Минфин - Курсы валют Украины

Установить
vshapran
Виталий Шапран
Зарегистрирован:
5 октября 2011

Последний раз был на сайте:
22 ноября 2024 в 12:41
Подписчики (177):
duke34
duke34
Киев
Svitanka
Svitanka
Alex122
Alex122
Mikhail6759
Mikhail6759
54 года
rybnitska
rybnitska
DiGek
DiGek
Киев
swodnix
swodnix
torg879
torg879
20388156
Kyleta 12
Полтава
Romancho
Romancho
41 год
24savage
24savage
ballistic
ballistic
3 года
все подписчики
экономист, финансовый аналитик
9 декабря 2017, 17:28

Хочте збільшити кредитування в Україні - Запитайте мене, як?

Нажаль темпи зростання кредитування банками у національній валюті поки що менші за темпи інфляції. Це означає, що кредитна підтримка економіки України із боку банків слабшає. Фактично слабкість кредитування також пояснює чому в нас за 10 місяців 2017 року знижується промисловість і сільське господарство. Україні потрібне пожвавлення кредитування і вкрай важливо щоб таке пожвавлення відбувалось у ринковій спосіб без адміністративного втручання на кредитний ринок. На мою думку зараз є три можливості вплинути на збільшення кредитування: створення умов для розширення кредитування банками із 100% іноземного капіталу, пожвавлення схем торгового фінансування, та забезпечення зростання прямих іноземних інвестицій.

Іноземці нам допоможуть.

У своїх оцінках потрібно виходити з того, що влада зацікавлена у швидкому та надійному способі забезпечити зростання кредитування в Україні, принаймні такими темпами, щоб вони перевищувало інфляцію. За моїми оцінками, в Україні вже присутні 10 досить великих банківських груп. Станом на початок 2017 року їх загальна сума активів складала 10,43 трлн. доларів США, а оціночна ліквідність дорівнювала 1,657 трлн. доларів США. При чому, в цю групу ми не включали банки із російським капіталом та капіталом із Греції, а також банки, акціонерами яких були іноземці, але з небанківського сектору. Тобто насправді кредитний потенціал всіх материнських установ ще більший ніж окреслено у таблиці 1.

Таблиця 1

Активи та оціночна ліквідність міжнародних банківських груп та холдингів, які було представлені

в Україні станом на 31.12.2016

Назва групи

Активи всього

Оціночна ліквідність

млрд. $

%

млрд. $

%

BNP Paribas

2170,422

20,81%

167,618

10,11%

Credit Agricole

1800,326

17,26%

175,351

10,58%

Citigroup

1792,000

17,18%

397,264

23,96%

Deutsche Bank

1662,121

15,93%

397,408

23,97%

UniCredit*

898,003

8,61%

91,403

5,51%

ING Group

883,110

8,47%

168,770

10,18%

Intesa Sanpaolo

757,730

7,26%

207,946

12,54%

SEB

286,409

2,75%

23,919

1,44%

Raiffeisen Bank Int

116,898

1,12%

23,136

1,40%

PKO Bank Polski

64,682

0,62%

5,153

0,31%

Всього:

10431,700

100,00%

1657,967

100,00%

Джерело: РА «Експерт-Рейтинг» за даними річної звітності банківських груп та холдингів

* — через міноритарну участь у Альфа-Групп

Якщо материнські банки збільшать можливості для кредитування своїх дочірніх банків в Україні навіть на 1% від оціночної ліквідності у 2018 році, то це призведе до зростання кредитного портфелю банківської системи на 16-17 млрд. дол. США, або приблизно на 460 млрд. грн. Станом на 01.10.2017 кредити та заборгованість клієнтів по всіх платоспроможних банках за мінусом резервів складали всього 539 млрд. грн. Тому сплеск нових кредитів у 2018 році на 85% здатний пожвавити зростання ВВП в Україні при будь-якому сценарії на зовнішніх сировинних ринках.

Додаткові переваги від використання кредитного потенціалу іноземних банків, вже присутніх в Україні:

  1. Покращення платіжного балансу;
  2. Збільшення частки «нових кредитів» у банківській системі;
  3. Відсутність зайвих бюрократичних процедур та очікувань приходу «інвесторів», оскільки перелічені банки вже присутні в Україні, вони мають тут кредитних аналітиків та менеджмент, здатний приймати рішення.

Для того, щоб пожвавити кредитування банками за участю іноземного капіталу, потрібно:

1. Забезпечити захист прав кредиторів в Україні. Нажаль, реформи з цього питання відбуваються досить повільно і додатковий тиск з боку Ради та Правління НБУ на Парламент буде незайвим, оскільки практики «дивних судових рішень» на користь позичальників, нажаль, в Україні продовжуються.

2. Потрібно більш жваво працювати над створенням ринку валютних деривативів. Нажаль, відповідний проект закону України в парламенті не знайшов відгуку і тема розвитку цього ринку залишається проблемою. Відсутність можливості хеджування валютних ризиків на цьому ринку також стримує валютні потоки від потенційних кредиторів.

3. Владі потрібно покращити комунікацію із представниками найбільших банків за участю іноземного капіталу та народними депутатами України з метою пошуку спільної мови з питань усунення бар’єрів для цих банків на кредитному ринку. Відповідний крок може стати хорошим внеском Ради НБУ у спільну справу збільшення кредитної активності в Україні.

Майбутнє за торговим фінансуванням

На моє переконання, нам не потрібно очікувати створення Експортно-крединого агентства, а намагатись усіма доступними засобами популяризувати торгівельне фінансування, обсяг якого в Україні може бути нарощений у кілька разів за умови наявності стимулюючої державної політики. На першому етапі для популяризації торгівельного фінансування в Україні потрібно:

Створити постійно діючий механізм діалогу регуляторів та учасників (банків, компаній, інфраструктури) для оперативного реагування на виклики ринку. Для цього вже проглядається кілька практичних кроків:

1. Збільшити транспарентність галузі торгівельного фінансування. Для цього НБУ слід внести зміни у план рахунків бухгалтерського обліку для більшої деталізації позабалансових рахунків, за якими обліковуються операції з торгівельного фінансування, та створити додатково 1-2 форми статистичної звітності також для деталізації обсягів та напрямків отримання резидентами України послуг із торгівельного фінансування.

2. НБУ разом із банківською спільнотою, НАБУ та міжнародними партнерами України можуть заснувати спеціальну програму для популяризації ідеї отримання торгівельного фінансування, в тому числі акредитивів, гарантій, факторингу, замість користування звичайними кредитами.

3. Необхідно отримати позицію НБУ, банків, страхових компаній щодо принципів роботи та взаємодії ЕКА, що створюється, із учасниками ринку, для того щоб наблизити його до міжнародних стандартів і запобігти можливим зловживанням при його створенні.

Збільшення уваги до теми розвитку торгівельного фінансування, за самими скромними оцінками, може збільшити обсяги отриманого фінансування у 2018 роки приблизно на 250 млрд. грн.

ПІІ – збільшать готовність до кредитування

Нагадаю, що кредитування не є єдиною формою фінансування, так само як не є і досконалою формою, яка несе численні ризики як для позичальника, так і для кредитора. Як показують попередні данні, за підсумками 2017 року українська економіка буде однією із найслабкіших за рівнем співвідношення чистих кредитів до ВВП. Разом із тим, кредитний аналіз показує, що більшість великих компаній в Україні є закредитованими. Частина з них не може обслуговувати і ті борги, що є. Тому, щоб підштовхнути процес зростання кредитної активності, потрібно починати зі збільшення інвестиційної активності, що призведе до збільшення на ринку кількості позичальників, здатних обслуговувати свої борги.

Для пожвавлення потоків ПІІ НБУ потрібно збільшувати теми валютної лібералізації та доводити на практиці, що Україна є країною, в якій капітал може рухатись в обох напрямках. З цього питання НБУ зробив досить багато, але в останній місяць-півтора активність у цьому напрямку зменшилась. Можливо, це питання потребує додаткової уваги Ради НБУ.

Наприкінці хочу зауважити, що всі концепції, за якими йдуть заклики збільшувати кредитування за рахунок рефінансування, є безглуздими і такими, що здатні тільки збільшити негативні тренди у банківському секторі. Уроки минулої кризи яскраво показали, що надане рефінансування часто неможливо повернути, а його реципієнти з часом ставали «клієнтами» СБУ, ГПУ, ФГВФО і т.д. Система зараз має досить значні вкладення у ОВДП та ДС НБУ, вони можуть бути гарною заставою для отримання рефінансування. Але банки не поспішають з цими ініціативами, оскільки на ринку не так-то просто знайти позичальника, здатного обслуговувати борги, навіть за умови від’ємних реальних кредитних ставок.

Віталій Шапран

Член виконком УТФА

Просмотров: 3003, сегодня — 1
Следить за новыми комментариями

Комментарии - 4

+
+55
AleksandrBank
AleksandrBank
11 декабря 2017, 9:52
#
По статье в кратце, можно подметить только одно предложение, которое даст толчек всему, в т.ч. то что типа кто-то должен сделать:
«та забезпечення зростання прямих іноземних інвестицій.» — ограничимся этим предложением, за ним скрывается борьба с коррупцией, суды, антикоррупционные органы, мораторий на землю, законы, реформы, продажа гос.компаний, управление и контроль органов власти в т.ч. фискалов и таможенников, законы по защите инвесторов и кредиторов и т.д.

«Якщо материнські банки збільшать можливості для кредитування своїх дочірніх банків в Україні» — слово «ЯКЩО» очень классное, как и словосочетание «ЯКЩО Наш Президент будет честный»!!!

Статья хорошая, но наивная, как говорится «якщо», то «покращення життя вже сьогодні вже наступить».
+
+15
Виталий Шапран
Виталий Шапран
12 декабря 2017, 23:49
#
Коллеги, спасибо за Ваши комментарии. Наиболее неадекватные я поудалял.
1. Сослагательное наклонение потому и сослагательное — речь идет о планах по улучшению кредитного климата в Украине. И расскрываются скрытые резервы которые тут есть.
2. С тезисом о том что у нас экономика закредитована потому как ставки большие я согласиться не могу, т.к. у нас ставки большие от больших кредитных рисков, если до 50% портфелей уходит в писок ставки тут маленькими быть не могут. Вначале улучшайте кредитный климат — затем снижайте ставки. Тут без вариантов.
Ну а критика Якщо и про борьбу с коррупцией принимается.… а чего вы ждали рекомендаций как при большой коррупции, плохом админуправлении и военных рисках нарастить кредиты? :) Сами понимаете такого не бывает.
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
13 декабря 2017, 12:31
#
Спасибо за комментарий и что меня поддержали.
На самом деле у нас экономику можно запустить по другому, при условии что законы будут работать для ВСЕХ!, что инвесторы будут не боятся зайти и работать, что права кредиторов будут защищены, и тогда снизятся многие риски — а это прямой пусть к отрытию рынка денег, который с увовольствием зайдет к нам — были б только условия.
Но к сожалению условия для хорошого инвестора тают на глазах:
1) плевок в лицо МВФ и по сути многие наши «народные избранцы» для себя решили зачем что-то выполнять когда можно в другом месте переодолжить,
2) очередной год отмазки насчет принятие закона по рынку Земли (друзья Пети не могут этого допустить. потому как их агрофирмам придется конкурировать с предложением Запада которые могут больше преложить, и плюс работать по «белому» никому не интересно),
3) мы год наблюдаем как вывели 7 млрд.дол под «стулья столы» и до сих пор никто не наказан, только народ понес наказание, я не говорю о других предвественников которых десятки
4) суды — ноль изменений, все на своих местах, суды тормозят все процессы по делам, нет не одного значимого вердикта, только слушанья по несколько лет переносят и тд
5) Власть сейчас включилась в открытую борьбу с НАБУ, теми кто начал скрывать факты по «ЭКС» и текущим чиновникам, в т.ч. друзьям блока Пети и Арсения; подстава с агентом и предыдущие дела, последние обыски в том же Минюсте показывают как чиновники живут даже на решениях Европейск
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
13 декабря 2017, 12:40
#
Можно продолжать долго, символов не хватит.
Вцелом прям говорит посол США и остальные — нет сдвигов по борьбе с коррупцией, а добавлю больше, если поначалу борьба была и желание, то осенью и зимой началась открытая защита коррупции от НАБУ, под руковдством ГенПрокураторы и Президента который всем этим цирком рулит.
Цирк у нас с пленками, которые склепали и по сути никто не передаст их на международную экспертизу, цирк с задержанием и попыткой взять под стражу, а оптмо решение суда отпустить — сколько людей было задействовано, сколько ресурсов, сколько «разбитых голов» и т.д. Лучше бы так сепоров и взрывчатки искали под машинами и у подьездов, а также боролись с криминагенной ситуацией.

Хочу ответить Автору прямо «ЯКЩО» — не прозойдет до 2019 года, потому как сейчас после осени всем понятно — все силы брошены удержатьсяу власти, не дать боротья с коррупцией против «своих» депутатов и связанных лиц и т.д.
И сейчас озвучивая плюсы «ЯКЩО» — к сожалению Президент перестал слушать, сейчас главное контроль, не допустить смены в ЦИК «не своих» — выборы проиграть могут и т.д.
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться