В очередной раз украинские власти, ссылаясь на «требования Международного валютного фонда», рассматривают непопулярные изменения в налогообложение ФОПов второй и третьей группы. Действительно ли финансовый донор требует таких изменений и нужны ли они, рассказывает в колонке для ЭП первый вице-президент Торгово-промышленной палаты Михаил Непран. «Минфин» выбрал главное.
9 декабря 2025, 18:15
Читати українською
Как правительство маскирует свои желания под «требования МВФ»
Этот прием давно используется в украинской политике, но нынешняя ситуация демонстрирует другую реальность. В отличие от предыдущих десятилетий, миссия МВФ и офис Фонда в Киеве активно работают с бизнес-ассоциациями, проводят консультации, собирают данные, анализируют барьеры и проблемы.
Именно поэтому четко видно: многие инициативы, которые в публичной плоскости подаются как «требования МВФ», де-факто являются предложениями Министерства финансов, а не позицией Фонда.
Роль МВФ заключается в определении фискальных рисков — дефицита бюджета, недостатка доходов, неэффективности администрирования. Но МВФ никогда не определяет конкретные налоговые инструменты, которыми правительство должно закрывать эти риски.
Каким именно путем сбалансировать бюджет — решение украинской власти. Поэтому приписывание МВФ непопулярных мер, таких как повышение налогов для ФОПов, является некорректной интерпретацией. Фонд указывает на проблему, а способ ее решения предлагает правительство. И часто этот способ является самым простым.
Экономическая роль ФОП
В первую очередь — это инструмент самозанятости. ФОПы— это основная форма занятости для миллионов людей. Он снижает нагрузку на государственные социальные расходы и обеспечивает мобильность украинского рынка труда.
Второе — фундамент микроэкономики общин. В малых городах и поселках ФОПы формируют ядро локальной экономики: торговля, мастерские, услуги, общественное питание.
Третье — опора цифровой экономики. IT, маркетинг, дизайн, разработка — значительная часть экспортоориентированных сервисов работает в ФОП-модели.
Четвертое — антикризисный механизм. В условиях войны и кризисов ФОПы выполняют роль «экономического амортизатора» — позволяют людям быстро адаптироваться.
Структурные проблемы упрощенной системы
Оптимизационные схемы: зарплатные ФОПы, разделение компаний на десятки ФОПов, использование упрощенной системы для крупных операций.
Неравенство в налоговой нагрузке между ФОП и ТОВ. Это стимулирует выбор организационной формы не по бизнес-логике, а из-за разницы в налоговой нагрузке.
Отсутствие адресного контроля. Вместо работы с нарушителями инициируются массовые изменения для всех — что неэффективно.
Нехватка качественной аналитики и моделирования. Налоговые решения в Украине традиционно принимаются без оценки влияния на рынок труда, уровень тенизации, поведение плательщиков, макроэкономические показатели.
Позиция государства и политические факторы
Рекомендация НБУ и ГНС по зарплатным ФОПам. Документ определяет: ФОП, который выполняет те же функции, что и штатный работник, — это скрытая занятость. Эту норму нужно перевести в плоскость обязательного выполнения.
Реакция парламента. Ряд народных депутатов публично заявили о нецелесообразности резких изменений налогообложения ФОПов в военное время.
Позиция налогового комитета. Председатель Комитета по вопросам финансов и налоговой политики Даниил Гетманцев подчеркнул: до завершения военного положения система налогообложения ФОПов меняться не будет.
Позиция бизнеса. Украинская Рада Бизнеса призвала МВФ пересмотреть подход и сосредоточиться на улучшении администрирования, усилении аналитики, адресной борьбе со схемами.
Как решить проблему
ФОП являются не фискальной, а социальной и экономической опорой — особенно в военное время. Статистика 2021−2025 годов демонстрирует гибкость и быструю адаптацию микробизнеса.
Основная проблема — не модель ФОПов, а злоупотребления, которые государство может решить адресно. Массовые изменения, направленные на всех ФОПов, несут риски тенизации и релокации бизнеса.
