Нова валюта BRICS нікому не потрібна крім росіян

На чергових зборах BRICS росіяни імітували презентацію нової валюти для розрахунків між країнами BRICS. Питання дещо схвилювало світові ЗМІ, але по суті все виявилось пшиком. Російський диктатор презентував сувенірну купюру без назви. На сувенірній продукції, виготовленій в російській торгово-промисловій палаті, не лише не виявилось назви, але і був допущений конфуз, коли на ній зобразили будівлю Тадж Махал. Художникам з РТПП напевно не відомо, що взагалі-то Тадж Махал – це мавзолей, де до сих пір похована Мумтаз Махал (1593-1631), яка була дружиною імператора Шаха Джахана Мугалома. В Індії (як в принципі і в християнському світі) не прийнято використовувати фото з могил для реклами, я вже не кажу про банкноти. Тому на індійських рупіях ви і не знайдете цього витвору мистецтва. Наразі реакція прем’єра Індії на цей конфуз невідома. Схоже, що індійські партнери просто вирішили промовчати, зробивши вигляд, що не помітили чергової витівки дурнів з Москви. Втім, конфуз з поліграфічною продукцією – це тільки верхівка айсбергу проблем валюти BRICS.

Відсутність економічних передумов

Уявіть, що світова економіка – це хлібопекарня. Є три постачальника сировини (борошно, яйця, дріжджі) і сама пекарня. Торгівля в цьому квадраті відносин відбувається допоки працює пекарня. Зокрема, постачальнику яєць не потрібно борошно в тій кількості як пекарні, з якої харчуються всі 4 сторони. Так само і постачальнику дріжджів не потрібно стільки борошна як для пекарні, яка годує всіх. Так от, в світі пекарня – це уособлення ринків розвинутих країн (G-7), а оті три постачальника сировини – це країні, які розвиваються (BRICS). Тому коли пекарня закривається на перерву (починається економічна криза) постачальників сировини починає штормити. Вся світова торгівля тримається на цій «пекарні» і тому саме G-7 буде вирішувати, за яку валюту продавати (в тому числі і BRICS) свою перепічку.

Якщо перейти з мови аналогії на більш наукову мову, то постачальники сировини в довгостроковій перспективі не будуть мати виторг більший ніж ті, хто торгує готовою продукцією. Тому коли ви порівнюєте торговий оборот між ьосіянами та КНР, і КНР та ЄС, то різниця буде завжди на користь Європи. А якщо до порівняння додати ще і США, то стає зрозумілим, що рф просто розчиняється в цьому торговому потоці. І в цих умовах на сцену вилазить Путін з індійською могилою на купюри з невідомою назвою, і починає розповідати про «завершення ери долара». Зрозуміло, що картинка знімалась для внутрішнього глядача в рф, але тоді виникає вже питання: а хто такі товариш Сі та його колега з Індії – пан Молі? Виходить, що вони просто статисти на знімальному майданчику російського диктатора.

Bridge BRICS та BRICS pay

Звісно, у прикладі з пекарнею я дещо спростив ситуацію для ілюстрації складних процесів світового масштабу. Наші постачальники сировини теж потроху печуть хліб, але не такої якості і не в тих масштабах, як світова пекарня (G-7). Найбільших успіхів тут досяг КНР, який залишив далеко позаду рф та інших учасників BRICS. КНР досить багато вкладає коштів в розвиток платіжної інфраструктури в юанях. Це і мережа клірингових банків, і контракти в юанях на Близькому Сході, і навіть досить-таки просунутий аналог SWIFT. Звісно, у КНР і, думаю, у Індії є певні операції, які не бажано було б світити перед G-7, тому ідея платіжної системи поза зоною обігу долара, євро, франка та ієни є для них більш реальною ніж створення спільної валюти. Але тут виникає 3 питання. (1) Навіщо КНР, Індії та Бразилії здались росіяни зі своїми санкційними ризиками? (2) Як бути з конфліктними відносинами між КНР та Індією (а вони замішані саме на економічному базисі)? (3) На якій платформі буде створена така система розрахунків?

Відповіді на перші 2 питання очевидні. Вони ставлять жирний хрест на ідеї єдиної валюти як такої. А от третє питання цікаве. Був анонс, що Bridge BRICS буде заснована на технології blockchain, саме тому можна зробити висновок, що мова саме йде або про крипто-валюту, або про CBDC – цифрову валюту центральних банків. Російський режим зараз погоджується і на крипту, і цим активно користуються російські корупціонери, які просто відрізають собі частину експортного виторгу. Питання: навіщо це КНР, де, до речі, крипто-валюта заборонена, а Народний банк Китаю вже років 5 працює над власною CBDC?

І тут ми починаємо розуміти підступну ідею москалів: вони підбивають BRICS до створення спільної CBDC з хабом розрахунків на долар та євро. Тож всередині CBDC–BRICS будуть відбуватись жахливі речі, наприклад, розрахунки між терористами, торгівля зброєю і т.д. Проте через фінансовий хаб у відносинах з іншою частиною світу цього не буде видно. Народжений в хворій уяві російського диктатора грошовий проєкт стане автоматично привабливим для Ірану, КНДР, ІГІЛ, африканських піратів і т.д. Уявіть собі, яким в світі буде рівень довіри до валюти CBDC-BRICS, яка буде заснована: російським кривавим диктатором, іранськими ісламськими фанатиками, рокетменом з КНДР та «освячена» ІГІЛ. І знову ми повертаємось до того ж самого питання: навіщо вся ця радість КНР, а тим більше Індії? Відповідь очевидна: санкційний геморой має залишатись проблемою російського диктатора, тому будь які проєкти, через які він може передатись партнерам по BRICS, будуть мертвими або жити своїм життям в інформаційному просторі російських медіа.

Порадувала мене і система «BRICS pay» – чергова іграшка, зроблена в відомстві кривавої банкірши Набіулліної. Обіцяна оплата по QR-коду та за допомогою карток VISA і Master Card, оминаючи санкційні обмеження, – це чергове «рішення одного дня» до чергового пакету санкцій ЄС та США. Система миттєвих платежів СБП, яка створювалась авторами платіжної системи МИР просто під збори BRICS, отримала доступ до хабу між СБП та міжнародними платіжними системами. Ймовірно, якийсь банк порушив санкції, щоб скласти враження на іноземні делегації BRICS.

Ну і на завершення, про чергові перли від ФСБ. «На засіданнях Ділової ради БРІКС усім охочим пропонували зареєструватися в системі, отримати «подарункові» 500 руб. на рахунок та купити на них щось у торгових точках Центру міжнародної торгівлі, де відбувався захід». Бачите, немає нічого простішого ніж організувати акцію по збору IMEI кодів телефонів іноземних делегацій. Сподіваюсь, що серозні радники пана Моді, товариша Сі чи делегація з Бразилії не купились на ідею передати свої персональні дані росіянам в обмін на 5 доларів.

Отже, ми вчергове спостерігаємо, як росіяни намагаються скористатись низьким рівнем економічної освіти населення і на міжнародних майданчиках розвішують локшину з метою пропаганди для внутрішнього споживача.

Віталій Шапран