GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
Зареєстрований:
6 травня 2019

Останній раз був на сайті:
26 січня 2020 о 19:39
Перегляд профілю:
Сьогодні: 13
Всього: 2760
Підписчики (14):
73859748
Romm Stein
Краматорск
47856667
Игорь Бутиков
HELP7
Васян Васькин
89 лет, Марик
VictorS
VictorS
Romaha
Romaha
44 года
sirco21
sirco21
Хмельницький
oriolik
oriolik
Днепр
AlexZag
AlexZag
dvded
dvded .
33 года, Киев
romava
romava
987
987
Anko
Anko
всі підписчики

GrugoriyHoland - блог

Стать:
мужской
Місто:
Киев
Утром мажу бутерброд - Сразу мысль: а как народ? И икра не лезет в горло, И компот не льется в рот!
Блог
Коментарі
Валютний форум
Відгуки
Гаряча лінія

Наверно это смешно…

14 січня 2020, 17:09   + 30 голосов 2 комментария

Постоянно просматриваю станицу гр Нефедова на «ФБ», и с каждым днем убеждаюсь, что или у нас в стране все нормально, или кто то явно занял чужую должность!

Очередная новость об очередной победе....

Ну и конечно комментарии....

Действительно… перемога...!

 

Автопром в Турции.

14 січня 2020, 6:17   + 90 голосов 5 комментариев

Как то при обслуживании автомобиля, обратил внимание на детали и расходные материалы турецкого производства. Почитав отзывы покупателей, увидел что, качество на уровне польских и европейских деталей при наличии широкого ассортимента. Честно говоря не применял эти детали в ремонте, но очень заинтересовался историей происхождения и самим производством.

Логически, что бы понять суть вопроса надо начинать с самого начала, с мотивации создания таких производств и законодательной базы государства, позволяющей развить такие отрасли производства.

Для начала — какая степень защишенности внутреннего рынка, и какие условия импорта автомобилей на территорию Турции.

Полной информации по условиям импорта авто в Турции особо нету, но есть средних величины таможенных платежей для граждан Турции при импорте авто Не смотря на то что Турция имеет более глубокую интеграцию с ЕС, таможенное законодательство очень суровое и отличается достаточно большими таможенными ставками. В среднем при импорте авто с ЕС гражданин обязан уплатить (в сумме ) от 2000 до 8000 долларов. Для американских автомобилей еще больше. Фактически таможенные платежи такие же как у нас, но при этом существуют некоторые режимы ввоза авто для иностранцев и членов семей граждан Турции.

Возникает вопрос, что государство защищает такими условиями импорта и такими платежами?

То что, в Турции есть сборочные заводы «Мерседес» «Рено» «Ман» я знал, но о реальном положении даже не мог представить!

Вот что пишет «Нет»

Страна входит в 15 крупнейших автопроизводителей в мире и в пятёрку в Европе, где уступает только Германии, Испании, Франции, Великобритании, но превосходит Чехию, Россию, Италию. Производство автомобилей возросло за 15 лет (с 2002 по 2016) с 374 тыс. до 1,5 млн. в год. Также Турция — крупнейший поставщик автомобильных компонентов в Европе].

На автопром приходится 16 % экспорта (до 3/4 продукции экспортируется).

Ещё в 1959 году начала производство национальная компания Ford Otosan, в 1963 году — Otokar, в 1964 году — BMC и Askam, в 1966 году — Karsan, MAN, Otoyol и A.I.O.S., в 1968 году — Mercedes-Benz Türk, в 1971 году — Oyak-Renault и TOFAŞ, в 1987 году — Temsa, в 1994 году — Toyota, в 1997 году — Honda и Hyundai Motor.

В 2000 году отрасль произвела продукции на 8,4 млрд долл. В 2002 году в автосборочной промышленности было занято более 26 тыс. человек, а с учётом производителей автокомплектующих и других субподрядчиков — около 150 тыс. человек. В том же году отрасль произвела продукции на 6,1 млрд долл. и экспортировала на 3,7 млрд долл. К 2010 году в отрасли было занято 265 тыс. человек. С 2003 года страна стала производить более полумиллиона, с 2007 года — более миллиона автомашин в год.

Вот такие дела, вот теперь и понятно, что защищает государство большими таможенными платежами при импорте.

Возвращаясь к нашим реалиям -а что защищает наше государство? Лично я. был более лучшего мнения о нашем «Автопроме» и о единственном «монстре» «Укравто», мне казалось, что конечная цель всех манипуляций с таможенным и налоговым законодательством направленно на монопольный захват рынка импортом и сборкой электромобилей. Но я ошибся, все закончилось банальным возвращением к сборке обновленных «Жигулей» Но это уже факт и все понятно!

А в это время, когда у нас все в «порядке» с автопромом, новость от Турецких производителей ;

У Турции появился национальный автомобиль. Это электрокроссовер!

Сегодня у турецких автолюбителей сбылась многолетняя мечта: в стране, с середины прошлого века выпускающей автомобили по лицензии, впервые появилась национальная модель. Учитывая важность этого в буквальном смысле исторического события, презентацию провел лично президент Реджеп Тайип Эрдоган. На премьере присутствовали журналисты турецкой редакции M 1

Новинка представляет собой среднеразмерный кроссовер с полностью электрической силовой установкой, который будет выпускаться под маркой TOGG. Позже у компании появятся седан, хетчбэк и компактвэн гольф-класса, а также кроссовер B-сегмента. Полный модельный ряд должен быть готов к 2030 году.

Предполагается использование как одного, так и двух электромоторов. Например, кроссовер TOGG С-SUV в базовой версии с одним 200-сильным двигателем, установленным на задней оси, набирает «сотню» за 7,6 секунды, однако пробег на одной зарядке — только 300 км. Полноприводная модификация кроссовера с двумя электромоторами имеет в арсенале 400 «лошадей», разгоняется до 100 км/ч за 4,8 с, а запас хода достигает 500 км. О емкости аккумуляторов пока молчок.

Дизайном экстерьера турецких электромобилей занимались специалисты ателье Pininfarina. Помимо прочего, на серийных машинах обещан автопилот третьего уровня. Сами электромобили должны добраться до конвейера в 2022 году. Как заявил президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган, к тому времени на дорогах страны будет подготовлена вся необходимая для электромобилей инфраструктура. Производство наладят на заводе в городе Гемлик к северу от Бурсы, а в дальнейших планах значится выход на экспортные рынки.

И опять один вопрос — уплачивая налоги и таможенные сборы, я чьи интересы сохраняю и какого производителя поддерживаю?

 

О границе, о налогах, о войне.

12 січня 2020, 10:12   + 90 голосов Написати коментар

Интересные фотографии...

Какие красивые фотографии!

Когда я первый раз в ленте новостей увидел эти фото, сразу подумал — молодец Нефедов, может новый пункт открыли с ЕС, а какие дороги… НО, читаю дальше....

Ну думаю, какой то «фонарь», ну быть такого не может… Как же это аннексированная территория, как же это… оккупированный Крым..

А нет, все нормально! А как же масса постановлений и как же Закон «О Крыме» Как же «страна — агрессор» А как же военный сбор? Как же ответственность за не признание Крыма оккупированным ?

В декабре 2015 года, в ответ на агрессию России, Кабинет Министров Украины принял Постановление № 1147 (Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації від 30 грудня 2015 р. № 1147) В которой отдельным пунктов выделены автомобили

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2015-%D0%BF

Все очень логично и понятно, тем более что Постановлением № 605 от 5 июля 2019 года импорт этой группы запрещен с 1 января 2020 года.

Тем более, что при импорте авто из ЕС или других стран платится акциз, пошлина и НДС, и основной аргумент в сохранении высоких акцизов ( в среднем в суме от 900 Евро до 6 — 7 т евро) это защита внутреннего рынка и национального производителя. Это тоже понятно, только не понятно зачем защищать производство «Ланос» 1996 года разработки? Ну это дело темное...

Сегодня, первый крупный «торговый» день на авторынках в Украине и лучший материал для анализа рынка это «Авториа». Открываем и… в глазах «рябит» от рекламы продаж автомобилей «Лада» Стоп! Я что то не понимаю...

О обычных «нивах» и «Приорах» я уже молчу!

О том как в Киеве на Богатырской в районе «Птички» в автосалоне «АИС» в «полный рост» продают «ГАЗ» но подобных полно и в «сети»

И прошу заметить, что все обьявления ссылаются на официальные поставки и ( особо не понятно ) предлагают льготные кредиты, то есть украинский банк, предоставляет мне кредит на покупку «Лады» автоматически оплачивает это авто дилеру или производителю…

Так возникает вопрос, интересы какого рынка и чьего производителя я защищаю уплачивая налоги? Ни кто не знает? И ни кто мне не поможет разобраться с «военным сбором», я кому его плачу я кому помогаю?

И живя в таком «зазеркалье» я должен выслушивать «спичи» о налогах? Вы что, какие налоги? На какие цели они идут и кого эти налоги обеспечивают?

«Шаг за шагом мы будем продолжать идти своим путем — возвращаясь домой, в Европу, и рвать путы Москвы»

П.О.Порошенко.


 

Новогодняя новость!

31 грудня 2019, 2:54   + 30 голосов 8 комментариев

Ну что, с Новым Годом!

На протяжении последних двух лет «Укравтопром» во главе с гражданином Васадзе и его партнером гражданином Назаренко, который сейчас является советником самого главного борца с контрабандой гражданина Нефедова; вели открытую борьбу с частным, мелким импортером автомобилей с ЕС и США.

До чего только не опускались указанные граждане, и созданием условий при которых просто обирали граждан и на границе и на региональных таможнях и создание информационного бума и открытого вранья о таможенном законодательстве ЕС и США и всяческих уловок о не введении обязательного ТО для бу автомобилей и отсрочек ведения стандартов, сначала ЕВРО 5 и в этом году ЕВРО 6. Была создана целая коррумпированная сет из фирм, которые в «спайке» с чиновниками поставляли на украинский рынок бу авто и многое другое, что позволило обогащаться на желании граждан ездить в автомобилях а не в вонючих, убогих «Богданах» Как умело, на протяжении многих лет они «втюхивали» за не понятные деньги населению и китайский металлолом и «наш» любимый … самый популярный семейный автомобиль… «Ланос».

Как оберегали наш рынок от достойных и нормальных автомобилей, завозя не совсем хорошие (во всех отношениях ) автомобили с ЕС. Как нам рассказывали, о перспективы создания массы предприятий по производству авто в Украине… и многое другое! О «войне против „блях“ можно уже написать книгу, сколько дерьма вылили на голову людей которые ( в массе) просто хотят нормально жить!

И вот, новость от которой мне лично не совсем хорошо, или я как то не понимаю в какой стране или на какой планете я нахожусь

На ЗАЗі тишком-нишком організували виробництво російських автомобілів Lada?

Схоже, для російського автомобільного бізнесу в Україні війна скінчилася. Найбільший виробник автомобілів країни-агресора – «АвтоВАЗ» – почав повномасштабний наступ на український ринок: росіяни привезли останні новинки та запустили абсолютно новий сайт. Але найголовніше: як стало відомо «Главкому» з кількох власних джерел, у Запоріжжі розпочато виробництво автівок під брендом Lada.

Цю інформацію «Главкому» підтвердили декілька дилерів російської марки в Україні. За їхніми словами, «лади» збирають на Запорізькому автомобілебудівному заводі, який належить корпорації «Укравто» Тарієла Васадзе.

«Главком» звернувся до компанії з проханням прокоментувати інформацію про виробництво російських авто на українському підприємстві. В офісі «Укравто» не стали спростовувати цей факт. З відповіді компанії стає зрозуміло лише те, що на даному етапі тривають перемовини про відновлення виробництва на ЗАЗі. Тому представники заводу уникають якихось конкретних заяв.

«Вже багато років йдуть переговори з різними виробниками. В існуючій нестабільній ситуації прийти до якихось фінальних домовленостей не вдалось. Зараз вирішуються робочі питання, проводиться тестування технологічних можливостей виробництва ЗАЗу, аудит якості. Після завершення всіх необхідних процедур підготовки та висновків аудиту можна буде говорити о певних деталях», — така була відповідь прес-служби корпорації.

Те що, зараз виробництво знаходиться в тестовому режимі, підтвердив й один з дилерів «Лади», з яким вдалося поспілкуватися «Главкому». За його словами, до салонів вже завезли «пробну» партію Lada Largus (бюджетний універсал, збудований на базі Renault Logan), зібрану в Запоріжжі. В автосалоні переконані, що й далі будуть отримувати «Лади» вітчизняного виробництва.
Інший співрозмовник «Главкома» припустив, що на ЗАЗі також можуть збирати ще дві моделі Lada – Vesta та XRay.
Доля «Лади» в Україні
Після початку російської агресії Lada майже зникла з вітчизняного ринку. І якщо у 2011 році більш ніж 10% українців, купуючи нове авто, обирали моделі «АвтоВАЗу», то вже у 2015-му, за підрахунками «Главкома», частка цього виробника скоротилася майже до 2%.

Також росіяни втратили в Україні двох великих партнерів. Один з них – корпорація «Богдан», яка належить скандально відомому партнерові Петра Порошенка Олегу Гладковському (у минулому Свінарчук). За часів президентства Порошенка він займав крісло першого заступника секретаря Ради національної безпеки України.

До війни «Богдан» не тільки продавав, але й збирав автомобілі Lada. Більш того, корпорація Гладковського налагодила виробництво з російських компонентів моделей під власним брендом. Наприклад, в Черкасах з 2009 по 2014 роки випускали «пиріжок» Bogdan 2310, який було збудовано на базі Lada 2110.

Друга втрата для «АвтоВАЗу» — група компаній «АІС», яку ЗМІ пов’язують з Дмитром Святашем. До Революції гідності харківський бізнесмен встиг попрацювати у парламенті під дахом «Партії регіонів», а вже після другого «Майдану» був у складі фракції «Відродження».

За останні декілька років бренд Lada без зайвого галасу зник з салонів компанії. А у прес-службі «АІСу» зізнавалися, що роблять ставку на партнерство з китайськими виробниками. Також «аісівці» активно розвивають напрямок автомобілів з пробігом.

Торгувати російськими автомобілями було не тільки «шкідливо» для іміджу. Це було банально невигідно. З 2016 року на всі автомобілі, зібрані на «АвтоВАЗі», почало діяти спеціальне мито – 14,57% від вартості. До того ж податок на імпорт складав близько 10%. За таких обставин Lada ставала в Україні неконкурентноспроможною.

Як результат, єдиним партнером «АвтоВАЗу» в Україні залишився Таріел Васадзе, якому належить корпорація «Укравто» з однією з найбільших дилерських мереж в країні та Запорізький автомобілебудівний завод.

Також Васадзе – засновник та співвласник «УкрАвтоВАЗу» — компанії, яка є офіційним імпортером автомобілів Lada в Україні.

Французький слід
Але, судячи з усього, активізація «Лади» на вітчизняному ринку пов’язана не тільки, а може і не стільки, з Васадзе. Намагатися, повернути симпатії українців, російська марка почала в останні декілька років, коли її брендом почали активно займатися французи.

У 2017-му російський бренд почав позиціонуватись як одна з марок групи Renault. А вже наступного року французи зустрілися з тодішнім прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Останній стверджував, що «Рено» зацікавлена у виробництві в Україні.

Але ніякої конкретики за цим не було. Французи взагалі вирішили тримати язика за зубами: вони ніяк не коментували зустріч з головою українського уряду. Та й ЗАЗ у цьому контексті взагалі не згадувався.

Того ж 2018 року відбулася ще одна майже непомічена подія – в Україні було запущено абсолютно новий офіційний сайт бренду Lada – lada.ua. За даними Who is – сервісу, який надає інформацію відносно сайтів – українське доменне ім`я для російської марки було зареєстровано у липні 2018 року.

На новому сайті вже можна знайти інформацію про те, що з січня 2017-го Lada є брендом Groupe Renault.

Наступні новини про Renault, пов’язані з виробництвом в Україні, з’явилися вже восени цього року. Українські ЗМІ повідомили, що в Запоріжжі можуть почати збирати кросовер Renault Arkana. Проте, ця інформація так і не підтвердилася. Але в «Укравто» визнали, що ведуть переговори про спільний проект з Renault.

«Ми не можемо коментувати деталі. На даний момент вирішуються робочі питання, після чого можна буде говорити про певні домовленості», — таку заяву зробили в прес-службі ЗАЗу наприкінці жовтня.

Чи має Renault відношення до початку виробництва «Лади» в Україні, невідомо: в українському офісі компанії цю інформацію не коментують. Проте перемовини між ЗАЗом та «Рено» — це вже підтверджений факт.

Та й важко уявити, що міжнародна компанія, якій належить близько 75% акцій «АвтоВАЗу», немає ніякого відношення до запуску нового виробництва. Хоча б знати про це французи мали. Та чомусь вирішили мовчати. Розуміють, м’яко кажучи, делікатність моменту?

Навіщо «Ладу» збирати в Україні
На перший погляд, ідея збирати «Лади» в Україні, виглядає не дуже вдалою. Автомобілі марки продаються в Україні вкрай погано. Наприклад, у листопаді, за даними асоціації «Укравтопром», українці купили 60 «вазівських» автівок. Для порівняння, того ж місяця «Рено» продала українцям 1 751 авто. Тобто, майже у 30 разів більше.

Проте, скоріш за все, росіяни працюють на перспективу. Та розраховують на те, що українці врешті повернуться до їхньої марки – до 2012-го радянська марка ВАЗ була найпопулярнішою в Україні. До того ж вже на три чверті французька Lada лишається улюбленим брендом росіян. Тож в «АвтоВАЗі», мабуть, не бачать причин, чому б не повернути цю любов і українцям. Тим більше, що сам Путін не втомлюється нагадувати, що «ми ж одін народ».

Але шанс, реалізувати цей план залишається за однієї умови: Lada має зберегти свій єдиний козир – низьку ціну. А це дуже важко зробити, з врахуванням діючих податків.

Ба більше, ще уряд Гройсмана заборонив з 2020 року імпорт російських легкових авто. Про цю постанову вже якось забули. Але її доля дуже цікава: на сайті Кабміну «Главкому» не вдалося знайти жодного документу про скасування заборони. А на запит ані у прем’єра, ані в Міністерстві економіки не відповіли.

У будь-якому разі локальне виробництво «Лади» дозволяє уникнути санкцій щодо імпорту, бо ввезення комплектуючих ніхто не забороняв. Якщо взагалі ця заборона буде діяти – дилери марки впевнені, що документ не набуде чинності.

Також не стосується комплектуючих і вже загадане додаткове мито на російські автомобілі. Тож саме локальне виробництво дозволить російському виробнику тримати найнижчі ціни в Україні. І, можливо, саме тому сьогодні найдешевший новий автомобіль на українському ринку – це «Лада Гранта».

Віталій Єрмаков, для «Главкома» Повний текст читайте тут:

https://glavcom.ua/publications/viyna-skinchilasya-v-ukrajini-pochali-zbirati-rosiyski-avtomobili-649959.html

Лично я думал, что у Васадзе и «Укравтопрома» более амбициозные планы, имея на территории Украины более 400 автосалонов и около 140 СТО, заняться монополизацией электромобилей и под «соусом» евроинтеграции выдурить у ЕС полтора миллиарда евро на строительство завода по утилизации аккумуляторных батарей, что сейчас для ЕС большая проблема, и все страны бывшего соц лагеря отказались от такого предприятия на своих территориях. Но все на много проще и даже, я разочаровался, оказывается «старая любовь не ржавеет»!

Если это правда, то я серьезно задумаюсь — а стоит вообще в этой стране платить налоги, и всячески, материально, поддерживать наше «двурукое» государство!

 

О «Автоевросиле»

19 грудня 2019, 7:28   + 54 голоса Написати коментар

Скажу сразу — я не есть адепт этой организации, я не езжу на «бляхе»! И во многом не разделяю взгляды этих граждан на возможность создания цивилизованного рынка бу авто в нашей стране.

Сейчас эта организация проводит акции в центре города (КабМин, Верховна Рада, Офис Президента ) цель — обеспечить более приемлемые условия в таможенной очистке бу авто из ЕС!

Многие могут сказать — халявщики… налоги надо платить… идите и растамаживайте ваш металлолом… и т п.

Хочется всех оппонентов спросить — а вы платите налоги? А вы хоть раз растамаживали авто? Вы хоть раз сталкивались с этой «машиной» тотальной коррупции? Нет? Ну тогда давайте помолчите.

Понятно, что есть меркантильная составляющая, понятно, что нынешнее положение с «бляхами» это не есть хорошо. Но давайте на эту проблему смотреть более в широком аспекте. Что заставило этих граждан идти таким путем, путем приобретения таких авто на иностранной регистрации ?

Оговорюсь, я находился рядом с этими людьми последние два дня и не жалею о потерянном времени!

Не вдаваясь глубоко в в наше таможенное законодательство, есть очень яркий пример тастаможить пятигодовалый гламурный Мерседес для катания модных попок от ресторана до ресторана, стоит столько же, сколько стоит селянину растаможить старый дизельный пикап для того что бы возить картошку в Киев на рынок! Но это больше экономический вопрос. Но есть вопрос социальный! И это прежде всего отношение государства и гражданина в соблюдении основного фактора определяющего понятие свободы -право выбора, право решать свои материальные проблемы! Каждый имеет право на самостоятельную жизнь и каждый имеет право на ошибку! И задача государство создать равные и приемлемые условия для всех граждан в плане самореализации и в праве на выбор решения! Все, и другого быть не может!

Понятно, что в этой истории много «темных» пятен но, результат один! Нас всех тем или другим способом ставят в социальное и экономическое «стойло»! Я лично в «стойло» не собираюсь! И понимаю, что сейчас. настало время каждому принимать решение, или в «стойло» (и это не только в вопросе приобретения авто ), проблема «блях» это просто малая часть того что происходит в стране!

Для себя я решил — я буду с этими людьми до конца! И не важно как эта история закончится! Я хочу что бы мои дети имели право выбора и имели возможность достойно жить, хотя бы на каком то этапе не заморачиваться с покупкой автомобиля и не находиться в условиях — или «Рено» от «Укравтопрома» или метро или экологически чистый «Богданчик»!

В завершение привожу интересную статью размещенную на странице «Автоевросила» Харьков

Знаете, а в нашей стране наверное не будет ДОСТУПНОГО авто. Никогда или еще очень долго. И это касается не только машин. В эту канву можно добавить уйму принципов, недоступных для люмпенов.

Евробляхи, на самом деле, это прекрасный маркер нашей системы и общества. Управление толпами с помощью нищеты и нужды работает идеально. Как только там зашевелилось самостоятельность, появился какой-то достаток и свежий воздух — вжух… и полетела ответка: тарифы, курс доллара, газ, язык и все… всем уже не до выступлений. Протестный электорат — тоже не проблема. Можно перекупить, рассеять, довести до абсурда, и ведь тот феерверк перевоплощений, что мы видим в новой ВР и откровенный треш с назначениями новых чиновников, уже никого не удивляют. Мы давно скатились, утрамбовались в самое дно, но умудряемся и там пускать гравитационные волны.

В украинской системе победа справедливости — это нонсенс. Коррупционная система небожителей и холопов бессмертна, ибо она в головах. Кто-то справедливо сказал давно, что невозможно ничего урегулировать никаким другим способом, кроме как по справедливости. Факт. И безусловно недовольство будет всегда, но что насчет результата?..

История евроблях весьма печальна и очень поучительна. Это история глобальной лжи на благих помыслах и красивых манифестах. История о том, что договор нищего и богача невозможен априори. История чванства, барства и тотальной жадности. Хорошая идея, которая обросла политикой и ушла вразнос с помощью нехитрых манипуляций...

Каждый делает свой выбор сам, каждый имеет право на отношение к этому вопросу, но с таких «мелочей» и начинается проверка на умение отстаивать свои права....

Еще раз — я не адепт это «секты» и каждый имеет право на свое мнение, но для меня это «шаг» на встречу свободе!

Добавлю, что вопрос с ввозимыми авто в плане ЭКО норм решается обычным введением Тех Осмотра, но с 2009 года лоббисты организации «Укравтопром» всяческие оттягивают введение действительно европейских норм проведения первичного и ежегодичного ТО автомобилей.

 

Критерии выбора автомобиля.

16 грудня 2019, 19:37   + 60 голосов Написати коментар

В принципе, критерии в выборе автомобиля у каждого свои и писать особо на эту тему дело не благодарное.

Сегодня появилась на «Минфине» статья «До 300 000»: Рейтинг самых дешевых автомобилей в Украине https://minfin.com.ua/2019/12/16/40066761/#com3721176 Ну и как обычно, среди анекдотов от «экспертов» один гражданин задал вопрос :

Так, вот, особого желания вступать в «пустую» полемику нет!

Просто, выскажу свое отношение к выбору автомобиля.

Для меня, как для семейного человека, и человека который ездит много и далеко, сложилось устойчивое мнение. Основной момент это прежде всего безопасность, второе место это надежность, как то не хочется заморачиваться с эвакуаторам и ремонтами тем более за границей, ну и комфорт. Комфорт это дело относительное и зависит только от потребителя или от того сколько покупатель готов доплатить за «кожу — рожу» и прочий «жир».

Первый момент — безопасность! Для определения уровня безопасности есть масса организаций проводящих разные тесты по заказу и дилеров и страховых компаний и разных коммерческих организаций. Я использую для получения информации "Euro NCAP" https://www.euroncap.com/en

А для информации по надежности это отчет немецкой организации TUV Report ( данные распространяются в прессе ), данные исследований журнала Consumer Report https://www.consumerreports.org/cro/index.htm Это общая информация касаемо всех автомобилей. Но я любитель американского автопрома и пользуюсь данными CarMD​​​​​​​ https://www.carmd.com/ и J.D. Power​​​​​​​ https://www.jdpower.com/ — очень много информации по ценам, тестам и популярности авто.

Таблицы приводить не буду, скажу одно, что НИ ОДИН автомобиль названый в статье «До 300 000»: Рейтинг самых дешевых автомобилей в Украине НИ в одном из упомянутых изданиях не упоминается. А выводы каждый делает сам.

 

Про контрабанду з «контрабандистом»: перше велике інтерв'ю з Орестом Фірманюком

22 листопада 2019, 18:39   + 45 голосов 7 комментариев

КИЇВ. 21 листопада. УНН. Про митницю та контрабанду сьогодні не говорить лише лінивий. Десятки експертів та журналістів наперебій називають схеми, суми і навіть прізвища тих, хто керує тіньовими потоками грошей та товарів, обсяги яких не можуть не вражати. Ледь не половина економіки країни — у цій контрабандній тіні.

Ці ж самі експерти генерують десятки рецептів подолання цього, що, з їхніх розрахунків, може призвести до економічного прориву країни.

А новий очільник митниці Максим Нефьодов, засукавши рукава, вже п’ятий місяць намагається побороти контрабанду. Явище, з яким країна веде боротьбу вже 28 років, але до сьогодні воно перемагало усіх «Дон Кіхотів».

Ми вирішили не брати 101-ше інтерв’ю у Максима Нефьодова, а взяти перше інтерв’ю у когось з тих, кого сам очільник митниці називав «королями контрабанди».

Ми пішли з кінця «списку Нефьодова» і спробували зв’язатися з Орестом Фірманюком. На диво, він не відмовив.

— Ви готові до незручних питань?

— Головне, щоб Ви були готові до несподіваних відповідей, та не побоялися їх опублікувати.

Саме з цієї фрази розпочалася наша розмова.

— Якщо ввести Ваше прізвище в інтернеті, то пошукова система одразу видає 5-6 посилань, де Ви фігуруєте як головний контрабандист країни. Це правда? Ви — контрабандист?

— Це питання, яке складно коментувати, а ще складніше його спростовувати. Але я так розумію, що для вас воно є ледь не головним, тож, спробую пояснити.

Якщо коротко — fake news правлять світом. Якщо більш детально, то, на жаль, українські ЗМІ за останні роки перетворилися на інструмент формування в головах людей викривленої реальності, яку не те що неможливо спростувати, її інколи не встигаєш відстежувати.

Я ж не здивую вас тим, коли скажу, що за 3-5 тисяч доларів можна розмістити будь-яку викривальну або звинувачувальну статтю про будь-кого майже в будь-якому ЗМІ.

А вклавши, наприклад, 50-60 тисяч доларів, можна організувати масштабну викривальну кампанію проти будь-якого чиновника або бізнесмена, зробивши з нього контрабандиста, корупціонера, злочинця. Купа медіаагентств пропонують такі «комплексні» послуги.

— Тобто, Ви стверджуєте, що все, що про Вас пишуть — брехня?

— Якщо скажу, що я — «святоша», це точно буде неправда. Святих немає, і я не виняток. Я на ринку логістики — з 90-х і пройшов усі реалії українського бюрократичного апарату та корупції в ньому.

— Тоді розкажіть, як все це виглядає зсередини.

— Усе просто. Є система, у якій ти або погоджуєшся працювати на тих умовах, які є (а це — хабарі, відкати, оптимізація...), або ти вибуваєш з бізнесу. У мене було різне. Але не тому, що я цього прагнув, а тому, що це правила гри.

При цьому ми ніколи не брали участі у чорних схемах, на відміну від тих, хто приходив «від влади».

Згадайте Курченка (Сергій Курченко — ред). Чого він не може в’їхати в країну? Бо у нього схеми були чорні. Він завозив паливо і нічого не платив. І коли змінилася влада, ці схеми взялися розслідувати і без проблем знайшли всі докази порушення законодавства. Далі візьміть Грановського — та ж історія.

Ми не ідеальні, але ми маємо червоні лінії, за які не переступаємо. Ми працюємо так, щоб завтра у нас вдома не було обшуків. І, до речі, за час роботи у нас їх не було жодного разу. Хоча наш офіс — поруч з СБУ.

— Але кожна наступна влада каже одне й те ж: «Треба долати корупцію, побороти контрабанду, наповнити бюджет». Кому з президентів за ці роки вдалося зробити митницю менш корумпованою?

— При Ющенку корупції на митниці було найменше — це факт.

При Януковичу вона розквітла, а при Порошенку визріла та дала плоди. Найбільший утиск бізнесу на митниці був саме при ньому.

Дійшло до абсурду, бо без корупційного чинника працювати не могли навіть наближені до Порошенка компанії. Гроші в бюджет їх не цікавили. Все в кишеню.

Про ці часи можна написати книгу, але масштаб корупції та кількість схем були такі, що змусили Порошенка взагалі відкрити тіньову структуру з її контролю. Відомий офіс контрабанди, яким керував його партнер Грановський. Чули про такий?

— Читали, але думали, що це був передвиборчий міф. Занадто неймовірно.

— Який же це міф, коли це цілком реальна структура, яку контролював Олександр Грановський та департамент «К» СБУ Павла Демчини, який виконував роль Цербера і якого спускали на незгодних працювати за їхніми схемами.

— І Ви теж працювали на цей офіс та платили хабарі?

— Наша група не погодилася працювати з офісом Грановського, і не тому, що ми дуже «правильні» чи принципові.

Це рішення далося нелегко, адже на той час в компанії працювали 200 працівників. Ми мали 4 офіси — у Німеччині, Італії, Китаї та Туреччині. 7 000 клієнтів, яких ми збирали 10 років.

Але представники Олександра Грановського, які, до речі, непогано себе почувають і при теперішній владі, нам поставили умову: або ми їх беремо повноцінними партнерами в бізнес, знайомимо з клієнтами, представляємо колективу як членів команди — тоді зможемо працювати далі, або більше займатися бізнесом не будемо.

— Це ж типове рейдерство...

— Звісно. Тоді наша команда вирішила, що з такими людьми, якщо можна їх вважати за людей, працювати неможливо, і ми закрили компанію та звільнили 90% працівників. Вийшли з гри.

За рік почали з «чистого листа», але старалися займатися суто логістикою і на милю не підходити до митниці.
Наша оновлена команда складалася з 20 працівників. Та це не дуже нам допомогло.

На нас дуже тиснули.

Команда Грановського більше не хотіла нас «віджати», а просто «кошмарила».

Вантажі, які ми возили, усі на 100% доглядали, під час догляду псували, затримували їх на тижні, постійно вимагали підтвердження вартості. І все — у рамках закону, чинний Митний кодекс — чудовий інструмент для цього. Трактуй, як хочеш.

-Тобто, за часів Порошенка все або йшло контрабандою, або не йшло?

— Тут треба розрізняти, що таке контрабанда, а що таке біле, сіре, чорне. У нас відбулася велика підміна термінів та процесів. І це зручно для тих, хто насправді грабує країну.

Давайте зараз вийдемо на вулицю і купимо пачку цигарок в кіоску.

Нам з вами їх продадуть, а фіскальний чек не дадуть. А це підакцизний товар. Це порушення закону? Так. Ухилення від оподаткування? Сто відсотків. ПДВ, місцевий акциз, податок на прибуток...

А у маршрутці Вам дають квиток? Ні. Все те ж саме. Хто контролює, скільки заробляє перевізник? Ніхто.

Купуєте якусь техніку або товари в магазинах — і знову питання. Чи сплачують податки з цих продажів?

І так ми з вами можемо рухатись по усіх галузях.

Ресторани, виробництво. І все це — схема. Це називається оптимізація сплати податків. Різних. ПДВ, податок на прибуток, оподаткування заробітної плати.

Оптимізація при імпорті, яка відбувається на митниці — це така сама оптимізація, як і при збуті товарів всередині країни.

— До чого тут контрабанда?

— А до того, що все те, що звикли називати контрабандою, — це, по суті, та сама оптимізація сплати податків. Тільки не всередині країни, а на кордоні.

— Тобто за часів Порошенка була не контрабанда, а глобальна оптимізація сплати податків?

— Дуже правильне формулювання. Грабування країни через несплату податків — головний злочин його команди. І робилося це відверто примусово. Бізнес буквально змушували порушувати закон і платити в бюджет не 10 тисяч з фури, а платити три, при цьому ще три давати хабарями команді Грановського на митниці.

— Тоді чому Нефьодов назвав Вас контрабандистом? Та ще й одним з головних.

ЦИТАТА: «Ну, я думаю, що з преси, принаймні, мені ця інформація широко відома. Пан Альперін, наприклад. Пан Амінєв. Пан Шерман. Пан… Бачиш, я ще недосвідчений митник. Пан Фірманюк. Пан...»

— Як це пояснити? Він в курсі того, що Ви розповіли нам?

— Він сказав, що читав про це в пресі, але фактів, які підтверджують, що я контрабандист, — немає.

По-перше, дивно, що керівник митниці бере таку інформацію з преси, а не зсередини своєї структури. Уявіть, наприклад, що очільник МВС Арсен Аваков на питання, які в Україні є «злодії в законі», каже, що це — такі-то люди, про яких він читав у ЗМІ.

Це ж абсурд.

Але для Нефьодова це, чомусь, нормально.

Хоча в нього є цілий департамент по «контрабанді», який мав йому давно підготувати довідку, що таке контрабанда, хто цим займається, і якою вона буває.

А по-друге, почути від Нефьодова своє прізвище як контрабандиста було дуже несподівано, адже я з ним зустрічався, спілкувався, та навіть пропонував своє бачення реформи митниці і, відкрию секрет, деякі з цих ідей знайшли своє місце в його концепції «Нової митниці».

— Які саме ідеї, та де ви зустрічалися?

— Зустрічалися в Мінфіні, відкрито. А стосовно ідей, це вже некоректно, і взагалі — не так вже й важливо. Навіщо цим вихвалятися?

Якщо він якісь мої ідеї почув, вважаю, це дуже круто, адже він — людина нова, йому складно в усьому розібратися. Тому тут без порад неможливо.

Є люди, які багато чого знають, які мають позитивний досвід розвитку митниці, і не про мене йдеться. Той самий Хорошковський, Макаренко. При них, до речі, митниця була найбільш прозора. Чому ж не використовувати цей досвід?

— Тобто, Ви стверджуєте, що ті прізвища, які вказують ЗМІ і які Нефьодов озвучив як головних контрабандистів, не є контрабандистами? Повторю їх: Альперін, Амінєв, Шерман.

— Дивіться. Ці люди, яких Ви назвали, не є класичними контрабандистами.

Я вже пояснював. Те, що в нас називають контрабандою, — це оптимізація оподаткування. Простою мовою: уникнення сплати. Або суттєве зменшення.

Всі ці згадані люди дійсно дотичні до тих чи інших процесів оптимізації оподаткування при імпорті.

Але у рейтингу оптимізаторів, яких для зручності називають контрабандистами, вони в третьому десятку на третій поличці.

— А хто тоді на першій та другій?

— Ви здивуєтесь, але це не імпортери товарів, а експортери. І головні — це аграрні монстри, такі як Кернел, Нібулон, Cargill, Bunge і далі за списком.

Україна — аграрна держава, але через корупцію агропромислові підприємства занижують в рази показники урожайності, щоб не платити податок на прибуток.

Зерно, горох, нут, соняшник скуповують за кеш в аграріїв, підкладають під них якісь документи, за цими фіктивними документами зерно експортують, а ці фіктивні фірми закривають.

60-65% сільгосппродукції, яка йде на експорт, без документів — не сплачено ні копійки податків. Бо фірми одразу закривають, а гроші в кеші. Все.

А об’єми такого експорту такі, що складно уявити. І все — під прикриттям тих самих структур, що прикривають імпортні схеми. Митниця, СБУ, податкова.

Саме аграрні експортери — головні «контрабандисти», і дивно, що Нефьодов про це не говорить.

Може, не знає, тоді це — некомпетентність. А може, боїться називати. Тоді його реформу можна вважати завершеною.

Звісно, йому зручно назвати прізвища зі ЗМІ. Щось же він має казати. Але ті, хто «в темі», чудово розуміють такий його ляп.

— Це перші, а хто другі?

— Другі — це найбільші в країні торговельні мережі, які продають імпортні товари. І не важливо, чим вони торгують.

Електронікою — як Цитрус або АЛЛО, продуктами — як Сільпо або Новус, чи будівельними матеріалами — як Епіцентр.

Вони самі — і замовники імпортного товару, і логісти, і реалізатори. У них — замкнута система, в якій оптимізація оподаткування йде на кожному етапі.

Від заниження вартості в інвойсах під час розмитнення, коли товар за 100 гривень декларують як товар за 20 грн і сплачують податків у 5 разів менше, і до реалізації, яка йде, наприклад, через штучні ФОПи, щоб не платити податки.

От скажіть, хтось може перевірити, за якою вартістю Епіцентр насправді купує в Китаї радіатори? Ніхто не може перевірити.

А скільки їх купив насправді, а скільки ввезено повз митницю? Неможливо дізнатися. У них сотні складів, тисячі фірм в офшорах для того, щоб «ламати» інвойси.

Так само неможливо встановити сплату ними податків з продажів та прибутків.

А вже після цих «контрабандистів» йдуть ось ці локальні, як правило, «приграничні» ОЗГ, які облаштували собі вікно на тому чи іншому кордоні і під замовлення доставляють той чи інший вантаж, теж маніпулюючи вартістю, вагою, кодами.

Це такі ОЗГ на місцевому рівні, в основному, де місцевий якийсь кримінальний барон зміг в структуру митниці поставити своїх людей або поставити своїх людей на певні посади, і кожен регіон має якогось такого міні митного барона, який контролює частину української території.

Це Чернівці, Закарпаття, Львів, Волинь, Одеса.

Четвертий ярус контрабанди — це, в основному, білі компанії, яких змушують під тиском йти на митницю або до «місцевих баронів» і щось просити та вирішувати питання.

Цим займаються, по-перше, логістичні компанії, які надають послугу «технічного» імпортера для малого бізнесу. Того бізнесу, який покриває країну своїми товарами через ринки: «7 кілометр», Хмельницький, «Калинка».

По-друге, це ті компанії та малі бізнеси, які самотужки намагаються щось ввезти в країну та натикаються на реалії митниці та тиск СБУ.

Митним кодексом їх заганяють в хабарі, бо гроші на це десь треба брати, і вони йдуть в схему мінімізації. Це дуже великий прошарок, до речі.

Жодна компанія, яка завозить вантаж в Україну, не хоче добровільно порушувати закон.

— Ви на якому рівні?

— На четвертому, як більшість підприємств України. Але нас, логістів, чомусь, всі вважають головною проблемою.

Але це, я так розумію, для Нефьодова зручно, коли ведеш міфічну боротьбу. Треба ж когось ганяти. Не Епіцентр з Нібулоном, врешті-решт. Вони йому, як кажуть, «не по зубах».

Тому він і хапає інформацію зі зливних бачків. Хоча це не рівень голови митниці. Він має розуміти структуру і суть таких процесів.

— Я так розумію, що Ви не вірите в те, що Нефьодову взагалі вдасться реформувати митницю та побороти усі ці проблеми та схеми, які Ви описуєте? Чи все ж таки очікуєте змін?

— А що, у нас є якийсь інший варіант, окрім як на це сподіватися?

Він виграв конкурс на п’ять років, і ці п’ять років він буде нею керувати. Ми готові до будь-яких подій і, в тому чи іншому випадку, ми продовжимо працювати.

