uainvestor
Зарегистрирован:
22 сентября 2011

Последний раз был на сайте:
19 апреля 2019 в 11:45
Сергей Ждан — Откуда деньги растут  RSS блога
Блог «Пенсионный капитал»: http://pensioneriya.blogspot.com/
6 сентября 2015, 14:14

НПФ для бідних.

Бідну людину, НПФ, можливо, не зробить багатою, але врятувати її від бідності у пенсійному віці, він здетен.

Майже закінчення розмови. Початок тут: pensioneriya.blogspot.com/2015/08/41.html

Ну да, для тех, кто не может планировать бюджет так, чтобы в конце месяца хоть что-то оставалось для накоплений, НПФ самое то, тут сомнений нет. А солидарная пенсионная система - это однозначно зло, от нее надо уходить и как можно быстрее.

Ви абсолютно вірно зазначили: НПФ – це вихід для пасивних і малограмотних у фінансовому відношенні людей. Таких серед нас більшість. Свого часу, іноземні популяризатори фінансової освіти, на кшталт Роберта Кійосакі, стверджували, що оволодіти фінансовою грамотою має кожний. Без цього, мовляв, у них нема шансів вирватись з кола щурячих бігів бідності. Років 5-10 тому, я теж притримувався цієї ідеї. Але згодом побачив, що вона зазнала провалу не тільки у нас, але і в США, і в інших розвинених країнах Заходу. Незважаючи на широке розповсюдження відповідних курсів і клубів фінансових ігор, загальна грамотність населення не збільшилась, а кількість бідних не зменшилась. Думаю, що переживати з цього приводу не варто, треба просто чесно зізнатись, що ця наука не для всіх. Як, до речі, будь-яка наука взагалі. Масове нашестя випускників шкіл на ВУЗи, вкупі з масовим же безробіттям після їх закінчення, — ще один приклад подібної помилки: http://minfin.com.ua/blogs/varkello/75494/.

Іншу точку зору активно нав’язують нам страхові, банківські і інвестиційні агенти. Вони твердять, що кожна людина або родина повинні мати не тільки свого сімейного лікаря, юриста, автомеханіка, тощо, але і власного фінансового консультанта. Його роль, вони зрозуміло, приписують собі. Проблема в тім, що агенти одержують комісійну винагороду з проданих за їх посередництвом фінансових продуктів (страховок, кредитів, цінних паперів, інвестиційних програм). А тут, як свідчить відома приказка, хто платить, той і замовляє музику. Тобто, агенти вимушені захищати фінансові інтереси не своїх клієнтів, а тих фінансових компаній, де вони отримують гроші. Насправді, ці інтереси іноді співпадають, але далеко не завжди. Друга проблема – це вузька спеціалізація агентів. Під гаслом «не можна всидіти одночасно на двох стільцях», фінансові компанії вимагають від них повної відданості, стимулюючи її і організаційно, і фінансово. За співпрацю з конкурентами або суміжниками, можна лишитись ресурсів, фінансування і посад.

Існує і третій підхід до справи, що видається мені більш чесним і справедливим. Сімейний фінансовий консультант дійсно потрібен людині, навіть з певною фінансовою освітою. Але він повинен бути незалежним від впливу фінансових компаній, і за свою роботу, отримувати винагороду з рук клієнтів. Для цього, робота фінансового консультанта повинна бути комплексною, постійною і довгостроковою. Наразі, цей варіант фантастичний, бо у населення (як бідного, так і заможного) досі не сформовано потребу у фінансовому управлінні власним життям. Скільки ще воно повинно втратити чи недоодержати, що подібна потреба проявилась, сказати важко.

Повернемось до бідних і неграмотних. Пенсійний фонд, що його контролює держава, а внесками опікується роботодавець, виглядає найкращим варіантом забезпечення старості. Вірніше сказати, виглядав, бо останніми роками « все змішалось в домі Облонських», — і Миргород вже не той, і Хорол-річка вже не та. Сьогодні, пенсійний фонд України (ПФУ) вже не здатен на визначеному рівні виконувати свої функції, а повномасштабної заміни йому так і не створено. Єдиним виходом лишається добровільна накопичувальна пенсійна система на базі НПФ. Вона достатньо надійна, доволі пасивна і цілком контрольована її учасниками. Розмір і періодичність внесків визначається самостійно, робити їх можуть, як роботодавці, так і близькі люди, прикрі несподіванки майже виключені, десятилітній досвід вже напрацьовано. Вчитись не треба, розуміти не обов’язково, тривожитись не варто. Незалежно від державної, особиста пенсія вибудовується крок за кроком, місяць за місяцем, рік за роком. Скористатись накопиченнями можна, починаючи з 50 років, а в деяких випадках, і раніше. Тут головний чинник – довіра. Коли вона є, то і на душі безхмарно. Звідки ж її взяти людям, власним гірким досвідом навченим, не довіряти нікому? Подібне лікується подібним, — негативному досвіду треба протиставити позитивний.

