Ігор Сабадаха

4 жовтня 2021, 09:33

Швидкоплинні зміни в суспільстві, пов’язані зі стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, потребують швидкої реакції з боку урядів держав для формування правового поля нових суспільних відносин. Швидкість, з якою сьогодні розповсюджується інформація, масштаби проникнення всесвітньої мережі Інтернет в життя людей (і в першу чергу в особисте життя), технологічні можливості пошуку і обробки даних, які стали доступні переважній більшості населення планети – все це дуже гостро ставить питання про те, яким чином захистити право людини бути непомітною в цій глобальній інформаційній системі, бути відсутнім в ній або ж право бути забутим. Дискурс щодо права на забуття з ` явився задовго до появи Інтернету і проникнення його в усі куточки соціуму. Ще у 1890 році питання про «право залишитись наодинці» було підняте американським юристом, а в майбутньому суддею Верховного суду США Луї Брандейсом в Гарвардському юридичному огляді [1]. Але найбільший поштовх дискусія щодо права на забуття отримала у зв’язку зі справою Маріо Костехи Гонсалеза 2014 року і прийнятим Судом Європейського Союзу рішенням по цій справі [2]. Згідно з постановою Суду ЄС в деяких випадках користувачі мають право вимагати від пошукової системи, такої як Google, видалити результати пошуку за своїм ім’ям. Пошукова система зобов'язана виконати запит, якщо вказані посилання ведуть на сторінки з недостовірною, неактуальною або такою, що втратила актуальність, або надлишковою інформацією, за умови, що ця інформація не представляє інтересу для суспільства і відправник не відіграє важливої ролі в суспільному житті. Оператор пошукової системи виключає такі URL з результатів пошуку у всіх європейських країнах і обмежує доступ до них для користувачів з країни відправника запиту, визначаючи її за даними геолокації. Станом на 28.08.2021 року з 4462633 URL , які користувачі вимагали видалити, Google видалив 2015286 URL [3]. На сьогодні законодавством Європейського Союзу достатньо чітко визначені права громадян щодо видалення їх персональних даних або видалення посилань на ресурси, які містять певні персональні дані. Критерії, які застосовуються операторами пошукових систем при прийнятті рішень щодо видалення даних, достатньо чітко були прописані в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, який прийшов на заміну Директиві 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року [5] . Проте в українському законодавчому полі на сьогодні відсутні не тільки норми, що регулюють відносини, які виникають з можливості реалізації права на забуття, але й саме поняття такого права людини. І хоча на рівні Основного Закону нашої держави декларується заборона на інформаційне втручання в приватне життя, що випливає з норми статті 32 Конституції України, відповідно до якої не може бути зібрана, використана та поширена конфіденційна інформація про особу без її згоди, правореалізація такої заборони на практиці обмежена через відсутність відповідних законодавчих норм. Закон України «Про захист персональних даних» [6], покликаний створити можливості для контролю над інформацією про особу, лише декларує право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи. Але, як свідчить практика, переважна більшість запитів на видалення інформації про особу стосується не баз даних державних органів чи підприємств, а інформаційних ресурсів – ЗМІ, сайтів новин, соціальних мереж тощо [3] . Наявне українське законодавство не адаптоване до сучасних умов розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, процедура та критерії щодо видалення посилань на інформацію про особу в мережі Інтернет в Україні на даний час не прописані в жодному законодавчому акті. Процес рекодифікації цивільного законодавства, який стартував в 2019 році з моменту утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства , дає надію на можливість імплементації норм щодо права на забуття, які вже діють на території Європейського Союзу, в законодавство України, оскільки одним із завдань робочої групи, відповідно до Положення, є пошук найоптимальніших правових норм, а саме європейських та універсальних міжнародних документів для врегулювання необхідних сфер приватноправових відносин в Україні [7]. Отже, українське правове поле потребує чіткого законодавчого визначення критеріїв публічної інформації, яка підлягає видаленню операторами збереження або обробки такої інформації. П раво на забуття у всесвітній мережі Інтернет стоїть на одній сходинці із загальновизнаним правом на свободу вираження поглядів та правом на доступ до інформації. Досягнення балансу у забезпеченні та захисті цифрових прав особи є необхідним для запобігання порушенням вже звичних прав в офлайн середовищі, які у сьогоднішніх реаліях є невід’ємними одні від одних. Використані джерела: Harvard Law Review , Vol . 4, No . 5. ( Dec . 15, 1890), pp . 193-220. URL : links . jstor . org / sici ? sici =0017-811 X %2818901215%294%3 A 5%3 C 193%3 ATRTP %3 E 2.0. CO %3 B 2- C (дата звернення: 26.08.2021) Court of Justice of the European Union . PRESS RELEASE No 70/14 . URL : curia.europa.eu/jcms/upload/docs/application/pdf/2014-05/cp140070en.pdf ( дата звернення : 26.08.2021) . Звіт Google про доступність сервісів і даних . URL : transparencyreport.google.com/eu-privacy/overview (дата звернення : 26.08.2021) . Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). URL : zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16 (дата звернення : 26.08.2021) . Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року. URL : zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_242 (дата звернення : 26.08.2021) . Закон України «Про захист персональних даних» від 01 .06.2010 р. № 2297- VI . URL : zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 (дата звернення : 26.08.2021) . Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 650 «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України». URL : zakon . rada . gov . ua / laws / show /650-2019-% D 0% BF

