Pfuiti
Pfuiti Bayer
Зареєстрований:
29 січня 2015

Останній раз був на сайті:
20 листопада 2017 о 20:54
Перегляд профілю:
Сьогодні: 0
Всього: 2750
Підписчики (1):
AndreyM
Andrey M
41 год, Киев

Pfuiti Bayer - блог

gibt es nach Anfrage
Блог
Коментарі
Валютний форум
Відгуки
Гаряча лінія

http://finclub.net/news/aktivy-bankov-bankrotov-budut-prodavat-amerikanskie-ploshchadki.html

2 червня 2016, 23:27   + 0 голосов Написати коментар

!http://finclub.net/news/aktivy-bankov-bankrotov-budut-prodavat-amerikanskie-ploshchadki.html

 

http://m.antikor.com.ua/articles/105214-kak_kaufman_i_zinkov_prigovorili_bank_mihajlovskij

29 травня 2016, 17:45   + 0 голосов Написати коментар

Как Кауфман и Зинков «приговорили» банк Михайловский
 

http://km.org.ua/podiji/188-ukrajintsi-pochinayut-vigravati-spravi-po-valyutnikh-kreditakh

26 травня 2016, 23:03   + 0 голосов Написати коментар

Українці починають вигравати справи по валютних кредитах
 

http://www.unian.net/politics/1165576-jurnalist-obvinil-gontarevu-vo-lji-ee-syin-uspel-zabrat-dengi-iz-deltyi-pered-bankrotstvom.html

26 квітня 2016, 22:23   + 0 голосов Написати коментар

www.unian.net/politics/1165576-jurnalist-obvinil-gontarevu-vo-lji-ee-syin-uspel-zabrat-dengi-iz-deltyi-pered-bankrotstvom.htmlогласно имеющимся у меня документам,

сын Гонтаревой все деньги со своего счета в ДБ вывел в феврале 2015 года. На момент введения временной администрации на счету Антона Гонтарева остаток всего около 2 тыс. грн...", — пишет журналист.

«Еще более интересный факт. В выписке по счетам жены Антона — стоит запрет на отображение операций! Но есть одна интересная цифра: комиссия за снятие наличных по счету невестки Гонтаревой за февраль 2015 — 125 тыс. грн. Комиссия за снятие наличных в банке ~ 1% от суммы. То есть, в феврале 2015 невестка Гонтаревой предположительно вынула из Дельта Банка почти 12.5 миллионов (!) гривен. Напомню, что 3 марта в банк ввели временную администрацию. Документы прилагаю. Выводы делайте сами», — пишет Дубинский.

«Рядовым вкладчикам в этот период выдавали, если не ошибаюсь, по 2.5 тыс грн в день. Меня исправляют — говорят, выдавали по 100 грн.», — напомнил журналист.

 

VIP klienty Delta bank

26 квітня 2016, 22:20   + 0 голосов Написати коментар

nashigroshi.org/2016/01/28/koshtovni-klijenty-delta-banku/

Те, що з «Дельта Банку» Миколи Лагуна після отримання рефінансування НБУ на 10 мільярдівмасово виводять гроші – волають уже не перший місяць. Однак Нацбанк і правоохоронні органи або реагують занадто мляво, або не реагують взагалі. Відтак спритники спокійно роблять свою роботу.

Історія, яку ми хочемо розповісти, лише маленька верхівка айсбергу. Але ця історія цікава та ілюстративна завдяки своїй простоті, а також відвертості бенефіціарів.

Отож у вересні 2013 р. «Дельта Банк» позичив держкомпанії «Укргазвидобування» 150 млн грн. Заставою по кредиту стали виробничі запаси УГВ.

Ще на початку 2014-го банк Лагуна почав просити рефінанс у Нацбанку часів Соркіна. І збільшив свої апетити після втечі Януковича, випросивши у НБУ Степана Кубіва близько 6 мільярдів гривень. Ще два згодом додала Валерія Гонтарєва (всього за 2014 рік «Дельта банк» отримав 10,17 млрд грн. від Нацбанку).Однак державні мільярди банку не допомогли30 жовтня 2014 р. НБУ відніс «Дельта Банк» до категорії проблемних, в яких запроваджується особливий контроль режиму за діяльністю.

Але цей особливий контроль не завадив укласти «Дельта банку» договори поруки по кредиту «Укргазвидобування» з десятком фізосіб. Згідно з цими угодами, фізособи зобов’язалися, що у випадку, коли УГВ не погасить кредит, то вони самі заплатять ці гроші «Дельта Банку». А далі будуть стягувати кошти з УГВ. Отакі-от патріоти вітчизняного газодобування.

І ось час «Х» настав. «Укрзагвидобування» за кредит не розрахувалося, і в лютому 2015 р. «Дельта Банк» списав кошти з рахунків позичальників, а взамін передав їм право вимоги боргу з УГВ.

Що в результаті сталося? Цілком нормальний кредит державного підприємства перейшов із розряду банківського в розряд кредиту від приватних осіб.

 
 
 

Что интересно инвесторам в Украине*

3 листопада 2015, 16:43   + 0 голосов Написати коментар

На дне
Как говорил Джон Рокфеллер, основной секрет зарабатывания денег состоит в том, чтобы покупать, когда на улицах льется кровь. И, похоже, экономика Украины сейчас оказалась на самом дне, когда инвесторам показалось, что риски меньше, чем возможные прибыли в будущем.
— Безусловно, мы подходим к самому дну сейчас, — говорит финансовый аналитик Виталий Шапран. — После девальвации у нас все стоит очень дешево, и грамотные инвесторы будут искать, что купить. Агробизнес — это беспроигрышный вариант.
Большинство опрошенных нами аналитиков уверены, что агробизнес на сегодня в Украине является одним из самых безопасных активов. Также привлечение иностранных инвесторов эксперты оценивают как защиту от атак на акционеров.
Привлекательные отрасли
Как говорят эксперты, если в стране восстановится мир, то со временем инвесторы все-таки придут. Причем вкладывать они будут в юго-западные регионы страны.
— Думаю, инвесторам будут интересны транспортные проекты в западной части страны и в Одессе, — говорит Виталий Шапран.
Согласен с ним и Андрей Шевчишин, который прибавил к этому энергетику и коммунальное хозяйство.
— Также в связи с девальвацией открываются возможности для инвестиций в импортозамещение, при этом наиболее интересными являются пищевая и легкая промышленность, — говорит эксперт.
… миллиардер Билл Гейтс приобрел 5% акций в украинском агрохолдинге «Кернел Групп» ?
Но, пишет «Комсомольская правда» в Украине», позже оказалось, что покупателем стал иностранный фонд с очень похожим названием, но не имеющий никакого отношения к одному из самых богатых людей планеты. Несмотря на это, нам показалось, что событие все-таки знаковое: иностранцы начинают инвестировать в Украину.
Экономист и руководитель проекта «Успешная страна» Андрей Блинов уточняет, что аграрные, транспортные и энергетические проекты заинтересуют инвесторов только в том случае, если они смогут получить полный контроль над ними. Потенциально хорошие перспективы есть у предприятий легкой промышленности, если они кроме производства готовой продукции еще займутся и изготовлением тканей и фурнитуры. При этом для привлечения иностранцев нужно менять законодательство.
— У нас даже дивиденды и роялти запрещено платить за границу, — поясняет Андрей Блинов. — О чем тут можно говорить?
Что интересно инвесторам в Украине*
Аграрные компании
Легкая промышленность
Транспорт и логистика
Энергетика
Коммунальное хозяйство

В Украине сейчас средняя заработная плата ниже 200 долларов, — говорит экономист Александр Охрименко. — Но кроме самой заработной платы бизнесмена интересуют другие расходы, связанные с рабочей силой, и вот тут появляется наш единый социальный взнос. Считается, что ЕСВ в Украине около 36%. При этом если считать по международной системе учета, то получается налог около 57%. У нас система учета оплаты труда предполагает уплату налога на налог.

