bonv

Шевчишин пояснює, що процедура дефолту передбачає наступні кроки: спочатку невиплата за зобов’язаннями, далі - настання технічного дефолту, який дає ще місяць на можливість виплати, а це — додатковий місяць на продовження переговорів.
«Авжеж, для реноме країни щодо запозичень дефолт — це поганий фактор, але це коли ви живете в нормальному світі без війни і з вільним рухом капіталу, коли ви залучаєте гроші на світових ринках у приватних компаній. А зараз Україна не запозичує гроші у приватних компаній, ми фінансуємося за рахунок міжнародної допомоги», — додає він.

Україна поки що не змогла домовитися з інвесторами про реструктуризацію боргу за ВВП-варантами. Перемовини продовжуються, але західні ЗМІ пишуть про можливий дефолт у випадку невдачі переговорів. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що навіть провал перемовин ні на що глобально не вплине, йдеться у статті УНІАН.
«Ми маємо підтверджені домовленості з нашими партнерами, тож ніякої зміни парадигми у фінансуванні України не відбудеться. Україна на сьогодні має дуже значні валютні обмеження, не може залучати капітал на зовнішніх ринках, не має зовнішніх надходжень від приватних інвесторів. Тож такий дефолт, таке невиконання зобов’язань ні до чого не призведе», — каже експерт.
За словами Шевчишина, ВВП-варанти не пов’язані з іншими борговими зобов’язаннями — тобто, якщо за ними не буде виплати, це не означає дефолт за єврооблігаціями чи іншими боргами. Швидше за все, такий дефолт не матиме серйозних наслідків.
«На мій погляд, інвестори розуміють ситуацію, в якій знаходиться Україна. Всі розуміють, що у військовому стані платити за ВВП-варантами після 30-відсоткового падіння економіки і її відновлення просто через базу порівняння на 5% - це дуже спекулятивно, тому що ми дуже далекі від відновлення економіки. Але це умови випуску ВВП-варантів», — підкрелює аналітик.

Лагідний доторк дефолту: Мінфін бідкається, кредитори — викручують руки.
https://www.unian.ua/economics/finance/lagidniy-dotork-defoltu-minfin-bidkayetsya-kreditori-vikruchuyut-ruki-12994215.html

Він запевнив, що має достатньо підтримки також у Палаті представників, аби винести законопроєкт про санкції та мита на голосування там.
За словами Грема, Путін зрештою буде змушений обирати між переговорами з Трампом про завершення війни та повним «знищенням» російської економіки.
Нагадаємо, після атак Росії по Україні Трамп припустив, що Путін, можливо, не хоче зупиняти війну і просто обманює президента США. Очільник Білого дому допустив можливість запровадження додаткових санкцій проти Росії. А напередодні уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що американські партнери готують нові санкції проти РФ: збирають інформацію щодо механізмів протидії діяльності «тіньового флоту» та ОПК.

Росії загрожують нові санкції, а союзникам — 500% мита: Сенат США підготував законопроєкт.
У США 72 сенатори підтримують законопроєкт, який передбачає «руйнівні» нові санкції проти Росії та запровадження тарифів проти країн, які купують її нафту, газ та інші ключові товари. Ці обмеження можуть бути запроваджені, якщо президент Р Ф Володимир Путін не розпочне серйозних переговорів про завершення війни в Україні.
Про це заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, повідомляє Bloomberg.
Згідно з проєктом закону, санкції передбачають запровадження 500% тарифу на імпорт з країн, що купують російську нафту, нафтопродукти, природний газ або уран. Інші заходи заборонятимуть громадянам США купувати російський державний борг.
«Мета — допомогти президентові (США — ред.)», — заявив Грем.
«Він (Трамп) говорив про своє розчарування. Я хочу, щоб війна завершилася шляхом переговорів — гідно й справедливо. Я вважаю, що Трамп — найкраща людина для досягнення цієї мети, але ці санкції демонструють позицію Сенату: ми вбачаємо головного винуватця у Росії», — висловився сенатор.
Грем наголосив, що Путін «зробить величезну помилку, якщо намагатиметься перехитрити Трампа, тому цей законопроєкт — це інструмент у скриньці Трампа».
«Коли президент Трамп вирішить, що настав глухий кут, тоді й очікуйте дій», — зауважив сенатор.

Ідентична ситуація, додає він, була в ОРДЛО. Там сформували два корпуси з Донецької та Луганської областей, їх відправили воювати проти української армії, і тих корпусів вже нема. Тому питання безпеки має переважати, а вже паралельно з цим мають вирішуватись демографічні проблеми.