29 січня 2016, 16:27

www.business.uа БИЗНЕС следит за возникновением в Украине легального и конкурентного рынка Форекс. Минувший год ознаменовался регистрацией законопроекта, который должен был достать из тени существующую всю историю независимости «серую» форекс-активность. Наша редакция принимает участие в парламентских рабочих группах и освещает ход создания новой в понимании государственной системы экономической ниши. КРАТКАЯ ПРЕДЫСТОРИЯ Рынок Forex в Украине прямо не регулировался никогда. Этим успешно пользовались компании самого разного толка (вспомним MMCIS). Отношения с государством у этого вида бизнеса оставались до недавнего времени очень свободными. Разбираться было некому. В марте 2015 нардеп Рудик С.Я. зарегистрировал законопроект №2290 , которым собирался урегулировать рынок. Он пригласил экспертов обсудить вводные, и обсуждение получилось жарким. Впрочем, проект отправили на доработку. В качестве временной меры, с подачи ответственных участников рынка, было предложено ввести мораторий на рекламу форекс-деятельности. До установления прозрачных правил работы. Законопроект о запрете рекламы ( №2208а ) получил положительную оценку экспертов. Тем временем в Раде нардеп от РПЛ Рыбалка С.В. зарегистрировал законопроект ( №3672 ), дублирующий текст проекта закона Рудика — конкуренция. Через неполных две недели Рудик регистрирует доработанный текст своего проекта под номером, уже 3672-1. Говорим с народным депутатом Рудиком Сергеем Ярославовичем, членом бюджетного комитета ВР, автором законопроекта «О деятельности форекс-дилеров». – Звідки виникла ідея законопроекту, яка його передісторія, чи були раніше спроби зареєструвати щось подібне? Майже 25 років держава не звертала уваги на ринок Форекс. — Передісторія наступна. Я, як член бюджетного комітету стикнувся з проблемою — коли ти пропонуєш Міністерству фінансів України благородні ідеі, наприклад, збільшити видаткову частину на ті чи інші соціальні потреби, ти завжди наражаєшся на їхні питання: «А де доходи? Покажи мені, де ці гроші взяти, а я тоді якимось чином їх задовольню». І тут мій помічник, якого я знаю не перший рік, Ігор Сабадаха, розказав, що є ідея законопроекту. Я звичайно одразу її підтримав. Не буду лукавити, генеральним ідеологом та ініціатором проекту є він і його ГО «Фінансова свобода». – Нормальна практика, скажімо так. Так. Ми порахували, що приблизно $200 млн на українському ринку Форекс знаходяться в тіні. Подивилися на законодавчу базу і зрозуміли, що ця частина ринку ніяким чином не врегульована. Також ми побачили, що є багато скарг від людей, які постраждали внаслідок діяльності дилерів, що не зареєстровані в Україні і не збираються. А держава навіть не спонукає їх це робити. Ідіотизм ситуації в тому, що є послуги, в яких держава не бере участі в якості регулятора. Ми зробили перший законопроект. Він був зареєстрований у березні минулого року. Він спочатку, скажімо так, був стримано сприйнятий суспільством. Але коли ми запропонували створити робочу групу, я дав слово: якщо є пропозиції якось суттєво покращити певні положення цього законопроекту, я готовий його відкликати і доопрацьовувати, для того, щоб внести більш якісний проект. Це нова тематика, вона ніколи не регулювалась. Лише в Росії був якийсь аналог, в інших сусідів, до яких можна по різному відноситись, але якось в них це вже було зроблено. Так ми народили перший законопроект. Створили робочу групу, в яку увійшли усі бажаючи: експерти, учасники ринку, представники громадськості. Я бачив реальний інтерес. І моя місія полягала в тому, щоб дати зрозуміти людям – мені не принципово носити медалі, головне – аби лише були вирішені реальні проблеми. Тоді ми постановили наступним чином: зараз ми реєструємо законопроект про рекламу (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів – ред.), обмежуємо на якийсь час неконтрольовану зараз, а в багатьох випадках брехливу інформацію, яка не відповідає дійсності. – Нестабільний ринок не може гарантувати стабільних надходжень. Це вже провокація. – А який статус зараз цього законопроекту? Рекламна складова пройшла профільний комітет, вона достатньо довго обговорювалася, але у вересні ми пройшли комітет. І, власне, цей комітет схвалив рішення підтримати з.