Вдасться йому її реформувати, зможе знищити корупцію, вистачить йому сил зробити з митниці сервісну службу та вбити справжню «контрабанду», оптимізацію я маю на увазі, — ми будемо тільки раді і готові допомагати.

А якщо залишиться все, як було, а корупціонери на митниці переповзуть у нову структуру, ну, що ж, будемо пристосовуватися до тих умов, які будуть.

Джерело: УНН

 

Закон

19 листопада 2019, 18:27   + 29 голосов 10 комментариев

Проект

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оцінку впливу іноземних інвестицій

на національну безпеку України

Цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Наведені у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

  1. види діяльності, що мають стратегічне значення для забезпечення національної безпеки України(далі – стратегічні сфери) – сфери здійснення інвестиційної діяльності, до яких належить діяльність в обороно-промисловій сфері, у сфері телекомунікацій та діяльність у сфері обігу земель сільськогосподарського призначення;
  2. підприємство, що має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки України (далі – підприємство у стратегічній сфері)–суб’єкт господарювання, що здійснює хоча б один з видів діяльності, що має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки України;
  3. правочин щодо здійснення іноземних інвестицій - дія іноземного інвестора, спрямована на здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах.

Інші терміни в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в інших законах України.

Стаття 2. Мета Закону

  1. Метою цього Закону є регулювання відносин, пов’язаних із здійсненням іноземних інвестицій у стратегічних сферах, та оцінка впливу таких інвестицій на національну безпеку України.

Стаття 3. Принципи застосування Закону

1. Застосування законодавства щодо оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України (далі – оцінка впливу іноземних інвестицій) та прийняття державними органами рішень на виконання норм цього Закону здійснюються з додержанням принципів:

1) забезпечення національних інтересів та безпеки України;

2) мінімально необхідного регулювання, згідно з яким рішення (заходи) державних органів повинні бути необхідними і достатніми для досягнення мети і завдань, визначених цим Законом;

3) об’єктивності та правової визначеності, максимально можливого застосування національного та міжнародного права щодо повноважень і обов’язків державних органів, іноземних інвесторів, що здійснюють інвестиції у стратегічних сферах, щодо оцінки впливу іноземних інвестицій;

4) забезпечення захисту прав іноземних інвесторів під час проведення оцінки впливу іноземних інвестицій, у тому числі забезпечення конфіденційності інформації;

5) прозорості;

6) справедливості та неупередженості під час проведення державними органами оцінки впливу іноземних інвестицій.

Стаття 4.Правові основи оцінки впливу іноземних інвестицій

1. Правову основу оцінки впливу іноземних інвестицій становлять Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України «Про національну безпеку України», Закон України «Про режим іноземного інвестування», Закон України «Про захист економічної конкуренції», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», цей та інші закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, укази Президента України, акти Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.

2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що встановлені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

РОЗДІЛ ІІ. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Стаття 5. Іноземні інвестиції у стратегічних сферах

  1. У разі здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах шляхом вчинення правочинів іноземними інвесторами, такі інвестиції підлягають оцінці їх впливу.
  2. До таких правочинів, зокрема відносяться:

правочини, укладання яких передбачає набуття іноземним інвестором або його афілійованими особами права прямо або опосередковано розпоряджатись більш, ніж 25 відсотками загальної кількості голосів, що припадають на голосуючі акції (частки), які складають статутний (складений) капітал підприємства у стратегічній сфері;

правочини, укладання яких передбачає набуття іноземним інвестором або його афілійованими особами права призначати одноосібний виконавчий орган та/або більш ніж 25 відсотків складу колегіального виконавчого органу підприємства у стратегічній сфері, та/або можливість обирати більш ніж 25 відсотків складу директорів (наглядової ради) чи іншого колегіального органу управління такого підприємства та/або блокувати рішення органів управління такого підприємства;

правочини, що передбачають здійснення іноземним інвестором або його афілійованими особами управлінських функції щодо підприємства у стратегічній сфері;

правочини купівлі-продажу, дарування, міни голосуючих акції (часток), які складають не менше 10 відсотків статутного (складеного) капіталу підприємства у стратегічній сфері, а також інші угоди, у разі укладання яких право власності на акції (частки) переходить до іноземного інвестора або його афілійованим особам;

правочини купівлі-продажу, дарування, міни, спільної діяльності, оренди, довірчого управління, користування та/або інші угоди, укладання яких передбачає придбання у власність або користування іноземним інвестором або його афілійованими особами майном та/або майновими комплексами, структурними підрозділами підприємства у стратегічній сфері, що відноситься до основних фондів такого підприємства, та вартість якого складає 25 і більше відсотків, визначених у фінансовій звітності на останню дату такої звітності, балансової вартості активів такого підприємства;

правочини, укладання яких передбачає встановлення контролю іноземним інвестором або його афілійованим особам по відношенню до третіх осіб, прямо або опосередковано здійснюючих контроль над підприємством у стратегічній сфері та передбачають встановлення контролю іноземним інвестором або його афілійованим особам над таким підприємством.

  1. Здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах можливе лише за умови погодження правочинів щодо них Міжвідомчою комісією з питань оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України за результатами проведення такої оцінки.
  2. До отримання такого погодження іноземні інвестори зобов’язані утримуватися від будь-яких дій щодо таких інвестицій.

Стаття 6. Порядок здійснення оцінки впливу іноземних інвестицій

  1. Іноземний інвестор, який має на меті здійснити інвестиції у стратегічних сферах відповідно до цього Закону, надсилаєпоштовим відправленням до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, інформаційне повідомлення.
  2. Форма інформаційного повідомлення затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
  3. До інформаційного повідомлення додаються, зокрема такі документи:

1) витяг з торговельного, банківського, судового реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує офіційну реєстрацію іноземного інвестора, у країні, в якій зареєстровано її головний офіс;

2) копію аудиторського висновку (звіту) та/або висновку щодо огляду проміжної фінансової звітності аудитора іноземної держави про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього звітного періоду (року), установленого законодавством країни реєстрації іноземного інвестора, що передує прийняттю рішення про укладання угоди;

3) копію рішення уповноваженого органу управління іноземного інвестора про укладання правочину;

4) інформацію про структуру власності іноземного інвестора, його афілійованих осіб за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, яка має містити вичерпний перелік інформації про структуру власності іноземного інвестора;

5) копію документа, що засвідчує особу іноземного інвестора та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

6) інформацію податкового органу країни про суми доходів і сплачених податків іноземного інвестора за останні два роки;

7) проект правочину;

8) копії установчих документів підприємства у стратегічній сфері;

9) інформацію про балансову вартість активів підприємства у стратегічній сфері станом на останню звітну дату.

3. Документи, що стосуються іноземного інвестора, а також видані органом іноземної держави, мають подаватися з перекладом на державну мову, засвідченим нотаріально.

Документи, що видані органом іноземної держави, мають бути засвідчені нотаріально за місцем видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, коли легалізація таких документів не передбачена міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вони засвідчуються підписом уповноваженої особи, повноваження якої підтверджуються нотаріально за місцем видачі.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі протягом десяти робочих днів з дня отримання інформаційного повідомлення та доданих до нього документів повинен:

  1. здійснити перевірку повноти інформації, що має міститись в повідомленні та доданих до нього документів. Якщо іноземний інвестор не надав інформацію, що має міститись у повідомленні та/або надано неповний перелік документів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, направляє відповідний запит іноземному інвестору. Якщо іноземний інвестор у місячний термін не надав на такий запит повторне інформаційне повідомлення та відповідні документи, подальший розгляд інформаційного повідомлення припиняється, про що повідомляється інвестору.
  2. визначити факт того, що іноземні інвестиції підлягають оцінці їх впливу.

5. Якщо за результатами розгляду інформаційного повідомлення та доданих до нього документів не підтверджено факт, що іноземні інвестиції підлягають оцінці їх впливу, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, протягом п’яти робочих днів з дня встановлення такого факту повідомляє про це іноземного інвестора та іноземний інвестор може продовжувати дії щодо таких інвестицій.

6. Якщо за результатами розгляду інформаційного повідомлення та доданих до нього документів підтверджено факт, що іноземні інвестиції підлягають оцінці їх впливу, то центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, протягом п’яти робочих днів з дня встановлення такого факту повідомляє про це іноземного інвестора та надає інформаційне повідомлення та додані до нього документи до Комісії.

7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі забезпечує конфіденційність інформації, наданої іноземним інвестором.

Стаття 7. Міжвідомча комісія з питань оцінки впливу іноземних інвестицій

1. Міжвідомча комісія з питань оцінки впливу іноземних (далі – Комісія) утворюється з метою здійснення оцінки впливу іноземних інвестицій.

2. Склад Комісії та Положення про неї затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Комісію очолює Голова, який за посадою є керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Членами Комісії є Голова Комісії, заступник та посадові особи державних органів.

4. Формою роботи Комісії є засідання.

Засідання скликаються Головою Комісії, а у разі його відсутності — заступником Голови Комісії і повинні проводитися не раніше ніж на п'ятий день і не пізніше ніж на сьомий день після направлення повідомлення про засідання членам Комісії.

Разом з повідомленням про засідання членам Комісії надсилається вся необхідна інформація стосовно питань, які виносяться на відповідне засідання Комісії.

5.Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більш як половина її членів. Члени Комісії беруть участь у засіданнях особисто.

  1. Комісія здійснює оцінку впливу іноземних інвестицій відповідно критеріїв оцінки впливу іноземних інвестицій, визначених Кабінетом Міністрів України.

7. У разі позитивної оцінки приймається рішення про погодження правочинів щодо здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах.

8.У разі негативної оцінки приймається рішення про відмову у погодженні правочинів щодо здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах.

9. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів.

10. Рішення Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Комісії є вирішальним.

11. Рішення Комісії про погодження або відмову у погодженні правочинів щодо здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах, публікується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, та надсилається іноземному інвестору.

12.У разі погодження правочинів щодо здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах іноземний інвестор може продовжувати дії, пов’язані з вчиненням правочинів.

13. У разі відмови у погодженні правочинів щодо здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах іноземний інвестор утримується від подальших дій, пов’язаних з вчиненням правочинів.

14. Рішення Комісії є обов'язковими для виконання.

РОЗДІЛ ІІІ.

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після опублікування цього Закону:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

3. Доповнити частину першу статті 25 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (Відомості Верховної Ради України, (ВВР), 2001 р., № 12, ст. 64) новим абзацом такого змісту:

“Дозвіл на концентрацію суб’єктам господарювання – нерезидентам України, які набувають або мають намір набути контроль над суб’єктом господарювання – підприємством у стратегічній сфері надається у разі погодження правочину щодо здійснення іноземних інвестицій Міжвідомчою Комісією з питань оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України, у порядку визначеному Законом України «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України.»

Голова

Верховної Ради України Д. РАЗУМКОВ

Додаток до Пояснювальної записки

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ

реалізації проекту Закону України “Про оцінку впливу іноземних

інвестицій на національну безпеку України”

  1. Суть проекту акта

Проектом Закону запроваджується система оцінки впливу іноземних інвестицій відповідно до міжнародних практик та стандартів. Реалізація положень Закону дозволить уникнути концентрації іноземних інвестицій у стратегічних галузях з метою забезпечення національних інтересів та безпеки.

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін

Заінтересована сторона

Ключовий інтерес

Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників

(у числовому або якісному вимірі)

Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)

короткостроковий вплив (до року)

середньостроковий вплив (більше року)

Іноземні інвестори, що мають на меті укладати правочини щодо підприємств у стратегічних сферах

Збільшення активів та присутності на ринку, отримання прибутку та забезпечення конкурентних переваг у стратегічних галузях

-

+

Короткостроковий прогноз— негативний: зарегульованість щодо іноземного інвестування у підприємства в стратегічних галузях.

Середньостроковий прогноз– позитивний: можливість диверсифікації активів та визнання інвестора як надійного доброчесного інвестора.

Підприємства у стратегічних сферах

Залучення інвестицій; врахування фактору доброчесності та надійності інвестора та походження інвестицій

-

+

Короткостроковий прогноз— негативний: брак інвестиційного ресурсу.

Середньостроковий прогноз– позитивний: можливість залучення інвесторів з бездоганною репутацією, що впливатиме на імідж підприємства.

Держава

Захист національних інтересів та безпеки України, забезпечення розвитку та збереження новітніх технологій, що розробляються вітчизняними підприємствами у стратегічних галузях;

приріст іноземних інвестицій

+

+

Короткостроковий прогноз– позитивний: прозорий та ефективний механізм оцінки впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку, що дозволить залучити іноземних інвесторів у стратегічні галузі

Середньостроковий прогноз— позитивний: уникнення встановлення контролю іноземними інвесторами над підприємствами у стратегічних галузях

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України

Про оцінку впливу іноземних інвестицій

на національні інтереси та безпеку

1. Резюме

Проект Закону України «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку» (далі – проект Закону) розроблено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з метою створення прозорої та ефективної системи оцінки впливу іноземних інвестиційвідповідно до міжнародних практик та стандартів, впроваджених у країнах ЄС та США.

Проектом Закону регулюються відносини, пов’язані із здійсненням іноземних інвестицій шляхом укладання угод щодо підприємств, що мають стратегічне значення.

2. Проблема, яка потребує розв’язання

19 березня 2019 року Європейським парламентом та Радою Європи був прийнятий Регламент (ЄС) 2019/452, що встановлює рамковий механізм скринінгу (перевірки) прямих іноземних інвестицій у ЄС. Регламент набрав чинності 10 квітня 2019 року та буде застосовуватись, починаючи з 11 жовтня 2020 року.

Нове законодавство запроваджує перший загальноєвропейський механізм для посилення координації та обміну інформацією щодо перевірки іноземних інвестицій у контексті питань безпеки та охорони громадського порядку, як реакція ЄС на виклики, пов’язані із зростанням прямих іноземних інвестицій, перш за все, китайських у стратегічні активи в країнах-членах ЄС.

Регламент не зобов’язує країни ЄС запроваджувати механізм перевірки іноземних інвестицій. Країни, що не матимуть такого механізму, будуть зобов’язані подавати щорічний звіт про надходження прямих іноземних інвестицій (на сьогодні 14 країн-членів ЄС мають відповідне законодавство та процедури перевірки прямих іноземних інвестицій[1]). Регламент заохочує співробітництво ЄС з третіми країнами щодо перевірки іноземних інвестицій і формування політик у цій сфері.

Як свідчить міжнародний досвід щодо запровадження механізму перевірки прямих іноземних інвестицій, перевірка та моніторинг таких інвестицій здійснюється з метою уникнення концентрації іноземного капіталу у визначених секторах економіки з огляду на національні інтереси та безпеку.

Зазвичай перевірка та оцінка іноземних інвестицій включає в себе такі аспекти, що визначені на законодавчому рівні, як: країна походження інвестицій; сектори, інвестиції в які підлягають обов’язковій перевірці; активи, в які спрямовуються іноземні інвестиції (підприємства, в яких інвестор має на меті придбати частку участі); тип інвестиційної угоди (прямі/непрямі, придбання/або часткова участь); порогові значення придбання акцій національних компаній іноземним інвестором.

У більшості країн-членів ЄС Міністерство економіки є уповноваженим органом, відповідальним за проведення процедури перевірки іноземних інвестицій, в той час як рішення щодо погодження або блокування іноземних інвестицій (інвестиційних угод) приймається на рівні Уряду або Президента.

У Сполучених Штатах Америки створений та діє Комітет з іноземних інвестицій (CFIUS), що є міжвідомчим органом, який має повноваження щодо перевірки та оцінки інвестицій, що можуть призвести до контролю над активами американських підприємств (у тому числі повноваження Комісії поширюється на здійснення контролю за діяльністю нерезидентів в США).

Склад Комітету формується з уповноважених представників органів виконавчої влади та інших уповноважених осіб, призначених Президентом США.

Перевірки Комітету, як правило, зосереджені на інвестиціях в оборонній сфері, транспортній інфраструктурі, сфері телекомунікацій та технологій, а також в сфері фінансових послуг та обробки конфіденційних особистих даних.

В Україні наразі відсутня система перевірки та оцінки іноземних інвестицій.

При цьому при запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення та, у разі укладання правочинів щодо таких земель інвесторами, такі інвестиції підлягатимуть обов’язковій оцінці їх впливу на національну безпеку.

Крім того, питання щодо співпраці підприємств, що мають стратегічне значення, з інвесторами, які мають бездоганну ділову репутацію та є доброчесними, є одним із пріоритетних для таких підприємств.

З огляду на викладене, питання запровадження системи оцінки впливу іноземних інвестицій потребує законодавчого врегулювання з урахуванням найкращих міжнародних практик.

3. Суть проекту акта

Проектом Закону пропонується врегулювати відносин, пов’язані із здійсненням іноземних інвестицій шляхом укладання угод щодо підприємств, що мають стратегічне значення,та запровадити прозору та ефективну систему оцінки впливу таких інвестицій на національні інтереси та безпеку держави.

4. Вплив на бюджет

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат і збільшення видатків з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих сторін

Проект Законуне стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю.

Консультації із заінтересованими сторонами стосовно проекту Закону не проводилися.

Зазначений проект Закону має вплив на заінтересовані сторони. Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

6. Прогноз впливу

Проект Закону має регуляторний характер та оприлюднений на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У проекті Закону відсутні положення щодо впливу його реалізації на розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище.

Проект Закону не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

7. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з МЗС, Мінфіном, Мін’юстом, Міноборони, НБУ, Нацкомфінпослуг, АМКУ, ДРС, ДКА, СБУ, СЗР.

8. Ризики та обмеження

Проект Закону не містить положень, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

В проекті Закону відсутні положення, які впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Норми проекту Закону не містять ризиків вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

У проекті акта відсутні положення, які створюють підстави для дискримінації.

9. Підстава розроблення проекту акта

Проект Закону розроблено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв’язку з необхідністю запровадження системи оцінки впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та

сільського господарства України Тимофій МИЛОВАНОВ

__ _______________2019 р

[1] Щодо оцінки ризиків (впливу) іноземних інвестицій, то в усіх 14 країнах-членах ЄС основною метою запровадження на законодавчому рівні процедури перевірки інвестицій є оцінка того, чи можуть іноземні інвестиції становити ризик для національних (суспільних) інтересів, визначених національним законодавством. Законодавство країн-членів ЄС містить певні критерії для оцінки того, чи існують загрози впливу іноземних інвестицій на національний (суспільний) інтерес.
 

Продолжение истории

19 листопада 2019, 14:35   + 14 голосов 2 комментария

Для начала, кто не знает, это самый стильный чиновник Украины Руководитель нашей таможенной службы! Борец с контрабандой и просто стильный мужчина !

Как все начиналось!

Митники

15 октября ·

Буквально декілька хвилин тому Голова Державної митної служби Max Nefyodov написав пост про «контрабанду тижня», яку затримали на митному пості «Краковець».

Для того, хто прочитав тисячі таких матеріал та особисто написав не одну сотню, цей пост виглядає якимось незавершеним. Нема інформації про вартість затриманої контрабанди, статей МКУ… Виглядає все так, ніби автор кудись поспішав.

І, судячи з фактів, які є в нас, так воно й було. Схоже, Максим Євгенович просто намагався таким чином приховати деяку інформацію від ЗМІ, оприлюднивши її раніше за інші джерела.

Давайте ж подивимось на це затримання більш уважно.

В ніч на 10 жовтня о першій годині ночі на митний пост «Краковець» по смузі руху «червоний» прибули 2 вантажівки «Рено» з вантажем бувших у використанні легкових автомобілів та авто, пошкоджених у ДТП, із США.

В салоні цих автор дійсно був знайдений незадекларований одяг різних торгових марок в кількості майже 4 тис. одиниць та вагою майже 1 тона, та якісь чи то харчові добавки, чи то спортивне харчування.

Перевізник — польська компанія. Водії – чотири громадянина України, всі зі Львівської області.

Відправник вантажу — «Baltic Auto Shipping». А от отримувач (!!!) — «ПП МОТОЛАЙК».

І саме тут починаються дива.

Не будемо перевантажувати вас відомостями про цю компанію. Їх ще оприлюднять журналісти. Зазначимо лише, що кінцевий бенефеціарний власник «ПП МОТОЛАЙК — Тхір Оксана Михайлівна, контактний номер телефону якої (+38(067)192-38-59), вказаний офіційно на сайті, співпадає (!!!) з номером телефону Автосалону „Любе Авто“.

Про те, як ця компанія пов'язана з дружиною Максима Євгеновича, ЗМІ вже писали. Повторюватися не будемо. Кому цікаво, може пошукати „Калмикова Юлія Сергіївна + Любе авто“.

Висновків робити теж не будемо. Робіть самі.

Але про реформу митної служби можна вже забути, як ми розуміємо. Шкода...

P.S. Pараз ПП „Любе Авто“ будує у Львові т.зв. „автохаб“ (сервіс по оформленню та розмитненню б/у автомобілів, які привезено з США). Олександр Власов, класну ви схему вигадали.

Реакция гр Нефедова....

Карать, Карать… Круто!

И вот продолжение....

Місяць тому у Max Nefyodov раптом з’явилась нова рубрика — #контрабанда_тижня

Сам Нефьодов так і написав: „Не можу без якоїсь щотижневої рубрики“. Потім журналісти пояснили, чому саме він не може (Історію про ПП „Мотолайк“ та як воно пов’язано з дружиною головного митника країни переказувати не будемо).

Так от, вже місяць пройшов, а новин про хід розслідування майже немає. Хіба що Євген Плінський оприлюднив лист від СБУ, з якого стало відомо, що днями матеріали справи щодо причетності пана Нефьодова скеровані до НАБУ.

Плінский радіє, а ми зауважимо, що з реальних результатів поки що бачимо лише один — тепер пан Нефьодов дійсно кожного тижня розповідає нам про якісь цікаві (чи не дуже) випадки виявлення контрабанди та робить вигляд, ніби той самий випадок на пункті „Краковець“ нічим не відрізняється від інших.


Я лично, слабо верю в какой то результат, но очень надеюсь!

 

С начала года свой бизнес закрыли 167 тысяч украинцев

11 листопада 2019, 7:51   + 14 голосов 3 комментария

Итог пятилетней деятельности президента Порошенко и премьера Яценюка — Гройсмана! И это только начало!

6 ноября 2019

По данным на начало октября, 167 тысяч человек закрыли свой бизнес. Об этом сообщили в Государственной налоговой службе Украины в ответ на запрос УНН.

«По состоянию на 01.10.2019 общее количество физических лиц-предпринимателей, прекративших предпринимательскую деятельность по данным Отчета „О состоянии учета плательщиков“, — 167 тысяч человек», — сообщили в налоговой службе.

Как отмечается, согласно полученным данным, в 2018 году, предпринимательскую деятельность прекратили 196 тысяч человек.

Напомним, ранее Президент Украины Владимир Зеленский принял ряд решений для усиления защиты бизнеса, среди которых: закон об усилении защиты бизнеса, основные положения которого предусматривают усиление административной ответственности должностных лиц разрешительных органов за нарушение требований законодательства по вопросам выдачи документов разрешительного характера путем внесения изменений и дополнения в Кодекс Украины об административных правонарушениях.

Зеленский также подписал указ о неотложных мерах по обеспечению благоприятных условий для деятельности физических лиц-предпринимателей (ФЛП).

В то же время, изменения в Закон «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» и других законов Украины по детенизации расчетов в сфере торговли и услуг (закон № 128-IX от 20.09.2019) и изменения в Налоговый кодекс Украины относительно детенизации расчетов в сфере торговли и услуг (закон № 129-IX от 20.09.2019), предусматривают широкое внедрение кассовых аппаратов.

Впрочем, под действие этих законов не подпадают плательщики единого налога, которые относятся к I группе, то есть чей годовой доход не превышает 300 тысяч гривен. Кроме того, покупатель сможет подать жалобу на продавца, если не все позиции отражены (детализированные) в чеке. Тогда предпринимателю придется заплатить штраф.

Стоит отметить, что сами физлица-предприниматели недовольны такими новшествами, ведь придется покупать кассовые аппараты, а это дополнительные расходы. Кроме того, предприниматели не уверены, что смогут в полной мере пользоваться смартфонами, как кассовым аппаратом, ведь это требует программного обеспечения, разъяснения от фискальных органов и в целом готовность налоговиков к таким новациям. Также кассовые чеки это строгая отчетность, так же вызывает недовольство ФОПовцев.

https://strana.ua/news/231868-v-ukraine-167-tysjach-predprinimatelej-zakryli-biznes-s-nachala-hoda.html?fbclid=IwAR2EcepSkbNXtQyUf1QN1kHZXWkAp9Uv4v2cODpHRHGoAytOj_7rfJD207E

 
Сторінки: 1234