Политически и экономически радикальные изменения в налогообложении ФОПов маловероятны в ближайшее время. Фокус должен сместиться с «массовых решений» на адресную работу контролирующих органов с использованием рекомендаций НБУ, ГНС и современных аналитических инструментов.
Источник:
Минфин
Страницу просматривают
2 незарегистрированных посетителя.
Комментарии - 22
От тоді заживете, от тоді буде топ!
«Ну так головне ж зло у нас у країні — ІТшники, а не дроблення бізнесу різними великими гравцями, і не контрабанда, і не податкові скрутки.»
Що таке «дроблення бізнесу» і де в податковому кодексі це заборонено? Конкретну статтю і пункт, бо якщо це не заборонено, то виходить що це легально, просто податковій не подобається, що холопи лазівки знайшли) це інше питання, як і контрабанда і податкові скрутки))
А вище була мова про те, щоб ті хто отримують велику зп, платили податки так само як і інше населення, а не так що всі платять одні податки, а айтішніки як інваліди платять зменшені податки, казалося про це, не треба приплітати сюди все те, що не стосується прямої сплати податків фізичними особами з різних сфер)
>>А так получается что бедный кассир из своей зарплаты платит 45% налогов и ему зарплаты не хватает
касир може пійти працювати в інше місце де йому будуть платити більше
«Припустимо ви зробитие погані умови для IT»
Пардон, а що значить «погані умови для ІТ»?))
Погані умови для айті - це те що платять всі інші, чи який критерій?))
«касир може пійти працювати в інше місце де йому будуть платити більше»
Про касира вище було сказано в контексті того, що касиру не вистачає зп, бо після оподаткування мало залишається. А судячи по твоєму повідомленню, ти виклав тезу про те, що збільшення оподаткування для айтішніків = «зробите погані умови для ІТ», так і айтішники можуть піти працювати в інше місце, де йому будуть платити більше, щоб айтішнік себе почував нормально, сплачуючи податки з своєї зп, як сплачують всі, а не з «пільгою», наче айтішнік = інвалід))
Це не питання того що «те, що платять всі інші», а те, що робить Україну менш конкурентною на глобальному ринку. Гірші умови => менше валюти => гірше особисто вам.
«Погані умови» — це коли податкове навантаження, бюрократія або регуляторні ризики стають вищими, ніж у Польщі, Румунії, майже всюди окрім Німеччини де високі податки. Для IТ це означає, що чистий дохід фахівця зменшується до рівня, коли релокація стає фінансово вигіднішою, ніж робота в Україні. І це навіть не враховує ризики шахеда у квартиру, оплати ecoflow за свій рахунок працівникам, неадекватний фінмоніторинг.
Я тут не враховував тезу що 5% від отриманих на фоп за IT грошей будуть більше за 40% від зп касира
Цікаво чому ніхто не дивиться на факти що ті 5% що платить ІТ — вони прогресують за курсом, регулярні і більше за ті 45% що платить касир.
Майже більшість контрактів містять в собі пункт «щодо виконання роботи 3ю особою, коли ти можеш залучати когось на допомогу». Тому розділити дохід на n-частин це не буде проблемою.
І саме головне, ніхто не проти платити податки, але не на фоні масового виїзду нардепів з ярдами, горою кримінальних справ і всього іншого. Зеленим потрібно не податки змінювати, а перестати п.и гроші з бюджету, тоді і податки можна буде зменшити не тільки касиру.
А що такого «конкурентноздатного» розроблюється у нас, що через це треба возводити в абсолют айтішників і давати податкові знижки?)
Просто не чув щось якихось українських айті компаній з світовим ім`ям, може назвеш 2−3?)
Те що айтішники переїжджають в штати і ЄС, щоб там в компаніях працювати — це супер, а про саме українське айті є щось?)
«І саме головне, ніхто не проти платити податки, але не на фоні масового виїзду нардепів з ярдами, горою кримінальних справ і всього іншого. Зеленим потрібно не податки змінювати, а перестати п.и гроші з бюджету, тоді і податки можна буде зменшити не тільки касиру.»
Виглядає кумедно, виходить, люди платять податки, але незадоволені тим, що айтішніки платять податків відчутно менше, а айтішнік розповідає одразу про депутатів котрі гроші в мішках вивозять)) а оце «ніхто не проти платити податки» звучить як в специфічних вуман сучасності, типу «я сама можу заплатити звісно, але не буду» :D
1. Щодо компаній саме компаній ІТ, а не ФОПів, гадаю в тебе не буде проблеми зібрати статистику скільки ІТ компаній закрилися, змінили форму власності, структуру і локацію, як тільки за них взяласі зелена діджіталізація. Україна виграла — х. там. Всі топові ІТ компанії в Україні формально щоб отримувати потенційно — можливі замовлення і створювати субподряди.
2. Кінцевий доход який отримує ФОП ІТшник в Україні додає йому конкурентроздатності за разунок можливостей і благ, які він може отримати в Україні у порівнянні з країнами Європи. При цьому всьому спачуючи податок 5% він платить грошей більше ніж касир. І саме головне витрачає кошти в Україні. Якщо податок буде більше не буде сенсу і працювати і жити в Україні, бо в Україні не буде конкерентних переваг для роботи.
3. Саме так виглядає кумедно, якщо з мене беруть на 20% більше податку і я втрачаю конкурентні переваги працювати в Україні я маю розуміти підставу. Підстава — нестача бюджету — при цьому міл'ярдні корупційні скандали. Ні одна нормальна людина, яка розуміється на причиннонаслідковому зв’язку не буде добровільно платити податок підстава збільшення якого нестача бюджету яка виникла за рахунок того що якийсь д… не вміє керувати державою та краде ярди.
Маю надію моя точка зору тобі зрозуміла Даня Г.)))
IT генерує значний валютний виторг для країни (до повномасштабної війни це була одна з найбільших статей експорту). Безвідносно того що є компаніі із світовим ім'ям чи немає, це валюта в країну.
Податкові пільги (зокрема, через модель ФОП, або спецрежим «Дія.City») потрібні для того, щоб залишити ці тисячі фахівців та їхні робочі місця саме в Україні і зберегти цей експортний потенціал.
Це не питання дискусіі «айтішники-депутати», а прагматичній вибір: чи потрібна валюта в країну чи хочемо отримати гіперінфляцію
а 2 наемных работника это не ФОП, а ООО на упрощенке, там ведь тоже есть упрощенка
«как в Европе контрактники» — в Европе есть очень разные страны. С очень разными условиями. Если брать по Восточной Европе, во многих странах есть упрощенка для контрактников. А в некоторых даже специальные режимы для ИТ. Или просто значитльно более низкие налоги как в Болгарии. И да, налоги были и пока еще остаются основным источником конкурентоспособности страны для того чтобы в ней оставаться многим айтишникам. А на фоне того, что происходит в стране, если обложат ФОПов — значительная часть просто будет выезжать при любой возможности, потому что в соседних странах будет лучше по всем показателям, в том числе уже и по финансам.
Но я открою маленький секрет. Как раз ИТ это не сильно зацепит, потому что для ИТ доступен вариант Дия-сити, в котором налоги хоть и повыше чем ФОП, но не сильно. Неприятно будет разве что маленьким ИТ-фирмам, в которых работает несколько человек. Потому что в Дия-сити есть ограничения на минимальные размеры. Но опять же, в перспективе это подорвет развитие отрасли, так как новые компании с нуля будет открывать сложнее из-за того что они под Дию попадать не будут, а кто будет — это ряд дополнительных административных расходов по сравнению с ФОПами, которые для маленькой компании будут довольно существенными. В итоге это приведет либо к тенизации, либо к появлению инкубаторов, через которые можно будет пользоваться льготным нал