п. у першому читанні. Реєстрація законопроекту пана Рибалки була для нас несподіванкою. Він повністю змінював нашу концепцію. Я планую обговорити із ним це питання, хочу прояснити для себе логіку його дій. Під нашим законопроектом про рекламу підписалася велика кількість депутатів, у тому числі і з провладної коаліції. Ймовірність того, що він буде прийнятий, дуже висока. Можливо, ми десь недолобійували цей проект, можливо мені потрібно було походити до Гройсмана, може на цьому етапі було щось пропущено. Але, так чи інакше, ми сьогодні затвердили план роботи четвертої сесії, наступний тиждень – пленарний, тобто, по великому рахунку, можна обговорити, щоб цей проект пішов на голосування. – Тобто будете його штовхати далі. – Так, так. Проект про рекламу. Ми планували наступне: не приймаємо основний (№2290 – ред.), а приймаємо «Про рекламу» (№2208а) щоб отримати деякий час на доопрацювання. – Це тимчасова така міра, щоб заблокувати непорядних гравців? – Так, але законопроект Рибалки взагалі поставив під сумнів нашу роботу. І найгірший варіант розвитку подій – ані його проект, ані наш не буде прийнято. Все залишиться як є, і від цього постраждає в першу чергу держава. А виграють – сірі й чорні дилери. – А яка практика є у цих «перегонах законопроектів»? Ваш законопроект 3672-1 зареєстрований як альтернативний – які в нього шанси? – Спершу має розглянути комітет, в даному випадку треба зрозуміти, який комітет буде визначений профільним. Оскільки Рибалка – голова профільного комітету «Фінансової та банківської діяльності, то зрозуміло, що в нього адміністративних можливостей більше. Ми наполягаємо на тому, що регулятором має виступати Національний банк України. А він (Рибалка – ред.) пропонує іншого регулятора – Нацкомфінпослуг. Ну зрозуміло, в нього адміністративних можливостей більше у цьому плані, бо він голова цього профільного комітету. Тому ця розмова, яка відбудеться сьогодні-завтра, повинна прояснити, що нам робити далі. Припустимо, комітет схвалює якийсь один варіант і не схвалює інший. Це не міняє справи, оскільки він все одно потім виходить у зал, і там голосується як перший, так і другий варіант. Це вже на розсуд залу. Слово надають обом авторам – хто переконає. Відбувається голосування і, можливо, буде проголосовано наш, якщо нам вдасться донести. – Ви вважаєте то буде чесна конкуренція? Хто справді переконає, той і переможе? Чи є якісь підводні камені? – Так, у нього більше переваги як у голови профільного комітету. Плюс, бачите, в них не дуже зрозуміла ситуація із фракцією: «від чистої влади, до, тепер, ніби-то опозиції, і знову якісь розмови ідуть, що вони будуть заходити у владу… Ну таке, це політика… Найгірший варіант, коли його члени фракції упруться і будуть принципово непідтримувати мій законопроект, із міркувань корпоративної етики, як його колеги. І ми недоотримаємо якихось тридцяти голосів. Або коли стане до прийняття, наприклад, десять – це буде самим неприємним варіантом. Якщо приймається законопроект пана Рибалка, ваша робоча група може приєднатися, а ви – виступити співавтором законопроекту, чи таке неможливо взагалі? – Ми можемо, якщо він тільки не буде прийнятий у першому читанні, внести правки між першим і другим. Але про це зараз ні до чого говорити – це чиста теорія. Нам потрібно, насправді, зосередитись на питанні номер один – розглянути в першому читанні рекламну частину. Якщо воно прийметься у першому, і, дасть Бог, у другому до кінця четвертої сесії, то, в принципі, це може ще розвиватися достатньо довго. У мене був прецедент: я був учора доповідачем у Комітеті ВР з питань свободи слова та інформації по законопроекту, який було зареєстровано мною 12 грудня 2014 року. Перший його розгляд відбувся тільки вчора. – Тобто горизонт планування є. Рік, два? – Горизонту планування достатньо, не хотілося б, звичайно, так довго, але, як я казав, якщо ми приймаємо законопроект «рекламний» у першому читанні протягом найближчого місяця, а до кінця липня, скажімо, – у другому читанні, то, принаймні, ми знімемо величезне питання про нечесних дилерів та їхнє покарання. – Цей крок повинен викликати, відповідно, підтримку населення, групп незахищених громадян, постраждалих внаслідок безвідповідальної діяльності, так? – Так, звичайно. – Добре, у вашому законопроекті регулятором має виступати Нацбанк, у нього, як я зрозумів, немає зараз органів, які мали б компетенцію у цьому питанні. Бо Форексом ніхто особливо не займався останні 25 років. Яким чином повинен реалізуватися закон, ви не маєте цього продумати у проекті? – Якщо проект закону буде прийнято, і НБУ стане регулятором, ми будемо пропонувати членам робочої групи, яка працювала над цим проектом, включитись у цей процес, можливо, у НБУ захочуть навіть взяти в якості експертів part-time, чи part-pay, чи взагалі взяти на роботу. Може якісь люди, які довго цим займаються, в яких, як я бачив, горіли очі і був непідробний інтерес на засіданнях змогли б це зробити. Із того, що я чув від багатьох людей, представників робочої групи, і, зокрема, від Ігоря Сабадахи (помічник нардепа Рудика С.Я. – ред.) – є бажання допомогти НБУ, сформувати відповідні органи для контролю над регулюванням цього ринку. – А, взагалі, по класиці, законодавці повинні прогнозувати, принаймні, як цей закон повинен виконуватись. Розмірковувати, наприклад, за регулятора як йому виконувати закон? – Ми мусимо щось робити. Ось, наприклад, з приводу вчорашнього законопроекту про «медіа». Мій законопроект відклали, мотивючи тим, що базовий проект, спрямований на прозорість медіаринку, має показати перші практичні результати лише після першого березня. Понятійна домовленність в даному випадку була наступною: медіа повинні задекларувати своїх реальних власників до першого березня, щоб це було у вільному доступі і для усіх інтернет-користувачів, ми місяць-два подивимось. І фахівці кажуть, що не дуже вірять, що медіавласники не придумають якихось способів уникнення виконання зокрема цього декларування. І цей, перекладаючи на нашу тему, недосконалий законопроект, або законопроект який регулює досі неврегульовану нову сферу, звичайно, може містити норми, результат яких у практичному застосуванні, як ми зрозуміємо, ще будуть допрацьовані. – Тобто, немає проблеми зареєструвати якійсь сирий законопроект, а потім його допрацювати? – Так, потім можна в носити в нього зміни. Але ж ми зараз маємо повністю неврегульовану сферу, від якої страждають усі, крім шахраїв. Ми, навіть, не можемо оцінити, скільки дилерів працює в цій сфері. Якщо оцінювати лише по україно- та російськомовним сайтам – то це, приблизно, 200 компаній. Якщо лише ті, які мають офіси в Україні – це 30. Але російськомовний сайт може бути орієнтований на Казахстан. – Так, я розумію, що у цьому і питання, що жодних можливостей фізично регулювати і дати раду цьому ринку немає? Є можливість збирати податки з гравців ринку, видавати ліцензію, що для держави, безумовно, вже є плюсом до бюджетних надходжень. Однак реально сайт зареєструвати вони можуть будь де і можуть купити будь-яку ліцензію на якомусь острові на свій смак, і вести діяльність у рамках одного зі світових законів, але фізично збираючи гроші клієнтів в Україні. – Я усвідомлюю, що законопроект не легкий, не стереотипний, однозначно. А значна частина людей живе у межах стереотипів. І депутати, ми ж такі самі живі люди, і коли тобі за одну сесію пропонують розглянути 25 законопроектів, велика кількість яких концептуальна і має фундаментальне значення… Усі ми люди, і треба час, щоб із цим усім ознайомитись. І ми повинні виконувати ще пояснювальну функцію, обговорювати, в хорошому сенсі цього слова. І, власне, перше читання і парламентські слухання – це теж інструменти для переконання депутатів. Вони ніколи про це не знали, і тут ось вони дізнаються, що є така тема. – Якщо вони ніколи не знали, годі, певно, і казати, що за рівень знань у населення. – У мене ключове питання – бюджетний комітет. Це бюджетні надходження і захист споживачів цих послуг від недобросовісної діяльності на цьому ринку. Це два ключових елементи. Якщо ми їх вирішимо, то, навіть, за недосконалості певних положень то вже дасть позитивний результат. Якщо з’являться офіційно двісті, по нинішньому курсу, мільонів доларів. Та, навіть, двадцять. – А, навіть, якщо один? – Ну, один не хотілося б. А двадцять, множимо на сьогоднішній курс, це двадцять шість. Отримуємо серйозну цифру. – Ну добре, це практичні засади проекту, але ж є ще певні маркетингові і емоційні складові. Вважати діяльность на Форексі чистим бізнесом. Бо оподатковуючи та надаючи певні правила, ми визнаємо, що то є бізнес… – Однозначно бізнес. Але в цьому бізнесі зараз є елементи шахрайства. – Це певний сигнал для ринку: ми з вами розмовляємо, ми вас оподатковуємо, і застосовуємо до вас якісь правила. – Так, абсолютно. А як інакше. Якщо ми їх не визнаємо бізнесом, то що далі – тоді тюрма, міліція, правоохоронні органи, інтерпол. Це смішно. – Добре, дякую. Чекаємо на новини після вашого контакту з паном Рибалко. – Так, триматиму в курсі. Хай щастить. Редактор: Сергей Набок www.business.ua/osoboe_mnenie/foreks_v_ukraine_tri_zakonoproekta_odin_seryy_rynok_i_200_mln-275703/

