Вони не заробляють гроші на махінаціях і зловживанні довірою.
Але якщо іноземні гравці захочуть прийти і авторизуватися, вони можуть це зробити. Процес в законі прописаний так, що будь-який, навіть іноземний гравець, може отримати авторизацію, якщо відповідає вимогам.
В Україні давно працює третій добровільний рівень пенсійної системи, в якому беруть участь НПФ, страхові компанії та ін. Але вони так і не стали популярні, українці не довіряють фінансовим інститутам гроші надовго. Чому так відбувається?
З декількох причин. Недовіра людей викликана фінансовими кризами. Крім того, добровільно відкладати на старість люди починають, коли у них з'являються вільні кошти. Україна — одна з найбідніших країн Європи. Інвестиція в пральну машину сьогодні принесе людям більшу вигоду, ніж НПФ. Третя причина полягає в тому, що наша фінансова система не створює додаткову вартість. Економіка не працює, ставки за кредитами високі. Відповідно, отримати позику і розвивати бізнес неможливо. Кількість фінансових інструментів обмежена. Україна — одна з найостанніших країн за показником простоти доступу до фінансових інструментів: для накопичення нам доступні тільки депозити. А банки ніколи не зможуть формувати довгострокові пасиви (більше 10 років) — ця можливість є у пенсійних, інвестфондів і страхових компаній.
Більш того, третій рівень пенсійної системи можна вважати добровільним вельми умовно — 99,8% людей, що беруть участь в НПФ, ніколи самостійно не відраховували туди гроші, це роблять за них роботодавці. По суті, це кептив (робота з афілійованими компаніями — «Мінфін»). Практика доводить, що обсяги третього рівня завжди залишатимуться невеликими, це додаткова можливість для тих, хто може собі її дозволити. Але пенсія потрібна всім, і завдання держави — дати українцям якісний інструмент для цього.
Недовіра викликана також численними фактами фінансових махінацій, виведення коштів через неліквідні активи. Можна згадати, наприклад, випадок з НПФ Національного банку, з якого вивели 30% активів і ніхто не поніс покарання. Де гарантія, що такий сценарій не буде реалізований і з Накопичувальний фонд?
Гарантій немає. Але наші втрати в минулому не повинні обмежувати наші дії в майбутньому. Ситуація з НПФ НБУ виникла через те, що до управління пенсійними коштами були допущені пов'язані особи. Вони самі збирали, адміністрували, розміщували, керували та списували збитки з рахунків своїх же колег. З сьогоднішніми НПФ така ж історія, вони всі пов'язані з КУА та всі живуть за рахунок інвесторів. Тому однією з вимог законопроекту є прозорість структури власників. Ми хочемо бачити, хто стоїть за адміністратором НПФ, КУА та банком-зберігачем. І це не повинні бути пов'язані особи. Довіру доведеться відбудувати з нуля.
Друга проблема — гроші виводилися за рахунок заміни ліквідних активів на неліквідні. Тому ми встановили жорсткі вимоги до активів, це повинні бути тільки високоліквідні інструменти високого інвестиційного рейтингу. І третє — гроші з НПФ виводилися за рахунок завищеного рівня витрат. У мене у самого є рахунок в НПФ. Так ось, за 10 років половина мого інвестдоходу пішла на обслуговування цього рахунку. Ми встановили в законопроекті, що витрати адміністратора і КУА не повинні бути вище 0,5% активів, щоб врешті-решт не виявилося, що все, що людина накопичила, пішло на обслуговування його пенсійного рахунку.
Ви заявляли, що своїм завданням на посаді голови НКЦПФР вважаєте приведення законодавства у відповідність до європейських вимог, прийняття законів про захист інвесторів тощо. Ці законопроекти так і не були прийняті. Ви бачите для себе можливість продовжувати роботу в якості голови НКЦПФР?
Я спокійно ставлюся до перспективи своєї відставки. Але якщо цих законопроектів не буде, то проблема буде не в моїй відставці, а в тому, що людей будуть обманювати і обіцяти їм сотні відсотків прибутку. Фінансові інструменти — як сполучені посудини. Якщо у нас закони виписані таким чином, що щорічно сотні мільйонів гривень розкрадається в українців fx-дилерами та іншими шахраями, то звинувачувати в цьому ми можемо тільки себе.
Ви вже 4 роки чистите ринок від шахраїв і схем. Чи можна вважати, що сьогодні всі учасники працюють чесно, і ризиків більше немає?
Чистка — процес постійний, він не повинен зупинятися. Фінансовий сектор був суцільним «схематозом», і він досі не створює додаткову вартість для економіки. Він паразитує на економіці і в кризовий момент схеми можуть поновитися. Як тільки ми приведемо ринок у відповідність до норм ЄС, ми побачимо зростання економіки і довіри до фінансових інструментів.
Схема «стань мільйонером», завдяки якій через ОВДП легалізували гроші, об'єднує величезне число учасників ринку. Перекрили її або вона знову може бути використана?
— Схема існує з кількох причин і не всі вони негативні. У тому числі в силу того, що дохід від ОВДП не обкладається податком, і це правильно. Але в Україні немає прозорого клірингу (порядок розрахунку за операціями) — це суцільна сіра зона, яку ми три роки намагаємося прибрати. Фінансовий ринок повинен працювати в чітких правилах, а якщо держава не забезпечила створення такої системи — то нерозумно розраховувати на сумлінність учасників ринку. Не все можна передбачити в законі, багато вимог повинен виставляти регулятор і постійно контролювати.
І ви зараз в змозі це відстежувати і припиняти?
— Так, в якійсь мірі, ми це робимо і відстежуємо схеми. Але ми оцінюємо ризик цих операцій в тих інструментах, які у нас є, враховуючи обмеженість технічних і фінансових ресурсів. Величезною проблемою залишається інформаційна закритість — ми не можемо обмінюватися інформацією з нашими іноземними колегами. Україна залишається «банановою республікою», яка приваблює шахраїв з усього світу, тому що відповідальності за фінансові махінації у нас немає. У нас погано налагоджений обмін інформацією між держорганами.
Ми бачимо, наприклад, обіг цінних паперів, а НБУ — обіг грошей. Доступ держорганів до інформації повинен бути уніфікований. Адже якщо ці кошти будуть викрадені, у нас повинен бути механізм — як забезпечити їх повернення.
Спілкувалась Регіна Дацюк
Коментарі - 55
> Но какие другие доходные, надежные и менее рисковые инструменты в Украине вы можете предложить?
именно об этом я и говорю, их нет. Но вот к сожалению активное пропихивание ОВГЗ в стиле «Все — на тираж! Каждый трудящийся должен иметь в кармане облигацию госзайма» (с) наводит на мысли об их надежности
«какой будет реальная стоимость этих денег — никто не говорит» — вряд ли есть люди, способные достоверно на 20-30 лет предсказать значерия уч.ставок и инфляции)
Пора давно функции передать к НБУ.
На страховом рынке у нас «стабильность™», как в 2010-2013 годах)
После того, как там произойдет чистка Гонтарева-стайл, поговорим)
«Го точно приедет по повестке» — вряд ли.
Как не приехали владельцы «пылесосов».
Бизнес на это с удовольствием показал средний палец.
В результате дыра в ПФУ только увеличилась.
А перед этим уменьшить пенсии до нулевого дефицита)
Когда пенсионеры будут спрашивать «чего так мало», ПФУ должен указывать на бизнес, и работающих в «черную», «у них ваша пенсия».
Чтоб все было справедливо)
Если вы не попадаете в обе категории, вам там можно поучаствовать только добровольно.
То есть там где сидят много лет на одноуровневой системе как на игле и нет бурного экономического роста с притоком доходов населения и соотв налогов.
Притом, что в самом ПФУ бардак даже с «солидарными» пенсиями.
«чем такие реформы закончились в странах бывшего СССР и соцлагеря» — в РК работает.
В Прибалтике работает.
В РФ неплохо работает, хотя с 2013 года стали «замораживать» 2й уровень (на Крым, Дамбас и Сирию).
«получать минималку» — работали за минимальную з/п в другом государстве, и получили минимальную пенсию.
Это «солидарный» ПФУ)
« в гривнах» — хорошо, что не в сов.рублях, которые б стоили, как венесуэльский боливар.
«четкий ответ от бизнеса на все поползновения желающих отобрать у них деньги» — в статье ни слова о «деньгах бизнеса».
Тут про наемных рабов, и их пенсии.
«Л» — логика.
А вот обязаловка ни к чему хорошему не ведет.
«пусть агентами выступят те же банки» — так банки имеют брокерские лицензии.
Другое дело, им интереснее предлагать эти услуги ВИП-клиентам, и зарабатывать на комиссиях.
«чтобы порог входа был небольшим ну там условно 1к. у.е» — прошу к брокерам, «Дрэгон», «КИНТО», «Арт-капитал».
Там «порог входа» вполне демократичный, и люди понимают, что за услуги они оказывают, в отличие от банков)
«инвестировать в акции украинских компаний тот же ДТЭК» — стесняюсь напомнить, их предприятия сейчас сейчас ЧАО, и акции не обращаются на бирже)
Так что нам украинцам акромя как на Бога и себя надеяться не на кого и не на что.
СК — инвестиции особо не нужны, тем более в акции (хотя правила инвестирования страх.резервов позволяют), их вполне устраивают вклады, в любом случае заработок — с завышения страхового тарифа)
«И те люди, которые откладывают в НПФ действуют на свой страх и риск, как он (эксперт) и сказал» — так у нас НПФы работают по принципу DC, а не DB.
По DB в Украине «лайфовые» СК работают.
Но, это не значит, что с ними нет риска)
Вы суммарную СЧА НПФов знаете?)
''учетная ставка должна быть'' — и как учетная ставка относится к акциям?
Стали от этого пенсионные деньги работать на экономику Украины?)
''А не лежать в ОВГЗ и обрастать процентами'' — вас бы больше устроили какие-то корп.облигации под 5%?)
А вот Хромаев считает, что стиралка выгоднее)
К сожаленю, он так и не разъяснил, почему.
В чем тогда смысл льгот?
Наш бюджет недополучит денег, а длинный ресурс для инфраструктурных проектов утечет за рубеж.
«а НПФ инвестировало в ОВГЗ» — никто, кроме господина Хромаева не собирается впихивать 100% активов гипотетического накопительного ЕНПФ в гособлигации.
Именно потому этому законопроекту место в мусорном ведре.
В лучшие времена тот же «Социальный стандарт» вообще ОВГЗ не касался.
«которыми покрывается дефицит и дыры государственной пенсионной системы и финансовой политики в целом?» — хахах, лучше вложить в еврооблигации Италии, покрывая их бюджетный дефицит?)
Ну правда.
«будут вкладывать активы в иностранные ЦБ, инвестируя в чужие экономики» — тоже покоробило.
Причем, облигации под 1-2% например.
Смысл в такой «инвестиции»?
Наши НПФ работают по схеме DC, с установленными взносами и негарантированным инв.доходом.
При этом у них нет риска несостоятельности.
Но может быть убыток.
КУА и АПФ заинтересованы, чтоб такого не происходило, т.к. с размера СЧА они получают фиксированное вознаграждение.
НПФы, работающие по схеме DB, с установленными минимальными выплатами регулярно становятся банкротами.
Увеличение продолжительности жизни участников+снижение доходности ниже минимальной гарантированной.
И махинации фирмы-основателя.
Пример — КНПФ «Энрон».
Это по сути маленькие «солидарные» ПФ, спонсируемые основателями.
Насчет системы гарантирования — получится, как в РФ или РК.
В РК НПФы должны были иметь резерв для покрытия убытков(что снижало доходность) и одновременно имели гос.гарантии.
Во время ипотечного кризиса у многих из них начались проблемы (слишком много мусорных облигаций).
В правительстве долго думали, что с ними делать, в результате в 2013м объединили все в государственный ЕНПФ РК.
А то до того получалось странно — государство гарантировало обязательства негосударственных организаций.
И тогда же возникал интерес в афере — вывести из НПФ средства, а потом скинуть пустой фонд государству.
Как у нас до недавних пор было с банками.
С нашими НПФ по системе DC номер не пройдет — клиент видит уменьшение СЧА и убыточность.
Инте
Если ответ его не устраивает, он переходит в др.НПФ.
А г-н Хромаев предлагает «колхоз», когда «солидарный» ПФУ — в роли АПФ.
Хотя у ПФУ адский бардак с «солидарными» пенсиями, и толпы «мертвых душ».
Как он будет персонифицированно принимать взносы — даже представлять не хочу.
А КУА будут назначаться по конкурсу.
Естественно, конкурс выиграют не «КИНТО» или «ОТП Капитал», а дочернее подразделение ПФУ с лицензией КУА.
Как они будут управлять активами — он написал, все в гос.бумаги.