Як це робится? Пропоную два варіанти.

1. Безкоштовно відкриваємо пенсійний рахунок: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/06/blog-post_7.html. Вносимо на нього 100 гривень і спостерігаємо за їх примноженням. На початку наступного року, повертаємо через податкову 15 гривень і додаємо їх до рахунку. Через рік підсумовуємо досягнення.

2. Безкоштовно відкриваємо пенсійний рахунок: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/06/blog-post_7.html. Вносимо на нього по 10 гривень щомісячно. На початку наступного року, повертаємо через податкову 8 гривень і додаємо їх до рахунку. Через рік підсумовуємо досягнення.

Якщо в результаті довіра до НПФ не з’явиться, йдемо на друге коло. А там, можливо, і обов’язковий рівень запрацює, і держава щось путнє скаже.

У людей фінансово грамотних – інші пріоритети. Вони вміють примножувати кошти за допомогою різних інструментів. Я теж дещо вмію і роблю в цьому напрямку. Тим не менш, НПФ з власних пріоритетів, на відміну від багатьох інших, я не викреслюю. Яка ж у мене до того є мотивація? Розповім у наступному матеріалі.

НПФ для багатих: minfin.com.ua/blogs/uainvestor/76161/

Просмотров: 775, сегодня — 0
Следить за новыми комментариями

Комментарии - 12

+
+16
Andrey M
Andrey M
6 сентября 2015, 20:09
#
«Бідну людину, НПФ, можливо, не зробить багатою, але врятувати її від бідності у пенсійному віці, він здетен.» — в принципе все верно, только нужно добавит «крім держав з величезним рівнем девальвації національної валюти»
+
0
Сергей Ждан
Сергей Ждан
6 сентября 2015, 20:40
#
Тобто, ви вважаєте, що обставини сильніші за людину?
+
0
Andrey M
Andrey M
6 сентября 2015, 20:44
#
Иногда да.
Что же касается НПФ, то считаю что он нужен и Украине, но это очень сложно осуществить совместно с нынешней «солидарной» пенсионной системой, которая кормит бывших чиновников и бездельников, обирая тех кто официально зарабатывает свою ЗП.
Если бы гос пенсию ограничили, например, 2500 грн для всех без исключения категорий пенсионеров, в т.ч. и так называемые «спецпенсии», то внедрение НПФ было бы очень кстати.
+
0
Сергей Ждан
Сергей Ждан
6 сентября 2015, 21:03
#
Обставини — просто іспит, гра в певній мірі. Бог, як кажуть, не по силах, іспитів не дає.

Попри все, НПФ працюють і будуть працювати далі, незалежно від ПФУ. Так що, кесарю кесареве…
Хто чекає, можливо, просто втрачає час.
+
0
Andrey M
Andrey M
6 сентября 2015, 21:20
#
Я «інвестую в свою старість» використовуючи інші інструменти. Можливо і до цього інструменту прийду згодом:)
+
0
Сергей Ждан
Сергей Ждан
6 сентября 2015, 21:35
#
Сподіваюсь.
+
+19
VictorS
VictorS
7 сентября 2015, 17:27
#
Давно не писал, но не выдержал. Не верю ни в какие пенсионные фонды у нас в Украине. Все настолько коррумпировано, что мне легче положить деньги на гривневый депозит в Привате и получить ежемесячно 10 тысяч грн. процентов, чем рисковать в НПФ. Легче в том смысле, что по моему мнению риск потерять деньги в Приватбанке меньше. Но не подумайте что я оцениваю риск потерь в Привате 10 или 20 или даже 30%. Нет, в Привате риск потерять, опять же по моему мнению, гораздо выше пятидесяти процентов. Но в НПФ риск потерять значительно выше. Насколько, спросите? Ближе к ста. Какое мое решение, спросите? Отвечаю. Собственный банк в валюте. Скажу честно, — в этом меня убедила моя верная женщина. И причину указал Andrey M выше. Уверен, что девальвация гривны перекроет потери. Ложить валюту в Приват ещё более стремно. Жадность фраера погубит — старая истина, которая в данном случае наиболее правильна. Можно положить валюту в банк с иностранным капиталом, как вариант. Но там маленькие проценты.
+
0
Сергей Ждан
Сергей Ждан
7 сентября 2015, 18:23
#
Згадав «Письмо к ученому соседу» Чехова. Там людина теж ставила питання і сама на них відповідала. І теж не вірила деяким речам.