3 січня 2016, 15:54

В парламенте зарегистрирован новый законопроект № 3672 «О деятельности форекс­дилеров» за авторством главы комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Сергеем Рыбалки. Документ предлагает установить правила работы для компаний, которые предоставляют услуги на рынке Форекс (так называемые форекс­дилеры). Он вводит лицензирование форекс­дилеров, устанавливает санкции за нарушение правил работы, а также предусматривает создание гарантийного фонда для защиты прав потребителей форекс­услуг. Он будет формироваться за счет разовых взносов от участников рынка в размере 1 млн грн. Право распоряжаться деньгами получит так называемая Компенсационная организация форекс­дилеров (КОФД), в которую должно войти не менее 50% всех участников рынка. Лицензированием компаний будет заниматься Нацкомфинуслуг, а после реорганизации комиссии эта функция должна отойти Нацбанку. Сплошные убытки Необходимость регулирования рынка Форекс назрела давно. Эта отрасль растет высокими темпами и привлекает все больше средств от граждан, которые в кризис ищут альтернативные заработки. В пояснительной записке к проекту сказано, что большинство крупных компаний, так называемых дилинговых центров, зарегистрированы за рубежом и фактически не имеют прав на предоставление финансовых услуг в Украине. В нашей стране они регистрируются либо как физлица­предприниматели, либо как юрлица, предоставляющие «консультационные услуги». Задача офиса ­ привлечение клиентов. А сервера, на которых проходят непосредственно сделки клиентов, принадлежат компаниям, которые зарегистрированы в одной из офшорных зон (в последнее время популярность набирает кипрская регистрация). Взаимодействие с клиентом ­ открытие счета, перевод денег, торговля ­ происходит посредством сети интернет. Формально к форекс­дилеру украинская компания отношения не имеет, юридической связи между ними может и не быть. По словам председателя общественной организации «Финансовая свобода» Игоря Сабадахи, компаний, которые имеют русскоязычный сайт и соответственно имеют возможность предоставлять свои услуги клиентам в Украине, в средине 2015 года насчитывалось 198. Из них компаний, которые имеют хоть какое­то представительство или офис на территории нашей страны ­ только около 30. По приблизительным оценкам ежегодно из Украины в офшоры, где зарегистрированы форекскомпании, выводится около $200 млн. «Только за 2015 год обанкротились или заявили о проблемах с выплатами как минимум пять компаний: RVD Markets LTD, Пантеон Финанс, Alpari UK, Leveron и Goldboro», ­ рассказывает Игорь Сабадаха. Как результат, по разным оценкам, потребители форексуслуг лишились от $50 млн до $200 млн. Крупные операторы рынка поддерживают законодательные инициативы, направленные на создание четкого правового поля и правил деятельности для дилинговых центров. «Мы выступаем за прозрачный рынок с четкими и понятными правилами работы, которые смогут уберечь украинских трейдеров и инвесторов от мошенников», ­ прокомментировала генеральный директор «Альпари Украина» Наталья Евсеева. Атака клонов Законопроект № 3672 Сергея Рыбалки можно назвать новым лишь с большой натяжкой. По словам Игоря Сабадахи, этот документ ­ практически точная копия почти одноименного законопроекта №2290, поданного в Верховную Раду депутатом Сергеем Рудыком еще в марте этого года. Он был отозван для доработки. Для работы над законопроектом была создана рабочая группа, в которую вошли представители форекс­компаний, НБУ, Нацкомфинуслуг, Госспецсвязи, Профассоциации регистраторов и депозитариев, УЦРФИНа, организации обманутых вкладчиков форекс и технические эксперты. Уже 25 декабря этого года все предложения и замечания, собранные за эти несколько месяцев, должны были быть рассмотрены рабочей группой. Но практически одновременно в парламенте появился проект Рыбалки. По мнению одного из участников рынка форекс, создание нового законопроекта объясняется желанием депутатов получить контроль над средствами гарантийного фонда. «Разумеется, это лакомый кусочек рынка, ведь с помощью этих средств можно будет неплохо заработать», ­ считает дилер. Игорь Сабадаха утверждает, что документ авторства Сергея Рудыка просто исправили и поменяли автора. По его словам, корректировки, фигурирующие в законопроекте № 3672, сделаны таким образом, что они выгодны в первую очередь российским форекс­компаниям, представленным на украинском рынке. «При этом они урезают полномочия государства по контролю за законностью деятельности таких компаний», ­ утверждает он. К примеру, предлагается убрать норму, которая обязывает компании размещать информацию на своем сайте на украинском языке. Также был удален пункт, которым регулятору давалось право вносить на рассмотрение Кабмина предложения по законодательному регулированию форекс­рынка. Исчезла и норма, согласно которой реклама форекс­дилера должна быть достоверной и подавать правдивую информацию. Полностью удалены статьи, которыми устанавливается ответственность форекс­дилеров за нарушение законодательства. Как исчезают дилеры На рынке Форекс сегодня работает немало мошенников. Нечистые на руку компании активно привлекают средства клиентов, а дальше заявляют о технических сбоях. Сделать это достаточно просто: ведь форекс­компании имеют офшорную регистрацию в офшорах и не имеют регистрации в Украине. Безнаказанность в этом случае гарантирована. К тому же деньги клиентов физически находятся за пределами страны, и вернуть их нет возможности. Один из вариантов решения проблемы ­ дать исключительное право банкам предоставлять такие услуги. К слову, НБУ в 2012 году делал попытку реализовать такое право, но так и не довел дела до конца. Светлана Слесарук dsnews.ua/economics/kak-budut-zarabatyvat-na-valyutnom-rynke-28122015103400

22 грудня 2015, 13:21

У Верховній Раді давно вже є проблема плагіату законопроектів. Це недешеве «задоволення» для нас з вами, платників податків. Ще в 2011 році підготовка законопроекту до розгляду коштувала бюджету більше 10 тис грн — це опрацювання документу експертами, друк сотень примірників законопроекту та інші видатки. Сьогодні ця цифра рази в 4 більша. Це я до того, що не варто було депутату від Радикальної партії, голові Комітету Сергію Рибалка подавати вкрадений законопроект хоча б з цієї точки зору. На цьому відео порівняння текстів двох законопроектів за допомогою програмних засобів Microsoft. В результаті чітко видно всі виправленя, які були внесені в оригінальний документ. Після виправлень цей законопроект був поданий, як власний, депутатом С.Рибалка. (Дивитись із субтитрами. Найважливіше з 1:55).

19 грудня 2015, 10:44

18 грудня у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №3672 «Про діяльність форекс-дилерів». Нажаль народний депутат Сергій Рибалка, який подав цей законопроект, не вирішив за доцільне порадитись із Робочою групою 2290, яка вже давно працює над законопроектом для форекс-ринку і має вже готові і узгоджені напрацювання. Зараз фактично іде завершальна стадія — узагальнення всіх наданих пропозицій, як від органів влади, так і від учасників ринку і громадських організацій. Тож законопроект, який був поданий Serhiy Rudyk та пізніше відкликаний для доопрацювання (знов таки за пропозицією Робочої групи), найближчим часом буде готовий. Думаю, що жодному з членів Робочої групи не хотілося б дізнатись, що час і зусилля, які було витрачено на підготовку якісного закону, були витрачені марно. Отже, думаю, буде дуже доречно в найближчий час зібрати засідання робочої групи, на яке запросити і пана Сергія Рибалка, щоб разом із представниками ринку та представниками дотичних держорганів обговорити положення поданого ним законопроекту і його кореляцію з напрацьованими Робочою групою документами та принциповими положеннями. Текст законопроекту 3672 на сайті Верховної Ради .

28 вересня 2015, 12:23

На минулому тижні Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув на своєму засіданні проект Закону України № 2208а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів», внесений народним депутатом Сергієм Рудиком, і рекомендував Верховній Раді прийняти його в першому читанні. "… На думку членів Комітету відсутність законодавчого врегулювання питання рекламування діяльності форекс-дилерів використовується недобросовісними компаніями, які, під виглядом діяльності на міжнародному валютному ринку, створюють фінансові піраміди, або просто виманюють гроші з довірливих клієнтів, не здійснюючи насправді з цими грошима жодних операцій на фінансових ринках. Одним з основних інструментів діяльності таких шахрайських компаній є саме «агресивна» реклама, завдяки якій забезпечується приріст грошових коштів в фінансову піраміду... "… Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити цей законопроект до порядку денного пленарного засідання та за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу." — йдеться в рішенні Комітету, опублікованому на сайті Верховної Ради України". Ігор Сабадаха

6 серпня 2015, 12:58

Кожний раз, коли все нові й нові люди приєднуються до обговорення законопроекту 2290 і роботи над його вдосконаленням, я радію від усвідомлення того, що зробив правильне рішення, розпочавши роботу над законопроектом рік тому, оскільки необхідність врегулювання форекс-ринку з часом усвідомлює все більше і більше людей. Мені було приємно дізнатись зі сторінок ФБ, що нещодавно до роботи над законопроектом долучилась юридична компанія Parasol, яка вже надала свої пропозиції до трьох статей законопроекту. Нажаль, мені не вдалося дізнатися про досвід роботи цієї юридичної компанії в сфері фінансових ринків чи законотворчої діяльності. Більше того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців мені не вдалося знайти юридичну компанію з такою назвою. В ЄДР дві Парасолі: ПП «Парасоль», основним видом діяльності якого є посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами і є ПАТ «Страхова компанія „Парасоль“, яка зареєстрована в Маріуполі і кінцевим бенефіціаром якої є колишній регіонал, нардеп Хомутиннік В.Ю. Відповідно, основним видом діяльності цієї страхової компанії є „Інші види страхування, крім страхування життя“. В інтернеті вдалося знайти лише декілька відео і оголошення на OLX: www.youtube.com/watch?v=e6BjWQDGN_U www.youtube.com/watch?v=gq10zQ9OkJY https://docs.google.com/forms/d/1_rUdsCETbq-ImeZuotUWiZZ7FVN5g8bC_9aKMoWXmdU/viewform kiev.ko.olx.ua/obyavlenie/besplatnye-yuridicheskie-i-finansovye-uslugi-kompaniya-parasol-IDaRMmw.html Згадували про відпочинок, Єгипет, піраміди), але то таке. Тож, користуючись нагодою, прошу юридичну компанію Parasol розказати про себе і досвід своєї роботи, думаю всім членам робочої групи по законопроекту 2290 буде це корисно і цікаво. Прошу це виключно з міркувань створення більш тісної і якісної співпраці по роботі над законопроектом. Доречи, для всіх бажаючих долучитися до роботи над законопроектом 2290 хочу нагадати, що 28 квітня цього року під час засідання Круглого столу «Шляхи законодавчого врегулювання ринку форекс-послуг в Україні», яке відбулося в Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету, була створена робоча група з доопрацювання законопроекту 2290. В рамках підгруп за окремими напрямками вже були напрацьовані зміни, які будуть враховані в кінцевому варіанті законопроекту. Робоча група є відкритою для долучення нових членів, подавайте свої кандидатури до складу РГ і будемо разом працювати. Тепер коротко по пропозиціях Parasol. 1. Запропонований п. 13 статті 6 суперечить погодженому на РГ тексту п. 3 статті 18, в якій повноваження щодо затвердження зразків договорів закріплене за саморегулівною організацією. 2. Не зрозуміло, для чого дублюються зміни в п. 2 і п. 6. Статті 8, тим більше, що п. 6 присвячений питанню джерела походження статутного капіталу. Проте, знов таки на робочій групі ми погодили, що клієнтські кошти взагалі не можуть бути фізично розміщені на рахунках форекс-дилерів для уникнення зловживань, і мають розміщуватись на окремих банківських рахунках. Тому стаття 8 буде відкорегована відповідно до цієї концепції і запропоновані правки втрачають сенс. 3. Щодо запропонованого п. 9 статті 10 законопроекту потрібні пояснення автора, що малося на увазі. Теза „Володіти та підтримувати механізми необхідні для виявлення та уникнення конфліктів інтересів між форекс-дилерами (пов'язаних з ними іншими особами), клієнтами та клієнтами між собою“ не зрозуміла як з точки зору синтаксису речення, так і з точки зору змістовного навантаження. По-перше, сама форекс-індустрія побудована на конфлікті інтересів клієнта і форекс-дилера, оскільки у випадку роботи по схемі B book, яка використовується майже всіма дилерами (як єдина або паралельно з A book) дилер заробляє в тому числі і тоді, коли клієнт втрачає свої гроші, і навпаки – виведені клієнтом гроші з рахунку форекс-дилера – це втрачені форекс-дилером кошти. Також не зрозуміло, що мається на увазі під конфліктом інтересів клієнтів між собою. Впевнений, що формат робочої групи, який ми спільно з учасниками ринку, громадськими і держаними організаціями обрали на початку роботи над законопроектом, є єдиним вірним рішенням, яке дозволяє якісно і ґрунтовно підійти до створення законодавчої бази на ринку форекс в Україні. Зараз, прогнозовано, в роботі групи виникла певна пауза, пов'язана з відпустками і відпочинком, але дуже скоро ми повернемося до роботи і доведемо почату справу до логічного завершення – разом сформуємо законопроект, який дозволить вирішити ключові питання: захист клієнта, податки в Україні, зникнення компаній-шахраїв. З повагою, Ігор Сабадаха

