Що відбувається з економікою України

Економічна ситуація

Зростання цін прискорилося

Споживчі ціни у листопаді зросли на 1,3%, порівняно із жовтнем 2020 року. Понад половину від загального зростання цін за місяць (0,8 в. п.) забезпечили зростання вартості природного газу для населення та опалення, а також сезонне підвищення цін на овочі.

Враховуючи ефект низької бази, у річному вимірі інфляція прискорилася до 3,8%, наблизившись до цільового діапазону 5+/-1. Базовий індекс споживчих цін, який відображає передусім вплив факторів попиту, зріс за місяць на 0,7% та на 3,9% за плинний рік.

Виробництво продовжує падіння, але повільніше

Динаміка показників більшості видів економічної діяльності в минулий період свідчила про певну активізацію економічної активності в умовах адаптації економічних суб’єктів до карантинних обмежень. За розрахунками Мінекономіки, зниження зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами за результатами 10 місяців 2020 року уповільнилося до 6% (порівняно з 6,2% за січень-вересень 2020 року). Зокрема, спостерігалося покращення у сферах:

• будівництва (+1,9% за січень-жовтень 2020 р.),
• торгівлі (+3,8% за січень-жовтень 2020 р., у тому числі, роздрібної торгівлі (+7,6%)),
• транспорту (уповільнення падіння до -15,4%, головним чином, через збільшення транзиту газу).

Підприємства не хочуть інвестувати в розвиток

Діяльність суб’єктів малого та середнього бізнесу, який зазнав найбільших втрат у період коронакризи, підтримувалася за допомогою державної програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Обсяг кредитів, виданих в рамках програми, зріс до 14,7 млрд. грн (+ 520 млн. грн за тиждень).

Левову частку (75%) від загальної суми укладених за останній тиждень угод в рамках програми становлять нові кредити на інвестиційні цілі та з метою антикризової підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва.

Частка кредитів, спрямованих на рефінансування попередньо отриманих позик, у сумі угод, укладених за тиждень, скоротилася до 25%, хоча й продовжує домінувати у загальному обсязі наданих позик в рамках програми (68,2% або 10,0 млрд грн).

Водночас песимістичні очікування підприємств та їх низька інвестиційна активність свідчать про ризик обмеження потенційних темпів економічного зростання у майбутньому. Зокрема, опитування очікувань промислових підприємств щодо перспектив розвитку їх ділової активності, проведене Держстатом, засвідчило, що баланс очікувань щодо зміни обсягу виробництва продукції у промисловості в наступні три місяці (листопад 2020 – січень 2021) вперше з травня-липня набув негативного значення.

Песимістичні настрої економічних агентів визначають їх схильність до інвестицій. Обсяг капітальних інвестицій підприємств за 9 місяців 2020 року скоротився на 35,4%, що значно перевищує загальне зниження економічної активності. За рахунок кредитів банків було профінансовано лише 7,5% капітальних інвестицій підприємств (з них 43% — за рахунок позик банків-нерезидентів), тоді як понад 2/3 капітальних інвестицій фінансувалися за рахунок власних коштів підприємств.

Читайте також: Банкіри озвучили свої прогнози щодо облікової ставки

Монетарна політика: є простір для пом’якшення

Динаміка цінових індексів та показників економічної активності свідчить про те, що стан сукупного попиту в економіці України продовжує залишатись пригніченим. Це залишає достатній простір для пом’якшення монетарної політики, що дозволить збалансувати вплив монетарної політики НБУ на економічні процеси в країні.

Якщо виходити із оцінок реальної процентної ставки, то рівень облікової ставки НБУ на сьогодні є високим, порівняно з країнами Центральної та Східної Європи. Так, станом на жовтень 2020 р. середнє значення реальної ключової ставки по групі країн Польща, Угорщина, Чехія за прогнозованою інфляцією (ex-ante) у 2021 році становить «мінус» 2,5% річних, або «мінус» 2,2% річних, якщо для розрахунку реальної ставки застосувати значення інфляційного таргету.

Бюджетна сфера

Видатки недофінансовані на 100 млрд

За результатами січня-листопада 2020 року виконання державного бюджету за доходами уперше з початку року було виконано на 100%. Основний внесок у виконання планових показників було здійснено податковими органами, які забезпечили надходження до бюджету в обсязі 109,6% від планового обсягу (+41,4 млрд. гривень). Це дозволило компенсувати недоотримання надходжень від митниці (-34,7 млрд. гривень за 11 місяців 2020 року), а також інших міністерств і відомств (-3,3 млрд. гривень).

Водночас виконання видаткової частини державного бюджету продовжує надолужувати планові показники. За інформацією Мінфіну, станом на 01.12.2020 р. за загальним фондом держбюджету розпорядники і одержувачі коштів недовиконали планові показники січня-листопада за видатками в сумі 101 млрд грн (на відповідну дату минулого року цей показник становив 68,4 млрд грн).

Виконання запланованих видатків державного бюджету у 2020 році в повному обсязі залежатиме від виконання плану державних запозичень, вартість яких на внутрішньому ринку зростає п’ятий місяць поспіль. Так, за результатами аукціону Мінфіну 8 грудня до державного бюджету було залучено майже 16 млрд грн, у тому числі за гривневими інструментами – 10,2 млрд грн. Разом з тим, зростання доходності ОВДП на первинному ринку становило від 0,11% до 0,34% (за різними строками) до попередніх розміщень.

На сьогодні вартість довгострокових державних запозичень удвічі перевищує ставку за ключовими операціями НБУ та свідчить про низьку ефективність монетарної трансмісії на довгому кінці кривої доходності, що вимагає від Нацбанку активних дій, спрямованих на забезпечення фінансової стабільності, складовою якої є стабільність державних фінансів.

Читайте також: Як знайти гроші для бюджету

Валютний ринок

Що врятувало гривну

Ситуація на міжбанківському валютному ринку є стабільною. Середнє значення курсу гривні до долару США з початку грудня (28,32 грн. за 1 долар США) перебуває на рівні середньоденного значення листопада (28,31 грн. за 1 долар США). Це дозволяє Нацбанку утримуватися вже 4-й тиждень поспіль від проведення операцій на валютному ринку.

Попит на іноземну валюту на міжбанківському ринку незначно перевищує пропозицію (на $9 млн в середньому за день) та формується переважно за рахунок «форвардного» сегменту ринку, що свідчить про збереження помірних девальваційних ризиків в умовах невизначеності із розгортанням ситуації в економіці у зв’язку із коронакризою. Вкладення нерезидентів в ОВДП скоротилися до рівня менше 75 млрд грн, що є найнижчим з липня 2019 року.

Міжнародні резерви Нацбанку залишаються на рівні понад $26 млрд, що є достатнім для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні та виконання зобов’язань Уряду та НБУ в іноземній валюті. Фундаментальну підтримку достатності резервів Національного банку надає позитивне сальдо поточного рахунку, яке за 10 місяців 2020 збільшилося до $5,1 млрд (+$826 млн у жовтні). Головним чином, це стало наслідком стійкості надходжень з оплати праці (+$1,1 млрд у жовтні), обсяг яких за січень-жовтень 2020 року (+$9,5 млрд) знизився лише на 10%, порівняно з відповідним періодом минулого року (+$10,5 млрд).

Додатковий вагомий внесок у підтримку міжнародних резервів та фіскальної стійкості матиме отримання Україною 1-го траншу макрофінансової допомоги від Єврокомісії номінальним обсягом €600 млн під відсоткову ставку 0,125 % з терміном погашення у червні 2035 року. Спрямування цих коштів на забезпечення бюджетних потреб також сприятиме зменшенню навантаження на фінансування видатків державного бюджету та підтриманню фінансової стабільності в Україні.

Читайте також: В гривні слід тримати половину своїх заощаджень

Фінансовий сектор

НБУ дав банкам 1 млрд

Обсяг ліквідності в банківській системі (коррахунки та депозитні сертифікати) незначно знизився (зі 167 млрд до 158 млрд грн) в умовах різноспрямованої дії факторів відпливу коштів з банківської системи в готівку та надходження ліквідності до банків за рахунок скорочення залишку коштів на ЄКР.

За звітний тиждень Нацбанком було надано банкам 1 млрд грн рефінансування шляхом проведення тендеру з підтримання ліквідності банків на строк 84 дні за ставкою 6%. Загальна заборгованість банків (без неплатоспроможних) за тендерними кредитами рефінансування на 08.12 становила 40 970 млн грн.

Обсяг корпоративних кредитів банків у листопаді зріс на 0,5%, у тому числі гривневих – на 0,8%, проте залишається нижчим від рівня початку 2020 року. Одним із чинників скорочення вимог банків за корпоративними кредитами у 2 півріччі 2020 року є списання банками непрацюючих кредитів, частка яких з червня скоротилася з 49,6% до 45,6% (або на 50,8 млрд грн).

Читайте також: Чи допоможе НБУ збільшити заробітки власникам депозитів

Депозити продовжують дешевшати

Продовжує зростати ресурсна база банків, а її вартість — знижуватися. Обсяг коштів на депозитних рахунках банків зріс у листопаді на 0,5%, у тому числі, корпоративних клієнтів – на 0,1%, домашніх господарств – на 1,0%. Ставки за новими гривневими депозитами домогосподарств у листопаді знизилися з 8,9% до 8,2%, корпорацій – залишилися на рівні 3,8%, що сприяло зниженню ставок за гривневими кредитами банків: корпоративним клієнтам – з 8,8% до 8,6%, домогосподарствам – з 35,2% до 34,7%.

Загалом, з початку року депозити в банках зросли на 21%, а середньозважена процентна ставка за ними зменшилася у 2,5 рази (з 10,0% до 4,0%), що створює сприятливі можливості для банків для кредитування економіки за прийнятними ставками. Реалізації цього потенціалу сприяло б запровадження Національним банком за підтримки Уряду спеціальної програми кредитування реального сектору, яка б поєднувала інструментарій з підтримки ліквідності банків із механізмами державних гарантій за наданими кредитами.