Мінфін - Курси валют України

Встановити
24 квітня 2019, 8:01

Голова НКЦПФР: Інвестиція в пралку вигідніша, ніж в НПФ

НКЦПФР оприлюднила законопроект, який прописує засади впровадження накопичувального рівня пенсійної системи в Україні.

НКЦПФР оприлюднила законопроект, який прописує засади впровадження накопичувального рівня пенсійної системи в Україні.
фото: obozrevatel.com

Якщо парламент схвалить документ, вже з 2023 року кожен працюючий українець у віці до 40 років буде зобов'язаний щомісяця відраховувати до спеціального накопичувального фонду 2% доходу, щоб забезпечити собі гідну старість. Згодом розмір відрахувань досягне 10%.

Про те, хто буде розпоряджатися пенсійними накопиченнями українців і як будуть захищені ці кошти, «Мінфіну» розповів голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Раніше ви заявляли, що до запуску другого рівня пенсійної системи необхідно прийняти закони про спліт, про похідні фінансові інструменти, про захист інвесторів. Ці закони не прийняті, чому ж законопроект про накопичувальний рівень з'явився зараз?

— Другий рівень з'явиться не завтра. Закон, якщо парламент його прийме, набере чинності через кілька років, а перші гроші від людей надійдуть до фонду в 2023 році. Тому у нас є час і на прийняття спліта (законопроекту, який передає контроль над небанківським ринком від Нацкомфінпослуг Нацбанку та НКЦПФР — «Мінфін»), і на те, щоб привести повноваження регулятора до міжнародних стандартів. І навіть якщо зміниться політична ситуація, пенсійна реформа повинна бути прийнята. Це питання економічне. Немає іншого способу покрити майбутні витрати, не заробляючи грошей.

Політики часто люблять говорити, що вони прийдуть до влади і всіх ощасливлять, але не говорять за рахунок чого. Ми ж пропонуємо створити механізм, який дасть людям можливість забезпечити собі гідну пенсію.

Як буде реалізований другий рівень пенсійної системи?

Громадяни, які не досягли 40 років, будуть регулярно відраховувати до спеціального Накопичувального фонду частину заробітку. Спочатку це буде 2% від заробітної плати. У разі значного підвищення середнього рівня зарплати, відрахування зростуть до 10%. Таким чином, за 20-25 років людина зможе накопичити суму, яка дасть їй можливість отримувати гідну пенсію.

Відрахування до Накопичувального фонду і наступні пенсійні виплати не будуть оподатковуватися.

Управляти пенсійними коштами будуть професійні компанії з управління активами. Передбачається, що громадяни зможуть самі обирати недержавний пенсійний фонд або компанії з управління активами, в яких він буде формувати свої пенсійні накопичення. Але ми прописали правила роботи з пенсійними грошима таким чином, щоб учасники ринку, у яких немає достатніх коштів і прозорих правил роботи, не могли бути авторизовані в якості учасників системи.

Передбачається, що сума відрахувань українців до Фонду з часом зросте з 2 до 10%. Це підвищить навантаження на доходи людей. Чи розглядався варіант часткового перерозподілу ЄСВ, що сплачується в ПФ, на користь Накопичувального фонду?

Якщо у вас сьогодні зарплата 100 грн, а завтра буде 120 грн — ви готові будете відкласти з цих грошей 2,4 грн. на майбутнє? Середня зарплата за 2 роки зросла більш ніж на 30%. Українці повинні розуміти, що важливо відкласти частину цих грошей на старість, а не стимулювати споживання.

Крім того, інших джерел фінансування ПФ у нас немає. І ми — не те відомство, яке має займатися пошуком таких джерел. У нас є інвестиційний механізм, і ми маємо намір його використовувати. Він дає можливість людям накопичувати в хороші часи. Солідарна система знаходиться в складній ситуації, кількість працюючих громадян знижується, а кількість пенсіонерів зростає. І обтяжувати солідарний рівень нашими накопичувальними експериментами не варто. Ми будемо використовувати майбутні доходи, а не поточні.

Куди будуть інвестовані кошти майбутніх пенсіонерів?

— У ті ж інструменти, куди інвестують НПФ: ОВДП, акції, облігації українських та іноземних емітентів, метали. Закон фактично не обмежує інвестиції в різні активи, але їх емітенти повинні мати найвищий інвестрейтинг.

Більшою мірою мова буде йти про державні облігації різної терміновості, в тому числі, номіновані у валюті, а також акціями та облігаціями системних компаній. Їх питома вага становитиме понад 90%. А ось інвестицій в нерухомість, наприклад, не буде. Квадратні метри — це первинно-громадський інструмент накопичень в сучасному суспільстві.

У законопроекті передбачені різні типи портфелів — динамічний, збалансований і консервативний, щоб людина могла обирати ступінь ризику для своїх накопичень. Як буде відрізнятися вимога до активів в кожному з них?

Різниці в активах або рейтингах емітентів не буде, але, наприклад, в динамічному портфелі може бути більше інвестицій в компанії ІТ. Відповідно до законопроекту, за 10 років до пенсії всі накопичення будуть переводитися в консервативні портфелі.

Пенсійний фонд буде вести облік внесків до Накопичувального фонду. Чи є гарантія, що в якийсь момент коштами Накопичувального фонду не буде покрито дефіцит солідарної системи, як це сталося в Росії, в Чилі?

Це питання не є предметом цього закону. Так, такі випадки були в Росії, Угорщині, Чилі. Це відбувалося через неспроможність пенсійної системи, економічних потрясінь. І тоді держава лізла в кишеню до громадян.

Ми намагалися зробити такий сценарій неможливим. У законопроекті передбачено розмежування функцій і відповідальності кожного учасника. Ми мінімізували можливість адміністративного впливу за рахунок призначення незалежних директорів Накопичувального фонду. Тому законних методів для використання цих коштів в покриття дефіциту не буде.

Але ПФ буде відігравати важливу роль у другому рівні системи. Він буде вести облік внесків, які роботодавець і працівники будуть відраховувати в накопичувальний фонд. Це спростить адміністрування і суттєво здешевить його. Таку систему можна налагодити і незалежно від Пенсійного фонду, але це обійдеться в 10 разів дорожче.

Про який обсяг коштів йде мова? Чи стануть накопичення другого рівня істотним інвестресурсом для економіки?

— Не знаю, але це великі гроші. Ми не ставимося до них як до ресурсу або стимулу для розвитку економіки. Завдання — забезпечити старість українців. Вторинний і непрямий інвестиційний ефект буде, але він з'явиться не раніше, ніж через 5-7 років після запуску другого рівня. Але до того моменту в Україні, сподіваюся, буде інший рівень якості фінансової системи, і вона не буде розвиватися тільки за рахунок пенсійних накопичень українців.

Скільки нинішніх учасників ринку можуть бути допущені до обслуговування пенсійних коштів? Адже в проекті прописані досить жорсткі умови: не менше 5 млн. євро капіталу, 20 млн євро в управлінні, відсутність «зв'язків» НПФ з КУА, комплаєнс ...

На початку їх буде небагато, але ми допустимо всіх, хто буде відповідати вимогам. Поріг входження високий, але посильний. Ті, хто захоче брати участь в системі, повинні прийти з грошима і чіткими правилами роботи, а не голі і босі, за принципом — «а зароблю я по ходу». Хто з нинішніх учасників зможе виконати вимоги — я не готовий обговорювати.

Українці хочуть мати доступ до європейських фінансових рівнів захисту. Виходить, ринок повинен відповідати цим вимогам. Ми не говоримо про сотні мільйонів євро в капіталі. Але відповідальність повинна бути, і капітал повинен бути достатнім.

Як фондовий ринок сприйняв ці жорсткі умови? Учасники готові відкривати структуру власності і докапіталізовуватися?

Що таке ринок? Для нас — це споживач, а не підконтрольні учасники і фінансові оператори. Баланс інтересів повинен бути на стороні інвестора, а не оператора. На сьогоднішній день кількість активних інвесторів на нашому ринку наближається до нуля. У нас немає іншого виходу, крім як слідувати міжнародним стандартам і впроваджувати європейську практику. Ми не можемо культивувати вітчизняний фондовий ринок і створювати йому комфортні умови роботи на шкоду інтересам населення.

Чи готові ви на першому етапі становлення накопичувального рівня допустити до управління пенсійними активами міжнародних операторів?

Думаєте, вони хочуть керувати нашими грошима? Вони сюди не прийдуть, ми їм незрозумілі. Вони не заробляють гроші на махінаціях і зловживанні довірою.

Але якщо іноземні гравці захочуть прийти і авторизуватися, вони можуть це зробити. Процес в законі прописаний так, що будь-який, навіть іноземний гравець, може отримати авторизацію, якщо відповідає вимогам.

В Україні давно працює третій добровільний рівень пенсійної системи, в якому беруть участь НПФ, страхові компанії та ін. Але вони так і не стали популярні, українці не довіряють фінансовим інститутам гроші надовго. Чому так відбувається?

З декількох причин. Недовіра людей викликана фінансовими кризами. Крім того, добровільно відкладати на старість люди починають, коли у них з'являються вільні кошти. Україна — одна з найбідніших країн Європи. Інвестиція в пральну машину сьогодні принесе людям більшу вигоду, ніж НПФ. Третя причина полягає в тому, що наша фінансова система не створює додаткову вартість. Економіка не працює, ставки за кредитами високі. Відповідно, отримати позику і розвивати бізнес неможливо. Кількість фінансових інструментів обмежена. Україна — одна з найостанніших країн за показником простоти доступу до фінансових інструментів: для накопичення нам доступні тільки депозити. А банки ніколи не зможуть формувати довгострокові пасиви (більше 10 років) — ця можливість є у пенсійних, інвестфондів і страхових компаній.

Більш того, третій рівень пенсійної системи можна вважати добровільним вельми умовно — 99,8% людей, що беруть участь в НПФ, ніколи самостійно не відраховували туди гроші, це роблять за них роботодавці. По суті, це кептив (робота з афілійованими компаніями — «Мінфін»). Практика доводить, що обсяги третього рівня завжди залишатимуться невеликими, це додаткова можливість для тих, хто може собі її дозволити. Але пенсія потрібна всім, і завдання держави — дати українцям якісний інструмент для цього.

Недовіра викликана також численними фактами фінансових махінацій, виведення коштів через неліквідні активи. Можна згадати, наприклад, випадок з НПФ Національного банку, з якого вивели 30% активів і ніхто не поніс покарання. Де гарантія, що такий сценарій не буде реалізований і з Накопичувальний фонд?

Гарантій немає. Але наші втрати в минулому не повинні обмежувати наші дії в майбутньому. Ситуація з НПФ НБУ виникла через те, що до управління пенсійними коштами були допущені пов'язані особи. Вони самі збирали, адміністрували, розміщували, керували та списували збитки з рахунків своїх же колег. З сьогоднішніми НПФ така ж історія, вони всі пов'язані з КУА та всі живуть за рахунок інвесторів. Тому однією з вимог законопроекту є прозорість структури власників. Ми хочемо бачити, хто стоїть за адміністратором НПФ, КУА та банком-зберігачем. І це не повинні бути пов'язані особи. Довіру доведеться відбудувати з нуля.

Друга проблема — гроші виводилися за рахунок заміни ліквідних активів на неліквідні. Тому ми встановили жорсткі вимоги до активів, це повинні бути тільки високоліквідні інструменти високого інвестиційного рейтингу. І третє — гроші з НПФ виводилися за рахунок завищеного рівня витрат. У мене у самого є рахунок в НПФ. Так ось, за 10 років половина мого інвестдоходу пішла на обслуговування цього рахунку. Ми встановили в законопроекті, що витрати адміністратора і КУА не повинні бути вище 0,5% активів, щоб врешті-решт не виявилося, що все, що людина накопичила, пішло на обслуговування його пенсійного рахунку.

Ви заявляли, що своїм завданням на посаді голови НКЦПФР вважаєте приведення законодавства у відповідність до європейських вимог, прийняття законів про захист інвесторів тощо. Ці законопроекти так і не були прийняті. Ви бачите для себе можливість продовжувати роботу в якості голови НКЦПФР?

Я спокійно ставлюся до перспективи своєї відставки. Але якщо цих законопроектів не буде, то проблема буде не в моїй відставці, а в тому, що людей будуть обманювати і обіцяти їм сотні відсотків прибутку. Фінансові інструменти — як сполучені посудини. Якщо у нас закони виписані таким чином, що щорічно сотні мільйонів гривень розкрадається в українців fx-дилерами та іншими шахраями, то звинувачувати в цьому ми можемо тільки себе.