2 липня 2015, 20:51

1 липня у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №2208а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів». Відповідно до цього законопроекту форекс-дилер повинен мати ліцензію чи дозвіл на здійснення відповідної діяльності, виданий в Україні, щоб рекламувати свої послуги. Цим законопроектом також вводиться адміністративна відповідальність за порушення цієї вимоги Закону. Даний законопроект був ініційований народним депутатом Сергієм Рудиком та підтримний представниками всіх фракцій коаліції — його також підписали Олександр Опанасенко (Самопоміч), Олена Кондратюк (Батьківщина), Олег Петренко (БПП), Андрій Артеменко (Радикальна партія), Олександр Супруненко (позафракц.), Михайло Головко (ВО Свобода) та Олег Медуниця (Народний фронт). Текст законопроекту: ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: I. Внести до Закону України “Про рекламу” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р. № 8, ст. 62 із наступними змінами) такі зміни: 1) у розділі 3 “Особливості рекламування деяких видів товару”: доповнити статтею 25-2 такого змісту: “Стаття 25-2. Реклама послуг форекс-дилерів. 1. Реклама компаній, які надають послуги фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс (далі форекс-дилери), дозволяється лише суб’єкту підприємницької діяльності, зареєстрованому на території України, за наявності спеціального дозволу, ліцензії, виданого на території України, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. Реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, в тому числі шляхом надсилання повідомлень невизначеному колу осіб поштою, електронною поштою, засобами мобільного зв'язку, дозволяється лише суб’єкту підприємницької діяльності, зареєстрованому на території України, за наявності спеціального дозволу, ліцензії, виданого на території України, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. Спонсорування заходів з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, дозволяється лише суб’єкту підприємницької діяльності, зареєстрованому на території України, за наявності спеціального дозволу, ліцензії, виданого на території України, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. 2. Реклама послуг форекс-дилера, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: “Торгівля в системі форекс є високоризикованою і може призвести до втрати внесених грошових коштів у повному обсязі. До здійснення угод на форекс слід ознайомитися з ризиками, з якими вони пов'язані”. Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження — білим.”.2) у статті 26: частину першу доповнити абзацом такого змісту: “Національний Банк України – щодо реклами компаній, які надають послуги фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс.”. 2. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122) такі зміни: доповнити главу 12 ”Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності” статтею 156-4 такого змісту: “Стаття 156-4. Порушення встановлених законодавством вимог щодо реклами та спонсорства форекс-дилерів Реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування діяльності форекс-дилерів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами — від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спонсорування будь-яких заходів з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”. 3. Внести до Закону України ”Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст.238 із наступними змінами) такі зміни: у статті 7: доповнити пунктом такого змісту: “31) здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства компаніями, які надають послуги фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс.”. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом: 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 2) забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом. 3. Національному банку України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

22 червня 2015, 00:17

19 червня 2015 року в приміщенні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету відбулось чергове засідання робочої групи з питань доопрацювання законопроекту №2290 «Про діяльність форекс-дилерів в Україні». На розгляд робочої групи були винесені пропозиції щодо законодавчого врегулювання діяльності саморегулівних організацій форекс-дилерів та компенсаційного фонду, також були обговорені інші питання. За результатами засідання робочою групою була прийняті наступні рішення: 1. Рекомендувати до включення в проект Закону України «Про діяльність форекс-дилерів» наступні статті: Стаття 17. Саморегулівна організація форекс-дилерів; Стаття 18. Повноваження саморегулівної організації форекс-дилерів; Стаття 19. Припинення членства в саморегулівній організації форекс-дилерів в редакції, що додається. 2. Визначити наступні принципові положення щодо компенсаційного фонду: — компенсаційний фонд створюється при СРО; — на умови участі в компенсаційному фонді розповсюджуються умови участі в СРО; — розмір внесків в компенсаційний фонд залежить від кількості клієнтських коштів в компанії. 3. Визначити в перехідних положеннях законопроекту, що статті щодо діяльності СРО і компенсаційного фонду набирають чинності пізніше набрання чинності Законом (термін буде узгоджено пізніше). 4. Звернутися до учасників робочої групи – координаторів підгруп по окремим розділам законопроекту – щодо пришвидшення надання пропозицій до законопроекту. Звернути увагу учасників робочої групи, що у разі ненадання письмових пропозицій, усні пропозиції можуть бути не враховані при доопрацюванні законопроекту. 5. Наступне засідання робочої групи провести після надання учасниками робочої групи письмових пропозицій до законопроекту. Координатор робочої групи Ігор Сабадаха