В Нацбанке считают политику инфляционного таргетирования успешной и не намерены отказываться от неё. Это следует из ответа на вопрос «Минфина» монетарного зампреда НБУ Сергея Николайчука в ходе вчерашнего пресс-брифинга.
22 октября 2021, 9:41
Читати українською
НБУ верит в падение инфляции до 5% ближе к концу 2022 года
Вопрос — ответ
«Минфин» спросил, можно ли говорить о фиаско политики инфляционного таргетирования в наших реалиях, если за 6 лет такого монетарного режима НБУ достиг цели в 5% всего однажды — в 2019 г.
Сергей Николайчук охарактеризовал вопрос как провокационный и привел следующие аргументы в пользу таргетирования инфляции:
- Украина прошла кризис без особых проблем в финансовой сфере;
- Постоянно растет доверие к национальной валюте и Нацбанку;
- Долларизация кредитов и депозитов — на минимальных уровнях;
- Процентные ставки по кредитам для корпоративного сектора — на историческом минимуме.
«Сейчас перед нами стоит новый вызов, но инфляция растет в большинстве стран мира. Текущее отклонение инфляции от целевых уровней — это объективный процесс», — отметил Сергей Николайчук, выразив надежду, что именно политика инфляционного таргетирования позволит вернуть инфляцию к желаемому уровню. Поэтому Нацбанк не стал пересматривать прогноз и все ещё надеется на снижение инфляции до целевых 5% ближе к концу 2022 г.
Бизнес не верит НБУ
Как сообщалось, бизнес не верит в прогноз НБУ по инфляции. Почти две трети (около 66%) респондентов считают, что в ближайшие 12 месяцев инфляция не вернется к целевому показателю Нацбанка в 5%. Почти треть опрошенных не ожидают, что инфляция будет ниже 10%. Это следует из традиционного опроса бизнеса самим регулятором «Деловые ожидания предприятий Украины» в 3 квартале.
Несмотря на всплеск инфляции, которая по итогам сентября превысила 11%, НБУ решил не повышать учетную ставку, оставив ее на уровне 8,5% годовых.
Источник:
Минфин
Комментарии - 10
Але потім чомусь доводиться сильно корегувати ці показники))
«Це була перша фракція. Вона була в Парковому. Це було напередодні того, як розпочала роботу Верховна Рада дев’ятого скликання, десь 28−27 серпня, коли президент і на той момент голова Офісу президента Андрій Богдан пропонували в перший день прийняти 73 чи 74 закони, щоб це відповідало кількості відсотків, які президент набрав під час виборчої кампанії», — розповів Разумков.
Проти такої ідеї виступив Разумков і теперішній голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Казали про те, що цього робити не можна. Тому що, це порушення закону, всіх норм. Це призведе до того, що ті закони потім будуть визнані неконституційними», — сказав ексспікер. Піар ЗЕбе — понад уЗЕ.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження на тему: «Суспільно-політичні настрої населення України: вибори до Верховної Ради та оцінка економічної ситуації», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 15−18 жовтня.
Як показало опитування, 55,5% громадян вважають, що фінансове становище їхніх родин за останні два роки погіршилося. Про покращення сказали 10,7% респондентів, а ще 32,9% стверджують, що нічого не змінилося.
Відповідаючи на запитання про головну причину економічної кризи серед запропонованих чотирьох варіантів 42,1% респондентів обрали варіант «високий рівень корупції», 31,2% - «некомпетентність влади». Про пандемію коронавірусу говорять 12,1%, а про війну на Донбасі - 8,5%.