Поэтому без изменения системы налогообложения Украина не скоро станет привлекательной для инвесторов

* опрос экспертов.

 

Ерік Райнерт, один із кращих європейських економістів,стверджує, що вільний ринок перетворить Україну на великого аграрія та країну емігрантів

3 листопада 2015, 14:32   + 0 голосов 2 комментария

За Райнертом, секрет добробуту багатих країн простий: кожна з них, перш ніж перейти до вільного ринку, пройшла шлях державного регулювання, захисту внутрішнього ринку та нарощування виробництва. А тому жодна з бідних країн не зможе домогтися успіху, минаючи цей етап.

Критикуючи економічну політику МВФ і Світового банку щодо кризових економік, Райнерт порівнює її з ліками, які знімають тимчасовий біль, але не лікують власне хворобу.У жовтні професор Райнерт, приїхавши до України, виступив хедлайнером Київського міжнародного економічного форуму. І в дебатах на платформі форуму, і в кулуарних бесідах він переконував колег та представників українського бізнесу позбутися міфу, що вільний доступ до ринків Європи розв'яже проблеми України, — та так палко, що до моменту інтерв'ю зовсім втратив голос і спілкувався з НВ майже пошепки.

— На форумі ви почули доповіді українських бізнесменів, політиків і економістів і тепер, мабуть, розумієте ситуацію. Які проблеми України ви вважаєте нагальними?

— Ваша найнагальніша проблема — це конфлікт кількох ідеологій управління країною і груп, які їх обстоюють. Ви кидаєтеся між залишками радянської економіки та неоліберальними концепціями, що їх пропонують вам західні країни. І вашим елітам нині вкрай важливо виробити консенсус щодо того, як функціонує світ навколо і яке місце в ньому України.

Якщо ви подивитеся на радянську і західну капіталістичні системи, то побачите одну спільну рису — розуміння важливості виробництва. Але після розпаду СРСР більшості пострадянських держав, зокрема Україні, від комунізму захотілося перейти до іншої крайності — нового лібералізму, заснованого на ідеї, що зовсім неважливо, що ти робиш, важливо, що ти щось продаєш, наприклад сировину. Головне — вільний ринок, чия «невидима рука» відрегулює обмін між державами на користь усім.

Як виявилося, все не так. Насправді розумною опозицією комунізму є не лібералізм, а консерватизм, який зберігає ті інститути, які корисні, і ті практики, які успішні. В Україні був хороший наукомісткий виробничий сектор, і за 20 років вільного ринку він суттєво постраждав, ставши дорогим і невигідним. І з держави, що виробляє деталі ракет, ви швидко переходите до держави, що продає великі обсяги кукурудзи. Проблема і в тому, що ви хотіли цього не помічати, продовжуючи бачити пріоритети в економіці вільного ринку.

Приблизно та сама проблема була характерна і для країн Балтії. Тут на конференції я слухав виступ колишнього міністра економіки Латвії. За роки вільного ринку ця маленька країна втратила 20% свого працездатного населення на користь Західної Європи. Моя перша порада вам — не чекайте, як Латвія, поки втратите, у вашому випадку це буде близько 9 млн працездатних і талановитих людей. Зробіть щось, що дозволить вам зберегти виробництво, навіть якщо дуже невигідне, навіть якщо сьогодні є привабливіші та простіші способи отримувати прибуток.

— У чому ви бачите унікальність України?

— Ви дуже велика країна. Якщо подивитися на ті ж таки балтійські країни, то ЄС вдалося легко підхопити їх, вони невеликі. Але навіть та трудова міграція, що відбулася після цього, суттєво змінила правила гри вже у Європі. Із входженням до складу Європи пострадянських країн моментально знизилися зарплати в обробному та будівельному бізнесі. Сотні тисяч людей з країн Балтії та з Польщі вирушили на заробітки до Великобританії, чим суттєво здешевили заробітні плати там. На їхнє місце, до тієї ж таки Польщу поїхали працювати українці, зробивши для самих поляків роботу в рідній країні невигідною, що тільки посилило б трудову міграцію. В результаті утворилася якась дивна ланцюгова реакція з негативним результатом для всіх, особливо для України, яка просто втрачає трудові ресурси.

Якщо ви велика країна, то і ваш ринок великий, і перш ніж торгувати сировиною та ресурсами з іншими країнами, ви маєте подбати про те, щоб відбудувати свій внутрішній ринок. І тут ваші задачі відрізняються від тієї ж Латвії, де турбота про внутрішній ринок не дала б істотного ефекту. Розвинений внутрішній ринок дасть бізнесу можливості інвестувати та вкладати в інновації, споживачам — купувати більше, створить нові робочі місця.

На жаль, я не знаю в деталях ситуацію на ринку України, але є універсальне правило: робіть менший акцент на фінанси, більший — на виробництво.

— Як ви оцінюєте сучасні економічні відносини між ЄС та Україною після того, як в України з'явилася можливість реалізовувати свою продукцію на ринках ЄС?

— Небезпека в тому, що в будь-який момент це може припинитися. Поки ви неуспішні, у вас купуватимуть, але щойно ви станете успішними і виникне загроза, що ви порушите внутрішній ринок європейських країн, це може припинитися. Причому Європа сьогодні має серйозні проблеми, зокрема проблему мігрантів і біженців. Тому такі аргументи — «допоможіть нам захистити наші внутрішні ринки і зберегти промисловість, і ви не отримаєте міграції від нас», «допоможіть нам розвивати власне виробництво і зміцнити економіку, і ми не будемо легкою здобиччю Росії» — можуть спрацювати. Навіть більше, все, що потрібно західному світу в цій ситуації, — повернутися до економічної політики 50 х років проти СРСР, а тепер вже проти Росії. Вам потрібна не гуманітарна допомога, а дешевий капітал для відновлення промисловості.

— Сьогодні найуспішнішим в Україні здається сільськогосподарський сектор, чимало хто робить ставку на нього. Як ви оцінюєте такі перспективи?

— Голод буває тільки в тих країнах, які спеціалізуються на сільському господарстві. У державах Західної Європи і США лише 3% населення зайняті в сільському господарстві та повністю забезпечують потреби своїх країн і навіть торгують. При цьому субсидії та протекція держави зберігаються за цими галузями і в розвинених країнах. Дуже важливо досягати синергії між сільським господарством і промисловістю. Чим обробленішим буде ваш сільськогосподарський продукт, тим краще ви захищені. Свого часу таким шляхом пішла Австралія. Маючи переважно сільськогосподарську економічну орієнтацію, австралійці розвивають неконкурентний порівняно із США чи Європою сектор промисловості. Він створює інновації, необхідні для розвитку сільського господарства. Без промисловості сільське господарство деградує.

— Як прихильник політики протекціонізму та регулювальної функції держави в економіці, які поради ви могли б дати українському уряду сьогодні?

— Я вважаю, ваша головна задача — копіювати кращий досвід того, що відбувається в світі. Тут гарний досвід Польщі з її науковими парками та сімейними фермами, досвід Бразилії, яка створила максимальні можливості для розвитку малих і середніх підприємств і з цією метою заснувала спеціальні банки розвитку. Моя друга порада вам: намагайтеся опановувати добрий досвід, але вибірково.

— Коли ви говорите про вибірковість, що ви маєте на увазі?

— У вас популярна ідея швидких реформ і шляху Сінгапуру, я її чув вже кілька разів у кулуарах. Але для цього вам потрібно бути островом, на чолі держави має стояти диктатор і у вас має бути багато людей виконливих і терплячих, як китайці. Мало хто може стати Сінгапуром, але кожна країна може стати країною середнього класу. Для вас важливо проаналізувати, як розвивалася Західна Європа та європейські держави захищали власну продукцію, перш ніж перейти до етапу вільного ринку. А якщо ви вже зараз вийдете на вільний ринок, то, ймовірніше, програєте, ще зарано.

Є одне хороше американське прислів'я: «Робіть не те, що англійці кажуть, робіть те, що англійці зробили перш, ніж будь що говорити вам». Тепер ваша черга робити не те, що вам говорять американці або європейці, а те, що вони вже зробили в своїх країнах. Ще в ХІХ столітті німецький економіст Фрідріх Ліст говорив про методі «відкидання сходів» — щойно ви скористалися якоюсь вдалою економічною політикою, а потім вона вам виявилася не потрібна, ви відкидаєте її так, щоб інші не могли нею скористатися. Щось подібне сьогодні роблять країни старої Європи, переконуючи Україну грати за правилами вільного ринку. Ніхто з них на етапі становлення своїх економік так не вчиняв.

— Відсутній середній клас — одна з головних проблем сучасної України. Як його сформувати і чиїми рецептами ми могли б скористатися?

— Це взагалі глобальна проблема ХХІ століття, і якщо ви стежите за громадською дискусією в США, то там все частіше говорять про зникнення середнього класу, яке відбувається, до речі, з тих само причин, з яких середній клас не виникає в Україні — бо американське виробництво вмирає, передається в країни, в яких виробляти дешевше, наприклад Китай, де своєю чергою починає формуватися новий середній клас. Ще 1872 року німецькі економісти порівняли суспільство без середнього класу зі сходами, яка прогнили на середині, отже, повалять усіх. Це глобальний економічний ризик. Тому моя порада така сама: захищайте власний ринок, розвивайте промисловість і сектор послуг, де збільшення обсягів виробництва призводить до зменшення витрат.

— За вашими оцінками, де місце України на світовій економічній карті, куди рухається ця країна?

— Україна вже точно не третій світ. Ви країна другого світу, яка втрачає своє виробництво та стоїть на роздоріжжі. Питання в тому, що вже зараз вам доведеться вибирати, вбік якого світу рухатися, і важливо, щоб це питання ви розв'язували самі, а не хтось розумний у вас за спиною. В Україні я бачу багато освічених молодих людей, які з однаковим успіхом можуть знайти роботу як в Україні, так і за її межами. Вам важливо їх зберегти, інакше разом з ними ви втратите те, що майже неможливо відновити.

 

Укргазбанк 15 мин. проблему не в состоянии решить более года, 6 сотрудников- ни за что не отвечают и-ничего им не грозит

23 серпня 2015, 16:03   + 0 голосов 1 комментарий

отделение 51 Гагарина 6, Киев — вне законов
до сих процветают махинации, хамство сотрудников, вранье, некомпетентность издевательство над клиентами, игнорирование всего этого руководством = банк вне законов! Хочу обратиться к адекватным, нормальным людям —
1… Вы положили вклад в валюте, по окончанию договора забираете его в валюте, +лимит банка выдачи наличных (запрет о снятии всей суммы Нацбанком),
подтверждая *платной в валюте* выпиской-чеком пост терминала сумм остатка на ВАШЕМ СЧЕТЕ !
Как? при подтверженном этим! чеком- ПОЛОЖИТЕЛЬНОГО баланса на Вашем счету будет несанкционированный кредит???
2… Вы захотите получить разьяснения по этому поводу, пишете заявление, которое на Ваших глазах порвут на мелкие части, со словами«никто с этим не будет возиться!»
Конкретнee:
04.08.2014, запит балансу: 523,62 euro # 0800599
04.08.2014, готiвка: 520.00 euro # 080600
22.08.2014 несанкцион.кредит — 5;13 euro
и это в… госбанке?
3… потом " наедет" начальник отдела ...." Вы находитесь на Украине и все операции привязаны к курсу гривны", в кассе все OK и все списано с Вашего счета правильно, не мелочитесь и не позортесь!
4…Вы заявляете, что банк, нe базар— в кассе банка недопустимы несоответствия,
что сумма вклада в валюте от курса гривны не меняется — не аргумент, а повод всем отделом, с охраником устроить орущий во все голоса Вой, что не Вас обокрали. Причем разница 5 или 8 евро, суть в готовности скрыть свою халатность, замести следы, уйти ответственности! И тут идут в ход все средства!
После обращения на гарячую линию: 0800309000, 494 4650- ноль реакции, вторичноe обращениe -второй ноль.
После письменного обращения с уведомлением, зарегистрированного только аж 25.11.2014!!! только 19.12 2014 — уведомление о рассмотрении! Внимание — ответ 06.01.2015 о несанкционированном кредите от Кищенко Г.В. / Бузынюк В.В
закон об обращении граждан в течение 30 дней? выполен банком? ответ на обращениe? — перекручивание описанных фактов! Так как невозможно возникновение несанкционированного кредита при наличии средств на счету т. н. неснимаемых остатков средств по карточному счету.
Дозвонится узнать по указанному 06.01.2015 г. телефону: 291- 12- 15 — заняло 2 месяца, обещания дать ответ- Собецкая Алена Викторовна>еще пару месяцев, потом отпуск...
обращение к новому начальнику отдела — Степанова Алена Юриевна:" Да я Вам свои 8 евро отдам, только успокойтесь, никто в отделе не подтвердил Ваших слов, никто Ваши заявления не не рвал, Вам в рассмотрении отказано и мы Вам сообщали",*06.01.2015?*- прозвучал, как оплеуха.
Никогда до сих пор, в каком бы банке, в какой бы стране я не обслуживалась, DEUTSCHE BANK… VOLKSBANK… BARCLAYS… никогда никто не посмел оскорбить за то, что принесла свои средства в банк и осмелилась потребовать от банка отчетности при выявлении банковского просчетa Ukrgaybanka
ДА МНЕ СТЫДНО ЗА ВСЕХ — нет, не только работников отделения 51 и сидящих на Червоноармийский 39, называющими себя управляющим персоналом. Вы позорите свой гос.банк и свою державу, не имея понятия ни о чести, ни о совести, ни о том, что интеллигентные и образованные люди привыкли и считают сервисом, не то что ответственности, возложенной на вас. Vive la СОВОК!
Из-за невозможности закончить свои банковские операции в отделении 51, мне пришлось открыть и перенести управление моими счетами в отделение N 53,
что было для меня и остается очень неудобным и привело по вине Укргабанка отделения 51 к значительным затратам:[ для этого мне пришлось заново перевести с немецкого на украинский свой паспорт, 100 гривен, нотариально заверить 200 гривен, потом снимать с него 4 раза нотариально заверенную копию по предписаниям банка, 200 гривен].
Вопрос следующий, любой сотрудник банка лицо юридическое — значит имеет право снимать и заверять копии с оригинала. Кто стоит за такими предписаниями — заверять у нотариусов подобные документы, причем каждый раз и кому это нужно.
За все время моих обращений, я просила урегулировать мои проблемы, для ВОЗМОЖНОСТИ ДАЛЬНЕЙШЕГО СОТРУДНИЧЕСТВА и внесения свободных валютных средств, обращаясь очередной раз к очередным лицам
Вы не поверите: МНЕ ПРЕДЛОЖИЛИ ОБРАТИТЬСЯ ПИСЬМЕННО с вышеизложенным!!! ПОСЛЕ! ЦЕЛОГО ГОДА! Разбирательств! МНЕ ДО СИХ ПОР НЕ ДАЛИ ОТВЕТА, a сейчас создан новый отдел по КОНТРОЛЮ за КАЧЕСТВОМ ОБСЛУЖИВАНИЯ КЛИЕНТОВ под рук.след. — Андрей Черник и, наконец! мне сказали название отдела, с которым я год общаюсь, вернее, к которoмy я год обращаюсь: отдел сопровождения кредитного портфеля розничного банкинга и г. М. Флентюх
PS:Sehr geehrte Damen und Herren Ladies and Gentlemen Mesdames et Messieurs Las señoras y los señores я не брала кредит! когда будет service Ukrgazbank?
 
Реклама