GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
Зареєстрований:
6 травня 2019

Останній раз був на сайті:
4 грудня 2020 о 08:43
Перегляд профілю:
Сьогодні: 0
Всього: 3210
Підписчики (22):
kingcity
kingcity
50 лет, Львів
idebsa
idebsa
1On
1On
Запорожье
Elena1997
Elena1997
tower77
tower77
35 лет, Киев
Lefert
Lefert
kosdie
Космас Диегезис
lora
lora
73859748
R S
46 лет
47856667
Игорь Фунтиков
HELP7
Васян Васькин
89 лет, Марик
VictorS
VictorS
всі підписчики

GrugoriyHoland - блог

Стать:
мужской
Місто:
Киев
Утром мажу бутерброд - Сразу мысль: а как народ? И икра не лезет в горло, И компот не льется в рот!
Блог
Коментарі
Валютний форум
Відгуки
Гаряча лінія

Ціна держави

22 листопада 2020, 5:59   + 60 голосов 3 комментария

Очень интересная заметка на странице в «ФБ» Ціна держави". Интересна тем, какое место граждане занимают в бюджете страны. Страны ( государства которое всячески отделила себя от своих граждан)

https://www.facebook.com/cost.ukraine/posts/3488617564552959?notif_id=1605949427220111¬if_t=page_highlights&ref=notif

78% надходжень розширеного бюджету у 2021 році будуть сформовані за рахунок мільйонів дрібних внесків звичайних українців.

Цього року податки простих українців зі споживання та праці складали 73% бюджету країни. Також зросте частка податків на споживання, які сплачують всі українці при купівлі товарів та послуг – у 2021 році вона складе 38%.

При цьому планові доходи розширеного бюджету у 2021 році очікуються на рівні 1715.2 млрд грн. Під доходами розширеного доходу ми розуміємо доходи зведеного бюджету та надходження від сплати єдиного соціального внеску.

Порахуйте скільки саме державі наступного року сплатите ви: https://cost.ua/calculator/

P.S. Створення інфографіки та поширення калькулятора «Рахунок від держави» здійснюється в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

 

Восемь ложных стереотипов о фискализации, или почему РРО — не серебряная пуля

12 листопада 2020, 5:35   + 45 голосов Написати коментар

Владимир Дубровский

эксперт Экономической Экспертной Платформы, старший экономист CASE Украина

Развенчиваем мифы о внедрении РРО в Украине

Массовые протесты предпринимателей не дают забыть о приближающемся «судном дне» всеобщей фискализации и расширения обязательного товарного учета, предусмотренном принятыми год назад законами №128-129 ІХ. Их лоббировали представители крупного и среднего бизнеса, крупные отраслевые ассоциации розничной торговли.

Они, очевидно, имеют в этом конкретный интерес – прежде всего, возможность убрать с рынка конкурентов из микробизнеса, чтобы не сбивали цены. Но лоббисты не добились бы своего, если бы не смогли убедить множество совершенно не заинтересованных благонамеренных людей. Чем именно?

1. «Это защита прав потребителя». Но ведь потребитель, во-первых, имеет, прежде всего, право выбирать – а предлагается это право сузить. Во-вторых, на данный момент его защищает не только фискальный чек, а и вообще любой документ, подтверждающий покупку. Правильнее, кстати, было бы внести в закон изменения и объявить, что государство защищает только потребителя с фискальным чеком. Можно, конечно, покупать и без него, но на свой страх и риск. Вот это создало бы естественный, рыночный, стимул для продавца – выдавать чек, а для покупателя – его требовать, без всяких проверок. К сожалению, патернализм-социализм – наше фсьо...

2. «Правила игры должны быть для всех одинаковыми: если крупная розница – с РРО, то и бабушка с укропом не имеет права торговать без него». Звучит красиво, да только неправда: микробизнес имеет другую модель, с другими конкурентными преимуществами и недостатками, чем более крупный.

В частности, ему не нужен учет и контроль – это лишние затраты, вдобавок фиксированные, поэтому диксриминационные по отношению к такому бизнесу. У бухгалтеров и аудиторов этот факт не умещается в голове… Но потому и существуют упрощенные системы налогообложения (причем в большинстве стран, тут Украина не исключение), чтобы хотя бы частично выровнять условия для больших и маленьких.

3. «Так во всей Европе –мы же идем в ЕС?».

Ну, во-первых, пока никто никуда не идет – в обозримом будущем Украина будет только ассоциированным членом, и это не накладывает никаких обязательств. Впрочем, в самом ЕС их тоже нет: разные страны решают вопрос по-разному, и практически нигде нет тотальной фискализации.

Во-вторых, если даже в ЕС что-то делается, то это совсем не обязательно правильно и хорошо: например, сельскохозяйственная политика – это головная боль для европейских правительств и экономистов, а политика поддержки инноваций пока неэффективна.

В-третьих, и проблемы там несколько другие, например ту же контрабанду и «карусельные» мошенничества с НДС невозможно остановить на таможнях за отсутствием таковых. Поэтому приходится исхитряться и с огромными затратами пытаться это делать на конечных продажах. Наконец, не стоит забывать, что Украина пока в разы беднее чем самые бедные страны ЕС, а если брать наших соседей по международным рейтингам и уровню благосостояния, то там о фискализации речь обычно вообще не идет.

4.«Фискализацию требует МВФ». Да, когда-то действительно было такое. Но потом исследователи самого Фонда тщательно подытожили опыт фискализации в разных странах, от Швеции до Малави, и пришли к выводу, что это дорогое лекарство с тяжелыми побочными эффектами и недоказанной эффективностью".

Так что если, вдруг, кто-то из представителей МВФ действительно заикнется о фискализации – достаточно просто положить перед ним этот отчет, в котором буквально написано, что фискализация – «не серебряная пуля» против припрятывания доходов.

5. «Все ФОП превышают лимиты, работают в тени – их ведь никто не контролирует». На самом деле, как показывает эконометрический анализ и моделирование, две трети действительно не превышают даже мизерный по нынешним меркам порог в 1 млн. грн., после которого закон требует использовать РРО.

Остальные вынуждены были скрывать часть выручки, в общей сложности до 100 млрд грн. чтобы не «попасть» – они очень хорошо видны на гистограмме в виде пика на 1 млн. Но и с учетом этого, около 80% оставались в пределах лимита (1,5 млн грн.), а оставшиеся наносили бюджету ущерб в размере 6-8 млрд грн. – немало, однако овчинка выделки все равно не стоит, об этом дальше.

Самое же главное, что после индексации лимита до 5 млн нарушителей осталось всего ничего, просто потому, что сами параметры микробизнеса не позволяют столько заработать. Разве что псевдо-ФОП… Вот на них и нужно ориентировать все критерии, в том числе и фискализации. Именно такую, точечную, фискализацию самых рисковых категорий плательщиков (не товарных групп!) рекомендуют и эксперты МВФ.

6. «У нас огромная проблема с „контрабандой“, одолеть ее можно только через фискализацию и контроль конечных продаж». Да, проблема с таможней действительно огромная. Настолько огромная, что объем «контрабанды» превышает оборот всех упрощенцев, занятых в торговле, даже с учетом оцененного выше неучтенного оборота – то есть, продают ее далеко не только через ФОП.

А даже если всех фискализировать и заставить вести учет, то пресловутые «первичные документы» легко и недорого находятся «на мусорке» (это один из главных каналов сбыта). Теоретически, можно, конечно, и с этим когда-нибудь побороться – правда, придется не как в Европе, а как в России, маркировкой. Но это жутко дорого, хлопотно, и не факт что действительно эффективно.

При этом, никто из сторонников контроля конечных продаж за много лет так и не ответил на два простых вопроса: что легче контролировать – пару сотен пунктов пропуска, или сотни тысяч точек продажи? И где легче откупиться от инспектора: на утыканном камерами таможенном посту, или на собственной территории продавца? Наконец, если бы фискализация и учет действительно были такой «серебряной пулей», то мы должны были бы давно забыть о левой водке: вот уж где все это работает давным-давно! Но как-то плохо работает, только в теории…

7. «Крупные фирмы дробятся на псевдо-ФОП и так минимизируют налоги» — да, и такая проблема есть, хотя по масштабам до контрабанды ей далеко. Вот только как фискализация поможет ее решить?

Поскольку единственное, что реально может РРО – это помешать превышать лимиты, схемщикам станет, конечно, несколько труднее, не удастся больше торговать от имени одного-двух псевдо-ФОП на сотни миллионов.

Но не велика беда: псевдо-ФОП обходится максимум в 100 000 в год, а провести через него (со всеми РРО и, даже, учетами) можно до 5 млн, т.е. расходы остаются в пределах 2%, что вполне приемлемо для такого бизнеса.

8. «Все должно быть под контролем государства». Этот последний, уже иррациональный, довод особо любят налоговики, которых очень обескураживает, когда невозможно прийти с проверкой. Даже оставляя за скобками сугубо коррупционный интерес, они все равно неправы, потому что любой контроль имеет свою цену.

В частности, он требует учета – а это трудозатраты, покупки РРО или смартфона – это материальные затраты, передачи данных, эквайринга, и т.д. Подход юриста, для которого нет мелочей – «любая возможность обойти закон должна быть закрыта, мы за ценой не постоим!». Но с экономической точки зрения это абсурд: нужно сравнивать выгоды и затраты в каждом отдельном случае.

Для этого, кстати о ЕС, во всех цивилизованных странах есть обязательный предварительный анализ перспективного законодательства на предмет его целесообразности. У нас, к счастью, этот опыт тоже внедряется: исполнительная власть обязана подкладывать под свои предложения АРВ и М-тесты.

Примечательно, что для фискализации и расширения учета такие анализы подготовить не удалось, очевидно потому, что они показывали не то, что нужно фискализаторам. Независимый анализ, в подготовке которого участвовали, кстати, и эксперты, поддерживающие фискализацию, показал, что за упомянутые выше 6-8 млрд грн фискального эффекта придется заплатить около 10 млрд грн чистых общественных потерь в виде ненужных микробизнесу расходов.

При этом фискальный эффект не повышает благосостояние автоматически, и если вообще повышает – то рост этот на порядок меньше самого эффекта. Поэтому если смотреть с точки зрения общественной выгоды, а не интересов отдельных бизнесов, то результат тотальной фискализации ожидается сугубо отрицательный. Оправдана может быть только точечная, под которую попадет не больше нескольких процентов ФОП.

Более того, усиление государственного контроля теоретически может быть полезно и оправдано только если это государство, в свою очередь, еще сильнее контролируется обществом. А Украине до этого еще очень и очень далеко…

Когда баланс контроля перекошен в сторону государства – получается как с администрированием НДС, которое Захарченко и Клименко использовали не для искоренения мошенничества, а для его централизации. И это еще один, на самом деле – ключевой аргумент в защиту «бесконтрольности».

Все вышесказанное опубликовано много лет назад. Как же получается, что лоббисты все равно добиваются своего, не смотря на то, что их аргументы давно опровергнуты, и они даже не удосуживаются отвечать – видимо за отсутствием контраргументов? Вот тут и сказывается настоящее неравенство правил игры – неравенство доступа до власти и власть имущих.