Зниження мобілізаційного віку
Демограф прокоментував питання можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років. Це може вплинути на демографію України, сказав Гладун. Українці, яким зараз по 18−25 років, це когорта людей, які народились 2001 року, коли у нас був найнижчий рівень народжуваності, а тоді ще 5 років був провал у цій сфері. Якщо багато із них загине, то у наступних поколіннях відтвориться ще менше людей.
«Це з погляду демографії. А з політичного — зниження мобілізаційного віку — це справа військових. Вони повинні рахувати свої потреби у вікових категоріях, і якщо є необхідність у 18−25 річних — тоді треба мобілізувати. Інакше не буде країни, і тоді про яку демографію можна говорити?», — зазначив він.
І постає питання, як використовувати молодь. Всі думають, що їх одразу відправлять на передову і вони там загинуть. Насправді на одну людину на фронті йде тилове забезпечення 5−6 людей. Ті, хто розробляє програми для дронів, аналітичне наведення ракет — вони не перебувають на передовій.
«Тому це має бути рішення військових. Бо уявіть, що не призвали 20 тисяч людей і через це країну знищили. Тоді Росія захопить наші території, нав’яже своє громадянство і нашу молодь призве у свою армію, щоб воювали проти нас», — каже Гладун.

Що буде з пенсійним віком
До слова, якщо процес старіння українців триватиме, то пенсійний вік потрохи підвищуватиметься. Але зараз вік виходу на пенсію в нас пов’язується зі страховим стажем, зазначив Олександр Гладун.
Так, щоб мати право на пенсію в 60 років цього року треба мати 32 роки страхового стажу, а 2028 року треба буде відпрацювати вже 35 років. Але від 2028 року, якщо людина матиме 40 років страхового стажу, вона зможе вийти на пенсію незалежно від віку.
«Тому межа пенсійного віку — умовна. Якщо раніше людину в 60 років могли звільнити, то зараз це не дуже практикується. І самі українці не поспішають звільнятись, бо у нас можна і працювати, і отримувати пенсію. Наприклад, у Німеччині система цього не дозволяє — можна отримати виплату тільки з одного джерела», — пояснив демограф.
Крім цього, у нас пенсіонери погоджуються працювати на менш оплачуваних місцях, куди не дуже хоче йти молодь. Тому старіння хоча й дає навантаження на пенсійну систему, водночас позитивно впливає на ринок праці, бо старші люди заповнюють не надто популярні вакансії.

2021 року, коли коронавірусна інфекція сильно вплинула на ситуацію, на 100 жінок було 116 дітей. Наразі експерти вважають, що 100 жінок народжують 95−100 дітей. І це ще не найгірший показник, оскільки у Південній Кореї на таку ж кількість жінок припадає 72 дитини.

За роки незалежності населення України зменшилося на 8 мільйонів осіб. І зараз ситуація не покращується. Що вплинуло на зменшення кількості населення в Україні, що буде далі з пенсійним віком, скільки дітей має народжувати одна українка і як зниження мобілізаційного віку може вплинути на ситуацію?
Демографічна ситуація в Україні — погана, але під час війни вона не може бути доброю, оскільки скорочується народжуваність і підвищується смертність. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун. А ще на демографію, за його словами, впливають шалені міграційні потоки — як всередині країни, так і за кордон.
«За нашою оцінкою, на початок 2022-го в кордонах України 1991 року було 42 мільйони осіб. На початок 2025-го — десь 34 мільйони. Це включаючи Крим, ОРДЛО і захоплені території. Зараз ми розпочали роботу з нових підрахунків і невдовзі скоригуємо оцінки», — зазначив він.
Для того, щоб населення України не скорочувалось, в ідеалі 100 жінок репродуктивного віку від 15 до 49 років мають народжувати 210−220 дітей, заявив Олександр Гладун. У середньому в ЄС, з його слів, 100 жінок народжують 150−160 дітей. А найкраща демографічна ситуація у Франції, де завдяки пронаталістичній політиці держави народжуваність складає 170−180 дітей на 100 жінок.
Демограф зауважив, що 2019-го року 100 жінок народжували 123 дитини, що майже вдвічі менше, ніж потрібно.

Валова вартість російського експорту також зростає другий тиждень поспіль, збільшившись приблизно на 50 мільйонів доларів, або на 4%, до 1,33 мільярда доларів за тиждень до 27 квітня, що відображає зростання як середніх тижневих цін, так і обсягів поставок.
Експортні ціни на російську нафту марки Urals з Балтики зросли приблизно на 0,90 долара за барель, тоді як вантажі, що завантажуються в Чорному морі, подорожчали приблизно на 0,80 долара за барель. Ціна на ключовий тихоокеанський сорт ESPO зросла приблизно на 1,50 долара. Ціни з поставкою в Індію зросли приблизно на 0,40 долара.
За даними агентства, за чотири тижні до 27 квітня поставки нафти російським клієнтам в Азії, включно з тими, які не вказують кінцевого пункту призначення, зросли до 2,95 млн барелів на день.
Раніше в Bloomberg повідомляли, що у квітні експорт нафти з Росії зріс уперше за чотири тижні. Постачання з Козьміно і Приморська досягли багатотижневих максимумів.
Крім того, в агентстві повідомляли, що поставки російської нафти в Індію у квітні досягнуть дворічного максимуму. Аналітик зазначив, що російський Urals торгується з «вигідними знижками» порівняно з нафтою із Західної Африки та Близького Сходу.

Експорт російської нафти зростає вже другий тиждень поспіль. Ба більше, половина танкерів, які потрапили під санкції в попередні роки, тепер знову перевозить нафту з РФ, пише Bloomberg.
А в агентстві розповіли, що потоки сирої нафти з усіх російських портів за чотири тижні по 27 квітня зросли до 3,26 млн барелів на день. Це на 1% більше, ніж попереднього тижня.
Журналісти з’ясували, що зростання постачань із портів Балтійського і Тихоокеанського регіонів було переважно компенсовано зниженням потоків із Чорного моря та Арктики. В агентстві зазначили, що президент США Дональд Трамп поки що відмовляється запроваджувати додаткові санкції проти Москви, а кілька танкерів, які потрапили під санкції за експрезидента Джо Байдена, відновили перевезення російської нафти.
За даними агентства, щонайменше 18 із 39 суден, внесених США до «чорного списку» у 2023 і 2024 роках, наразі регулярно перевозять нафту з російських портів. Ще кілька суден перейшли на іранську та венесуельську торгівлю.
В агентстві поділилися, що за тиждень до 27 квітня танкери завантажили 23,72 млн барелів російської нафти. Цей обсяг збільшився порівняно з 23,45 млн барелів на 31 судні попереднього тижня.
Крім того, в агентстві підрахували, що в середньому за чотири тижні доходи Росії за період до 20 квітня практично не змінилися і становили близько 1,3 мільярда доларів на тиждень. Зазначається, що зростання обсягів експорту було компенсовано зниженням цін.

Україна була і залишається однією з найбільш корумпованих країн у всьому світі, заявив радник президента США з питань нацбезпеки Майкл Волц.
Крім того, він розкритикував Україну за те, що угоду про корисні копалини досі не було підписано.
«Україна була і є однією з найбільш корумпованих країн у світі. Ми завжди повинні захищати наших платників податків, які туди вливали мільярди доларів. Я не пам’ятаю, щоб я сидів у Конгресі і попередня адміністрація здійснювала належний контроль над тими коштами, які вона давала», — сказав він в інтерв'ю Fox News.
Крім того, Волтц розкритикував президента України Володимира Зеленського через ситуацію, яка виникла в Білому домі, коли виникла публічна суперечка з президентом США Дональдом Трампом, і через те, що угоду про корисні копалини досі не було підписано.
«Могли б сісти пліч-о-пліч із президентом і підписати угоду про постачання корисних копалин, яка об'єднала б наші економіки в осяжному майбутньому», — наголосив він. І додав, що було втрачено «історичну можливість» отримати «феноменальні» гарантії безпеки з боку США.

Важливо, що кілька країн Центральної та Західної Європи зіткнулися з безпрецедентним зростанням своїх військових витрат у 2024 році, оскільки вони реалізували нові зобов’язання щодо витрат і масштабні плани закупівель. Військові витрати Німеччини збільшилися на 28 відсотків і досягли 88,5 мільярда доларів, що зробило її найбільшим витратодавцем у Центральній і Західній Європі та четвертим за величиною у світі. Військові витрати Польщі зросли на 31 відсоток до 38,0 мільярдів доларів у 2024 році, що становить 4,2 відсотка ВВП Польщі. Лоренцо Скараццато, науковий співробітник Програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI, сказав:
«Уперше після возз'єднання Німеччина стала найбільшим військовим витрачальником у Західній Європі, що стало можливим завдяки спеціальному оборонному фонду в розмірі 100 мільярдів євро, оголошеному в 2022 році. Останні політичні заходи, ухвалені в Німеччині та багатьох інших європейських країнах, свідчать про те, що Європа вступила в період високих і зростаючих військових витрат, які, ймовірно, продовжаться в осяжному майбутньому».

Військові витрати в Європі зросли на 17 відсотків до 693 мільярдів доларів і стали основним чинником глобального зростання у 2024 році. Про це йдеться у звіті інституту SIPRI.
Зазначається, що оскільки війна в Україні тривала третій рік, військові витрати продовжували зростати на всьому континенті, внаслідок чого європейські військові витрати перевищили рівень, зафіксований наприкінці Холодної війни. Усі європейські країни збільшили свої військові витрати у 2024 році, за винятком Мальти.
Серед усіх країн світу Україна за підсумками 2024 року посіла 8 місце за оборонними витратами. Загальні військові витрати України зросли на 2,9 відсотка і досягли 64,7 мільярда доларів, що еквівалентно 43 відсоткам витрат Росії. Україна у 2024 році мала найбільше військове навантаження серед усіх країн, що становило 34 відсотки ВВП.
Військові витрати Росії досягли оціночних 149 мільярдів доларів у 2024 році, що на 38 відсотків більше, ніж у 2023 році, і вдвічі більше, ніж у 2015 році. Це склало 7,1 відсотка ВВП Росії і 19 відсотків усіх державних витрат Росії.
«Росія знову значно збільшила свої військові витрати, збільшивши розрив у витратах з Україною. Наразі Україна спрямовує всі свої податкові надходження на свої військові потреби. У такому обмеженому фіскальному просторі Україні буде складно продовжувати збільшувати свої військові витрати», — сказав Дієго Лопес да Сілва, старший науковий співробітник Програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI.