Долар та євро у вихідні: як відреагують обмінники на нові світові виклики

Ситуація на Близькому Сході залишається невизначеною, а заяви Дональда Трампа «коливаються» від «швидкого миру» і «хорошої угоди» до «ми можемо повернутися в будь-який момент і продовжити військову операцію у разі поганої поведінки Ірану». Керівництво Ірану теж не залишається в боргу і також періодично то погрожує Штатам світовим армагеддоном та економічним колапсом, то говорить про можливе швидке завершення протистояння. Все це продовжує як нервувати інвесторів по всьому світу, так і давати можливість спекулянтам заробляти на цьому. Ринки відверто лихоманить. Це дуже добре видно з поведінки цін на нафту останнім часом:

Графік вартості нафти Brent

Поточне завершення зниження цін на нафту на позначці близько $92-$96 за барель, а періодично й її повернення до цін близько $100 і вище — це погана новина для майже всіх світових гравців. А якщо до цього додати й чергове ускладнення логістики та її подорожчання через продовження проблем із повним розблокуванням Ормузької протоки — це погано подвійно.

Нагадаю, що днями Іран запускав балістичні ракети по Кувейту та Бахрейну, але не влучив у цілі. А у відповідь на це США завдали ударів по острову Кешм на узбережжі Ірану. І це вкотре дало можливість спекулянтам підняти ціни на нафту та спровокувати нові побоювання в інвесторів щодо наближення світової рецесії через високу вартість енергоносіїв. А представник Міжнародного енергетичного агентства прямо заявив, що «Глобальні запаси нафти можуть досягти критичних рівнів напередодні пікового літнього попиту, якщо скорочення запасів триватиме нинішніми темпами».

Ці «страшилки» для світового бізнесу в поєднанні з продовженням війни РФ проти України в Європі, невирішеною проблемою між США і Китаєм щодо зняття напруги навколо Тайваню та новими ідеями Дональда Трампа про введення підвищених мит у розмірі 10% і 12,5% на імпорт із 60 країн — серйозно «тиснуть» на світовий ринок.

Нагадаю, що нові мита передбачається ввести для країн, які не змогли обмежити торгівлю товарами, виробленими з використанням примусової праці

Мито в 10% — пропонується для введення товарів з тих країн, які, на думку американців, мають хоча б часткові програми контролю за примусовою працею: Канада, Євросоюз, Велика Британія, Тайвань, Мексика, Індонезія, Пакистан, Аргентина, Бангладеш, Еквадор, Камбоджа, Сальвадор, Гватемала та Малайзія.

Мито в розмірі 12,5% торкнеться решти 45 держав з найгіршими показниками контролю, серед яких Китай, Індія, Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія та Нігерія.

У підсумку, світові торговельні війни знову на порядку денному. І це загрожує черговими потрясіннями для всіх ринків — від фондового та товарного до сировинного та ринку дорогоцінних металів. На тлі побоювань щодо подорожчання товарів, розкручування інфляції по всьому світу та як відповіді центральних банків — підвищення процентних ставок, під удар може потрапити й золото.

Графік золота

Справа в тому, що за інших рівних умов, у разі ринку зі зростаючими та високими процентними ставками інвестори починають перекладати свої капітали з ринку дорогоцінних металів (де немає фіксованого доходу, а є виграш або програш залежно від самої ціни металу) у ті активи, де їм можуть запропонувати фіксований підвищений дохід.

І якщо інфляція зростатиме, що спровокує зростання процентних ставок ФРС США, то інвестори перейдуть із золота в цей актив. У підсумку, через такі ризики тепер «насторожилися» і власники золота. А також активізувалися спекулянти, що працюють на валютному ринку за парою євро/долар. Вони на тлі стрибків цін на енергоносії та загроз розвороту центробанками своєї грошово-кредитної політики в бік збільшення ставок — почали «качати» і пару євро/долар.

Графік євро/долар

А тренд щодо цієї валютної пари вже безпосередньо впливає й на курс євро в Україні щодо гривні.

У підсумку, цього тижня Нацбанку довелося не тільки вирішувати питання підтримки гривні на валютному ринку через практично щоденні продажі долара на міжбанківському ринку, а й максимально намагатися опосередковано згладжувати на нашому ринку наслідки світової волатильності євро щодо долара. НБУ впорався з цим досить добре, якщо врахувати всі світові та внутрішні фактори за цей період на міжнародному та українському ринках.

За період з 1 по 5 червня долар на міжбанку в Україні зріс при продажу на 7,5 копійок — з рівня 44,27/44,30 гривень вранці понеділка 1 червня до позначки 44,345/44,375 гривень до закриття п'ятничної сесії 5-го числа. А євро за цей же період на торгах просів на 29 копійок — зі стартових котирувань понеділка 51,6409/51,6582 до 51,3515/51,3685 гривень до завершення сесії 5-го числа. Причому падіння безготівкового євро було пов'язане саме з реакцією українського міжбанку на зміцнення долара щодо євро на міжнародних майданчиках увечері п'ятниці, 5 червня.

Графік курсу долара (міжбанк)

Графік курсу євро (міжбанк)

А на готівковому ринку ціни продажу долара ввечері п'ятниці становили 44,35−44,70 грн, а євро — 51,85−52 гривні.

І це, з урахуванням поправки на війну та постійні обстріли України, можна вважати досить непоганим результатом у порівнянні з тими проблемами, які назріли на світових ринках.

У такій ситуації більшість обмінників фінкомпаній цими вихідними працюватимуть зі спредом по долару в межах 20−30 копійок і ширшим спредом по євро — 20−60 копійок.

Прогноз курсу готівкового долара та євро на 6−7 червня

Курс готівкового долара цими вихідними в більшості обмінників перебуватиме в межах коридору: купівля від 43,90 до 44,30 гривень та продаж від 44,35 до 44,70 грн.

А курс готівкового євро в ці суботу та неділю буде в межах таких показників: купівля від 51,20 до 51,55 гривень і продаж від 51,75 до 52 грн.

Частина обмінників може скоригувати розраховані мною коридори купівлі/продажу валюти ще на плюс-мінус 5−7 копійок за долар і на плюс-мінус 7−10 копійок за євро залежно від своїх індивідуальних завдань та наявності платоспроможного попиту на валюту у своєму регіоні.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи