Відкриття рахунку тягнулося 3 місяці

Писав раніше відгук щодо відкриття рахунку некомерційного представництва. Рахунок нам нарешті відкрили наприкінці вересня, через 3 місяці після звернення. Клієнтоорієнтованість — вражає, а особливо — тупість бек-офісу. цього разу до співробітників відділення в мене жодних претензій, самі крутилися як білки в колесах.
Вмовити іноземців відкрити рахунок в інших банках не вдалося, бо вони працюють з БНП Паріба в 15 країнах Європи, і не мали проблем.
Відповідно до переліку документів для відкриття рахунку для представництва, зазначеного на офіційному сайті АТ УКРСИББАНК, доступного за посиланням https://corporate.ukrsibbank.com/common/upload/corporate/Postyne_predstavnitstvo.pdf, визначено чіткі вимоги, що саме має бути надано для розгляду. Однак, на практиці, в порушення вимог Інструкції НБУ №492 про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, встановлюються незрозумілі вимоги до документів, не представлені навіть на офіційному сайті. Так, від представництва вимагали надати «Легалізований або засвідчений шляхом проставлення апостиля витяг з торговельного, банківського або судового реєстру про реєстрацію юридичної особи-нерезидента, перекладений українською мовою і засвідчений нотаріально, зі строком видачі не більше 3 місяців до дати звернення до банку». На вимогу пояснити, чому саме 3 місяці, та чим не влаштовує аналогічний витяг, виданий 4,5 місяці тому, апостильований та із завереним перекладом – представники банку посилалися на якісь внутрішні політики BNP PARIBAS. Представництво було змушене втратити час та кошти на повторне одержання витягу в Бельгії, його переклад та доставку в Україну. Надалі – Представництвом було заповнено надані банком анкети (додаток 8 Know your client та додаток 11 MSQL) українською та англійською мовами, підготовлено детальну схему структури компанії та інші документи відповідно до вищенаведеного переліку.
Повний пакет документів, що вимагалися, зважаючи на затримки та додаткові уточнення порядку заповнення анкет, було подано в четвер, 30 серпня 2018 року.
З того часу представництво стикнулося з кричущою безвідповідальністю та некомпетентністю співробітників юридичного відділу та інших відділів, в які було направлено документи на погодження начальником відділення. Серед основних та незрозумілих причин затягування процесу уточнимо деякі, які особливо свідчать про бюрократію та типовий український, а не європейський підхід до роботи з клієнтом:
— Заповнені документи англійською мовою, які подавалися разом з україномовними, виявилися непотрібними для відкриття рахунку і навіть не розглядаються бек-офісом банку. Банк, який заявляє про можливість обслуговування іноземців англійською мовою – вимагає подавати документи ЛИШЕ українською мовою.
— В українському тексті анкети банк неодноразово вимагає внести зміни, які не є суттєвими та спрямовані на затягування процесу. Наприклад:
• в пункті 1.10 Додатку 8 замість «Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки», що відповідає коду КВЕД 73.20 було замінено на текст «Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки щодо обізнаності з товарами НАЗВА КОМПАНІЇ», для відповідності формальним вимогам бек-офісу. Хоча доповнення за пунктом – не містить ніякої інформації взагалі, оскільки логічно, що представництво буде займатися діяльністю з дослідження ринку в інтересах материнської компанії.
• В пункті 2.10 вимагали написати імена осіб латиницею замість кирилиці, а в пункті 2.23 – аналогічна вимога стосувалася і написання назв бельгійських міст. При цьому, як і раніше, англомовна анкета – не приймалася до уваги.
• В пункті 2.11 замість назв посад вимагали написати щодо кожної особи «Член правління», хоча це і не є в прямому розумінні посадами (попередні значення були – виконавчий деректор і т.д.). Працівники банку не розуміють, що член правління навіть за українським законодавством повинен мати трудові відносини з компанією, і відповідно, саме їх посади були зазначені в анкеті одразу.
• В пункті 1.14 вимагали заповнити країни, від яких материнська компанія одержує прибуток сумарно до 100%, хоча було надано інформацію сумарно по 96%. Виникло питання і щодо того, чому Україна має 1%, і включена до переліку (хоча згідно вимог – Україна має бути обов’язково включена).
— Вимагали надання особистих документів кінцевих бенефіціарів у копіях, хоча такі документи містять персональні дані фізичних осіб і за вимогами GDPR має бути надана згода на їх обробку (яку фізичні особи не зобов’язані надавати), а банк повинен тоді надати докази впровадження політик щодо забезпечення конфіденційності, що банк не збирався робити.
— Не влаштувала картка зразків підписів, засвідчена нотаріусом, хоча форма, надана банком була застарілою і містила положення щодо печатки (яка вже не є обов’язковою відповідно до законодавства). Нас змусили зробити нову картку підписів з підстав, що нотаріус написав лише ініціали особи-підписанта в засвідчувальному написі. про свою застарілу форму банк промовчав.
— В схемі структури материнської компанії представники банку відмовлялися бачити зазначені там дані щодо місцезнаходження, ідентифікаційних номерів компаній та вимагали виписати паспортні дані кінцевих вигодоодержувачів у схемі, хоча вони вже були зазначені у додатку 8.
— Схема структури англійською мовою з зазначенням адрес та назв компаній і фізосіб-нерезидентів без транслітерації українською назв типу Londerzeel, Wollenweberstrasse, Dendermonde представників банку не влаштовувала. При цьому, нагадаємо, аналогічні дані в додатку 8 нас змусили написати замість української латиницею.
— У торгівельному витягу юрвідділ шукав підтвердження права підпису особи, підпис якої містився на кожній сторінці та інформації щодо проставлених штампів, на що отримав від нас пояснення, що дані відмітки проставлені при апостилюванні і офіційний статус витягу та апостилю підтверджено різними нормативними документами.
Окрім даних питань, нас вразило, що дані вимоги виникали поступово: тобто, закрили одне питання – через два дні щось знов не так. Чому не було підготовлено повний перелік вимог щодо надання коментарів Представництвом – невідомо.
Протягом двох тижнів довелося займатися юридичним лікбезом для юрвідділу банку, які не знають, що таке Гаазька конвенція, апостиль і вирішили, що апостиль МЗС Бельгії не має права ставити (ось відповідь банку — Считаем, что извлечение заверено ненадлежащим лицом. Торговый реестр Бельгии администрируется Министерством экономики, соответственно извлечение должно быть удостоверено подписью и печатью уполномоченного лица Министерства экономики, подпись и печать которого апостилируется).
Про те, що вказаний витяг дав підставу зареєструватися в Мінекономіки України і в них не було питань, а «компетентні» працівники банку вважали його недійсним — промовчу.
Після агресивної переписки з банком та скарги — рахунок відкрили. Але нікому не раджу звязуватися. (До працівників відділення питань немає)