Ви вже 4 роки чистите ринок від шахраїв і схем. Чи можна вважати, що сьогодні всі учасники працюють чесно, і ризиків більше немає?

Чистка — процес постійний, він не повинен зупинятися. Фінансовий сектор був суцільним «схематозом», і він досі не створює додаткову вартість для економіки. Він паразитує на економіці і в кризовий момент схеми можуть поновитися. Як тільки ми приведемо ринок у відповідність до норм ЄС, ми побачимо зростання економіки і довіри до фінансових інструментів.

Схема «стань мільйонером», завдяки якій через ОВДП легалізували гроші, об'єднує величезне число учасників ринку. Перекрили її або вона знову може бути використана?

— Схема існує з кількох причин і не всі вони негативні. У тому числі в силу того, що дохід від ОВДП не обкладається податком, і це правильно. Але в Україні немає прозорого клірингу (порядок розрахунку за операціями) — це суцільна сіра зона, яку ми три роки намагаємося прибрати. Фінансовий ринок повинен працювати в чітких правилах, а якщо держава не забезпечила створення такої системи — то нерозумно розраховувати на сумлінність учасників ринку. Не все можна передбачити в законі, багато вимог повинен виставляти регулятор і постійно контролювати.

І ви зараз в змозі це відстежувати і припиняти?

— Так, в якійсь мірі, ми це робимо і відстежуємо схеми. Але ми оцінюємо ризик цих операцій в тих інструментах, які у нас є, враховуючи обмеженість технічних і фінансових ресурсів. Величезною проблемою залишається інформаційна закритість — ми не можемо обмінюватися інформацією з нашими іноземними колегами. Україна залишається «банановою республікою», яка приваблює шахраїв з усього світу, тому що відповідальності за фінансові махінації у нас немає. У нас погано налагоджений обмін інформацією між держорганами.

Ми бачимо, наприклад, обіг цінних паперів, а НБУ — обіг грошей. Доступ держорганів до інформації повинен бути уніфікований. Адже якщо ці кошти будуть викрадені, у нас повинен бути механізм — як забезпечити їх повернення.

Спілкувалась Регіна Дацюк

Коментарі - 55

+
+146
vladymyrkiev
vladymyrkiev
24 квітня 2019, 9:13
#
За 20 лет деньги успеют украсть раз 5.
+
+93
Владимир Снисарь
Владимир Снисарь
24 квітня 2019, 10:34
#
20 раз :)
+
+30
bonv
bonv
24 квітня 2019, 13:28
#
Банки и страховщики себя не обижают. Все убытки от меньшей части клиентов, которая их обманывает, они перекрывают, обманывая большую.
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 21:11
#
В статье ни слова ни про тех, ни про других)
+
+103
Ferreira
Ferreira
24 квітня 2019, 9:51
#
Ничего не сказано о механизме индексации. Между 1000 грн сейчас и 1000 грн через 25 лет — астрономическая разница. Даже если речь об уровне инфляции — даже сейчас надо поискать финансовый инструмент, который обеспечит такую доходность. Это точно не ОВГЗ, а именно о них идет речь как о консервативном портфеле. Деньги от этих ОВГЗ пойдут не в инвестиции а тупо в покрытие разрыва солидарного ПФ, т.е. будут проедены, никакой прибыли не будет. В итоге — краткосрочный прилив денег, в средней перспективе — очередная долговая яма (проценты по ОВГЗ, которые не принесли не копейки), через 25 лет — вторая сберкнижка.
+
+15
Регина Дацюк
Регина Дацюк
24 квітня 2019, 11:05
#
Что есть индексация? Просто сотруднику придется больше отчислять, чтобы сохранить таким же коэффициент замещения. Про ОВГЗ — это доступный инструмент с высокой доходностью. Но даже профессионеальные инвесторы предпочитают краткосрочные госбумаги, потому что риски государства очень высокие. Но какие другие доходные, надежные и менее рисковые инструменты в Украине вы можете предложить?
+
+81
Ferreira
Ferreira
24 квітня 2019, 11:23
#
Коррекция по уровню инфляции. Сейчас ведь солидарная пенсия считается не от абсолютных сумм, которые ее получатель заплатил 30 лет назад другому государству, а от стажа и прожиточного минимума. По накопительной системе таких коэффициентов нет, вы можете сейчас отдать 1000 грн и через 25 лет получить назад 1000 грн, хватит на пачку мыла например. Очень условный пример конечно, но вот как раз конкретики и недостает.

> Но какие другие доходные, надежные и менее рисковые инструменты в Украине вы можете предложить?
именно об этом я и говорю, их нет. Но вот к сожалению активное пропихивание ОВГЗ в стиле «Все — на тираж! Каждый трудящийся должен иметь в кармане облигацию госзайма» (с) наводит на мысли об их надежности
+
0
Регина Дацюк
Регина Дацюк
24 квітня 2019, 11:40
#
Частично они пытаются решить эту проблему постепенным увеличением взносов с 2 до 10% дохода человека. То есть, если средняя зп в стране растет — то отчислять будут больше. О том, какой будет коэффициент замещения на момент выхода на пенсию и какой будет реальная стоимость этих денег — никто не говорит.
+
0
mary27
mary27
29 квітня 2019, 0:01
#
К.замещения не имеет никакого отношения к накопительной пенсии, во всяком случае, в системе DC.
«какой будет реальная стоимость этих денег — никто не говорит» — вряд ли есть люди, способные достоверно на 20-30 лет предсказать значерия уч.ставок и инфляции)
+
+40
AleksandrBank
AleksandrBank
24 квітня 2019, 9:58
#
Глава НКЦБФР — не заслуживает доверия. Ничего не делается.
Пора давно функции передать к НБУ.
+
+46
Captain  Cisco
Captain Cisco
24 квітня 2019, 10:14
#
К НБУ, который несомненно заслуживает доверия. Го точно приедет по повестке или будут экстрадировать? А ещё есть Ро)
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:59
#
А то.
На страховом рынке у нас «стабильность™», как в 2010-2013 годах)
После того, как там произойдет чистка Гонтарева-стайл, поговорим)

«Го точно приедет по повестке» — вряд ли.
Как не приехали владельцы «пылесосов».
+
+30
Dmytro Z
Dmytro Z
24 квітня 2019, 10:28
#
Я так понял хотят де факто увеличить ЕСВ с 22% до 24%? если честно, среди моего окружения не знаю ни одного, кто платил бы сотрудникам белую зарплату… что с этим будут делать? покупаю услуги в Розетка, Спортлайф — на чек ФОП(в первом случае на второй группе!!!). более того, был в шоке, что в одной гос компании тоже «оптимизируют» налоги, чтобы платить конкурентные зарплаты.
+
+118
Ferreira
Ferreira
24 квітня 2019, 10:32
#
Как обычно — поднимут налоги тем, кто их и так платит, примут какой-нибудь закон по ФЛП, который осложнит жизнь честному мелкому бизнесу, а не таким уклонистам-оптимизаторам.
+
+38
MaxTirpiz
MaxTirpiz
24 квітня 2019, 10:54
#
Отчислять от ЗП на пенсию возможно только при симметричном уменьшении ставок НДФЛ и ЕСВ.
+
0
Регина Дацюк
Регина Дацюк
24 квітня 2019, 11:00
#
Я задавала этот вопрос и позиция комиссии — уменьшать ЕСВ, заниматься пеераспределением и тд никто не будет, потому что сегодняшних пенсионеров много и пенсии им надо платить, а учитывая, что еще надо их иногда повышать — никакого перераспределения или уменьшения НДФЛ не будет.
+
+30
MaxTirpiz
MaxTirpiz
24 квітня 2019, 11:04
#
Тогда выгоднее возвращаться на схему 50 % белая + 50% черная
+
+9
Andrey Derkach
Andrey Derkach
24 квітня 2019, 17:50
#
Есть схема ещё выгодней — белая минималка а всё остальное — в конверте
+
+15
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:54
#
Яценюк уже уменьшал ЕСВ, в расчете на то, что бизнес увеличит з/п.
Бизнес на это с удовольствием показал средний палец.
В результате дыра в ПФУ только увеличилась.
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:57
#
Или наоборот, «солидарная» пенсия должна постоянно изменятся в зависимости от степени выполнения бюджета ПФУ.
А перед этим уменьшить пенсии до нулевого дефицита)