Звичайно, ви можете не вірити в НПФ, це ваше законне право. Але для плідної дискусії цього замало, — потрібні хоч які аргументи. Можливо, ви припасли їх на потім.

Я бачу, що розуміючись на фінансах, ви розглядаєте НПФ, як джерело прибутку. Насправді, це не так.

Мета НПФ — забезпечити людині пристойну старість за рахунок малої частки від ресурсів, здобутих нею на протязі життя.

Подібна мета і у діючого ПФУ. Тільки він (не дуже справедливо) забезпечує старість одніх за рахунок інших. Тож покритикуйте і його, одночасно, запропонувавши кращу пенсійну систему. Наразі їх всього дві: солідарна (ПФУ) і добровільна накопичувальна (НПФ). Ви маєте третій варіант?

Взагалі ж, тут йдеться про НПФ для бідних. Про НПФ для заможних буде далі.
+
0
VictorS
VictorS
7 сентября 2015, 18:39
#
Ви самі ж і відмітили, що ПФУ не дуже справедливо забезпечує старість одних за рахунок інших. Я вже чимало писав про ПФУ і з поваги до вас не маю наміру дискутувати про більшу чи меншу справедливість НПФ. Найкращий аргумент — це життєвий досвід. От нехай у вашому блозі поділяться своїм досвідом ті, хто забезпечив собі пристойну старість за рахунок НПФ. А я залишаюся при власній думці. Наша держава і її економічні агенти ще не заслуговують на довіру. І думаю, що пройде ще багато часу допоки ситуація зміниться на краще. Таке наше життя, на великий жаль.
+
0
Сергей Ждан
Сергей Ждан
7 сентября 2015, 18:49
#
Що таке досвід?

«Давайте рассуждать о крахе и подъеме Голливуда, не видя ни одного фильма. Давайте сталкивать философов, не читая их работ. Давайте спорить о вкусе устриц и кокосовых орехов с теми, кто их ел, до хрипоты, до драки, воспринимая вкус еды на слух, цвет на зуб, вонь на глаз, представляя себе фильм по названию, живопись по фамилии, страну по „Клубу кинопутешествий“, остроту мнений по хрестоматии».

Варто спробувати НПФ, перш ніж говорити, шо в ньому не так. Якщо хочете, я допоможу, а ви поділитесь враженнями. Через рік, наприклад.
+
+9
knaz197
knaz197
3 октября 2015, 18:00
#
Сергей, а зачем ожидать год? Поделитесь Вы сейчас своими успехами с конкретными примерами из Вашей практики. какой фонд и сколько Вы лично заработали за прошлый год, пять, десять? А то вы все о теории, философии и т.д. а вы конкретно убедите нас цифрами! Западные примеры не предлагать! заранее спасибо!
+
0
Сергей Ждан
Сергей Ждан
3 октября 2015, 19:14
#
Олеже, а що це змінить у вашому ставленні до НПФ? Я впевнений, що нічого. Можете довести зворотнє?

Один з моїх НПФ заробив за минулий рік 32%, інший — 29%. За перше півріччя 2015-го, відповідно — 16% і 16,6%.

А тепер я вас спитаю. Скажіть, Олеже, скількі грошей за минулий рік ви викінулі на вітер, тобто витратили на дурниці, мотлох, пусті забаганки, тощо? А за 5 років? А за 10?
Ці кошти могли б скласти основу вашого капіталу, але не сталося.

А прибутковість тут взагалі ні до чого. Яка, наприклад, прибутковість у випитого вами за минулий рік пива (кави)? Ну, отримали досить сумнівне задоволення і за 5 хвилин забули. А від мене вимагаєте якихось переконань.

Ваше питання — не дивина для мене. Років зо два тому, я вже відповідав на подібне більш серьозно, ніж зараз: pensioneriya.blogspot.com/2014/05/blog-post_12.html

Тож читайте і вибачайте за іронію.
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться