В январе-мае 2024 года расходы общего фонда госбюджета на сектор безопасности и обороны составили 732,8 млрд грн. Об этом сообщает пресс-служба Министерства финансов.
24 июня 2024, 16:36
Читати українською
Расходы на оборону и безопасность с начала года превысили 730 миллиардов — министерство финансов
►Подписывайтесь на страницу «Минфина» в фейсбуке: главные финансовые новости
Расходы на оборону
«Да, за январь-май 2024 года расходы общего фонда госбюджета на сектор безопасности и обороны составили 732,8 млрд гривен или 58,3% от всей суммы расходов общего фонда госбюджета. В мае — 178,1 млрд грн», — говорится в сообщении.
Куда направили средства
Средства были направлены на: денежное довольствие для военнослужащих, лиц рядового и начальствующего состава, полицейских, приобретение военной/специальной техники, вооружения, боеприпасов, продукции оборонного назначения.
Кроме того, деньги использовались для закупки средств индивидуальной защиты (шлемов, бронежилетов и другой специальной экипировки), горюче-смазочных материалов, продуктов питания
Напомним
Расходы сектора безопасности и обороны правительство финансирует исключительно за счет собственных налоговых поступлений, а также военных облигаций.
Автор:
Источник:
Минфин
Комментарии - 6
В України закінчуються гроші, але кредитори залишаються непохитними. Власники облігацій не отримували жодних виплат від України з 2022 року. З початком російського вторгнення вони погодилися на дворічний мораторій. Але зараз час спливає, оскільки 1 серпня закінчується термін виплат за пакетом облігацій на суму 20 мільярдів доларів США.
Зазначається, що минулого тижня переговори між українським урядом та міжнародними інвесторами, на яких Київ просив про продовження терміну погашення боргу та часткове списання боргу, знову зірвалися. Україна просить власників своїх облігацій, серед яких великий американський інвестор Blackrock, французький фонд Amundi та британський міжнародний інвестор Amia Capital, змиритися з більшими втратами, інакше їй доведеться суттєво обмежити свої витрати на армію та відбудову країни, пише Berliner Zeitung.
Однак, за словами журналістів, для інвесторів ці вимоги є занадто високими. У своїй заяві група кредиторів на чолі з Blackrock and Co. оголосила, що намагається досягти угоди. Однак запропонована українським урядом знижка у розмірі 60% значно перевищує очікування фінансового ринку. Прийнятним було б лише скорочення боргу приблизно на 20%. Запропоноване Києвом скорочення несе в собі ризик «значної шкоди» для довіри майбутніх інвесторів до України.
Думки економістів.
Для того, щоб задовольнити вимоги міжнародних кредиторів, Київ повинен прискорити приватизацію державних компаній, вважає економіст Фредерік Муссо з американського Оклендського інституту. Центральним елементом цього є земельна реформа 2021 року.
За словами експертів, помилкова приватизація та корумповане управління з початку 1990-х років сконцентрували землю в руках нового олігархічного класу. Іноземні інвестори та українські олігархи робили хороший бізнес разом. Кошти надходили переважно з Європи та Північної Америки, включаючи американський фонд прямих інвестицій та суверенний фонд Саудівської Аравії. Орендодавці розміщують свої гроші в податкових гаванях, збіднюючи дрібних фермерів.
В статті вказано, що інвестиції дуже вигідні для іноземних інвесторів, оскільки сільськогосподарські компанії, в які вони вкладають кошти, мають великі земельні володіння і здатні виробляти та експортувати у великих масштабах. Одним із прикладів є український олігарх Юрій Косюк, голова агропромислової групи «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Імперія Косюка володіє 60% українського виробництва м’яса птиці. Господарства МХП обробляють щонайменше 300 000 гектарів землі в Україні.
Час платити за рахунками.
Раніше УНІАН писав, що Україна не змогла домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію міжнародного боргу на суму близько 20 мільярдів доларів. Така ситуація загрожує для України дефолтом. Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори триватимуть.