У представителей крупного и среднего бизнеса есть возможность доносить свои пожелания лично, подкреплять их аргументами – и «рациональными», и, возможно, более материальными… Они могут позволить себе нанять экспертов, создать псевдо-НГО, якобы, защищающее потребителей (которые об этом вовсе не просили, и вообще ничего не знают), купить время на эфирах и рекламные площади… А у ФОП ничего этого нет.

Порой, к сожалению, не хватает и понимания самой необходимости выстраивать глубокую оборону. Поэтому каждые пять лет, с каждой новой сменой власти, лоббисты опять проталкивают фискализацию (так было в 2010-м, 2014-м, и 2019-м), а потом вынужденно отступают под давлением массовых протестов – а те, кто в это время уводит от налогов миллиарды долларов тихо радуются такому своевременному кипишу. А то и сами помогают его раздувать…

 

Пример манипуляций, или кому это выгодно

1 листопада 2020, 20:07   + 45 голосов 17 комментариев

На «Минфине» появилась статья Депутаты предлагают формировать налог на недвижимость по ее оценочной стоимости

https://minfin.com.ua/2020/10/31/54886738/

Мое отношение очень простое -хотели в Европу, говорите о налогах, согласились с «европейскими» тарифами значит надо платить и не «скыглить».И тут опять, кому что но оказывается во всем виноваты «хитр… жопые» евробляхеры, и виноваты в вопросе аналогичного решения — Проект закона 1401Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69946, о чем писал уважаемый «Минфин» Владельцев авто среднего класса заставят платить налог на роскошь https://minfin.com.ua/2020/09/25/52896557/ Ну и вот цитата очередного руководителя проекта и очевидно, «продвинутого» юриста

Ну говорить о недопустимости «избирательности» в принятии Законов и внесения изменений в законодательные акты с «юристом» наверно не стоит.

Ну вот о сути закона 1401 поговорить стоит! Во первых, для «аналитика и эксперта» — Этот закон просто вносит изменения в уже принятые законодательные акты. Очень сомневаюсь что «зксперт» его читал. Но специально для установления истины я опубликую Объяснительную записку к этому закону ( которую можно прочитать на сайте ВР)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»1. Резюме

Метою законопроекту є покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема:

- стимулювання економічної активності суб’єктів господарювання в умовах триваючих карантинних обмежень, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19);

— забезпечення збалансованості бюджетних надходжень;

— вжиття заходів, спрямованих на зниження рівня податкового боргу платників податків;

— усунення недоліків чинного законодавства.

2. Проблема, яка потребує розв’язання

Необхідність розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» пов’язана з потребою у врегулюванні ряду питань, а саме:

1. У зв’язку з тим, що дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок встановлено на доволі великий проміжок часу, за період його дії (на сьогодні з 18 березня 2020 року по дату набрання чинності цим Законом) значна частка суб’єктів господарювання, які мають ризики несплати податків, залишаються неперевіреними. Окрім того, до податкових органів надходять скарги громадян з питань порушень порядку проведення розрахунків, ліцензування та неоформлення трудових відносин у різних сферах діяльності, проте контролюючі органи позбавлені можливості провести перевірку таких суб’єктів господарювання.

Тому, з метою недопущення втрат доходів бюджету та з метою забезпечення належного виконання податковими органами контролюючої функції, пропонується завершити дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок.

2. Відсутність у контролюючих органів актуальної інформації про стан рахунків боржника, відкритих у банках, рух коштів на таких рахунках, залишки коштів на таких рахунках, наявність банківського сейфа тощо унеможливлює: виконання від імені та на користь держави рішень судів про стягнення коштів з рахунків платника в банках у рахунок погашення податкового боргу, реалізацію передбачених Податковим кодексом України повноважень, спрямованих на здійснення заходів з погашення податкового боргу. Тому, з метою запобігання зволіканню банками у виконанні законної вимоги щодо стягнення з рахунків боржників сум податкового боргу, пропонується зобов’язати банки розкривати банківську таємницю на вимогу контролюючого органу.

Довідково: за 2019 рік податковими органами сформовано та направлено 35 369 інкасових доручень на загальну суму податкового органу 5 734,3 млн. грн., з яких стягнуто 39,2 млн грн (0,7%).

За 2020 рік податковими органами сформовано та направлено 11 115 інкасових доручень на загальну суму податкового органу 7 892,4 млн грн., з яких стягнуто 134,5 млн грн (1,7%).

3. На даний час чинними положеннями Податкового кодексу України передбачається лише списання безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України за наявності визначених підстав.

Станом на 01.05.2020 сума податкового боргу до зведеного бюджету становить 128,1 млрд грн (з них штрафні санкції – 24,7 млрд грн, пеня – 18 млрд грн).

Така ситуація потребує вжиття заходів, спрямованих на стимулювання платників податків – боржників до самостійного погашення сум несплачених до бюджету податків, що набули статусу податкового боргу. З цією метою пропонується у разі повного погашення такими боржниками сум податкового боргу провести списання пов’язаних з таким боргом сум штрафів та пені).

4. Податковим кодексом України чітко не визначені питання оподаткування ПДВ у випадках знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами. Це викликає численні непорозуміння між платниками податків та податковими органами, розгляд скарг в порядку адміністративного оскарження та судових розглядів справ щодо цих питань.

Вирішення цієї проблеми потребує термінологічного уточнення норм, пов’язаних із оподаткуванням ПДВ, у випадках знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами, а також встановлення особливостей визначення бази оподаткування ПДВ в разі постачання товарів/послуг щодо вказаних випадків, а саме не нарахування ПДВ с/г виробниками на знищений у зв’язку із форс-мажорними обставинами врожай як такий, що не використовується у господарський діяльності.

5. Під час здійснення перевірок суб’єктів господарювання, виникають питання щодо правильності визначення дативиникнення податкових зобов'язань для операцій з постачання послуг для платників податку, які застосовують електронні документи у бухгалтерському обліку (на сьогодні можуть бути три підстави для виникнення податкових зобов’язань: дата складання документа, дата підписання документа, дата отримання документа).

З метою врегулювання цієї проблеми необхідно чітко визначити дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ для операцій з постачання послуг для платників податку, які застосовують електронні документи у бухгалтерському обліку.

6. На даний час Мінфіном разом з ДПС, із залученням представників бізнесу, ведеться робота з обговорення проблем, що виникають при зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Метою такого обговорення є пошук шляхів удосконалення алгоритму роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків та внесення змін до Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Першим кроком цієї роботи стала необхідність внесення змін до Податкового кодексу України в частині узгодження між собою норми Податкового кодексу України (приведення до чинного законодавства, зокрема статті 201 Податкового кодексу України). Також Податковий кодекс України доповнено нормами, згідно з якими платник податку має право подати скаргу на рішення ДПС про неврахування таблиці даних платника ПДВ та про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, яке надається платнику у випадку відповідності його критеріям ризиковості, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

7. В Україні на сьогодні діє найнижча ставка оподаткування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю. З метою наближення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю до мінімальної ставки в країнах ЄС (у Польщі – 1 євро/тонну) та стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища пропонується підвищити ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами.

9. Статтею 255 Податкового кодексу України визначено ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод встановлені в залежності від 14 басейнів річок (включаючи притоки всіх порядків). Водночас, статтею 131 Водного кодексу України визначено гідрографічне і водогосподарське районування території України, згідно з яким гідрографічною одиницею є район річкового басейну та встановлено 9 районів річкових басейнів.

Таким чином, норми Податкового та Водного кодексів потребують узгодження між собою.

10. Потребують усунення ряд логічних та технічних неузгодженостей в Податковому кодексі України та інших законах.

3. Суть проекту акта

Змінами до Податкового кодексу та інших законів пропонується:

в частині перевірок контролюючих органів

— відмінити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок;

— виключити з плану-графіка проведення планових документальних перевірок на 2020 рік перевірок, які мали б розпочатися у період з 18 березня 2020 року по день набрання чинності цим Законом;

в частині обліку платників податків

— відтермінувати до 1 січня 2021 року набрання чинності положенням Податкового кодексу України щодо обліку нерезидентів;

в частині податкового боргу

- запровадити розкриття на письмову вимогу податкового органу банківської таємниці щодо стану рахунків боржника, руху коштів на рахунках, залишку коштів на рахунках, найму (оренди) банківського сейфу таким боржником, стосовно якого наявне судове рішення про стягнення коштів для погашення податкового боргу;

- списати суми фінансових санкцій (штрафів та пені), які пов’язані з податковим боргом, що виник станом на 01 березня 2020 року, у разі повного погашення сум такого боргу протягом 6 місяців;

- дозволити стягнення податкового боргу (який виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку) за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду;

в частині податку на прибуток підприємств передбачити:

- встановлення строку, протягом якого суб’єкти господарювання мають право переносити збитки минулих років (протягом 5 років);

- надання бюджетними установами Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації тільки у разі виявлення порушення вимог Кодексу;

- надання компанією з управління активами декларацій з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності по кожному інституту спільного інвестування, активами яких така компанія здійснює управління, зокрема тих, що не мають статусу юридичної особи;

— визнання витрат по процентах за кредитами та позиками, отриманими від нерезидентів, в період їх фактичної виплати, а не в період їх нарахування відповідно до положень бухгалтерського обліку;

— скасування обов’язку коригування на суму субсидії фінансового результату до оподаткування суб’єктів кінематографії – резидентів, які перестали бути отримувачами субсидії відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»;

— включення до бази оподаткування податком на репатріацію прибутку нерезидентів від продажу резидентам цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, які не перебувають у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів;

в частині податку на доходи фізичних осіб

— врегулювання питання оподаткування фінансової державної підтримки, отриманої від Фонду розвитку підприємництва, а також оподаткування сум грантів, отриманих на безповоротній основі від Фонду розвиткуінновацій;

в частині податку на додану вартість

— не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі ліквідації сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин платника внаслідок їх руйнування, загибелі, падежу, забою, що підтверджуватиметься відповідними документами;

— вважати датою оформлення електронного документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, дату складання такого електронного документа, складеного в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

— замінити поняття «відмова в реєстрації податкових накладних» на «зупинення реєстрації податкових накладних», надати можливість платнику податку оскаржувати рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;

в частині індексації ставок податків

— індексація ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати:

ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю та за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік збільшені на 11,6%;

ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на 2020 рік збільшені на 12,0 %;

в частині акцизного податку

— включення, для цілей оподаткування, тютюнових виробів для електричного нагрівання до визначення поняття «тютюнові вироби». Врегулювання повноважень ДПС та ДМС щодо здійснення контролю за обігом таких виробів;

— виправлення неузгодженостей законодавства щодо маркування рідин для електронних сигарет. Оскільки рідини залучаються до підакцизних товарів з 01.01.2021, пропонується запровадити перехідний період 6 місяців для продажу рідин, вироблених до 01.01.2021, без марок акцизного податку та виключити норму, яка визнає рідини, вироблені до 01.01.2021, немаркованими;

— відновлення введення штрафних санкцій за несвоєчасну передоплату акцизного податку з тютюнових виробів (на 15 день після отримання марок акцизного податку);

— доповнення визначення «середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет» словосполученням «з урахуванням всіх податків». Врахування зауважень Європейської Комісії щодо приведення норм законодавства України до норм законодавства ЄС;

— запровадження перехідного періоду для включення палив, які залучені до підакцизних з 23.05.2020, до системи СЕАРП та СЕ, та нових суб’єктів, які здійснюють виробництво та обіг таких товарів; виправлення технічних помилок в системі СЕАРП та СЕ;

— усунення неузгодженості законодавства щодо ліцензування обігу пального із законодавством про працю. Виключення з переліку документів, які подає суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право торгівлі або зберігання пального, дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки і заміна його на будь – який документ, що надає право на виконання робіт підвищеної небезпеки;

в частині екологічного податку

— підвищити з 01 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10,00 грн/т до 30 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2024 році (щорічне підвищення на 5 грн/тонну);

— ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти з 01 січня 2021 року збільшити в 2 рази та передбачити їх підвищення у 10 разів у 2029 році (поступово).

в частині рентної плати за спеціальне використання води

  • диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод встановити в залежності від районів річкових басейнів замість басейнів річок.

в частині місцевих податків і зборів

— зменшити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

— встановити, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкти житлової або нежитлової нерухомості, які здаються їх власниками не тільки у оренду, лізинг, позичку, а й за іншими цивільно-господарськими договорами;

в частині єдиного соціального внеску

— пролонгація строку списання заборгованості із єдиного внеску фізичним особам – підприємцям, які не здійснюють підприємницьку діяльність, строком на 2 місяці (з 90 днів до 150 днів);

— врегулювання питання сплати єдиного соціального внеску особами, які отримують заробітну плату за основним місцем роботи та одночасно отримують дохід (прибуток) від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності.

4. Вплив на бюджет

Реалізація норм законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до: державного бюджету – на 2,7 млрд гривень, місцевих бюджетів – на 0,5 млрд гривень.

5. Позиція заінтересованих сторін

Законопроект не стосується функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю та їх спілок.

Законопроект не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому не надсилався на розгляд Науковому комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

У законопроекті відсутні положення, які відповідно до вимог Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996, потребують обговорення з громадськістю.

Прогноз впливу реалізації постанови на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

6.Прогноз впливу

Дія законопроекту поширюється на суб’єктів господарювання та фізичних осіб, які відповідно до вимог Податкового кодексу України зобов’язані сплачувати податки та збори.

Реалізація законопроекту не матиме впливу на розвиток окремих регіонів.

Реалізація законопроекту не матиме впливу на ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами.

З урахуванням вимог статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проект постанови не містить норм регуляторного характеру, а його прийняття не потребує реалізації передбачених цим Законом процедур.

7. Позиція заінтересованих органів

Проект погоджено з Міністерством енергетики України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціальної політики України, Державною податковою службою України, Національним банком України.

8. Ризики та обмеження

Законопроект відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини та основним принципам забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, у законопроекті відсутні.

Положення, які можуть містити ознаки дискримінації, у законопроекті відсутні.

Законопроект не передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання та, відповідно, дія Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» не поширюється на зазначений проект нормативно-правового акта та не поширюється на підтримку суб’єктів господарювання. У зв’язку із цим відповідне рішення Антимонопольного комітету, передбачене зазначеним Законом, не потребується.

9. Підстава розроблення проекту акта

Законопроект розроблено з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2021 році, вжиття заходів, спрямованих на зниження рівня податкового боргу платників податків, усунення недоліків податкового законодавства.

Міністр фінансів України Сергій МАРЧЕНКО

Что то я не увидел упоминание о «евробляхах»....

А вот следующий докумен — Высновок… (редакция не полная, только в части вопроса автомобилей, полная на сайте ВР)

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення

збалансованості бюджетних надходжень»

----------

…… Дискусійною є пропозиція оновленого пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК щодо зниження середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Річ у тому, що у такому випадку транспортний податок, який за своїм економічним змістом нині позиціонується як податок на розкіш, поширюватиметься на автомобілі середнього класу, враховуючи девальваційні процеси в Україні, що не може бути підтримано.

Принагідно звертаємо увагу на непропорційність зменшення порогу вартості легкових автомобілів, яке становить 1,88 рази, та підвищення розміру мінімальної заробітної плати, яке при величині останнього 5000 грн. становить лише 1,06 рази, а при величині 6000 грн. – 1, 27…..

----------------------------------------------------------------------------

Керівник Головного управління С. Тихонюк

Вик.: І. Крегул, С. Бортнік, О. Олещенко, Є. Гришко

Ну и кому выглдно или зачем манипулировать информацией??? И еще раз, прежде чем что то писать хорошо подумайте....

 

Не много о тех осмотре в Германии, или DEKRA, TUV, GTU, KUS, ESP.

29 жовтня 2020, 16:26   + 60 голосов 5 комментариев

Я всегда радовался появлению граждан, которые знают о чем пишут или стараются писать о том что, по их мнению знают.

Ну и опять, сегодня появилась статья https://minfin.com.ua/2020/10/29/54772250/#com3977141Первый штраф — 8500 гривен. Полиции разрешили штрафовать «евробляхи» на месте остановки.

Ну статья как статья, «бляхи» это одно а вот мнение граждан совсем другое, особенно когда граждане стараются выдавать желаемое за действительное.

Ну все понятно, старое авто ни кому не надо, тех осмотр такие авто вообще не проходят и т п! Как обычно, просто набор слов.

Теперь не много информации! В Германии имеют право проводить сертификацию или тех осмотр авто не только TUV но еще DEKRA,, GTU, KUS, ESP -те же сертифицированные организации.