Когда пенсионеры будут спрашивать «чего так мало», ПФУ должен указывать на бизнес, и работающих в «черную», «у них ваша пенсия».
Чтоб все было справедливо)
+
+74
bonv
bonv
24 квітня 2019, 11:26
#
Примусово-добровільно? Дякую не потрібно!
+
0
mary27
mary27
29 квітня 2019, 0:13
#
Только для наемных работников моложе некого возраста.
Если вы не попадаете в обе категории, вам там можно поучаствовать только добровольно.
+
+30
Bank Noname
Bank Noname
24 квітня 2019, 12:18
#
А слабо господину Тимуру погуглить чем такие реформы закончились в странах бывшего СССР и соцлагеря?
То есть там где сидят много лет на одноуровневой системе как на игле и нет бурного экономического роста с притоком доходов населения и соотв налогов.
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:47
#
Господин Тимур как раз критикует эти реформы, и при этом предлагает добавить ПФУ еще одну функцию — АПФ.
Притом, что в самом ПФУ бардак даже с «солидарными» пенсиями.

«чем такие реформы закончились в странах бывшего СССР и соцлагеря» — в РК работает.
В Прибалтике работает.
В РФ неплохо работает, хотя с 2013 года стали «замораживать» 2й уровень (на Крым, Дамбас и Сирию).
+
+35
Veresoleg
Veresoleg
24 квітня 2019, 12:44
#
Платишь сотрудникам минималку, остальное в конвертах под расписку о подарке в частном порядке. Пусть сами сотрудники, думают куда эти деньги деть и как ними распорядиться. Но доверить на 20 лет деньги непонятно кому- так себе вариант. Будет как с дедушками-бабушками: покупали марочки ПФ и клеели в книжки за советские рубли, получили натурой в купонах, чтобы те использовать как подставку под селёдку и получать минималку в гривнах. И не вижу ничего плохого в оптимизации- это просто четкий ответ от бизнеса на все поползновения желающих отобрать у них деньги.
+
0
bonv
bonv
24 квітня 2019, 12:52
#
В багатьох випадках зараз так і відбувається — є оф зарплата і не оф:)
+
0
Veresoleg
Veresoleg
24 квітня 2019, 15:31
#
Главное чтобы было у людей что на столе.
+
+53
bonv
bonv
24 квітня 2019, 15:37
#
Нехай люди своєю головою думають як заробляти на старість а не тих хто хоче їх вчергове облапошити…
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:46
#
«покупали марочки ПФ и клеели в книжки за советские рубли» — в СССР пенсионный фонд появился в 1990 году.
«получать минималку» — работали за минимальную з/п в другом государстве, и получили минимальную пенсию.
Это «солидарный» ПФУ)
« в гривнах» — хорошо, что не в сов.рублях, которые б стоили, как венесуэльский боливар.
«четкий ответ от бизнеса на все поползновения желающих отобрать у них деньги» — в статье ни слова о «деньгах бизнеса».
Тут про наемных рабов, и их пенсии.
+
+45
bonv
bonv
24 квітня 2019, 13:27
#
Мы бедняки нового поколения: у нас есть дорогие смартфоны и компьютеры, с помощью которых мы можем зайти в свой интернет—банк, чтобы убедиться, что у нас на счете нет ни копейки:)…
+
0
Transfer Go
Transfer Go
24 квітня 2019, 14:38
#
Показалось, что это Тайсон Фьюри
+
0
bonv
bonv
24 квітня 2019, 18:23
#
Нацбанк ожидает, что в ближайшие три года средняя доходность по гривневым вкладам для населения снизится более чем на четверть до 8% годовых.
+
0
Mindent
Mindent
24 квітня 2019, 20:08
#
Классная «реклама» НПФ…
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:29
#
Забавно, что Хромаев критикует НПФ, но в то же время выступает за создание всеобщего Накопительного ПФ-надстройки над ПФУ.
«Л» — логика.
+
0
Danconia
Danconia
24 квітня 2019, 23:06
#
Было бы правильно подготовить рынок ценных бумаг сделать его доступным для частных микро инвесторов пусть агентами выступят те же банки они имеют выстроенную сеть подотчетны регулятору и т.д., но чтобы порог входа был небольшим ну там условно 1к. у.е. и постепенно приучать уркаинцев часть денег инвестировать в акции украинских компаний тот же ДТЭК, агрохолдинги и др крупняки их акции можно было бы покупать.
А вот обязаловка ни к чему хорошему не ведет.
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:37
#
«сделать его доступным для частных микро инвесторов» — он вполне доступен.
«пусть агентами выступят те же банки» — так банки имеют брокерские лицензии.
Другое дело, им интереснее предлагать эти услуги ВИП-клиентам, и зарабатывать на комиссиях.
«чтобы порог входа был небольшим ну там условно 1к. у.е» — прошу к брокерам, «Дрэгон», «КИНТО», «Арт-капитал».
Там «порог входа» вполне демократичный, и люди понимают, что за услуги они оказывают, в отличие от банков)
«инвестировать в акции украинских компаний тот же ДТЭК» — стесняюсь напомнить, их предприятия сейчас сейчас ЧАО, и акции не обращаются на бирже)
+
0
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
25 квітня 2019, 19:30
#
Было бы выгодно вкладываться в акции, нпф, страховые и иже с ними вкладывались бы в них. А так, кроме ОВГЗ в банановой республике ничего не найти. И те люди, которые откладывают в НПФ действуют на свой страх и риск, как он (эксперт) и сказал.
Так что нам украинцам акромя как на Бога и себя надеяться не на кого и не на что.
+
0
mary27
mary27
28 квітня 2019, 23:34
#
НПФ вполне вкладываются в акции, BAVL, UNAF, DOEN, CEEN, MHPC.
СК — инвестиции особо не нужны, тем более в акции (хотя правила инвестирования страх.резервов позволяют), их вполне устраивают вклады, в любом случае заработок — с завышения страхового тарифа)
«И те люди, которые откладывают в НПФ действуют на свой страх и риск, как он (эксперт) и сказал» — так у нас НПФы работают по принципу DC, а не DB.
По DB в Украине «лайфовые» СК работают.
Но, это не значит, что с ними нет риска)
+
0
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
30 квітня 2019, 6:04
#
Доля этих акций — 10 %. Чтобы наши пенсионные деньги работали на экономику Украины, учётная ставка НБУ должна быть 5, а не 20%.
+
0
mary27
mary27
30 квітня 2019, 11:33
#
Ну увеличится эта доля до 20%, что глобально изменится?
Вы суммарную СЧА НПФов знаете?)
''учетная ставка должна быть'' — и как учетная ставка относится к акциям?
+
0
mary27
mary27
5 березня 2021, 17:34
#
Дожили мы до учетной ставки в 6%, теперь до 6,5%.
Стали от этого пенсионные деньги работать на экономику Украины?)
+
+15
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
7 березня 2021, 5:27
#
Не вижу. Спасибо, что напомнили.
+
0
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
1 травня 2019, 4:58
#
Привлечённые деньги должны работать в реальном секторе экономики, а не лежать в виде ОВГЗ и обрастать процентами не по дням, а по часам.
+
0
mary27
mary27
1 травня 2019, 11:27
#
Так никто не мешает реальному сектору размещать на бирже ЦБ с инв.рейтингом.
''А не лежать в ОВГЗ и обрастать процентами'' — вас бы больше устроили какие-то корп.облигации под 5%?)

А вот Хромаев считает, что стиралка выгоднее)
+
0
Владимир Поливальников
Владимир Поливальников
1 травня 2019, 21:34
#
Для отмывания денег?
+
0
mary27
mary27
1 травня 2019, 22:55
#
Я тоже так подумала)

К сожаленю, он так и не разъяснил, почему.
+
0
vchern
vchern
5 травня 2019, 16:26
#
Давайте дадим налоговые льготы для отчислений в НПФ, а потом НПФ будут вкладывать активы в иностранные ЦБ, инвестируя в чужие экономики.
В чем тогда смысл льгот?
Наш бюджет недополучит денег, а длинный ресурс для инфраструктурных проектов утечет за рубеж.
+
0
Регина Дацюк
Регина Дацюк
6 травня 2019, 9:11
#
По вашему справедливость состоит в том, чтобы люди накапливали, а НПФ инвестировало в ОВГЗ, которыми покрывается дефицит и дыры государственной пенсионной системы и финансовой политики в целом? Чем тогда это отличается от солидарной системы? Просто более длинная цепочка перераспределения. С учетом, что государство устоит и по ОВГЗ будет продолжать платить.
+
0
mary27
mary27
6 травня 2019, 18:41
#
Т.е. на ваш взгляд, лучше вложить пенс.средства в облигации ЕБРР под 1%?)
«а НПФ инвестировало в ОВГЗ» — никто, кроме господина Хромаева не собирается впихивать 100% активов гипотетического накопительного ЕНПФ в гособлигации.
Именно потому этому законопроекту место в мусорном ведре.
В лучшие времена тот же «Социальный стандарт» вообще ОВГЗ не касался.
«которыми покрывается дефицит и дыры государственной пенсионной системы и финансовой политики в целом?» — хахах, лучше вложить в еврооблигации Италии, покрывая их бюджетный дефицит?)
Ну правда.
+
0
Регина Дацюк
Регина Дацюк
7 травня 2019, 8:35
#
Нет, я не предлагаю инвестировать в еврооблигации Италии. Но и в украинские ОВГЗ — это не выход
+
0
mary27
mary27
7 травня 2019, 21:34
#
Даже ругательски ругаемый ЕНПФ РК не инвестирует все в казахстанские гос.облигации. Хотя вполне мог это сделать. Господин Хромаев наоборот, полагает это хорошей идеей. А почему украинские НПФы должны финансировать иностранный гос.долг?
+
0
mary27
mary27
6 травня 2019, 18:36
#
«Давайте дадим налоговые льготы для отчислений в НПФ» — уже давно дали.
«будут вкладывать активы в иностранные ЦБ, инвестируя в чужие экономики» — тоже покоробило.
Причем, облигации под 1-2% например.
Смысл в такой «инвестиции»?
+
0
Григорий П
Григорий П
29 травня 2019, 13:49
#
Это смущает: «Гарантий нет.» А это вообще прямо фраза труженника форекс-кухни: «Но наши потери в прошлом не должны ограничивать наши действия в будущем.» ПЗДЦ Сначала перестаньте махлевать и закройте мощенников и воров, - без этого толку не будет!
+
0
mary27
mary27
29 травня 2019, 14:29
#
На самом деле, тут возник бы целый ряд проблем.
Наши НПФ работают по схеме DC, с установленными взносами и негарантированным инв.доходом.
При этом у них нет риска несостоятельности.
Но может быть убыток.
КУА и АПФ заинтересованы, чтоб такого не происходило, т.к. с размера СЧА они получают фиксированное вознаграждение.

НПФы, работающие по схеме DB, с установленными минимальными выплатами регулярно становятся банкротами.
Увеличение продолжительности жизни участников+снижение доходности ниже минимальной гарантированной.
И махинации фирмы-основателя.
Пример — КНПФ «Энрон».
Это по сути маленькие «солидарные» ПФ, спонсируемые основателями.

Насчет системы гарантирования — получится, как в РФ или РК.
В РК НПФы должны были иметь резерв для покрытия убытков(что снижало доходность) и одновременно имели гос.гарантии.
Во время ипотечного кризиса у многих из них начались проблемы (слишком много мусорных облигаций).
В правительстве долго думали, что с ними делать, в результате в 2013м объединили все в государственный ЕНПФ РК.

А то до того получалось странно — государство гарантировало обязательства негосударственных организаций.
И тогда же возникал интерес в афере — вывести из НПФ средства, а потом скинуть пустой фонд государству.
Как у нас до недавних пор было с банками.
С нашими НПФ по системе DC номер не пройдет — клиент видит уменьшение СЧА и убыточность.
Инте
+
0
mary27
mary27
29 травня 2019, 14:40
#
Интересуется у КУА, в чем дело?
Если ответ его не устраивает, он переходит в др.НПФ.

А г-н Хромаев предлагает «колхоз», когда «солидарный» ПФУ — в роли АПФ.
Хотя у ПФУ адский бардак с «солидарными» пенсиями, и толпы «мертвых душ».
Как он будет персонифицированно принимать взносы — даже представлять не хочу.
А КУА будут назначаться по конкурсу.
Естественно, конкурс выиграют не «КИНТО» или «ОТП Капитал», а дочернее подразделение ПФУ с лицензией КУА.
Как они будут управлять активами — он написал, все в гос.бумаги.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися