bonv

Президент Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України провести внутрішнє розслідування щодо витоку конфіденційної інформації про останню пропозицію США щодо корисних копалин. Як повідомляють урядовці, у справі задіяні поліграфні перевірки, пише Financial Times.
Розслідування триває на тлі дедалі більших розбіжностей між Києвом і адміністрацією Дональда Трампа стосовно умов угоди, яка стосується стратегічно важливих природних ресурсів і енергетичної інфраструктури України.
Чиновники в Києві зазначають, що нові вимоги Вашингтона стали для них несподіванкою, а деякі положення ініціативи вони вважають політично неприйнятними — передусім через загрозу суверенітету та економічної незалежності країни.
Цього тижня Дональд Трамп публічно розкритикував Зеленського, звинувативши його в тому, що той «намагається відмовитися» від угоди. За словами Трампа, президент України може зіткнутися з «великими проблемами», якщо найближчим часом не підпише документи.
В рамках розслідування вже було перевірено на детекторі брехні співробітників декількох міністерств. Проте, скільки саме осіб допитано та до яких саме структур вони належать, уряд не розкриває.
Офіс президента України утримався від коментарів, а СБУ в офіційній заяві підкреслила, що діє згідно з чинним законодавством, «захищаючи безпеку України», і не розголошує частину інформації через її чутливість.

4,5 мільярди доларів — такі масштаби аптечного ринку України. Тож і кількість аптек зростає пропорційно продажам.
Обсяг аптечного продажу товарів «аптечного кошика» у І півріччі 2024 р. становив 92,4 млрд грн та збільшився на 17,9% порівняно із аналогічним періодом минулого року.
За даними незалежного аудитора ринку Proxima Research в Україні на одну аптеку припадає найменша у Європі кількість людей — 1664. В інших європейських державах — не так. Одна аптека у Франції обслуговує 3424 людини, в Чехії — 4247. У Німеччині такий медичний заклад розрахований на 4 683 потенційних клієнта.
«На одного українця у нас на п’ять аптек більше, ніж на одного європейця. Тобто величезна кількість абсолютно непотрібних аптек», — каже президент Всеукраїнської ради прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.
https://tsn.ua/exclusive/chomu-v-ukrayini-v-aptekakh-vysoki-tsiny-na-liky-skhemy-ta-khto-na-tsyomu-nazyvayetsia-2800583.html

Угода також ставить під загрозу шанси України на вступ до Європейського Союзу, оскільки вона порушує конкурентне та екологічне законодавство ЄС, сказав Ланда. При цьому виплата мільярдів США, ймовірно, відлякає інвесторів, які в іншому разі могли б бути зацікавлені в допомозі Україні у відновленні.
«Інші партнери навряд чи погодяться з тим, що їхня допомога викачується з України на користь третьої сторони», — сказав Ланда.
Але український уряд не хоче провокувати черговий напад гніву в Трампа, тому чиновники утримуються від критики нової версії. Замість цього Київ намагається обережно підправити запропоновану угоду, не викликаючи роздратування у Трампа.
«Минулого разу українцям довелося пояснювати, що деякі речі, які США хочуть від України, просто не будуть реалізовані, оскільки вони суперечать нашому закону і конституції. Тож давайте змінимо угоду так, щоб вона працювала. Тепер нам доведеться знову поговорити про це», — сказав високопоставлений чиновник.
При цьому перш ніж Україна зможе отримати прибуток із галузі видобутку критично важливих мінералів, війна має закінчитися. Україні також потрібно буде відремонтувати свою пошкоджену енергосистему. Крім того, як зазначають учасники ринку, Україні потрібні інвестиції не тільки в гірничодобувну, а й у переробну промисловість — на рівні десятків мільярдів доларів.

Україна використала пропозицію про видобуток цінних металів, щоб схилити президента США Дональда Трампа до продовження підтримки Києва. Однак, як пише Politico, Трамп зацікавлений в Україні лише тоді, коли йдеться про вичавлювання з неї грошей, а не про допомогу в забезпеченні стабільного повоєнного миру.
«Пропозиція про цінні метали була явним моментом безпеки для України. У неї є критично важливі ресурси, такі як титан, уран та інші. І якщо Росія отримає ці ресурси, це буде катастрофою для союзників Києва», — сказав виданню один із високопоставлених чиновників, знайомий із переговорами.
Однак ця «гра з корисними копалинами» відтоді перетворилася на політичну катастрофу, і Україна може навіть не отримати всіх обіцяних нею величезних ресурсів, зазначає Politico. До того ж, видобуток будь-яких копалин обійдеться в мільярди і може зайняти десятиліття — а це зовсім не ті терміни, які уявляв собі Трамп.
Останній варіант угоди, запропонований США, не дає жодних гарантій безпеки і жодної подальшої допомоги або інвестицій, але дає Вашингтону переважний доступ до всіх природних ресурсів України, а також фінансовий контроль над державним фондом реконструкції та всіма його проєктами — доти, доки Київ не виплатить США мільярди за військову допомогу, яка спочатку була виплачена у вигляді грантів.
«Поточний проєкт істотно підриває стратегічний баланс, обмежуючи регулюючу і податкову автономію України», — сказав Володимир Ланда, старший аналітик київського Центру економічної стратегії.

За часів Павелка в УАФ зникли 1,7 млрд гривень: шокувальні результати аудиту.
https://champion.com.ua/ukr/football/rezultati-auditu-uaf-za-chasiv-andriya-pavelka-znikli-1−7-milyarda-griven-1031306

Президент США Дональд Трамп розв’язав торгову війну, звинувачуючи торгових партнерів у тому, що вони наживаються на Америці. Тільки ефект від мит нерівномірний, а найбільше постраждають американці з низьким доходом.
Видання Axios пише, що, згідно з аналізом Єльської бюджетної лабораторії, у разі введення 20%-их мит і заходів у відповідь з боку постраждалих країн, наявний дохід домогосподарств із найнижчими доходами може скоротитися на 5,5%. При цьому для домогосподарств із найвищими доходами це падіння становитиме лише 2,1%.
Це не означає, що американці середнього класу або багаті громадяни США не зазнають збитків. У чистому доларовому вираженні тягар мит для найвисокодохідніших верств населення вищий, адже вони заробляють більше грошей і витрачають більше грошей.
Для домогосподарств середнього достатку мита обійдуться в середньому в 3800 доларів на сім'ю на рік. Для тих, хто входить до першої десятки, це становитиме в середньому 9 500 доларів на домогосподарство.
У довгостроковій перспективі мита більше битимуть по багатих, оскільки ціни на активи знизяться.

У результаті таких махінацій, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, контрольовані однією власницею, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 млн грн, що підтверджено висновком комплексної товарознавчої та економічної експертизи. Частину цих коштів надалі вивели під виглядом виплати дивідендів та надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Ці гроші, зокрема, могли бути використані власницею компаній для придбання готелів у Республіці Хорватія та іншої нерухомості", — зазначили в бюро.
Зазначається, що вчиненню злочину сприяв посадовець Міністерства оборони, який під час підписання договорів «не помічав» цінових аномалій у каталозі. Загалом, про підозру повідомили колишньому керівнику Департаменту Міноборони, власниці пов’язаних компаній-постачальниць, двом керівникам компаній-постачальниць, фізичній особі. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 (розтрата), ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (замах на розтрату), ч. 3 ст. 209 (легалізація) КК України.
В НАБУ також поінформували, що після початку досудового розслідування у січні 2023 року та поширення у медіа відповідної інформації, зокрема щодо закупівлі яєць по 17 грн за штуку, співучасники оборудки зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. Це запобігло розкраданню бюджетних коштів на суму 788 млн грн.

«Золоті яйця» Міноборони по 17 грн: викрито схему при закупівлях продуктів для ЗСУ на 733 млн грн.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили схему розкрадання державних коштів під час закупівлі Міністерством оборони України продуктів харчування для Збройних сил в умовах повномасштабного вторгнення РФ.
Про це повідомила прес-служба НАБУ.
За даними слідства, упродовж 2022−2023 років забезпечення армії продуктами харчування відбувалось через закупівлю так званих комплектів продуктів. Це передбачало можливість замовляти продукти за затвердженим каталогом, який налічував 409 найменувань. Найбільш вживані, як-от овочі, крупи, м’ясо, вода, становили лише 10% асортименту. Решта ж, на кшталт спецій, желатину або ягід замовлялись зрідка або ніколи.
В НАБУ пояснили, що ціна комплекту формувалася з урахуванням усіх найменувань каталогу та становила їхню середню вартість. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: завищувати їх на ходові продукти та занижувати на маловживані або ті, які не можна замовляти через сезонність постачання (черешня або абрикоси взимку).
«Тобто, на перший погляд, порушень не було, і ціна комплекту не змінювалася. Щоправда, картопля, яку постачали тисячами тонн, реалізовувалася втридорога, а сезонні ягоди та фрукти, які майже не замовлялися, коштували копійки.

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розчарований кремлівським правителем Путіним і вважає, що той тягне час.
Про це у мікроблозі X пише кореспондентка американського каналу Fox News Джекі Гайнріх, посилаючись на знайоме з переговорами джерело. За його словами, американському лідеру не подобається, що Росія повільне веде переговори про повне припинення вогню.
У відповідь на це адміністрація планує «агресивне застосування санкцій», в тому числі й проти російського «тіньового флоту». Згідно із даними журналістки, неофіційно дотримання санкцій оцінюють приблизно на 3 з 10:
«Заборона „тіньового флоту“ Росії, який перевозить нелегальну нафту через Балтійське море, була б легкою мішенню для тиску. Fox повідомляє, що більша частина флоту вже підпадає під санкції, а 70% нелегальних продажів нафти в Росії відбувається через його використання».

Відтепер за онлайн-продажі без ФОП в Україні загрожує до 34 тисяч гривень штрафу.
Про це повідомляє Державна податкова служба України.
«Податкова автоматично бачить вашу картку… А якщо працюєте без реєстратора розрахункових операцій, — буде стягнення 100% від продажів», — наголошує ДПС.
Від 1 березня поточного року Державна податкова служба отримує із Системи обліку даних РРО інформацію щодо:
громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
фізичних осіб — підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків, тощо.
Лише за перші 20 днів березня ДПС ідентифікувала десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки. В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій, при цьому відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО.
Державна податкова служба закликає громадян та підприємців, які здійснюють продаж товарів через Інтернет:
офіційно зареєструватися як суб'єкт господарювання;
здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;
дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.

Американські дипломати також передали подібні сигнали іншим європейським партнерам. Один із північноєвропейських дипломатів підтвердив, що США чітко дали зрозуміти: будь-яке обмеження американських виробників зброї розцінюватиметься як недружній крок.
У Державному департаменті США підтвердили, що Трамп підтримує прагнення європейців зміцнити власну оборону, однак застерігають від створення бар'єрів для американської оборонної індустрії.
Новий курс ЄС — реакція на сигнали з Вашингтона, де дедалі частіше лунають заклики до скорочення ролі США в системі колективної безпеки. Однак у самій адміністрації Трампа простежується подвійність: з одного боку — тиск на європейців з вимогою брати більшу відповідальність, з іншого — бажання зберегти доступ для американських компаній на європейському ринку.
Попри заяви Єврокомісії про відкритість до зовнішніх учасників, експерти зазначають: реально американські виробники можуть зіткнутись із численними адміністративними бар'єрами, що ускладнить їхню участь у нових проєктах.
Суперечності в позиціях США та ЄС можуть призвести до гострих дебатів: хто прийматиме рішення, хто контролюватиме спільні проєкти й на яких умовах до них допускатимуть іноземних гравців.
Те саме джерело наголосило, що адміністрація Трампа розчарована пропозицією ReArm і тим фактом, що США не включені до цієї ініціативи.

У Вашингтоні дедалі голосніше висловлюють невдоволення планами Європейського Союзу зменшити участь американських виробників у тендерах на постачання озброєння. Як повідомляють п’ять джерел, обізнаних із ситуацією, представники США вимагають зберегти доступ американських компаній до європейського ринку оборонних замовлень.
Про це пише Reuters.
Ці заяви пролунали на тлі спроб ЄС активізувати власну оборонну промисловість — у тому числі за рахунок нового плану ReArm Europe, який передбачає надання 150 мільярдів євро у вигляді кредитів урядам для фінансування оборонних проєктів.
У Білому домі занепокоєні, що нова політика може суттєво обмежити участь компаній з країн поза межами ЄС, зокрема зі США та Великої Британії. Особливе занепокоєння викликає той факт, що ініціатива з’явилася на тлі ослаблення американської військової участі в Європі після повернення Дональда Трампа до президентства.
Зокрема, під час зустрічі з міністрами закордонних справ Латвії, Литви та Естонії 25 березня держсекретар Марко Рубіо прямо заявив, що Вашингтон очікує збереження рівного доступу для американських компаній до оборонних проєктів ЄС. За даними джерел, він попередив, що виключення США з участі в тендерах буде сприйняте негативно.

Мова може бути перешкодою, а визнання професійних ступенів і сертифікатів відбувається повільно або неможливо. Роботодавці також неохоче беруть українців на роботу через те, що країни можуть позбавити їх захищеного статусу.
Журналісти видання поспілкувалися з Анжелікою — вчителькою музики з Вінниці, що пакує одяг на складі в Кракові. Як і мільйони українців у Європі, вона стоїть перед незавидним вибором. Залишитися в Польщі означало б більше часу не бачити чоловіка, який не може покинути Україну. Повернутися назад означало б пограти в азартне майбутнє з двома дітьми.
«Навіть якщо війна закінчиться зараз, вона почнеться знову. За таких обставин яка мати захоче забрати свого сина в Україну?», — зазначає Анжеліка.

Польща
Українці в Європі пускають коріння. Наприклад, у Польщі частка біженців, більшість з яких жінки, які працюють або активно шукають роботу, перевищила 67%. Уряд планує дозволити біженцям обмінювати тимчасовий захист на дозвіл на проживання терміном на три роки.
Українці вносять набагато більше в економіку Польщі як працівники та платники податків, ніж вони коштують як отримувачі гуманітарної допомоги.
Німеччина
Однак у більшості країн ЄС картина більш песимістична. У Німеччині рівень зайнятості серед українських біженців становив лише 43% на кінець 2024 року. В Італії та Іспанії ця частка ще нижча, хоча майже всюди вона зростає.
У Німеччині біженці вважають відсутність догляду за дітьми найбільшою перешкодою. Проте інші звинувачують у цьому щедрі державні пільги. З майже 1,2 мільйона українських біженців у Німеччині понад 700 000 отримують соціальну допомогу в розмірі 563 євро (607 доларів) на місяць. Християнсько-демократичні політики запропонували скоротити виплати, щоб підштовхнути біженців до пошуків роботи.
Теоретично ринок праці в Європі повністю відкритий для українців,. На практиці біженцям важко знайти роботу для «білих комірців». У Польщі 48% іноземців, переважно українців, працюють на посадах, нижчих за кваліфікацію.
У Німеччині 72% дорослих українських біженців мають вищу освіту, але більшість з них працюють на низькокваліфікованих роботах або є безробітними.

Згідно з нещодавнім дослідженням українського Центру економічної стратегії (CES) лише 43% біженців-українців у всьому світі планують повернутися додому порівняно з показником у 74% двома роками раніше.
Видання The Economist припускає, що українські біженці можуть залишитися на чужині назавжди.
Журналісти зауважують, що для багатьох українських біженців важливо не тільки те, коли закінчиться війна, але й те, як саме вона закінчиться. Зростаюча перспектива припинення вогню без членства України в НАТО чи ЄС разом із продовженням російської окупації п’ятої частини країни не викликає особливої ​​довіри. Багато українців побоюються, що Росія незабаром знову нападе.
Раніше демографи припускали, що українські жінки, які становлять основну частину біженців від війни, після війни повернуться додому. Сьогодні вірогідніше, що припинення воєнного стану призведе до виїзду з країни ще більшої кількості українців, особливо чоловіків призовного віку, яким зараз заборонено виїзд.
Дослідження CES говорить, що понад 500 000 чоловіків можуть виїхати. Оскільки це було б катастрофою для українського ринку праці та для його здатності захищатися, Україна вагатиметься пом’якшувати обмеження на виїзд закордон чоловікам, вважає The Economist.