Ровно год тому назад, один знакомый попросил меня найти ему в Германии один интересный автомобиль, американского производства для рынка в ЕС, да и еще с пробегом до 100 т км. Ну скажу сразу, что это авто выпускалось до 2006 года и как то в Германии их было продано очень мало. Но удалось найти такой автомобиль «ДжиМ» да и еще с действующим ТО и еще с пробегом до 100 т км. И вот интересный факт -авто 2005 года выпуска, проходило ТО в «ДЕКРА» получило право использования на два года ( хороший металлолом) да и еще по норме ЕВРО 3!!! И цена этого тех осмотра 15 Евро! И что бы не быть голословным привожу фотокопию этого документа ( что то затерто, сами понимаете авто уже на укр номерах)

Хорошо, что я люблю делать фото всех документов!

Еще раз — не пишите то в чем вы, мягко говоря не разбираетесь!

 

Українські покупці вживаних авто в Німеччині отримали несподіваного конкурента

23 жовтня 2020, 11:10   + 45 голосов Написати коментар

19:14, 22 жовтня

Ним виявивися власне німецький покупець, який почав активніше купувати вживані автомобілі віком від одного до 6 років.

В Німеччині реєструють значне пожвавлення ринку перепродажів автомобілів всередині країни. Згідно інформації DataForce, реєстрація угод з купівлі-продажу вживаних автомобілів віком від 1 до 6 років за 9 місяців 2020 року виросла на 4,7%, а у вересні – на 9,8%. Хоча загальний ринок перепродажів за 1-3 квартали знизився на 4,2%. Це значно менше, ніж падіння ринку нових авто – він продемонстрував «мінус» 25,5%.

Такі результати пов'язують з пандемією коронавірусу. Адже людям необхідний персональний транспорт, а от витрачати на нього багато грошей вони не можуть чи не хочуть. Тому і звертають увагу на ринок вживаних авто. Причому попит не виріс на майже нові (до року використання), а також на старші 6 років. Водночас автомобілі віком від 1 до 6 років – це або машини після лізингу, або від власників, які постійно змінюють свій автопарк на нові авто. Їх на ринку багато, але й попит зростає.

Це може створити додаткову конкуренцію українцям, які купують вживані авто в Німеччині. Хоча серед наших співгромадян попитом користуються більш старші авто, наприклад, віком від 10 років.

https://auto.24tv.ua/ukrainski_pokuptsi_vzhyvanykh_avto_v_nimechchyni_otrymaly_nespodivanoho_konkurenta_n24864

 

Позиція ФАУ за підсумками засідання Комітету підтримки експорту

23 жовтня 2020, 10:44   + 15 голосов 12 комментариев

За результатами засідання Комітету підтримки експорту щодо перегляду положень Угоди про асоціацію з Євросоюзом, яке відбулось 19 жовтня 2020 року, Федерація роботодавців автомобільної галузі задля підтримки національного виробника, забезпечення умов для покращення економічної та екологічної ситуації в Україні повідомляє.

Додатком ІІ Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода) визначені спеціальні заходи щодо легкових автомобілів.

Цей Додаток встановлює граничні рівні для застосування спеціальних заходів щодо товарів відповідно до Частини 2 Глави 2 «Засоби захисту торгівлі» Розділу IV цієї Угоди та максимальний розмір спеціального мита, який може застосовуватися для кожного окремого року.

Відповідно до ч.1 Ст. 44 Угоди, якщо в результаті зниження або скасування мита товар імпортується на територію України у більших обсягах в абсолютних величинах або стосовно національного виробництва та за таких умов, за яких заподіюється значна шкода національній промисловості, що виробляє подібний товар чи якщо сукупний обсяг імпорту товару протягом будь-якого року досягає граничного обсягу, Україна може застосовувати спеціальні заходи у формі вищої ставки ввізного мита.

У 2020 році граничний обсяг імпорту відповідно до Додатку II Угоди для легкових автомобілів сьогодні складає 45 тисяч одиниць з граничною часткою ринку 23%. За таких умов Україна має право застосовувати спеціальні заходи, де максимальний розмір увізного мита та додаткового спеціального мита складає 10%.

У 2019 році в Україну було імпортовано 372,4 тис. легкових автомобілів з ЄС, за перше півріччя 2020 – 95,1 тис. одиниць. Таким чином, граничний обсяг імпорту є значним, а механізм застосування спеціального мита державою не реалізовується, що негативно впливає на конкурентоспроможність національного виробника, на розвиток підприємництва та економіку загалом.

Тому задля забезпечення дієвого механізму захисту внутрішнього ринку, при перегляді умов підписання Угоди, просимо ініціювати застосування спеціальних заходів у формі підвищеної ставки спеціального мита, але не в розмірі 10%, а 20%:

Разом з цим з метою обмеження ввезення в Україну легкових автомобілів, які вже не відповідають екологічним вимогам в країнах ЄС і завдають шкоди екології та здоров‘ю громадян, просимо на національному рівні відновити застосування екологічних вимог Євро 5, а в подальшому і Євро 6 до легкових автомобілів, що були в користуванні і ввозяться в Україну.

Автор: Прес-служба ФАУ

… яркий пример лицемерия, и повод задуматся — в чьи « мохнатые лапы» нас толкают....

 

Експерти провели дослідження бензину А-95 в Україні: де заправлятися, а які заправки краще оминати

15 жовтня 2020, 10:32   + 60 голосов 10 комментариев

Експерти Інституту споживчих експертиз вирішили перевірити якість і відповідність стандартам бензину А-95. Вони перевірили найбільш популярні АЗС України, сюди увійшли великі всеукраїнські мережі, середні і регіональні заправки.

Зразки бензину взяли на таких АЗС:

БРСМ-нафта;
WOG;
Мотт;
КЛО;
OKKO;
Amic;
Chipo;
GLUSCO;
ANP;
Marshall;
SunOil;
Shell;
Avantage.

Взяті проби були відправлені в сертифіковану лабораторію, де їх досліджували на відповідність нормативам профільного ДСТУ 7687 до: 2015 (бензин А-95-Євро5). Зразки були перевірені за основними параметрами – октанове число, вміст сірки і об’ємні частини ароматичних вуглеводнів і бензолу.

Результати виявилися гірше, ніж хотілося б.

Перевірка октанового числа, яке за нормативом має бути не нижче 95-ти, показала такі результати:

Всі зразки, крім одного, відповідали нормативу, більш того, практично всі мали показник більше на дві одиниці і більше. У мережах БРСМ-Нафта (97,2) і КЛО (97 одиниць) виявився 97-й бензин. А ось в бензині від АЗС Avantage і Marshall дев’яносто третій 88 (!) одиниць відповідно, що не відповідає нормам.

Перевірка вмісту сірки, яка за стандартом Євро 5 має бути не більше 10 мг / кг.

У мережі Avantage бензин виявився з вмістом сірки 393 мг / кг! Також перевищення вмісту сірки було виявлено в зразку бензину заправки Marshall. Це дуже суттєві перевищення, здатні завдати смертельного удару двигуну.

Гарний результат показали БРСМ-нафта (5 мг / кг), КЛО (5,2) і ОККО (5,9 мг / кг).

Вміст бензолу за ДСТУ має бути на рівні не більше 1%.

В зразках бензину АЗС Marshall і Avantage бензолу було в 15 раз (!) більше встановленого нормативу.

Найменше шкідливої ​​речовини виявилося у зразках, взятих на АЗС Shell (0,51%) і БРСМ-нафта (0,40%).

Що стосується змісту ароматичних вуглеводнів – ДСТУ регламентує вміст ароматичних вуглеводнів в бензині класу Євро 5 не більше 35% за обсягом.

Усі АЗС, які брали участь у дослідженні вклалися в норматив, порушень не виявлено.

https://autoporady.com/doslidjennia-a-95-v-ykraini-de-mojna-zapravliatisia-a-kydi-krashe-ne-zaijdjati/

 

В Україну можуть хлинути дешеві авто з США, але є нюанси

1 жовтня 2020, 18:36   + 60 голосов Написати коментар

Зовсім скоро в Україні можуть з’явитися ну дуже дешеві б/у авто з США. І так, це не битки – вони не потрапляли в ДТП, пише Topgir.

Не битки, але потопельники. Справа в тому, що Техас постраждав від сильного урагану, що викликав серйозну повінь. На відео видно, що підтоплені цілі вулиці Х’юстона і часом рівень води сягає понад півметра.

Природно, авто-потопельники в США ніхто відновлювати не буде. А їх сотні, якщо не тисячі. Зате вони спливуть на Copart і мають всі шанси масово хлинути в Україну.

https://topgir.com.ua/v-ukraine-ozhidaetsya-naplyv-deshevyx-avto-iz-ssha-329473/

 

Для всех кого не устраивает президент Зеленский.

21 вересня 2020, 4:44   + 75 голосов 1 комментарий

Скажу сразу я не за «этих» и не был за «тех»! У меня свое отношение к происходящему. Но прежде чем писать о «бубочках», надо хорошо подумать кому это выгодно!

Теорія брехні та практика маніпуляцій: як РФ закидає фейки в український інфопростір

Коли минулого тижня під час рейтингового політичного ток-шоу народний депутат України Андрій Ніколаєнко цілком серйозно посилався на поширений у соцмережах російський фейк (причому неодноразово спростований) про дівчину 25 років, яка нібито обійняла генеральську посаду в апараті СБУ (насправді сайти-смітники поширюють фото тезки співробітниці СБУ), я вкотре замислився над проблемою, про яку багато говорять, але дуже мало роблять для її вирішення.

Хтось із класиків сучасної політичної думки якось влучно зазначив: «В умовах демократії інформація відіграє таку саму роль як насилля в умовах репресивних режимів».

Важко не погодитися, бо маємо чимало прикладів, коли вміло використовуючи інформацію, можна вплинути на людську поведінку нічим не гірше, ніж використовуючи безпосереднє насилля чи погрози його застосування. Більше того, за допомогою інформації можна впливати на поведінку значно більшої кількості людей, ніж за допомогою безпосередньо фізичного насилля і коштує це значно дешевше, бо утримання репресивного апарату – недешеве задоволення. А головне, на відміну від насилля, ніхто не сперечатиметься щодо легітимності використання таких інструментів.

Те саме стосується й ефективності використання інформації для досягнення цілей у зовнішньо-політичній діяльності. Причому, знову ж таки, порівняно з військовими діями, використання інформації як зброї дешевше, безпечніше, а подекуди й значно ефективніше. Погодьтеся, використовуючи військову силу, РФ навряд чи спромоглася б втрутитися у перебіг американських виборів.

Усвідомлення цього факту призвело до розробки та широкого використання методів, сукупність яких отримали назву «інформаційних і психологічних війн».

Після стрімкого розвитку засобів масової комунікації та інформаційних технологій «інформаційно-психологічні війни» набули самодостатнього значення. Причому їх почали застосовувати не лише в міждержавних відносинах, але й у внутрішньо-політичній боротьбі та бізнесі.

Дехто з дослідників, як наприклад, Пітер Померанцев, взагалі схильні вважати, що інформаційно-психологічний вплив вже давно вийшов за межі, які раніше окреслювалися поняттям «пропаганда» і набув тотального характеру. Близькі погляди висловлює й вітчизняна дослідниця Оксана Мороз, яка у свій книзі демонструє та аналізує окремі приклади того, «як інформація змінює мислення і поведінку українців».

Утім, ані усвідомлення важливості «інформаційно-психологічної діяльності», ані майже шестирічна пафосна риторика про «російську гібридну агресію, яка розгортається, зокрема й в інформаційній та гуманітарній сфері», ані гучні міжнародні скандали, які спалахували через «втручання росіян у вибори за допомогою інформаційних технологій», по суті, не потягли за собою фундаментального осмислення цього явища та розроблення й запровадження дієвих способів протидії.

Зважаючи на це, немає нічого дивного в тому, що гібридна агресія РФ проти України, яка включає великий пласт інформаційної війни, лише набирає обертів.

Насамперед це поширення фейків, за допомогою яких відбувається маніпулювання суспільною думкою, свідомістю людей, створення викривленої картини подій. За оцінками кіберфахівців, приблизно 70% деструктивних матеріалів про Україну просуваються саме з інформаційного простору РФ, зокрема, з російських соцмереж.

У РФ до розробки фейків залучають професійних психологів, політтехнологів та спеціалістів з НЛП. Їхня основна мета – побудова паралельної реальності, нав’язування власних цінностей та наративів. Для поширення фейків використовують різні види ЗМІ, соціальні мережі та месенджери, «агентів впливу» (афілійовані з Кремлем політики, журналісти, блогери), чутки.

Значний сплеск активності агітаторів, троле- і ботоферм в інфополі відбувається під час активізації внутрішніх політичних подій в Україні (вибори), напередодні колишніх радянських, сучасних українських чи релігійних свят. Найчастіше такі фейки мають ознаки посягання на територіальну цілісність та недоторканність України, дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу чи захоплення державної влади, і навіть на створення терористичних груп.

Остання тенденція – поширення фейків, пов’язаних з карантинними заходами у період пандемії COVID-19. У такому разі вони спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні, поширення панічних настроїв, а опосередковано знову ж таки підводять громадян до висновків про неефективність держави та провокують думки щодо доцільності зміни державної влади чи конституційного ладу.

За великим рахунком, єдиною відповіддю на «інформаційно-психологічну» агресію з боку РФ стало «блокування» російських телеканалів та соцмереж. Утім, і воно є таким, що легко обходиться навіть підлітками, не кажучи вже про більш просунутих користувачів.

Отже, навряд чи можна вважати ці заходи достатніми, оскільки масштаби «інформаційної агресії» незрівнянно більші.

Наприклад, лише протягом першого півріччя 2020 року СБУ:

  • припинила роботу близько 2,3 тис. вебресурсів, які використовувалися злочинцями для неправомірних дій;

  • зупинила діяльність понад 2,6 тис. спільнот та 385 інтернет-агітаторів, які поширювали різноманітні фейки про епідемію COVID–19. Аудиторія цих спільнот сягала близько 1 млн осіб;

  • заблокувала міжрегіональну мережу ботоферм із понад 10 тис. акаунтів, якою керували з Російської Федерації;

  • порушила 35 кримінальних проваджень за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України («Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»). 21 особу притягли до кримінальної відповідальності за поширення антиукраїнської пропаганди;

  • нейтралізувала понад 300 кібератак і кіберінцидентів на об’єкти критичної інфраструктури.

І це лише верхівка айсбергу.

Зважаючи на це, мені особисто цілком очевидно, що Служба безпеки України, яка, реалізуючи весь комплекс заходів для забезпечення інформаційної та кібербезпеки держави, протидіє кібертероризму, кібершпигунству, блокує хакерські атаки, спростовує фейки тощо, все одно самостійно не може повністю вирішити проблему протидії «гібридній агресії», яка й далі активно проводитиметься РФ в інформаційному та кіберпросторі.

Для більш ефективної протидії необхідно не лише реформувати СБУ, з урахуванням нових викликів, але й переосмислити принципи і підходи до регулювання роботи ЗМІ, особливо цифрових. А головне, треба переорієнтувати систему освіти на розвиток критичного мислення та формування навичок безпечного поводження в океані інформації.

Валентин Гладких, спеціально для «Слово і діло»

 

Давайте поможем большими акцизными ставками и пошлиной развитию отечественного автопрома!

17 вересня 2020, 21:09   + 45 голосов 2 комментария

А пока «дно»...

За попередніми даними Укравтопром, на українських заводах в серпні було виготовлено 121 од. автотранспортних засобів, що в 5,5 разів менше, ніж в тому ж місяці минулого року.

Нагадаємо, що наявні в Україні виробничі потужності дозволяють випускати в місяць більше 30 тис. од. автотранспорту.

Серпнева збірка легкових автомобілів зменшилася майже в 15 разів до 38 шт. Як і роком раніше, всю статистику по легковим авто продовжував формувати завод Єврокар.

Про виробництво в серпні комерційних автомобілів не прозвітувало жодне підприємство.

У той же час випуск автобусів зріс на 2,5% до 83 шт.

Найбільшу кількість автобусів виготовив Чернігівський автозавод – 30 шт. «Черкаський автобус» випустив 25 шт. «Богдан» повідомив про 16 автобусів. На ЗАЗі виробили 7 шт., і 5 шт. випустив Часівоярський автобусний завод.

Всього з початку 2020 року в Україні було виготовлено 2243 од. автотранспортних засобів, що на 47% менше, ніж за перші вісім місяців минулого року.

Легкових автомобілів – 1821 шт. (-50%);

Комерційних – 28 шт. (-65%);

Автобусів – 394 шт. (-26%).

https://ukrautoprom.com.ua/ukrayinskyj-avtoprom-pidsumky-serpnya

 
Сторінки: 123456